Копія
Справа № 2-546
2010 р.
23 червня 2010 року Долинський районний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Бондарчука Р.А.,
при секретарі Олійник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатного батька, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на його утримання. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2005 року, залишеним без зміни ухвалами апеляційного суду Кіровоградської області від 11.05.2005 року та апеляційного суду Миколаївської області (як касаційної інстанції) від 29.08.2007 року - постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 грн. аліментів щомісячно. В зв'язку з тим, що він є інвалідом 1 групи загального захворювання по зору, потребує стороннього догляду, що підтверджується відповідними висновками МСЕК, погіршенням стану здоров'я та ускладненням хвороб в зв'язку зі старістю ставить питання про збільшення розміру аліментів до 300 грн. щомісяця.
Позивач та його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, уточнили, що відповідачка, як рідна донька позивача жодного разу до нього не навідалася навіть не поцікавилася станом здоров'я через засоби зв'язку, крім того у відповідачки закінчилася відпустка по догляду за дитиною, вона працює продавцем і змінився її матеріальний стан. Позивачу не вистачає отримуваної пенсії в сумі 960 грн. в зв'язку з оплатою послуг по догляду. Доповнили, що ОСОБА_4 не співмешканка позивача, а особа, яка його доглядає . На даний час у зв'язку із вкрай нестабільною економічною ситуацією у країні різко підвищилися ціни на продукти харчування, одяг тощо. Позивач, хоч і отримує пенсію, а також від відповідачки визначені суми аліментів у розмірі 80 грн., але йому не вистачає коштів для належного існування та життєдіяльності. Чоловік відповідачки працює приватним підприємцем, має стабільний, регулярний дохід. Вважають, що дані обставини свідчать про можливість зміни та визначення розміру аліментів у розмірі 300 грн. щомісяця.
Позивач доповнив, що сплачує ОСОБА_4 400 грн. щомісячно, за те, що остання доглядає його.
Відповідач позов не визнала, пояснила, що вона на даний час не працює, закінчилася декретна відпустка і будь-яку матеріальну допомогу не отримує. Живе за рахунок чоловіка, який є приватним підприємцем та отримує незначний дохід, а також з допомоги батьків чоловіка та брата чоловіка, який працює в м. Києві, отримує велику заробітну плату. Чоловік є інвалідом з ампутацією стопи та втратою 20 % працездатності, за останні 6 місяців отримує доходу близько 2100 грн. у місяць, що складає близько 550 грн.. на кожного члена сім'ї, навіть менше, ніж у позивача. У власності чоловіка є автомобіль «Рено», який придбали за позичені кошти та на даний час повертають борг, допомагають батьки чоловіка та його брат. Крім того, витрачає значні кошти на лікування дітей: - ОСОБА_11.ІНФОРМАЦІЯ_3, яка хворіє хронічною хворобою, має діагноз «врожденная катаракта, атифекия, амблиоксия средней степени»;- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який хворіє хронічною хворобою, має діагноз «содружественное расхождение, правостороннее косоглазие, гипериотропия высокой степени». На проведення операцій дітям в дитячій спеціалізованій лікарні м. Києва «Охматдит» витратила 27.08.2009 року - 4200 грн., 25.02.2010 року - 4200 грн., та 25.02.2010 року 950 грн.. В той же час позивач вже біля 10 років співмешкає з ОСОБА_4, якій подарував Ѕ частину будинку, що спадкував після смерті дружини (матері відповідачки). Хоч вказаний будинок будували її бабуся та дідусь - батьки матері. Співмешканка його доглядає. Вважає, що інвалідність 1 групи по зору ОСОБА_1 симулює, оскільки їздить сам на велосипеді, сапає город, а також їздить сам до м. Кривого Рогу, де продає картоплю. Доповнила, що позивач - її батько, завідомо знаючи, що вона не зможе платити аліменти в більшому розмірі, в зв'язку з тяжким матеріальним станом та частими хворобами дітей, - розраховує, що виконавча служба в зв'язку з невиконанням рішення забере частку будинку, яку вона спадкувала після смерті матері та передасть її позивачу.
Представник відповідачки ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що з моменту винесення попереднього рішення суду погіршився матеріальний стан відповідачки, яка не отримує будь-яких видів соціальної допомоги, не працює, в той же час покращився матеріальний стан позивача, який співмешкає отримує пенсію, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму.
Допитана в якості свідка, представник позивача ОСОБА_4 суду пояснила, що доглядає позивача варить їжу та пере одяг, за це три роки тому отримувала плату від управління праці та соціального захисту населення у розмірі 38 грн. щомісяця. До цього позивач за догляд платив їй 100 грн. в місяць, але в зв'язку зі збільшенням пенсії, вже півтора року позивач їй платить 400 грн., але з позивачем вони не співмешкають. Дійсно вона та позивач мали городи в городньому товаристві «Електрон», але два роки тому позивач відмовився від свого городу, і залишився город лише в неї. Позивач допомагає їй лише возити картоплю на велосипеді на город, також позивач допомагає їй продавати продукти на станції «Долгінцево» м. Кривого Рогу. Підтвердила, що позивач приїхав сам особисто на велосипеді до суду на судове засідання. В даний час вона проживає в АДРЕСА_1 неподалік від позивача. Дійсно в будинку позивача перебували деякий час внуки, які приїхали до неї погостювати. На даний час вона особисто отримує пенсію 1020 грн. щомісяця.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що тривалий час знає позивача та його співмешканку ОСОБА_4, з якою вони спів мешкають приблизно з 2001 року. ОСОБА_1 здорова людина сам обробляє город, сапає, кропить жука, наймається кропити жука до людей, торгує на залізничному вокзалі станції Долинська пивом та холодною водою, їздить на станцію «Долгінцево» м. Кривого Рогу торгувати сільськогосподарською продукцією разом зі співмешканкою. Вона неодноразово бачила, як він грузив мішки з картоплею в електричку, оскільки і сама часто їздить торгувати. Вважає, що ОСОБА_1 симулює 1 групу інвалідності по зору, оскільки самостійно їздить через все місто на велосипеді, без сторонньої допомоги та без палиці.
Свідок ОСОБА_8 дала суду аналогічні покази.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що є чоловіком відповідачки, працює в сім'ї тільки він, оскільки дружина постійно доглядає за дітьми, які часто хворіють по 2-3 місяці знаходяться на лікарняному. Він як підприємець займається роздрібною торгівлею продуктами харчування, за останні шість місяців його чистий дохід за винятком податків, зарплати найманих працівників, електроенергії, транспортних витрат, придбаного для реалізації товару складає 13054, 59 грн., що приблизно 2175 грн. в місяць. Також він є інвалід з втратою 20 % працездатності, в зв'язку з ампутацією стопи, внаслідок нещасного випадку, оскільки він працював стропильщиком, а ОСОБА_10 крановщиком та плитою придавив ногу. Дійсно в його власності є автомобіль «Рено», який придбали за позичені у брата кошти та на даний час щомісяця віддають борг. Зазначив. що позивач з 2001 року співмешкає з ОСОБА_4, якій подарував Ѕ будинку. На даний час у позивача та відповідачки склалися неприязні відносини, через те, що позивач повністю хотів забрати собі два будинки, які залишилися після смерті матері відповідачки, один з яких побудували батьки померлої дружини позивача.
В судовому засіданні досліджена цивільна справа Долинського районного суду № 2-51/2005 року, з якої вбачається, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2005 року, яке набрало законної сили. - постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 грн. аліментів щомісячно.
З копії трудової книжки відповідачки вбачається, що вона не працює (а.с. 66), валовий дохід чоловіка позивачки складає 72082,00 грн. (а.с. 101-129).
Відповідачка є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 64, 65), проживає разом з чоловіком ОСОБА_9 (а.с. 63).
З повідомлення вуличного комітету затвердженого секретарем міської ради слідує, що ОСОБА_1 з осені 2000 року співмешкає з ОСОБА_4, самостійно пересувається, без зайвої допомоги обробляє город в товаристві «Електрон», їздить без окулярів на велосипеді, самостійно виконує всі домашні роботи.
З оглянутої медичної документації вбачається, що діти позивачки хворіють хронічними хворобами ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 - діагноз «врожденная катаракта, атифекия, амблиоксия средней степени»; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 - діагноз має діагноз «содружественное расхождение, правостороннее косоглазие, гипериотропия высокой степени», крім того часто хворіють потребують лікування та знаходяться під постійним спостереженням лікарів (а.с. 12-60).
З виписки дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та товарних чеків слідує, що на лікування (проведення медичної операції) ОСОБА_11- дитини позивачки у 2009 році витрачено 4200 грн., у 2010 році також 4200 грн. (а.с. 13-14).
З виписки дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та товарних чеків слідує, що на лікування (проведення медичної операції) ОСОБА_5- дитини позивачки у 2010 році витрачено 950 грн. (а.с. 32-33).
З акту огляду МСЕК від 05.03.2003 року слідує, що ОСОБА_9 - чоловік позивачки, внаслідок виробничої травми втратив 20 % працездатності в зв'язку з ампутацією культі І п., ІІ п. біля основи плюснових кісток (а.с. 130).
Згідно довідки інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПА України від 09.06.2010 року, вбачається, що відповідачка за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року доходи не отримувала (а.с. 97).
З інформації Долинського районного центру зайнятості від 17.06.2010 року № 04-958, вбачається, що відповідачка на обліку в центрі не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує (а.с. 98).
З інформації управління Пенсійного фонду України в Долинському району № 49 від 15.06.2010 року вбачається, що відповідачка на обліку в управлінні не стоїть, пенсії не отримує (а.с. 99).
З інформації управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА №723 від 17.06.2010 року вбачається, що відповідачка на обліку в управлінні не перебуває, допомоги не отримує (а.с. 100).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що на час винесення рішення Долинського районного суду про визначення розміру аліментів позивач отримував пенсію в розмірі 213, 12 грн. + 71,57 грн. адресної допомоги + 10,82 грн. індексації, всього 295,51 грн. (справа №2-51/2005 року а.с. 29). На даний час матеріальний стан позивача покращився, він отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліда 1 групи, середньомісячний розмір якої складає 960 грн.(а.с. 5) + 80 грн. щомісячних аліментів, визначених рішенням Долинського районного суду від 10.02.2005 року = 1040 грн., що більше встановленого Законом України № 1646-VI від 20.10.2009 року «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає: з 1 листопада 2009 року - 744 гривень, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня 2010 року - 884 гривень, з 1 липня 2010 року - 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року - 907 гривень, з 1 грудня 2010 року - 922 гривень. Позивач не звертався до територіального центру обслуговування пенсіонерів з питанням надання сторонньої допомоги.
Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач співмешкає з ОСОБА_4, яка надає йому посильну допомогу в побуті, крім того вона отримує пенсію 1020 грн. щомісяця, тож загальний середньомісячний дохід подружжя складає 2060 грн..
Крім того згідно постанови Кабінету Міністрів від 16 липня 2008 року N654, з 1 вересня 2008 року інвалідам І групи, одиноким інвалідам ІІ групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким інвалідам ІІІ групи, які досягли пенсійного віку, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень замість 9 грн. 96 коп.
Відповідно до Закону України ?ро основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для інвалідів першої та другої груп загального захворювання передбачено:
- безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;
- безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування для інвалідів, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;
- 50% знижка вартості лікарських засобів, що відпускаються за рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні;
- безплатне або на пільгових умовах забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі кріслами-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, мобільними телефонами та факсами для письмового спілкування, тощо) за наявності відповідно медичного висновку;
- першочергове і пільгове встановлення квартирного телефону;
- інвалідам першої та другої груп і сім'ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою;
- безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту;
- 50% знижка вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.
В той же час матеріальний стан відповідачки погіршився, вона перестала отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку, в зв'язку з постійними хворобами дітей змушена була припинити зайняття підприємницькою діяльністю, витрачає значні кошти на лікування дітей, проведення операцій, діти потребують стороннього догляду. Загальний середньо місячний дохід подружжя складає 2175 грн. мінус 80 грн. щомісячних аліментів, визначених рішенням Долинського районного суду від 10.02.2005 року = 2095 грн. в місяць на чотирьох членів сім'ї.
У відповідності до ст. 202 ч.1 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно ст. 203 Сімейного кодексу України дочка син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
З загальних засад сімейного законодавства слідує, що право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, що є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ, чи ІІІ групи. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.
При вирішенні позову суд застосовує аналогію закону оскільки ст.192 ч.1 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду, за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них .
В даному випадку суд вважає, що позивач не довів погіршення свого матеріального стану або погіршення здоров'я, в той же час в судовому засіданні достовірно встановлено, що змінився матеріальний стан відповідачки в частині зменшення загальних доходів сім'ї та погіршився стан здоров'я дітей, які є членами сім'ї відповідачки та яких остання зобов'язана утримувати.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ст. 88 КПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат їх слід покласти на рахунок держави.
На підставі викладеного ст.ст. 192, 202, 203 СК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а саме: про збільшення щомісячного розміру аліментів, визначених рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2005 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 грн. аліментів щомісячно, - до 300 грн. щомісячно.
Судові витрати по справі покласти на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі, в 10 денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя: (підпис).
Копія вірна.
РАЙОННОГО СУДУ Р.А. БОНДАРЧУК
Повний текст рішення
виготовлено 24.06.2010 року.