вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2021 р. Справа № 911/2587/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружня Пассаж”
про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису
встановив:
02.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружня Пассаж” про:
1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:
- протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства “Мале Підприємство “Вікторія” №01/11-2012 від 22.11.2012;
- рішенням власників ПП “МП “Вікторія” від 15.02.2016;
- рішенням власників ПП “МП “Вікторія” від 02.03.2016;
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №1-04/18 від 16.04.2018 р.;
- рішенням власників ПП “МП “Вікторія” №1-04/2/18 від 16.04.2018 р.;
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Дружня Пассаж” №1-07/18 від 06.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів засновників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” № 1-07/18 від 18.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “Дружня Пассаж” №270818 від 27.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №2-07/18 від 27.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №1-01/19 від 25.01.2019 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №25-01/19 від 25.01.2019 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №01-01/19 від 29.08.2019 р.;
2) визнання недійсними та скасування:
- передавального акта від 16.04.2018 р.
- передавального акта від 29.08.2019 р.;
3) скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.;
4) відміну проведеної державним реєстратором Комунального підприємства “Бориспільське бюро технічної інвентаризації” Білим О.О. державної реєстрації припинення Приватного підприємства “Мале підприємство “Вікторія” в результаті реорганізації; 18.05.2018 №13311120016000527;
5) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміни складу засновників Приватного підприємства “Мале підприємство “Вікторія” 29.11.2021 №13311050007000527;
6) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства “Мале підприємство “Вікторія” 18.02.2016 №13311070014000527;
7) відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Приватне підприємство “Мале підприємство “Вікторія” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 у справі №911/2587/21 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису та додані до неї документи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2021 у справі №911/2587/21 скасовано, матеріали справи №911/2587/21 повернуто до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 11.11.2021, справу №911/2587/21 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Яремі В.А.
Відповідно до викладених у вказаній вище позовній заяві доводів ОСОБА_1 остання є спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 одноосібного власника та учасника Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» (ідентифікаційний код 24216986), яке незаконно перетворено у ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» з розмиттям частки ОСОБА_3 у приватному підприємстві та перереєстрацією за ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» наявного на балансі ПП «МП «Вікторія» нерухомого майна та, надалі, ліквідацією ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка».
Так, позивачем зауважено на незаконності рішень, оформлених:
- протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства “Мале Підприємство “Вікторія” №01/11-2012 від 22.11.2012;
- рішення власників ПП “МП “Вікторія” від 15.02.2016;
- рішення власників ПП “МП “Вікторія” від 02.03.2016;
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №1-04/18 від 16.04.2018 р.;
- рішення власників ПП “МП “Вікторія” №1-04/2/18 від 16.04.2018 р.;
- протоколом загальних зборів засновників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” № 1-07/18 від 18.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів учасників ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №2-07/18 від 27.07.2018 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №1-01/19 від 25.01.2019 р.;
- протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №01-01/19 від 29.08.2019 р., як таких, що прийняті без повідомлення та участі ОСОБА_3 з метою позбавлення його участі у діяльності підприємства та припинення останнього.
В розрізі вказаного вище позивач зазначила, що ОСОБА_2 , яка придбала частку у статутному капіталі ПП “МП “Вікторія” на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2012, розірваного у судовому порядку, та засновник ТОВ «Дружня Пасаж» вчинили ряд дій, спрямованих на виведення майна ПП “МП “Вікторія” та унеможливлення поновлення порушених прав ОСОБА_3 .
За доводами позивача, до укладення вказаного вище договору та прийнятих рішень сторони перебували у такому правовому стані:
- чинні записи про ПП “МП “Вікторія”;
- перебування на балансі ПП “МП “Вікторія” нерухомого майна (нежитлові приміщення - магазину по АДРЕСА_1 загальною площею 574,6 кв.м.; приміщення магазину по АДРЕСА_2 , виробничої бази по АДРЕСА_3 ;
- одноосібна власність ОСОБА_3 на 100% частки статутного капіталу ПП “МП “Вікторія”.
З огляду на вказане вище позивач вважає, що ефективним способом захисту порушених прав є відновлення становища, яке існувало до порушення, та повернення сторін розірваного договору в первісний стан, в якому вони перебували до його укладення, шляхом скасування всіх рішень, прийнятих на виконання та після укладення договору, відміни проведеної державної реєстрації припинення ПП “МП “Вікторія” в результаті ліквідації, скасування рішень реєстраторів про перереєстрацію майна та відновлення припиненого запису ПП “МП “Вікторія”.
До того ж, посилаючись на ч. 1 ст. 3 ЦПК України, позивач зазначила, що вона має право на звернення до суду із позовом про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки питання спадкування нею, як спадкоємицею ОСОБА_3 , майна та майно, що має увійти до складу спадщини, стосується майнових прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4, ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно пп. 3, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Однак позовна заява ОСОБА_1 не містить пояснень стосовно того, яке саме право (корпоративні права, право власності на частку та/або майно, інше речове право) чи охоронюваний законом інтерес ОСОБА_1 порушено в розрізі кожної із заявлених вимог та вказаної позивачем мети звернення до суду - повернення сторін до попереднього стану, згідно якого, зокрема, одноосібним власником 100% частки статутного капіталу ПП “МП “Вікторія” є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас суд звертає увагу позивача на необхідності надання пояснень щодо вимог про:
- визнання недійсними та скасування передавального акта від 16.04.2018 р. та передавального акта від 29.08.2019 р.;
- скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018, а саме стосовно яких прав та/або охоронюваного законом інтересу ОСОБА_1 заявлено такі вимоги.
В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне зауважити, що:
- спір є господарським та підвідомчий господарському суду, зокрема, за наявності таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, а також відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції;
- критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.
- у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства;
- пунктами 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено віднесення до юрисдикції господарських судів: справ, зокрема, у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також вимог щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
До того ж позовна заява ОСОБА_1 не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема пояснень щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів, а також пояснень щодо звернення позивача з вимогами про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених: протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Дружня Пассаж” №1-07/18 від 06.07.2018 р. та протоколом загальних зборів ТОВ “Дружня Пассаж” №270818 від 27.07.2018 р. в розрізі приписів п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
З огляду зазначеного вище суд звертає увагу позивача на те, що:
- відповідачами можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача в межах передбаченої процесуальними приписами юрисдикції, тоді як належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, оскільки суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від конкретно визначеного відповідача;
- позовні вимоги про визнання недійсними та скасування передавальних актів від 16.04.2018 р., від 29.08.2019 р. та про відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Приватне підприємство “Мале підприємство “Вікторія” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986) не ідентифіковано, відповідно: ані за особами, якими складено та підписано відповідні акти, ані за номером та датою відповідного запису в ЄДР.
Крім того позовна заява ОСОБА_1 не містить правових підстав щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.
В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне зауважити, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;
- правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18;
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №923/223/19.
Крім того відповідно до ч. 1, 4 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Однак позивачем у позовній заяві не зазначено, яка з усіх заявлених вимог є основною/основними, а які - похідними від основної/основних вимог.
Поряд з тим згідно приписів ч.ч. 2, 4 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, в порушення вказаних вище приписів, а також пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява не містить викладу обставин щодо заявленої вимоги про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №25-01/19 від 25.01.2019 р.
Водночас до позовної заяви ОСОБА_1 не додано ані копії, ані оригіналу протоколу загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №25-01/19 від 25.01.2019 р., як і не надано пояснень стосовно наявності/відсутності у позивача такого протоколу та/або неможливості подання його разом х позовною заявою.
Також частину доданих до позовної заяви ОСОБА_1 копій документів не засвідчено належним чином - відсутні відмітки про відповідність її оригіналу із зазначенням особи, яка засвідчила такі документи, та скріпленням такої відмітки підписом вказаної особи.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що відсутність в особи, яка подає копії документів, їх оригіналів не звільняє таку особу від дотримання процедури отримання таких доказів та подання їх у належним чином засвідченій копії.
До того ж додані до позову ОСОБА_1 копії: аркушів технічного паспорту на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ; витягу з державного реєстру правочинів №1726389 від 12.11.2005; державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.10.2010; рішення власників ПП “МП “Вікторія” №1-04/2/18 від 16.04.2018 р. та передавального акта від 16.04.2018 р.; картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 не відображають точний та повний зміст вказаних документів, оскільки їхній текст частково розмитий/відсутній і нечитабельний.
Вказане вище, у тому числі неналежна якість копій доданих до позовної заяви документів, що частково відображають наявну в них інформацію, свідчить про невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам Господарського процесуального кодексу України стосовно необхідності додання до позовної заяви документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Крім того відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, звертаючись до суду із вказаними вище вимогами ОСОБА_1 додала до позовної заяви копію квитанції про операцію в програмному додатку «Ощад24/7» від 31.08.2021 та, посилаючись, зокрема, на викладену у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 позицію Верховного Суду України, зазначила, що судовий збір сплачено як із однієї позовної вимоги немайнового характеру - про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень.
З огляду вищенаведених норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставок судового збору, за подання у 2021 році до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270,00 гривень.
З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що за подання ОСОБА_1 відповідного позову судовий збір має бути сплачений у загальному розмірі 43 130,00 грн, тобто по 2 270,00 грн за кожну із дев'ятнадцяти заявлених вимог.
Посилання ж позивача на викладену у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 позицію Верховного Суду України визнаються судом неспроможними, позаяк у зазначеній постанові Верховний Суд України дійшов відповідних висновків про те, що вимога про визнання протиправними дій, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідок протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, за наслідком аналізу норм, що не регулюють порядок сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду - ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 162 та ч. 5 ст. 171-1 Кодексу адміністративного судочинства у редакції, яка наразі втратила чинність.
Водночас згідно ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У наданій позивачем квитанції про операцію в програмному додатку «Ощад24/7» від 31.08.2021 зазначено статус операції: «очікує обробки», тоді як з наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду” (ДСС) відомостей щодо такої квитанції слідує, що останні не містять підтвердження зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України стосовно долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі - 43130,00 грн.
З огляду вказаних вище висновків щодо виявлених недоліків позовної заяви суд звертає увагу позивача на те, що:
- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) яке саме право (корпоративні права, право власності на частку та/або майно, інше речове право) чи охоронюваний законом інтерес ОСОБА_1 порушено в розрізі кожної із заявлених вимог та вказаної позивачем мети звернення до суду - повернення сторін до попереднього стану, згідно якого, зокрема, одноосібним власником 100% частки статутного капіталу ПП “МП “Вікторія” є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) стосовно яких прав та/або охоронюваного законом інтересу ОСОБА_1 заявлено вимоги: про визнання недійсними та скасування передавального акта від 16.04.2018 р. та передавального акта від 29.08.2019 р.; про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018;
3) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема пояснень щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів;
4) підстав звернення позивача з вимогами про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених: протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Дружня Пассаж” №1-07/18 від 06.07.2018 р. та протоколом загальних зборів ТОВ “Дружня Пассаж” №270818 від 27.07.2018 р. в розрізі приписів п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України;
5) правових підстав щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.;
6) яка з усіх заявлених вимог є основною/основними, а які - похідними від основної/основних вимог;
7) викладу обставин щодо заявленої вимоги про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №25-01/19 від 25.01.2019 р.;
8) наявності/відсутності у позивача протоколу загальних зборів ТОВ “МП “Вікторія-Бородянка” №25-01/19 від 25.01.2019 р. та/або неможливості подання такого протоколу разом з позовною заявою;
- письмових пояснень щодо вимог про визнання недійсними та скасування передавальних актів від 16.04.2018 р., від 29.08.2019 р. та про відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Приватне підприємство “Мале підприємство “Вікторія” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986) із відповідною ідентифікацію таких актів за особами, якими їх складено та підписано, а також номером та датою відповідного запису в ЄДР;
- належним чином засвідчених та читабельних копій доданих до позовної заяви документів, у тому числі аркушів технічного паспорту на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ; витягу з державного реєстру правочинів №1726389 від 12.11.2005; державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.10.2010; рішення власників ПП “МП “Вікторія” №1-04/2/18 від 16.04.2018 р. та передавального акта від 16.04.2018 р.; картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ;
- документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 43 130,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема