ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2021Справа № 910/4102/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е; ідентифікаційний код 42989344)
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е; ідентифікаційний код 42989344)
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів,
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Халупний А.В.
від третьої особи: Сліпенко В.А
До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (далі - ОСББ), в якому позивачка просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 2 270 грн.
25.03.2021 до Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 22.03.2021 від позивачки надійшли докази сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.04.202.
22.04.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість, безпідставність та незаконність.
27.04.2021 до Господарського суду міста Києва від позивачки надійшла відповідь на відзив.
28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивачки про витребування доказів.
У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, а в подальшому у відпустці, підготовче засідання 28.04.2021 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 підготовче засіданні у даній справі призначено на 28.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 клопотання позивачки про витребування доказів задоволено, витребувано у Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації додаткові докази по справі у зв'язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.07.2021.
14.06.2021 до Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2021 надійшли витребувані судом докази від Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
02.07.2021 позивачка подала суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 02.07.2021 судом оголошено перерву до 21.07.2021.
12.07.2021 позивачка подала через електронний суд заяву про зміну підстав позову.
15.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 до ОСББ, в якій третя особа просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлених Протоколом № 1 від 30.08.2020 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в розмірі 8, 58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору з доданими до неї документами на адресу позивача (ОСОБА_2 ) та доказів направлення вказаної позовної заяви на адресу відповідача.
21.07.2021 відповідач подав суду заперечення на зміну підстав позову про визнання недійсним рішень загальних зборів.
У підготовчому засіданні 21.07.2021 було оголошено перерву до 30.07.2021.
23.07.2021 до Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2021 надійшли документи від ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви третьої особи.
23.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення відповідача на зміну підстав позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 та призначено спільний розгляд з первісним позовом на 30.07.2021.
30.07.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення на заміну підстав позову.
У підготовчому засіданні 30.07.2021 суд, розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку прийняти її до розгляду, а подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 30.07.2021.
У підготовчому засіданні 30.07.2021 судом було оголошено перерву до 08.09.2021.
16.08.2021 до Господарського суду міста Києва від ОСББ надійшов відзив на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
06.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від третьої особи про розгляд справи без його участі. Також у даному клопотанні третя особа зазначила, що не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2021.
24.09.2021 відповідач подав суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому ОСББ просило покласти на позивача 13 200 грн витрат на професійну правничу допомогу та на третю особу - 2 000 грн.
У судовому засіданні 29.09.2021 було оголошено перерву до 13.10.2021.
Розгляд справи № 910/4102/21 у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці 13.10.2021 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 було повідомлено про призначення справи до розгляду на 22.10.2021.
21.10.2021 до суду від ОСББ надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 22.10.2021 було оголошено перерву до 05.11.2021.
04.11.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 05.11.2021 позивачка підтримала позов та просила суд про його задоволення.
ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо вказаних позовних вимог і просив суд відмовити у задоволенні позовів.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 05.11.2021 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, третьої особи із самостійними вимогами та представника відповідача, Господарський суд міста Києва
Рішенням власників житлових та нежитлових приміщень, розташованих у будинках АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 , було створено ОСББ, державна реєстрація якого відбулася 08.05.2019 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 066 102 0000 015897).
09.08.2020 відповідачем були проведені загальні збори, які оформлені Протоколом від 30.08.2020 № 1 загальних зборів ОСББ співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 .
Так, рішенням загальних зборів, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1, в частині питання п'ятого порядку денного "Про затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку" було вирішено затвердити внесок на утримання будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в розмірі 8,58 грн за один квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_10 .
Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачкою 08.09.2017 (номер запису про право власності 22254501) на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.08.2015 № 5-12, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності.
ОСОБА_2 взяла участь у загальних зборах та щодо оспорюваного питання п'ятого проголосувала "ЗА".
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) позивач зазначає, що вказане рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, оскільки, наявні об'єктивні порушення в процесі голосування та підрахунку голосів, в якості підстав з якими обумовлює можливість задоволення позовних вимог посилається на наступні обставини:
- зі змісту протоколу слідує, що за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку позитивно («за») проголосували співвласники, які сукупно володіють 66,712 відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. В той час, в протоколі відсутні підписи співвласників на підтвердження голосування з питань порядку денного, проте, міститься посилання на ту обставину, що на загальних зборах були присутніми 84 особи, а в письмовому опитування взяли участь 361 особа. Бюлетені та/чи листки письмового опитування до протоколу не долучені, будь-якої згадки про їх існування в протоколі немає;
- відсутність листків письмового опитування якраз і вказує на те, що, принаймні, за пунктом 5-м порядку денного загальних зборів 09.08.2020 р. затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку не відбулося, а вказівка в Протоколі на затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку співвласниками, які сукупно володіють 66,712 відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не підтверджено документально. Наведене вище свідчить про незаконність рішення загальних зборів об'єднання (в частині п. 5 порядку денного);
- відсутні правові підстави для врахування в розрахунку кворуму голосів відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 (корпус 1); АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , оскільки, в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир наявне волевиявлення лише одного власника;
- у листках письмового опитування співвласників таких квартир: АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 (корпус 2); АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 ; АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 ; АДРЕСА_32 ; АДРЕСА_33 , не зазначено день опитування.
За таких обставин позивач вказує, що внаслідок недостовірного підрахунку Об'єднанням кількості голосів «за», відданих за затвердження розміру внеску на утримання багатоквартирного будинку, були безпосередньо порушені права позивача шляхом покладення на нього протиправного обов'язку оплачувати внесок на утримання багатоквартирних будинків, розмір якого не проголосовано співвласниками.
Також, було подано позов третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 , який аналогічно оскаржує рішення прийняте в частині питання п'ятого порядку денного.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_34 .
Право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано за третьою особою 19.10.2017 (номер запису про право власності 22897542) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2017 № 1511, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності.
ОСОБА_1 брав участь у загальних зборах та щодо оспорюваного питання п'ятого проголосував "ПРОТИ".
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду третя особа із самостійними вимогами зазначає, що оспорюване рішення порушує його права, оскільки, під час проведення голосування та підрахунку голосів були допущені суттєві порушення.
В якості підстав з якими обумовлюється можливість задоволення позову ОСОБА_1 вказує наступне:
- якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними;
- повний детальний аналіз листків письмового опитування та листків голосування свідчить про суттєві порушення відповідачем вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
- здійснивши перерахунок всіх голосів співвласників, які голосували "ЗА" в частині питання п'ять порядку денного, було виявлено, що за дане питання позитивно проголосували співвласники, які сукупно володіють лише 65,88 (16 697,5 м2 * 100 ч 25 344,70 м2) відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (за умови ігнорування того факту, що мали місце непоодинокі випадки зарахування голосів власників у спільній частковій власності);
- відсутні правові підстави для врахування в розрахунку кворуму голосів відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 (корпус 1); АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , оскільки, в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир наявне волевиявлення лише одного власника;
- у листках письмового опитування співвласників таких квартир: АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_35 ); АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 ; АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 ; АДРЕСА_32 ; АДРЕСА_33 , не зазначено день опитування;
- з урахуванням вказаних фактів, щодо питання п'ятого порядку денного позитивно проголосували співвласники, які сукупно володіють лише 62,54 (15851,15 м2 * 100 ч 25344,70 м2) відсотками загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
В якості заперечень щодо задоволення вимог, як позивача - ОСОБА_2, так і третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_1 , відповідач вказує наступне:
- вимоги щодо заповнення листків письмового опитування (проставлення дати опитування, ПІБ, особи, що проводила письмове опитування тощо) у відповідності до положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" не розповсюджуються на проведення письмового опитування, яке проводиться для збору голосів на загальних зборах, а стосуються лише установчих зборів зі створення ОСББ;
- всього співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_36 осіб, загальна площа всіх квартир і нежитлових приміщень складає 25 344,70 м2;
- у загальних зборах особисто взяло участь 84 особи, яким належить квартири та нежитлові приміщення загальною площею 4 632,20 м2, а шляхом письмового опитування - 361, яким належить квартири та нежитлові приміщення загальною площею 20 712,50 м2;
- за спірне питання п'яте порядку денного "ЗА" проголосували 317 співвласників,. загальна площа квартир яких складає 16 907,97 м2, що у відсотках від загальної площі складає 66,712 відсотків;
- щодо голосування співвласниками квартир у письмовому опитуванні, то таке голосування здійснювалося одним із співвласників від імені двох, що підтверджується відповідними домовленостями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Так, у статті 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створено для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до частини другої та п'ятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин чотирнадцятої та п'ятнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Слід зазначити, що у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17 вказано, що якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними.
Таким чином, у даному спорі для вирішення питання щодо визнання недійсним оспорюваного рішення, необхідним є встановлення кількості співвласників, які проголосували "ЗА".
Вказуючи на відсутність необхідної кількості голосів, як позивач, так і третя особа із самостійними вимогами посилаються на те, що у листках письмового опитування співвласників таких квартир: АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 (корпус 2), АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 ; АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 ; АДРЕСА_32 ; АДРЕСА_33 , не зазначено день опитування, що є порушенням статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Однак, вказані твердження є безпідставними, виходячи з такого.
Так, відповідач в підтвердження проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів подав суду підтвердження щодо участі в голосуванні, в яких особи, які заповнювали листки опитування повідомили про дату заповнення такого листка.
Що ж до обов'язковості наявності такої дати у листках опитування відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", то вказана норма не застосовується у даному випадку, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятнадцятої та шістнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості, голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Жодних інших вимог до проведення письмового опитування стаття 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої, шостої, десятої, одинадцятої та дванадцятої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти" встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Варто зазначити, що законодавець розділив загальні (установчі) збори і письмове опитування, як окремі етапи, останній може навіть і не проводитись, якщо зібрано необхідну кількість голосів.
Положення статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо скликання і проведення установчих зборів розповсюджуються виключно на скликання і проведення загальних зборів і ніяким чином не розповсюджуються на проведення письмового опитування.
Таким чином, вимоги щодо заповнення листків письмового опитування (проставлення дати опитування, ПІБ, особи, що проводила письмове опитування тощо) у відповідності до положень статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" не розповсюджуються на проведення письмового опитування, яке проводиться для збору голосів на загальних зборах, а відноситься лише до установчих зборів зі створення ОСББ.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виніс Постанову від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20.
Таким чином, голоси, які були зазначені у листках опитування та були подані протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, мають бути враховані під час підрахунку голосів.
Що ж до тверджень позивач та третьої особи із самостійними вимогами про голосування лише одним із співвласників квартир, то слід зазначити таке.
Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказали про те, що відсутні правові підстави для врахування в розрахунку кворуму голосів відсутніх на зборах співвласників (спільна часткова власність) квартир: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_37 ; АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , оскільки, в листках письмового опитування співвласників вказаних квартир наявне волевиявлення лише одного власника.
Разом з тим, суду подано домовленості співвласників квартир ( АДРЕСА_11 , АДРЕСА_37 ; АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ); АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; АДРЕСА_17 ; АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 ), щодо участі та голосування на зборах співвласників, відповідно до яких співвласники вказаних квартир дійшли спільної згоди уповноважити одного із них на участь та голосування на зборах власників з усіх питань, що стосуються повноважень співвласників багатоквартирного будинку та діяльності створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (додані до заперечень відповідача).
У Протоколі від 30.08.2020 № 1 вказано, що:
- всього власників квартир та нежитлових приміщень 445 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення площею 25 344,70 м2;
- щодо питання п'ятого порядку денного "ЗА" проголосували 317 співвласників, загальна площа приміщень яких складає 16 907,97 м2, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир та/або нежитлових приміщень становить 66,712 відсотків.
Разом з тим, для прийняття такого рішення необхідно, щоб проголосувало дві третини співвласників багатоквартирного будинку.
Так, відповідно до частин чотирнадцятої та п'ятнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17 встановлено, що якщо за спірне рішення загальних зборів проголосувало більше половини, однак менше двох третин загальної кількості співвласників, такі рішення не можуть вважатися прийнятими та відповідно є незаконними.
Отже, як про це вказувалося судом вище, згідно оскаржуваного протоколу Загальних зборів за питання п'яте порядку денного проголосувало "ЗА" 317 співвласників загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 16 907,97 кв.м, що у відсотках від загальної площі належних співвласникам квартир та/або нежитлових приміщень співвласників становить 66,712%. Детальний розрахунок голосування міститься в матеріалах справи (згідно реєстраційного списку та листів опитування).
Відтак, за твердженнями відповідача дане рішення Загальних зборів є законним, адже, за нього проголосувало більше двох третин загальної кількості співвласників.
В той час, як позивач, так і третя особа із самостійними вимогами вказують, що спірне рішення Загальних зборів є незаконним, адже при голосуванні та підрахунку голосів мали місце непоодинокі випадки зарахування голосів власників у спільній частковій власності. Відтак, за підрахунком позивача та третьої особи, за дане рішення було проголосовано 65,88% (16 697, 5 кв.м *100/ 25 344, 70 кв.м.) співвласників, що є менше, аніж, дві третіх загальної кількості співвласників.
У свою чергу, відповідач в своїх запереченнях зазначає, що позивачем та третьою особою при підрахунку не враховано голоси у будинку АДРЕСА_38 загальна площа 60 кв.м, кв. 41 загальна площа 59,6 кв.м., кв. 94 загальна площа 60,9 кв.м., будинку АДРЕСА_39 загальна площа 40,9 кв.м., будинку № 34-Д приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв.м приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв.м., приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв.м.
Судом, в ході розгляду даної справи, задля вирішення питання дійсності/недійсності оспорюваного рішення, встановлено наступне.
В таблиці «Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_40 враховано голосування співвласників кв. АДРЕСА_41 загальна площа 60 кв.м, кв. 41 з площа 59,6 кв.м., кв. 94 загальна площа 60,9 кв.м.
Так, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири АДРЕСА_41 є ОСОБА_5 , квартири АДРЕСА_42 - ОСОБА_6 , квартири 94 - ОСОБА_7 .
Однак, з листків голосування вбачається, що за оспорюване рішення за квартиру АДРЕСА_42 проголосувала ОСОБА_8 (документ, що підтверджує право власності - витяг), а не ОСОБА_6 , за квартиру АДРЕСА_43 ОСОБА_9 (документ, що підтверджує право власності - доверен № 6-77), а не ОСОБА_7 .
В той час, суду не подано доказів того, що власники вказаних квартир уповноважили осіб, що здійснювали голосування на вчинення таких дій.
Що стосується врахованого під час підрахунку голосування голосу власника (співвласника) кв. 13 загальна площа 60 кв.м, то судом встановлено, що власник даної квартири ОСОБА_5 взагалі не приймала участь у голосуванні за квартиру під вказаним номером та відповідно не уповноважувала нікого на вчинення таких дій.
Таким чином, судом вирахувано з підрахунку голосів кв. 13 загальна площа 60 кв.м, кв. 41 з площа 59,6 кв.м., кв. 94 загальна площа 60,9 кв.м.
В таблиці «Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_9 враховано голосування співвласників кв. 1 загальна площа 40,9 кв.м.
Так, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири кв. 1 загальна площа 40,9 кв.м. є ОСОБА_10 , яка у свою чергу була присутня на зборах та брала участь у голосуванні.
Відтак, суд вказує, що дану квартиру було правомірно враховано при підрахунку голосів, з чим позивач і третя особа погодились під час судового розгляду.
В таблиці «Підрахунок голосів у будинку АДРЕСА_9 в враховано голосування співвласників приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв.м приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв.м., приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв.м.
Що стосується врахування голосу власника приміщення 1028, то судом встановлено, що власником нежитлового приміщення 1028 у будинку АДРЕСА_8 є ОСОБА_11 , яка у свою чергу є співвласником квартири АДРЕСА_19 , та яка приймала участь у голосуванні з питання п'ятого порядку денного оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 та проголосувала "за" виключно як власник/співвласник квартири АДРЕСА_44 .
Відтак, суд вказує, що дане нежитлове приміщення було неправомірно враховано при підрахунку голосів.
В той час, що стосується врахування голосів власника приміщення 1024, то судом встановлено, що власником нежитлового приміщення 1024 у будинку АДРЕСА_8 є ОСОБА_12 , який у свою чергу є співвласником квартири АДРЕСА_19 , та доказів того, що останній приймав участь у голосуванні з питання п'ятого порядку денного оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 як власник приміщення № 1024 в матеріалах справи не міститься.
Що стосується врахування голосів власника нежитлового приміщення 1023, то судом встановлено, що відповідно до списків підрахунку голосів в будинку АДРЕСА_8 відсутні відомості щодо голосування власником вказаного приміщення.
Відтак, суд вказує, що дане нежитлове приміщення було неправомірно враховано при підрахунку голосів.
Отже, "ЗА" проголосували співвласники, яким належить 16 716,77 (16 907,97 м2 - кв. 13 загальна площа 60 кв.м, кв. 41 загальна площа 59,6 кв.м., кв. 94 загальна площа 60,9 кв.м., приміщення 1024 загальна площа 3,3 кв.м приміщення 1028 загальна площа 3,3 кв.м., приміщення 1023 загальна площа 4,1 кв.м.), що складає 65,95 % від загальної кількості (25 344,70 м2), що є менше ніж 66,66 % і відповідно двох третин.
Отже, оспорюване рішення прийнято з порушенням статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а тому має бути визнано недійсним.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
Відтак, за висновком суду вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В той час, позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.
Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом, зокрема визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у низці рішень Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема але не виключно: від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16; від 14.05.2019 у справі № 916/465/18; від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.
Так, у поданій позовній заяві позивач посилається на порушення його прав внаслідок прийняття загальними зборами відповідача рішення, оформленого Протоколом від 30.08.2020 № 1, зокрема, в частині питання п'ятого порядку денного.
Як було встановлено судом вище, ОСОБА_2 взяла участь у загальних зборах та щодо оспорюваного питання п'ятого проголосувала "ЗА".
В той час, суд вказує, що ОСОБА_2 звертаючись з позовом, не пояснила та не обґрунтувала яким саме чином оспорюване рішення порушує саме її права та законні інтереси, зважаючи на те, що позивачем було проголосовано "ЗА".
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, може бути порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Отже, суд вказує, що позивачем при зверненні з даним позовом не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування підстав в чому ж саме полягає порушення, невизнання або ж оспорювання прав чи законних інтересів ОСОБА_2
За таких обставин, суд визнає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору, що понесені позивачкою, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не відшкодовуються.
Витрати по сплаті судового збору, що понесені третьою особою, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е; ідентифікаційний код 42989344) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
3. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - задовольнити.
4. Визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е; ідентифікаційний код 42989344), оформлених Протоколом від 30.08.2020 № 1 в частині питання п'ятого порядку денного, яким затверджено внесок на утримання будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 в розмірі 8,58 грн за квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.
5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е; ідентифікаційний код 42989344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 24.11.2021.
Суддя Д.О. Баранов