ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2021Справа № 910/4276/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику «Шовковична будинок 32/34» (01024,м. Київ, вул. Шовковична, 32/34 код ЄДРПОУ 43470356)
третя особа - Департамент з питань державного архітектурного контролю міста Києва
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача, Кляус Д.О.
від відповідача, Протопопова Г.О. керівник;
від третьої особи, не з'явився
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулось із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику «Шовковична будинок 32/34» про зобов'язання вчинити дії, а саме - зобов'язати відповідача відновити залізобетонний сходовий марш на технічний поверх будинку до початкового стану відповідно до технічної документації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач забезпечує утримання будинку, здійснює його обслуговування і контроль за технічним станом. Під час огляду сходової клітини під'їзду № 6 виявлено втручання в капітальні стіни сходової клітини.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.03.2021 прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального провадження, підготовче засідання призначив на 20.04.2021.
У підготовчому засіданні 20.04.2021 представник позивача надав пояснення щодо обставин справи та щодо участі у справі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, відклав підготовче засідання на 25.05.2021.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 17.05.2021, зазначив, що багатоквартирний житловий будинок № 32/34 не перебуває на балансі та у сфері управління Печерської РДА та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», позивач згідно перехідних положень ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» лише надає послугу з утримання будинку та прибудинкової території. Отримавши погодження позивача та згоду співвласників на реконструкцію горища, ОСББ уклало інвестиційний договір на реконструкцію. На думку відповідача позивач не обґрунтував в чому полягає порушення його прав і які його права порушені.
Третя особа - у своїх поясненнях, поданих 21.05.2021, зазначила,що Департамент з питань державного архітектурного контролю міста Києва здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно - реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного та середнього класу наслідків, просив прийняти рішення відповідно до вимог законодавства України та розглядати справу без участі її уповноваженого представника.
25.05.2021 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 15.06.2021.
10.06.2021 позивач подав відповідь на відзив.
14.06.2021 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про перенесення судового засідання.
15.06.2021, 13.07.2021, 27.07.2021 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 13.07.2021, 27.07.2021, 07.09.2021.
Судове засідання не відбулось 07.09.2021 у зв'язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.09.2021 призначив підготовчого засідання у справі на 26.10.2021.
26.10.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 23.11.2021.
23.11.2021 представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику «Шовковична будинок 32/34» власними силами та за власні кошти відновити залізобетонний сходовий марш, який веде на технічний поверх будинку в початковий стан, згідно технічної документації.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що КП забезпечує утримання цього будинку, здійснює його обслуговування та контроль за технічним станом. Під час огляду сходової клітини під'їзду № 6 будинку виявлено біля квартир № 70-71 втручання в капітальні стіни шостого поверху в результаті самовільного демонтажу залізобетонного сходового маршу, який веде на технічний поверх. На місці демонтованого маршу влаштовано дерев'яний каркас. Вважає, що головою ОСББ з ціллю влаштування мансардного поверху над квартирами 70-71 демонтовано залізобетонний сходовий марш у під'їзді № 6 та перекрито вихід на технічний поверх з під'їзду № 5, що унеможливлює виконувати обслуговування даного приміщення позивачем. Голові ОСББ ЖЕД «Хрещатик» (структурний підрозділ позивача) 23.02.2021 була надана вимога про надання дозвільної документації на демонтаж, на яку голова ОСББ відповіла, що до 15.03.2021 зазначена частина маршу буде відновлена. Позивач посилаючись на п.7 постанови КМУ від 08.10.1992 № 572, якою затверджені Правила утримання будинку та прибудинкової території, ст. 21 та 24 зазначених Правил, статті 100 та 30 Житлового кодексу України, ст. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанову КМУ від 23.05.2011 № 553, просить винести рішення про задоволення позову.
Відповідач вважає даний позов не обґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що правовідносини склалися саме між інвестором та співвласниками багатоквартирного будинку № 32/34 на вул. Шовковичній та ніяким чином дані відносини не впливають на господарську діяльність позивача, не порушують його прав та інтересів, тим більш, що позивач сам погодив виконання вказаних вище робіт, а отже підстави для звернення до суду у позивача відсутні.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копія якої наявна в матеріалах справи, основним видом економічної діяльності позивача - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є комплексне обслуговування об'єктів.
Відповідно до ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» 29.12.2019 установчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку затверджено статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шовковична 32/34», 27.01.2020 зареєстровано ОСББ як юридичну особу.
Основною метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 15 ЗУ «Про об'єднання співвласникії багатоквартирного будинку» кожен співвласник зобов'язаний забезпечував збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення.
Правовий режим спільного майна багатоквартирного будинку визначений частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України, відповідно до якої усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Поняття спільного майна визначено і пунктом 6 частини 1 статті 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до статей 1 та 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Доказів того, що багатоквартирний житловий будинок № 32/34 на вул. Шовковичній в м. Києві перебуває на балансі та в сфері управління Печерської РДА та комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», суду не надано.
Згідно перехідних положень ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» позивач лише надає послугу з утримання будинку та прибудинкової території, яка є складовою послуги з управління багатоквартирним будинком, до моменту визначення співвласниками форми управління будинком чи призначення управителя за конкурсом.
Як вказує відповідач у своїх поясненнях, беручи до уваги те, що спільне майно потребує капітального ремонту, Правлінням ОСББ було прийнято рішення про залучення інвестора за рахунок такого спільного майна.
Листом від 11.02.2020 № 432/ОП/П-76 відповідач звернувся до позивача про надання погодження на влаштування мансарди у вищезгаданому будинку, КП «Керуюча компанія» листом від 24.02.2020 № 432-432/ОП/П-76-144 відповіла, що не буде заперечувати проти виконання робіт по влаштуванню мансарди при умові дотримання вимог містобудівного законодавства та погодження співвласників будинку.
Отримавши погодження позивача та згоду співвласників на реконструкцію горища під мансарду та залучення інвестора ОСББ уклало інвестиційний договір.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦКУ передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому частинами 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що він здійснює утримання та обслуговування будинку та несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, а також на реалізацію статутних завдань підприємства, при цьому не наводить назву і норми закону, яким на нього покладений контроль та відповідальність, та не надає свого Статуту до матеріалів справи.
Ні постановою КМУ № 45 від 24.01.2006, ні статтями 30 та 100 Житлового кодексу Української РСР, на які посилається позивач, право архітектурно-будівельного контролю та звернення з позовом йому не надано.
Таким чином, позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення відповідачем його прав чи інтересів, наведено лише про порушення відповідачем норми права шляхом самовільного демонтажу сходового маршу без відповідного проекту та дозволу.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про основи містобудування» держаний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.
Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
З метою забезпечення здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, рішенням Київської міської ради від 23.07.2015 № 761/1625 було утворено Департамент з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На виконання рішення Київської міської ради від 23.07.2015 № 761/1625, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно якого, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва:здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва.
З урахуванням вищевикладеного, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» не наділене повноваженнями на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі звернення до судових органів, з приводу таких правовідносин.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже підсумовуючи викладене та беручи до уваги факти, викладені у позовній заяві, позивач так і не обґрунтував у чому полягає порушення його прав, які саме його права чи інтерес порушено.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 26.11.2021
Суддя О.М.Ярмак