ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2021Справа № 910/17888/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 7, код 30019335)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Адміністрації державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 26, код 00034039)
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
У листопаді 2020 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про зобов'язання відповідача виконати вимоги пунктів 2.5, 2.7 договору від 10.12.2015 №STE-4-279-Д-15 (далі - Договір), а саме: усунути виявлені дефекти шляхом ремонту або заміни процесорного блоку (заводський №3985-54320, серійний №1040), який входить до складу комплекту радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500E Підвісної системи раннього виявлення AEROS Модель TT-RF30-1-R (далі - Система).
Позов мотивований посиланням на довготривале невиконання відповідачем зобов'язання з відновлення працездатності Системи, направлення позивачем відповідачеві претензії з вимогою проведення відновлення працездатності процесорного блоку радіолокаційної системи та відмову відповідача з огляду на закінчення гарантійного терміну. При цьому позивач в обґрунтування тривалості дії гарантійного періоду зазначив, що він продовжується на термін перебування товару в несправному стані.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Адміністрацію державної прикордонної служби України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/17888/20 скасовано, справу №910/17888/20 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, справу № 910/17888/20 передано на новий розгляд судді Ярмак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва справа прийнята до провадження, призначене підготовче засідання на 26.10.2021.
В підготовчому засіданні представники сторін подали заяву про перехід до розгляду справи в цьому судовому засіданні.
Суд розпочав розгляд справи по суті 26.10.2021.
23.10.2021 позивач надав письмові пояснення щодо строків гарантійного періоду, в яких зазначив, що згідно умов договору тривалість дії гарантійного періоду продовжується на термін перебування товару в несправному стані, та пояснив, що позовна заява стосується прихованих недоліків, що не могли бути виявлені при звичайній перевірці під час прийому передачі і були виявлені лише в процесі експлуатації самої системи. В момент прийняття товару та введення в експлуатацію, товар був належної якості, а тому був прийнятий. Позивач вважає, що в даному випадку застосовуються вимоги ст. 681 ЦК України, так як на продукцію встановлено гарантійний строк, який на момент звернення до суду не закінчився, а тому позовну заяву подано саме в межах гарантійного строку.
25.10.2021 від третьої особи також надійшли додаткові письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що питання позовної давності у межах гарантійного строку врегульовано лише статтею 681 ЦК України.
Представником відповідача подані пояснення у справі, в яких учасник справи просить суд врахувати висновки щодо строків позовної давності , викладені у постанові Верховного Суду від 08.09.2021. Відповідач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 довідалася про недоліки поставленого товару 13.05.2019, що і є початком перебігу строків позовної давності, і як сам позивач зазначає у відповіді на відзив, на дату подання позовної заяви 07.12.2020 , система знаходилась в непрацездатному стані 575 днів, отже, станом на дату звернення до суду з позовною заявою строки позовної давності минули, що є підставою для відмови в позові.
Присутні у судовому засіданні представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив застосувати строки позовної давності.
26.10.2021 в судовому засіданні по розгляду справи по суті була оголошена перерва до 23.11.2021.
В судовому засіданні 23.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10 грудня 2015 року між позивачем та відповідачем укладений договір на постачання та установку підвісної системи раннього виявлення. До договору були укладені додаткові угоди: №1 від 01.07.2016, №2-16 від 30.08.2016, №3-16 від 02.11.2016, №4-16 від 11.11.2016, №5-16 від 20.12.2016.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця Підвісну систему раннього виявлення (АЕROS Модель ТТ-RF30-1-R) (далі - товар, код УКТ ЗЕД - 8526100090), у кількості, комплектності та за ціною, що зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору, а також провести встановлення, ввести в експлуатацію та провести підготовку спеціалістів покупця на даному товарі, що входить до загальної ціни договору (додаток №3 до договору), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах цього договору.
Закупівля товарів оборонного призначення здійснюється з метою виконання завдань щодо забезпечення захисту держави в умовах особливого періоду. Закупівля здійснюється виходячи з необхідності задоволення нагальних потреб (п. 1.3 договору).
Постачальник гарантує, що передає (поставляє) покупцю товар, якість і комплектність якого відповідає сертифікатам якості та технічним вимогам, які встановлені чинними державними стандартами країни виробника (п. 2.1 договору).
Зокрема, згідно з додатками №2, №3 до договору вежа для встановлення Системи є її невід'ємною частиною
Постачальник забезпечує технічну підтримку товару (гарантійну/післягарантійну) через центр технічного обслуговування на території України (п. 2.2 договору).
Постачальник організовує гарантійне обслуговування товару, що передається за договором (п. 2.5 договору).
Згідно з пунктом 2.6 договору гарантійний строк на товар становить 12 календарних місяців з дати введення товару в експлуатацію, а саме з дати підписання відповідного акта виконаних робіт, надання послуг та введення товару в експлуатацію (додаток № 7 до договору).
Якщо протягом терміну дії гарантійних зобов'язань товар виявиться неякісним, постачальник, за умови дотримання покупцем правил експлуатації, обумовлених у технічній документації на товар, зобов'язаний замінити такий товар за свій рахунок на якісний у термін 60 календарних днів з дня повідомлення покупцем постачальника про виявлені дефекти. У разі виявлення прихованих недоліків у товарі протягом гарантійного періоду, постачальник усуває виявлені дефекти шляхом ремонту або замінює його новим якісним товаром протягом 60 календарних днів з моменту письмового звернення (повідомлення) покупця. Тривалість дії гарантійного періоду продовжується на термін перебування товару в непрацездатному стані (п. 2.7 договору).
Усунення дефектів або заміна товару протягом гарантійного періоду підтверджується відповідним актом, складеним представниками сторін (п. 2.8 договору).
У разі виявлення прихованих недоліків товару (неякісності) протягом 15 календарних днів з моменту виявлення таких недоліків має бути складений рекламаційний акт, за обов'язкової присутності уповноважених представників покупця, постачальника та виробника. У разі неприбуття останніх у десятиденний термін з моменту отримання ними виклику (факсимільним зв'язком, електронною поштою та обов'язковим дублюванням рекомендованим листом або цінним лист з описом), покупець має право самостійно скласти акт, який у цьому разі буде належним доказом наявності прихованих недоліків. Рекламаційний акт на товар має бути складений у межах встановленого гарантійного періоду. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній перевірці під час прийому-передачі для такого виду товару і були виявлені лише в процесі експлуатації товару (п. 2.9 договору).
Гарантія не розповсюджується на товар або його частини, пошкодження яких є наслідком корозії, модифікації, нецільового використання, недбалості або аварії (п. 2.11 Договору).
Акт приймання-передачі товару за другим етапом підписаний сторонами 11.12.2017 року.
З моменту початку перебігу гарантійного терміну 11.12.2017 року складено ряд рекламаційних актів: рекламаційний акт від 06.03.2018 №32 (деформація вежі) - відновлення роботи системи 28.11.2018 - перебування системи в непрацездатному стані 286 днів; рекламаційний акт від 06.02.2019 №5 (непрацездатність РЛС) - відновлення роботи системи 27.03.2019 - перебування системи в непрацездатному стані 35 днів.
Листами № 911-3805 та № 911-3806 від 01.05.2019 позивач повідомив відповідача та компанію "Aeros Україна" про те, що 1 травня 2019 року під час роботи Системи виникли збої в роботі радіолокаційної системи та з'явилися помилки на комп'ютері Системи "WDU 01" та "WDU 03", яка є складовою частиною Системи та її основним компонентом. У зв'язку з наведеним позивач просив терміново направити відповідних фахівців з метою встановлення причин та усунення зазначеної проблеми.
Також у доповнення до листа №911-3805 від 01.05.2019 позивач листом №911-3807 від 01.05.2019 повідомив відповідача про те, що для відпрацювання рекламаційного акту необхідно до 10-денного терміну направити до місця встановлення Системи представників постачальника, а також інших представників при необхідності.
У зв'язку з неприбуттям представників постачальника позивач в односторонньому порядку склав акт-рекламацію №66 від 13.05.2019. В акті-рекламації зазначено: виріб (блок, вузол виробу), який відмовив - радіолокаційна станція Selex Seaspray 7500E, яку встановлено на майданчику ретрансляційної вежі. Формуляр (паспорт) вівся без зауважень, експлуатація здійснювалась відповідно до технічної документації. Зазначений акт-рекламація направлений на адресу відповідача листом №911-4121 від 13.05.2019.
Листом №911-4712 від 29.05.2019 позивач знову звернувся до відповідача.
У відповідь листом вих. №31.4/99/4716-19 від 13.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що починаючи з 15 червня 2019 року планується прибуття повноважних представників.
17 червня 2019 року групою в складі представників ТОВ "Аерос Україна", відповідача та позивача здійснено демонтаж процесорного блоку (заводський №3985-54320, серійний №1040) радіолокаційної системи Selex Seaspray 7500E зі складу АЕROS Підвісної системи раннього виявлення (АЕROS Модель ТТ-RF30-1-R) у кількості 1 штуки після демонтажу, процесорний блок (заводський №3985-54320, серійний №1040) знаходиться в представників позивача.
За актом приймання-передачі №143 від 19.07.2019 складова частина Підвісної системи раннього виявлення (АЕROS Модель ТТ-RF30-1-R), а саме процесорний блок (заводський №3985-54320, серійний №1040) радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500Е переданий позивачем відповідачеві.
Листом від 20.09.2019 №31.4/99/7414-19 відповідач щодо акту-рекламації № 66 повідомив, що з огляду на сплив гарантійного строку виробник системи вимагає здійснення сплати авансу за технічну інспекцію та ремонт процесорного блоку зазначеної РЛС у розмірі 80000,00 дол. США, при цьому виробник стверджує, що остаточну вартість ремонту буде визначено після технічної інспекції.
Листом від 11.11.2019 №31.4/99/8702-19 відповідач повідомив, що ремонт процесорного блоку РЛС може бути організовано виключно в порядку післягарантійного обслуговування.
Через довготривале невиконання постачальником зобов'язання з відновлення працездатності радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500Е 6 квітня 2020 року позивач направив відповідачу претензію №711-3256 з вимогою проведення відновлення працездатності процесорного блоку радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500Е зі сплатою штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань. Постачальник не погодився із аргументами, викладеними у зазначеній претензії, з огляду на закінчення гарантійного терміну.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/11136/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019, за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ДП ДК "Укрспецекспорт" - ДГЗП "Спецтехноекспорт" про зобов'язання вчинити дії, стягнення 2233760,98 грн, провадження у справі в частині вимог про зобов'язання організувати та здійснити гарантійне обслуговування за договором закрито; в іншій частині позов задоволено частково. Стягнуто з ДП ДК "Укрспецекспорт" - ДГЗП "Спецтехноекспорт" на користь Військової частини 9937: 400797,27 грн пені, 153310,43 грн штрафу за прострочення виконання гарантійних зобов'язань, 438029,80 грн штрафу за порушення вимог щодо якості наданих матеріалів, 14882,41 грн витрат по оплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі №910/11136/18 зазначено, що Система передана за актом приймання-передачі 11.12.2017, введена в експлуатацію 21.12.2017. Недоліки, зазначені у акті-рекламації №32 усунуті, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.11.2018.
Позивач звернувся з позовом у цій справі про зобов'язання відповідача виконати вимоги пунктів 2.5, 2.7 Договору та усунути виявлені дефекти шляхом ремонту або заміни процесорного блоку, який входить до складу Системи, оскільки вважає, що з огляду на рекламаційні акти від 06.03.2018 №32, від 06.02.2019 №5, від 13.05.2019 тривалість дії гарантійного періоду не закінчилась, адже він продовжується на термін перебування товару в несправному стані.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач, зокрема, подав заяву про застосування позовної давності, мотивовану посиланням на положення частини 8 статті 269 Господарського кодексу України.
Скасовуючи постанову апеляційної інстанції та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/17888/20 та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в постанові від 08.09.2021 Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема частину 8 статті 269 Господарського кодексу України та частину 5 статті 267 Цивільного кодексу України, не врахувавши висновки щодо їх застосування в подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду, зазначених у касаційній скарзі.
Водночас суди не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів.
Верховний Суд зазначив, що залишивши поза увагою наведені висновки Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції зазначив про доцільність визнання поважною причини пропущення позовної давності за відсутності відповідної заяви позивача про визнання поважними причин такого пропуску та надання ним доказів на підтвердження своїх доводів.
Тобто всупереч закріпленому в статтях 2, 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства суд першої інстанції самостійно визначив причину пропуску позовної давності позивачем (пославшись на своєчасне повідомлення відповідача про виявлені недоліки, своєчасне надіслання повідомлення про виконання гарантійного зобов'язання, заперечення відповідачем факту гарантійного зобов'язання) за відсутності визначення позивачем саме наведених обставин такими, що певним чином унеможливили або утруднили своєчасне пред'явлення ним позову.
У зв'язку з наведеним Суд вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності, адже про наявність таких причин позивач під час розгляду справи судами не заявляв.
Крім того, ні суд апеляційної інстанції, ні суд першої інстанції під час розгляду справи не здійснили належну перевірку доводів сторін щодо наявності підстав для продовження гарантійного терміну на товар на період усунення дефектів вежі за відповідною рекламацією з урахуванням умов Договору та положень статей 266, 270 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 316 ГПК України, вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності судом встановлене наступне.
Відповідно до положень статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України договір як підстава для виникнення господарських зобов'язань є обов'язковим для виконання сторонами, за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов'язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Судом встановлено, що укладений сторонами договір від 10 грудня 2015 року є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 Господарського кодексу України).
Предметом поставки можуть бути, зокрема, продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ст. 266 Господарського кодексу України).
Товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов (у разі наявності) або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту (ст. 270 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Зокрема, в разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Водночас згідно з положеннями статі 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу (ч. 1).
Стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки) (ч. 2).
Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем) (ч. 3).
Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб (ч. 5).
Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (ч. 6).
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі №910/11136/18 між тими ж сторонами, встановлено, що Система передана за актом приймання-передачі 11.12.2017, введена в експлуатацію 21.12.2017.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вказані вище обставини та положення пункту 2.6 договору, гарантійний строк почався з дати введення товару в експлуатацію з 21.12.2017.
З моменту початку перебігу гарантійного терміну 21.12.2017 складено три рекламаційні акти: рекламаційний акт від 06.03.2018 №32 (деформація вежі) - відновлення роботи системи 28.11.2018 - перебування системи в непрацездатному стані 286 днів; рекламаційний акт від 06.02.2019 №5 (непрацездатність РЛС) - відновлення роботи системи 27.03.2019 - перебування системи в непрацездатному стані 35 днів, та рекламаційний акт №66 від 13.05.2019 про відмову радіолокаційної станції Selex Seaspray 7500E, яку встановлено на майданчику ретрансляційної вежі, який направлений на адресу відповідача листом №911-4121 від 13.05.2019.
Отже, 12 - місячний гарантійний строк продовжився на час перебування системи в непрацездатному стані: на 286 днів по акту від 06.03.2018 № 32, на 35 днів по акту від 06.02.2019 № 5, а також тривалість дії гарантійного строку продовжується з 13.05.2019 згідно рекламаційного акт №66 від 13.05.2019.
Доказів здійснення ремонту чи заміни товару, після виявлення несправностей, відповідно до рекламаційного акту №66 від 13.05.2019, суду не надано, як і не надано доказів та не доведено суду, що несправність товару виникла через недотримання покупцем правил експлуатації чи інших причин.
Таким чином, відповідно до пункту 2.7 договору тривалість дії гарантійного строку продовжується з 13.05.2019, і на час розгляду даної справи гарантійний строк не закінчився.
Разом з тим, відповідно до вимог глави 19 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, адже згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до частини 1 статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Зокрема, скорочена позовна давність встановлена статтею 681 Цивільного кодексу України, згідно з якою до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Водночас у силу частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 01.08.2019 у справі №911/1205/18, дійшов висновку, що аналіз норм частини 8 статті 269 Господарського кодексу України та статті 680 Цивільного кодексу України свідчить, що передбачені даними статтями строки позовної давності за своєю правовою природою є два різних строки. Так, визначений частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України строк стосується договору поставки товару, тоді як строк обумовлений статтею 680 Цивільного кодексу України є строком, який застосовується щодо договору купівлі-продажу товару.
Оскільки положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу та строки позовної давності застосовуються до господарських правовідносин, зокрема відносин поставки, лише в тому випадку, якщо вони не врегульовані Господарським кодексом України, що прямо передбачено частиною 1 статті 223 і частиною 5 статті 265 зазначеного Кодексу, тому до спірних правовідносин підлягають застосовуванню саме норми частини 6 статті 269 Господарського кодексу України.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати частину 8 статті 269 Господарського кодексу України, якою встановлено скорочену позовну давність у 6 місяців з дня виявлення у належному порядку недоліків поставлених товарів.
Початком відліку шестимісячного строку є дата складання акту рекламації № 66 від 13.05.2019, коли військова частина НОМЕР_1 довідалася про недоліки поставленого товару, а з позовом позивач звернувся до суду лише в листопаді місяці 2020 року, тоді як шестимісячний строк позовної давності сплив 13.11.2019.
Наведені позивачем та третьою особою висновки щодо звернення з позовом в межах гарантійного строку ґрунтуються на помилковому розумінні співвідношення понять гарантійний термін (як період часу для встановлення покупцем у належному порядку недоліків товару) та позовна давність (як строк для звернення до суду за захистом відповідного права).
З огляду на положення законодавства, які регулюють початок перебігу зазначених строків, їх тривалість, порядок обчислення та переривання, суд зазначає, що перебіг гарантійного терміну та позовної давності зазвичай не співпадає, тому наявність гарантійного терміну на момент звернення з позовом не є достатньою підставою для висновку про таке звернення саме в межах строку позовної давності.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №10/Б-743 наголосив, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №752/4422/17).
При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (правові позиції викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №7106/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі №911/3680/17).
Позивачем заява про поновлення строку позовної давності в процесі розгляду справи не подавалась, тому суд позбавлений можливості захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи пропуск строку позовної давності за за заявленими вимогами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про зобов'язання виконати вимоги пунктів 2.5, 2.7 договору від 10.12.2015 №STE-4-279-Д-15 (далі - Договір), а саме: усунути виявлені дефекти шляхом ремонту або заміни процесорного блоку (заводський №3985-54320, серійний №1040), який входить до складу комплекту радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500E Підвісної системи раннього виявлення AEROS Модель TT-RF30-1-R, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 86, 123, 129, 233, 234, 236-240 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 26.11.2021
Суддя О.М.Ярмак