36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.04.2010 р. Справа №20/20
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Полтава
до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", м.Полтава
про стягнення 7492,22 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 свідоцтво № 410381 від 30.01.09р.
від відповідача: Маліченко Д.В., дов. від 25.03.2010р.
Рішення приймається після перерви оголошеної в судовому засіданні 01.04.2010 р.
Розглядається позовна заява про стягнення 7492,22 грн., у тому числі 6786,42 грн. за поставлений товар та 705,8 грн. пені, за договором купівлі - продажу № 15/9 від 28.05.2009р.
11.02.2010р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача додаткові судові витрати за юридичні послуги в сумі 1000 грн.
З0.03.2010р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з яким позивач просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені та стягнути з відповідача пеню у сумі 443,34 грн. за період з 23.06.2009р. по 12.12.2009р.
Відповідач у відзиві посилається на відсутність підпису одержувача на видатковій накладній № Н-000000050 від 01.06.2009р., за якою був отриманий товар за договором купівлі - продажу № 15/9 від 28.05.2009р., та неврахування позивачем часткових проплат суми основного боргу до подачі позову і після, у зв"язку з чим просить відмовити в позові в частині 2700 грн. основного боргу та в частині вимог про стягнення пені. Крім того, відповідачем надані копії платіжних доручень в підтвердження часткового погашення суми основного боргу.
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
28 травня 2009р. між СПД - ФО ОСОБА_1 (далі - позивач) та ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" (далі - відповідач) укладено договір купівлі - продажу № 15/9 від 28.05.2009р., відповідно до п.1.1. якого позивач зобов"язався продати та передати у власність відповідача товар (найменування, кількість, ціна визначаються у накладних), а відповідач зобов"язався прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.
На виконання договору на адресу відповідача були відвантажені товари за видатковою накладною №Н-000000050 від 01.06.2009р. Загальна вартість поставлених товарів згідно видаткової накладної становить 6786,42 (шість тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 42 коп.)
Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої довіреностю № 22/4 від 01.06.2009р. особою на видатковій накладній (оригінал залучений до матеріалів справи). Вказане спростовує твердження відповідача про відсутність підпису одержувача на видатковій накладній.
Відповідно до п.4.3 договору №15/9 від 28 травня 2009р. допускаються наступні умови розрахунку за товар: оплата вартості кожної партії товару протягом 15 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару.
Згідно видатковї накладної №Н-000000050 від 01.06.2009р. товар відповідачем був отриманий 01.06.2009р., тому відповідно до п.4.3. договору кінцевим строком оплати товару є 22.06.2009р.
Як зазначає позивач, відповідач, у визначені договором строки, вартість отриманого товару не оплатив.
У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, з порушенням строків оплати товару (після 22.06.2009р.) відповідач платіжними дорученнями № 5062 від 07.07.2009р. та № 5303 від 14.07.2009р. платив 2500 грн., у зв"язку з чим на момент подання позову борг відповідача перед позивачем становив 4286,42 грн.
Позивач у позові ставить вимогу про стягнення 6786,42 грн., не враховуючи при цьому часткові сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 2500 грн. За даних обставин, в частині стягнення 2500 грн. основного боргу вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягаються задоволенню.
Після звернення позивача з позовом відповідач платіжними дорученнями № 7898 від 16.03.2010р., № 8013 від 23.03.2010р., № 207615 від 07.04.2010р., № 8134 від 08.04.2010р. та № 207652 від 09.04.2010р., сплатив частину основного боргу в сумі 600 грн. У зв"язку з відсутністю предмету спору в частині вимог про стягнення 600 грн. боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно із п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення основного боргу у сумі 3686,42 грн.
Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.2 наведеного договору у випадку прострочення оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню із розрахунку 0,5% від суми прострочення за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення виконання зобов"язання.
Посилаючись на пункт 6.2. договору позивач у позовній заяві (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.03.2010р.) правомірно нарахував відповідачу 443,34 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу за період з 23.06.2009р. по 12.12.2009р. (нарахування проведенні на суму основного боргу з врахуванням часткових проплат).
Заявою від 11.02.2010р. позивач просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути додатково 1000 грн. судових витрат за юридичні послуги.
Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. Стаття 44 ГПК передбачає відшкодування сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.
Позивач просить стягнути додатково 1000 грн. судових витрат за юридичні послуги, а не за послуги адвоката. Відповідно до приписів ст.44 ГПК такі витрати відшкодуванню не підлягають.
Крім того, відповідно до ст.3 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем сплачено 85 грн. державного мита за подання позову (квитанції № 55Р1868 від 18.01.2010р. та № 69Р09129 від 09.02.2010р.), у зв"язку з чим на підставі статті 46 ГПК необхідно стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита у розмірі 17 грн. в доход державного бюджету.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" (36008, м.Полтава, вул.Комарова, 10А, ідентифікаційний код 00376923) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 3686,42 грн. боргу, 443,34 грн. пені, 64,39 грн. державного мита та 148,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині вимог про стягнення 1500 грн. - у позові відмовити.
4.В частині вимог про стягнення 600 грн. - провадження у справі припинити.
5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України, отримувач: УДК у м.Полтава, ЗКПО 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м.Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200 -17 грн. державного мита.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.А.Киричук