вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" листопада 2021 р. м. Вінниця Cправа № 802/199/17-а
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Сичуку І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
до: Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000, код - 43316784
до: Хмільницького райкому профспілки працівників АПК, вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 02657282
до: Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", вул. Курортна, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 33373741
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів:
Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчук Леонід Антонович, АДРЕСА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля", вул. Курортна, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 05413669
про скасування запису в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про зміну відомостей про юридичну особу
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Хмільницьким МРВ УМВС У Вінницькій області 24.10.1995 року
Поворознюк Борис Миколайович, ордер серія ВН №171405 від 26.07.2021 року
відповідача 1 (Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький): Іванов Юрій Віталійович, посвідчення НОМЕР_3 від 01.12.2020 року
відповідача 2 (Хмільницького райкому профспілки працівників АПК): Мишковська Тетяна Миколаївна, посвідчення № 00264
відповідача 3 (Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля"): не з'явився
третіх осіб (Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" та Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчук Леонід Антонович): Вересюк Максим Вікторович , ордер серія ВН № 179212 від 16.06.2021 року
Середенко Михайло Миколайович, ордер серія ВН № 162585 від 25.05.2021 року, ордер серія ВН № 183555 від 16.06.2021 року
присутня: ОСОБА_2
25.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа - Голова комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчук Леонід Антонович, в якому просив скасувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) про зміну відомостей про юридичну особу - первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ 33373741), а саме:
- "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 року - в стані припинення";
- "Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року";
- "Марчук Леонід Антонович - голова комісії з припинення або ліквідатор".
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.192-195, т.1).
Зазначене рішення оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку.
12.05.2017 року Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року, прийнято нову постанову, відповідно до якої позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу - первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ 33373741), а саме: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 року - в стані припинення; Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року; Марчук Леонід Антонович - голова комісії з припинення або ліквідатор" (а.с. 53-55, т. 2).
29.01.2021 року Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки цей спір належить вирішувати за правилами господарського судочинства (а.с. 29-38, т. 3).
Роз'яснено позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.02.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 та передано матеріали справи № 802/199/17-а до Господарського суду Вінницької області за встановленою юрисдикцією (а.с. 44-46, т.1).
09.03.2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 802/199/17-а.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 року матеріали справи № 802/199/17-а передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року прийнято справу № 802/199/17-а до провадження новим складом суду. Також, даною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
27.04.2021 року до суду від позивача надійшов лист (б/н від 27.04.2021 року) (вх.канц. № 01-34/3895) щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі № 802/199/17-а, за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.05.2021 року.
20.05.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 18.05.2021 року), в якому останній просить суд замінити неналежного відповідача у справі № 802/199/17-а Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області на належного Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та відмовити в задоволенні позову повністю.
25.05.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 25.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4681/21), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги повністю.
У судовому засіданні 25.05.2021 року позивачем подано клопотання (б/н від 25.05.2021) (вх.канц. № 01-34/4740/21), в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Хмільницький райком профспілки працівників АПК (вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 02657282).
25.05.2021 року судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання (б/н від 18.05.2021 року) про заміну відповідача правонаступником.
Також, у судовому засіданні 25.05.2021 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля", відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.
Крім того, 25.05.2021 року судом задоволено клопотання (б/н від 25.05.2021) (вх.канц. № 01-34/4740/21) та залучено до участі у справі Хмільницький райком профспілки працівників АПК в якості співвідповідача.
При цьому, на підставі клопотання позивача, судом залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Первинну профспілкову організацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля", про що судом постановлено відповідні протокольні ухвали.
За результатами проведеного 25.05.2021 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 802/199/17-а на 16.06.2021 року о 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
11.06.2021 року до суду від представника третьої особи (Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчука Л.А.) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 1-1106/21 від 11.06.2021 року.
Також, 11.06.2021 року на адресу суду від представника третьої особи (ТОВ "Санаторій Поділля") на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вих. № 100 від 10.06.2021 року).
16.06.2021 року представником позивача до суду подано заяву про зміну предмету позову (вх.канц. № 01-34/5566/21 від 16.06.2021 року), в якій останній зазначає про зміну позовних вимог та просить суд викласти їх в наступній редакції: "Визнати недійсним та скасувати Протокол засідання Президії Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року, яким прийнято рішення про припинення (ліквідацію) первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
У судовому засіданні судом прийнято заяву про зміну предмету позову (вх.канц. № 01-34/5566/21 від 16.06.2021 року) до розгляду та долучено її до матеріалів справи, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного 16.06.2021 року судового засідання суд постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 802/199/17-а на 22.07.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.
При цьому, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 22.07.2021 року в режимі відеоконференції з Теплицьким районним судом Вінницької області, за участю позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 16.06.2021 року.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
24.06.2021 року до суду від Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області на виконання вимог ухвали для огляду у судовому засіданні надійшли матеріали судової справи № 149/702/16-ц.
08.07.2021 року на адресу суду від Центрально-Західне міжрегіональне управління МЮ (м. Хмельницький) до суду надійшли матеріали реєстраційної справи Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ - 33373741).
20.07.2021 року до суду від представника третьої особи (Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчука Л.А.) адвоката Вересюка М.В. надійшли письмові пояснення (№1-2007/21 від 20.07.2021 року), в яких останній вказує на те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 23.07.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
02.08.2021 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" надійшли письмові пояснення № 2-0208/21 від 02.08.2021 року, з додатками.
03.08.2021 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну позовних вимог (вх. №01-34/6951/21), у якій узагальнено вимоги щодо предмету позову.
У судовому засіданні 03.08.2021 року судом прийнято заяву про зміну позовних вимог (вх. № 01-34/6951/21) до розгляду, про що постановлено протокольну ухвалу.
Також, судом долучено до матеріалів справи докази, надані 02.08.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля".
За результатами проведеного 03.08.2021 року судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 802/199/17-а для судового розгляду по суті на 07.09.2021 року об 11:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання 03.08.2021 року.
Ухвалою суду від 06.08.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
06.09.2021 року на адресу суду від представника Хмільницького райкому профспілки працівників АПК (відповідач 2) надійшла заява, в якій остання, у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікарняному, просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.
У судовому засіданні 07.09.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 21.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 07.09.2021 року.
При цьому, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 21.09.2021 року в режимі відеоконференції з Вищим антикорупційним судом (Зал № 5) за участю представника третьої особи (Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчук Л. А.) адвоката Вересюка М.В.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
21.09.2021 року до суду від представника відповідача 2 на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення (б/н від 20.09.2021 року). В якості додатків до пояснень додано ряд документів.
У судовому засіданні 21.09.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 12.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 21.09.2021 року.
Ухвалою суду від 23.09.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
07.10.2021 року до суду від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшов лист № 10924-2021/11.1-16/11922-2021/11.1 від 05.10.2021 року. Додатком до листа додано копії матеріалів реєстраційної справи Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу.
12.10.2021 року від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання (б/н від 11.10.2021 року) про долучення до матеріалів справи доказів.
12.10.2021 року на електронну адресу суду від Хмільницької районної державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 01-01-08-2102 від 11.10.2021 року. Додатком до листа додано ряд документів.
У судовому засіданні 21.10.2021 року судом оголошено перерву до 03.11.2021 року.
У судовому засіданні 03.11.2021 року оголошено перерву до 15.11.2021 року, про постановлено відповідну протокольну ухвалу.
У судове засідання 15.11.2021 року з'явились представники позивача, відповідача 1, 2 та третіх осіб. Представник відповідача 3 правом участі в судовому засіданні на скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами, за відсутності представника відповідача 3.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що є керівником первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
05.01.2017 року відповідачем внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної осіб.
Однак, рішення про припинення профспілки загальними зборами профспілки не приймалось, рішення суду про заборону діяльності профспілки відсутнє.
Тому, позивач вважає спірний запис протиправним та просив суд його скасувати в зв'язку із тим, що запис про припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" був вчинений свавільно, з порушенням норм чинного законодавства й за відсутності відповідних підстав (т. 1 а.с. 2-42).
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 (Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) заперечує проти задоволення позову, вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.
Первинна профспілкова організація ТОВ "Санаторій Поділля" легалізована на відповідність заявленому Статуту на підставі повідомлення про належність до Всеукраїнської профспілки АПК, та діє на підставі Статуту цієї профспілки.
Відповідно до пункту 12 статті 14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" умови та порядок припинення діяльності профспілки визначаються Статутом профспілки. Пунктом 5.7.9. Статуту професійної спілки працівників агропромислового комплексу України (в редакції, зареєстрованій Міністерством юстиції України 18.07.2016) встановлено, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (зміна умов діяльності суб'єктів господарювання, адміністративно-територіального розподілу, неможливість подальшого функціонування організації, окупація, анексія територій, бойові дії, оголошення військового стану, тощо) виборний орган вищої за статусом організації Профспілки приймає рішення про створення (або ліквідацію) нижчої за статусом організації профспілки.
23.12.2016 року до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшли документи Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу, що є виборним органом вищої за статусом організації Профспілки, про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". А саме: протокол засідання Президії від 15.12.2016 року; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення; реєстр осіб, які брали участь в засіданні; довідка.
Відповідно до Протоколу засідання Президії Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року прийнято рішення про припинення (ліквідацію) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", визначено строки розгляду вимог кредиторів та призначено ліквідаційну комісію. Згідно довідки Вінницької обласної організації працівників АПК Президія Хмільницької районної профспілкової організації працівників АПК є виборним органом вищої за статусом організації Профспілки стосовно Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". Згідно відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмільницький районний комітет профспілки працівників АПК є засновником Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
На підставі документів, поданих для державної реєстрації, відповідно до п. п. 5, 6 ч.2 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осі , фізичних. осіб-підприємців та громадських формувань" здійснено перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів та перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.
05.01.2017 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, керуючись статтями 14, 15, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" прийнято рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
Отже, оскаржуваний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений виключно на підставі рішення викладеного в протоколі засідання Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу.
При цьому, за твердженнями відповідача 1, рішення Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу на сьогодні є чинним ніким не оскаржене та не скасоване, а отже скасування запису в Реєстрі буде втручанням в діяльність Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу та порушить його права, передбачені статутом (а.с. 45-80, т. 3).
У відповіді на відзив позивач просить суд позов задовольнити повністю та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу - первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля", а саме: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 року - в стані припинення; Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року; Марчук Леонід Антонович - голова комісії з припинення або ліквідатор" зазначаючи про наступне.
Первинна профспілкова організація ТОВ "Санаторій Поділля" легалізована на відповідність заявленому статуту на підставі повідомлення про належність до Всеукраїнської профспілки АПК та діє на підставі Статуту цієї профспілки. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмільницький районний комітет профспілки працівників АПК є засновником первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
Відповідно до Протоколу засідання Президії Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року прийнято рішення про припинення (ліквідацію) первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". Також, визначено строки розгляду вимог кредиторів та призначено ліквідаційну комісію.
Згідно довідки Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК Президія Хмільницької районної профспілкової організації працівників АПК є виборним органом вищої за статусом організації Профспілки щодо первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
До Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 23.12.2016 року надійшли документи Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", а саме протокол засідання Президії від 15.12.2016 року; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення; реєстр осіб, які брали участь в засіданні; довідка.
В подальшому, 05.01.2017 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіною А.О. прийнято рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
За твердженнями позивача, рішення про ліквідацію профспілки повинно було прийматися на загальних зборах (конференціях), а якщо це не можливо, рішення приймається виборним органом вищої за статусом організації профспілки.
Президія Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу не мала права приймати рішення про припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". Адже президія не є керівним виборчим органом, а є виконавчим виборним органом, відтак вона не мала повноважень керівного виборного органу.
Як зазначає позивач, державний реєстратор Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повинен був перевірити поданні документи на відповідність Конституції України, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Статуту Профспілки, перевірити кворум.
Вищезазначених дій державним реєстратором здійснено не було, що призвело до прийняття ним протиправного рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" від 05.01.2017 року (а.с. 104-108, т. 3).
У письмових поясненнях представник третьої особи (Голова комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчук Л.А.) (№1-2007/21 від 20.07.2021 року), в яких останній вказує на те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено які його права були порушені оспорюваним протоколом.
Відповідно до п. 5.7.9. Статуту Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України передбачено, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (зміна умов діяльності суб'єкта господарювання, адміністративно-територіального розподілу, неможливості подальшого функціонування організації, окупації, анексії територій, бойові дії, оголошення військового стану, тощо) виборний орган вищої за статусом організації Профспілки приймає рішення про створення (або ліквідацію) нижчої за статусом організації профспілки.
Згідно Довідки Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК (а.с. 106 т. 1) президія Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу є виборним органом вищої за статусом організації Профспілки стосовно ППО ТОВ "Санаторій Поділля".
Жодних вказівок на те, що рішення про створення (або ліквідацію) нижчої за статусом організації профспілки має право приймати саме керівний виборний орган вищої за статусом організації профспілки Статут Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України не містить, а тому твердження позивача про те, що лише керівний виборчий орган, а не виконавчий виборний орган має право приймати вказане вище рішення, є лише фантазією самого позивача.
За твердженнями представника третьої особи, президія Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, яка є виборним органом вищої за статусом організації профспілки стосовно ППО ТОВ "Санаторій Поділля" мала необхідний осяг прав та повноважень на прийняття рішення про припинення нижчої за статусом організації профспілки (а.с. 3-4, т. 5).
У письмових поясненнях представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" № 2-0208/21 від 02.08.2021 року зазначає, що у ТОВ "Санаторій "Поділля" діяла первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" яку, згідно рішення членів первинної, профспілкової організації, які ж і являлись працівниками ТОВ "Санаторій "Поділля" очолював ОСОБА_1 - протокол профкому №1 від 18.11.1999 року.
Дана ППО здійснювала свою діяльність на підставі КЗпПУ, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 року № 1045 - XIV та Статуту професійної спілки працівників агропромислового комплексу України, затвердженого 1 з'їздом Профспілки працівників агропромислового комплексу України від 25.05.1990 року, із змінами та доповненнями в новій редакції від 24.05.2000 р. до 26.05.2015 року та із змінами і доповненнями затвердженими 23.03.2016 року Центральним комітетом Профспілки працівників агропромислового комплексу України.
Однак, внаслідок неналежної діяльності голови ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_1 , який обіймав виборчу посаду та працівники санаторію йому делегували свої повноваження задля здійснення їх представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, враховуючи те, що діяльність профспілки повинна будуватись на принципах законності та гласності, а ОСОБА_1 самоусунувся та не здійснював збори і засідання членів профспілки, не звітував про діяльність, витрачання коштів, не складав і не затверджував на загальних зборах кошториси витрат та профспілковий бюджет і не представляв документів ревізійній комісії, не звітував до Хмільницької районної профспілкової організації, самостійно на власний розсуд витрачав профспілкові кошти і не міг і не бажав звітувати про витрати, працівники ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" виразили ОСОБА_1 недовіру і прийняли рішення про неможливість подальшого функціонування ППО тому у період з 10 по 17 липня 2015 року подали власноруч підписані заяви про виключення і вихід з членів ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" з липня 2015 року.
08.07.2015 року згідно протоколу установчих зборів трудового колективу ТОВ "Санаторій "Поділля" створено первинну профспілкову організацію "Поділля" та обрано голову ОСОБА_3
20.07.2015 року між ТОВ Санаторій "Поділля" та ППО "Поділля" укладено угоду про взаємодію підприємства з профспілковою організацією.
Постановою Президії Вінницького обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу від 25.11.2015 року №П-7, та постанови від 29.02.2016 року №п-9 виключено зі складу первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій "Поділля" на підставі ст. 3.14 Статуту Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України.
14.12.2015 року на підприємстві створено ліквідаційну комісію для передачі правонаступнику створеної первинної профспілкової організації "Поділля" матеріальних цінностей та коштів, які зберігались на депозитному рахунку, крім того, голова ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_1 зобов'язаний був передати документацію та печатку ППО.
Згідно протоколу президії Вінницького обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року №12 прийняте рішення про припинення (ліквідацію) ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" та призначена ліквідаційна комісія для проведення припинення (ліквідації) ППО на чолі Марчука Л.А. , якому перейшли права та повноваження з управління справами та активами ППО ТОВ "Санаторій "Поділля".
Поряд з цим, 15.12.2015 року складено акт ліквідаційною комісією про відмову ОСОБА_1 здійснити передачу документації, печатки та матеріальних цінностей членів ППО ТОВ "Санаторій "Поділля".
Таким чином з 14.12.2015 року, з урахуванням того, що на підприємстві діяла інша первинна профспілкова організація "Поділля" до якої входили всі працівники підприємства та які написали заяви про вихід з ППО яку очолював ОСОБА_1 , а також у зв'язку із проведенням процедури припинення (ліквідації) ППО, призначення ліквідаційної комісії, ОСОБА_1 втратив право на користування, розпорядження спільним майном усіх членів профспілкової організації та таке майно придбавалось за рахунок внесків саме членів ППО (а.с. 55-58, т. 5).
03.08.2021 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну позовних вимог (вх. №01-34/6951/21), у якій узагальнено вимоги щодо предмету позову, зазначено, що позивач наполягає на задоволенні наступних вимог:
- визнати незаконним та скасувати Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року про припинення (ліквідацію) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", визначення строків розгляду вимог кредиторів Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", призначення ліквідаційної комісії Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля";
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля";
- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу - Первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ 33373741), а саме: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 року - в стані припинення; Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року; Марчук Леонід Антонович - голова комісії з припинення або ліквідатор" (а.с. 2-28 т. 7).
Учасники процесу заперечували проти прийняття цієї заяви до розгляду, посилаючись на положення ч. 4 ст. 46 ГПК України та не можливість змінювати предмет позову при новому розгляді справи.
Судом враховано, що первісна позовна вимога стосувалася скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу - Первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ 33373741), а саме: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 ГПК України, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Однак, провадження у господарському суді по справі №802/199/17-а здійснюється на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, після надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства.
Підстави направлення справи на новий розгляд визначені ст. ст. 279, 308, 310, 313 ГПК України.
Таким чином, у межах господарського судочинства продовжується розгляд первісного позову, тому на процесуальні права сторін не поширюються вимоги ч. 4 ст. 46 ГПК України, що не позбавляло позивача права на звернення з відповідною заявою до суду (подібні висновки наведені у Постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі № 2-а-1217/10/0270).
Тому, судом розглянуто справу з урахуванням заяви позивача від 03.08.2021 року (вх. №01-34/6951/21).
06.09.2021 року від представника третьої особи (Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчука Л.А.) до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності (№ 1-0609/21 від 06.09.2021 року) до вимог про визнання незаконним та скасування рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене протоколом засідання Президії № 12 від 15.12.2016 року про припинення (ліквідацію) ППО ТОВ "Санаторій "Поділля", визначення строків розгляду вимог кредиторів ППО ТОВ "Санаторій "Поділля", призначення ліквідаційної комісії ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" та про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля" (а.с. 74-75, т.7).
У письмових поясненнях представник відповідача 2 (Хмільницький райком профспілки працівників АПК) (б/н від 20.09.2021 року) вказує що, рішення, прийняте 15.12.2016 року Президією Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу про припинення ППО "ТОВ Санаторій Поділля" на підставі пункту 5.7.9 Статуту є таким, що прийняте в спосіб і порядок, визначений установчим документом та не суперечить чинному законодавству.
Також, остання зазначає, що на момент засідання Президії Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року ОСОБА_1 не працював у ТОВ "Санаторій Поділля" та не був членом його трудового колективу, оскільки 10.03.2016 року його було звільнено з займаної посади.
В подальшому 03.05.2017 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 28.04.2017 року та в цей же день звільнено з посади.
Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення, жодний працівник ТОВ "Санаторій Поділля" не був членом ППО ТОВ "Санаторій Поділля", оскільки ще в 2015 році дані працівники стали членами ППО "Поділля".
ОСОБА_1 , використовуючи факт державної реєстрації ППО ТОВ "Санаторій Поділля", маючи па руках печатку даної організації, приймає рішення та вчиняє дії в порушення Статуту профспілки та всупереч трудовим правам працівників ТОВ "Санаторій Поділля", які колись були членами ППО ТОВ "Санаторій Поділля" (а.с. 90-101, т. 7).
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
З 16 вересня 1986 року ОСОБА_1 працював у Міжколгоспному санаторії «Поділля» інженером водоканальної служби, з 13 лютого 1990 року був переведений на посаду завідуючого лікувально-фізкультурним комплексом; з 05.07.2001 року - завідуючим лікувально-фізкультурного комплексу санаторію, який в 2004 року перейменований в ТОВ «Санаторій «Поділля».
З 7 червня 1991 року позивач отримав кваліфікацію викладача фізичної культури, тренера з волейболу.
На підставі Рішенням засідання профкому санаторію «Поділля» від 18 листопада 1999 року ОСОБА_1 являється Головою профкому працівників санаторію (т. 4 а.с. 29, 30).
15.03.2000 року Первинна профспілкова організація ТОВ "Санаторій Поділля" легалізована на відповідність заявленому статуту на підставі повідомлення про належність до Всеукраїнської профспілки АПК та діє на підставі Статуту цієї профспілки.
Первинна профспілкова організація ТОВ "Санаторій Поділля" входить до складу Хмільницького районного комітету профспілки працівників АПК, яка є організаційною ланкою Всеукраїнської профспілки працівників агропромислового комплексу, зареєстрованої 04.10.2000 року.
У червні 2004 року Міжколгоспний санаторій «Поділля» у зв'язку з реформуванням перейменовано у ТОВ «Санаторій «Поділля».
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, відомості про юридичну особу ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» включено до ЄДР 14 квітня 2005 року, що підтверджується витягами з ЄДР (т. 7 а.с. 102).
Наведені обставини встановлено судом Хмільницьким районним судом Вінницької області при розгляді справи № 149/702/16-ц та матеріалів реєстраційної ППО ТОВ «Санаторій «Поділля».
Згідно Листа Хмільницького міського управління юстиції Вінницької області від 18.09.2005 року, взято до уваги повідомлення щодо належності ППО ТОВ "Санаторій Поділля" до складу райкому профспілки АПУ, що є організаційною ланкою Всеукраїнської профспілки АПК.
ППО ТОВ "Санаторій Поділля" набула статусу юридичної особи (т. 1 а.с. 9).
Між адміністрацією ТОВ «Санаторій «Поділля» та ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» укладено колективний договір, зареєстрований виконкомом Хмільницької міської ради за № 27 від 18 листопада 2011 року, зі змінами та доповненнями від 29 квітня 2014 року, зареєстрованими виконкомом Хмільницької міської ради за № 15 від 06 червня 2014 року (т. 5 а.с. 106-152).
Відповідно до Протоколу звітно-виборних профспілкових зборів Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій «Поділля» від 28 вересня 2015 року, на яких були присутні 49 членів профспілки, ОСОБА_1 було обрано головою Первинної профспілкової організації ТОВ «Санаторій «Поділля» (т. 4 а.с. 31-34).
Із заяв працівників ТОВ «Санаторій «Поділля», підписаних протягом 2015 року вбачається, що вони виявили бажання стати членами іншої професійної спілки ППО «Поділля» (т. 5 а.с. 59-105; т. 6 а.с. 1-262).
Згідно довідки від 28.01.2016 року станом на 25.11.2015 року членами ППО ТОВ «Санаторій Поділля» являється 91 особа, з яких шість осіб - працюючі члени профспілки (т. 4 а.с. 35-38).
Наказом № 33 від 10 березня 2016 року позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді.
Відповідно до листа Хмільницького міського голови № 496/02-19 від 16 березня 2016 року, в управлінні праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради зареєстровано два колективні договори: між адміністрацією ТОВ «Санаторій «Поділля» та профспілковою організацією ТОВ «Санаторій «Поділля» (до якої станом на 31 березня 2016 року входило 339 осіб) та між адміністрацією ТОВ «Санаторій «Поділля» та ППО «Поділля» (т. 5 а.с. 153-189).
Згідно Виписки звітно-виборних профспілкових зборів від 03.06.2009 року (т. 7 а.с. 18), Довідки № 9 від 11 квітня 2016 року в ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» станом на 25 лютого 2016 року було обрано профком в кількості п'яти осіб (т. 7 а.с. 23).
Позивач членом ППО «Поділля» не являвся.
08.07.2015 року згідно протоколу установчих зборів трудового колективу ТОВ "Санаторій "Поділля" створено первинну профспілкову організацію "Поділля" та обрано голову Сторожука І.І.
20.07.2015 року між ТОВ Санаторій "Поділля" та ППО "Поділля" укладено угоду про взаємодію підприємства з профспілковою організацією (т. 5 а.с. 5-11).
Постановою Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК №П-17 від 25 листопада 2015 року було постановлено ліквідувати та вивести з профспілкового обслуговування ППО ТОВ «Санаторій «Поділля», а постановою Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК № П-9 від 29 лютого 2016 року до постанови № П-17 було внесено зміни та виключено ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» зі складу Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК (т. 4 а.с. 76, 77).
14.12.2015 року на підприємстві створено ліквідаційну комісію для передачі правонаступнику створеної первинної профспілкової організації "Поділля" матеріальних цінностей та коштів, які зберігались на депозитному рахунку, крім того, голова ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" ОСОБА_1 зобов'язаний був передати документацію та печатку ППО.
Згідно Постанови Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК №П-12 від 22.09.2016 року скасовано рішення ППО ТОВ «Санаторій Поділля», оформлені Протоколом звітно-виборних профспілкових зборів ППО ТОВ «Санаторій Поділля» від 28.09.2015 року та протоколом №6 засідання ППО ТОВ «Санаторій Поділля» від 07.06.2016 року , як такі, що прийнятті в порушення Статуту Професійної спілки працівників АПК України (т. 1 а.с. 150-153, т. 4 а.с. 21-24, 214-217).
Згідно протоколу №11 Президії Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 04.11.2016 року прийнято рішення про припинення (ліквідацію) первинної профспілкової організації TOB "Санаторій Поділля". Також, визначено строки розгляду вимог кредиторів та призначено ліквідаційну комісію. Згідно довідки Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК Президія Хмільницької районної профспілкової організації працівників АПК є виборним органом вищої за статусом організації Профспілки щодо первинної профспілкової організації TOB "Санаторій Поділля" (т. 4 а.с. 218-221).
Згідно протоколу Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 15.12.2016 року №12 прийняте рішення про припинення (ліквідацію) ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" та призначена ліквідаційна комісія для проведення припинення (ліквідації) ППО на чолі Марчука Л.А., якому перейшли права та повноваження з управління справами та активами ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" (т. 4 а.с. 8-13).
Поряд з цим, 15.12.2015 року складено акт ліквідаційною комісією про відмову ОСОБА_1 здійснити передачу документації, печатки та матеріальних цінностей членів ППО ТОВ "Санаторій "Поділля" (т. 5 а.с. 28).
До Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 23.12.2016 надійшли документи Хмільницького райкому профспілки працівників агропромислового комплексу про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) первинної профспілкової організації TOB "Санаторій Поділля", а саме протокол засідання Президії від 15.12.2016; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення; реєстр осіб, які брали участь в засіданні; довідка.
05.01.2017 державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіною А.О. прийнято рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації первинної профспілкової організації TOB "Санаторій Поділля" (т. 1 а.с. 100-108).
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2017 року у справі № 149/702/16-ц, яке залишено в силу Ухвалою Апеляційного сулу Вінницької області від 18.09.2017 року та Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.09.2017 року:
- визнано незаконним та скасовано пункт 5 Наказу № 172 директора ТОВ «Санаторій «Поділля» від 29 грудня 2015 року «Про скорочення посад в звязку із змінами в організації роботи, оптимізацією виробництва і праці, структурних перетворень, та повідомлення працівників про вивільнення, керуючись наказом МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р.», згідно якого вирішено привести у відповідність кадровий склад лікувально-фізкультурного комплексу вимогам положення про відділення (кабінет) лікувальної фізкультури, затвердженого наказом МОЗ України від 16 червня 2014 року № 401, шляхом звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого лікувально-фізкультурним комплексом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;
- визнано незаконним та скасовано Наказ директора ТОВ «Санаторій «Поділля» № 33 від 10 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з 11 березня 2016 року із займаної посади завідуючого лікувально-фізкультурним комплексом ТОВ «Санаторій «Поділля» у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді, згідно п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого лікувально-фізкультурним комплексом ТОВ «Санаторій «Поділля» (т. 4 а.с. 225-241).
Правова оцінка суду спірних правовідносин зводиться до наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадські об'єднання" громадські об'єднання утворюються і діють на принципах відсутності майнового інтересу їх членів (учасників).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 112 ГК України підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.
Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами.
Статтею 36 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Відповідно до статті 1 Закону, професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.
Згідно зі статтею 4 Закону, законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян" (який застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено зазначеним Законом), цього Закону, КЗпП України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Відповідно до статті 14 указаного Закону профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Статут (положення) профспілки повинен містити: 1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу); 2) мету та завдання профспілки; 3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї; 4) права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки; 5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності; 6) організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу; 7) умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень; 8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки; 9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання; 10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки; 11) порядок внесення змін до статуту профспілки; 12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить цьому Закону.
У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.
Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілка являється юридичною особою.
Судом досліджено Статут Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України та встановлено наступні істотні для вирішення спору положення (т. 1 а.с. 58-77).
Згідно п. 1.1 Статуту Професійна спілка працівників агропромислового комплексу України є всеукраїнською добровільною, неприбутковою громадською організацією, створеною з метою представництва та здійснення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки - працівників агропромислового комплексу, сільського господарства, харчової та переробної промисловості, обслуговуючих, суміжних галузей, учнівської, студентської молоді та інших категорій організацій, які виявили бажання обслуговуватися профспілкою.
Професійна спілка працівників АПК України має всеукраїнський статус та територіальну сферу діяльності.
Професійна спілка працівників АПК України розробляє і затверджує у встановленому порядку свій статут, який є основним нормативним актом, що регулює внутрішньоспілкову діяльність і є обов'язковим для виконання усіма членами та організаціями профспілки.
Відповідно до п. 2.1 Статуту членом профспілки може бути кожна особа, яка визнає статут профспілки, сплачує членські внески в установленому порядку, при цьому:
- працює на підприємстві, в установі, організації, незалежно від форм власності і господарювання або є членом селянського (фермерського) господарства, кооперативу, приватним землекористувачем, які за характером виробничої діяльності відносяться до галузей агропромислового комплексу;
- працює у фізичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності;
- забезпечує себе роботою самостійно;
- навчається у навчальному закладі.
Членами профспілки можуть бути інші громадяни, які виявили бажання вступити до неї і визнають статут профспілки, а також громадяни інших держав, які працюють або навчаються в Україні.
Прийняття у члени профспілки проводиться в індивідуальному порядку за особистою заявою осіб, які досягли 15 років (для учнів 14 років), яка розглядається на засіданнях профспілкових комітетів протягом місяця з дня її подання (п. 2.2 Статуту).
За змістом п. 2.6 Статуту профспілкове членство зберігається:
- за особами, які тимчасово припинили роботу в зв'язку з вихованням дітей, за непрацюючими пенсіонерами, особами, звільненими у зв'язку з реорганізацією, банкрутством, ліквідацією підприємства, за скороченням штату або за угодою сторін, за умовами сплати ними членських внесків або звільнення від сплати внесків на певний період, за рішенням відповідного виборного органу (п. 7.4 цього Статуту).
- за членами профспілки, які зайняті на сезонних роботах;
- за особами, що перейшли з іншої профспілки або повернулися після строкової служби, якщо вони стали на облік упродовж місця з дня прийняття на роботу.
Члени профспілки мають право, зокрема вільно виходити з профспілки за особистою заявою (п. 2.8.11 Статуту).
Основою профспілки є члени Профспілки, які добровільно об'єднуються для виконання статутних завдань у своїх інтересах і утворюють організації відповідного статусу згідно з статтею 11 закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності":
- первинні організації профспілки (первинні профспілкові організації), які діють на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах або об'єднують членів профспілки які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або фізичних осіб;
- місцеві організації профспілки - які об'єднують не менше як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища);
- обласні, Київську міську, Кримську республіканську організації профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міста Києва, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі;
- всеукраїнську профспілку працівників АПК України, яка об'єднує організації профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених ч. 2 ст. 133 Конституції України.
Положеннями п.п. 2.10., 2.11. Статуту передбачено обов'язок членів профспілки сплачувати членські внески та підстави припинення членства, зокрема у випадку несплати внесків протягом 6 місяців без поважних причин.
Згідно п. 3.3 Статуту вищими органами профспілки, її організацій є з'їзд, конференція, збори членів профспілки, які визначають стратегію і тактику дій профспілки, формують виборні органи, здійснюють інші повноваження, визначені цим статутом.
Виборні органи профспілки формуються знизу до верху шляхом виборів, прямих виборів (делегування) згідно із встановленою нормою представництва з метою забезпечення статутної діяльності профспілки в період між з'їздами, конференціями, зборами.
В організаціях профспілки з чисельністю не більше 15 членів профспілки обирають профорганізатора.
Виборні органи профспілки, її організацій мають статус керівних (комітети, ради) і виконавчих органів (президії, виконкоми).
Виборні органи здійснюють свою діяльність у межах повноважень, визначених статутом.
Виборні органи профспілки щорічно звітують про свою роботу на зборах, конференціях, засіданнях комітетів (рад).
В окремих випадках повноваження виборного органу профспілки може здійснювати профспілковий представник - керівник профспілки, її організації, профорганізатор або особа уповноважена на представництво рішенням виборного органу вищої за статусом організації профспілки.
Профспілковий представник здійснює захист прав та інтересів членів профспілки згідно з Положенням, затвердженим виборним органом вищої за статусом організації профспілки.
Згідно із п. 3.7 Статуту, збори, засідання керівного та виконавчого виборних органів профспілки вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів профспілки або членів керівного або виконавчого виборного орган, з"їзд, конференція - за участі не менше 2/3 обраних делегатів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх за наявності кворуму.
Рішення може бути поставлено на повторне голосування (переголосування), якщо за цю пропозицію проголосує третина присутніх учасників зборів, делегатів конференції, з'їзду.
Згідно п. 3.8. Статуту термін повноважень виборних органів Профспілки, його первинних та територіальних організацій - п'ять років.
Термін повноважень голів та їх заступників встановлюється на період повноважень відповідного виборного органу.
Якщо обрання виборних органів і голів проводять не у період звітно-виборної компанії в Профспілці, то термін їх повноважень закінчується в установлений строк звітів і виборів для відповідної структури в Профспілці.
У виняткових випадках, з поважних причин (банкрутство, санація, зупинка виробництва, тощо) керівні органи вищої за статусом організації профспілки мають право продовжувати повноваження виборного органу нижчої за статусом організації до усунення причин, які унеможливлюють проведення звітів і виборів, але не більш ніж на один рік (п. 3.9 Договору).
Питання про вихід первинної організації профспілки зі складу місцевої або інших організаційних ланок профспілки (припинення діяльності, саморозпуск, або перехід в іншу професійну спілку) розглядається профспілковими зборами (конференцією) первинної організації з обов'язковим повідомленням про ці наміри виконавчого органу вищої за статусом організації профспілки не пізніше ніж за 3 місці до проведення зборів, присутніх на зборах (конференціях) за наявності кворуму.
У разі бажання окремих членів профспілки щодо збереження існуючої структури та за наявності трьох і більше членів профспілки первинна організація профспілки зберігається.
Спірні питання, які виникають при цьому, розглядаються виборним органом вищої за статусом організації профспілки з прийняттям відповідного рішення.
Рішення про вихід місцевої, обласної, Київської міської, Кримської республіканської організації профспілки зі складу профспілки приймають на зборах, конференціях не менше 2/3 членських організацій, які входять до складу відповідної організації профспілки (п. 3.13 Статуту).
Відповідно п. 3.14 Статуту організація профспілки, яка порушила статут, незадовільно виконує свої повноваження свої повноваження, не виконує рішень вищих виборних органів профспілки або проводить роботу щодо розколу єдності профспілки та підриває її авторитет, може бути виключена зі складу профспілки.
Рішення про це приймається керівним органом вищої за статусом організації профспілки і доводиться до відома всіх організаційних ланок і членів профспілки та відповідних органів юстиції.
Організація, яку виключено або вибула із профспілки, не має права користування спільним майном, пільгами та гарантіями, що діють у профспілці, а сума сплачених нею внесків не повертається.
Зміна відомчої належності, форми власності, або господарювання підприємства, установи, організації, а також ліквідація підприємства чи організації при одночасному створенні підприємства, організації-правонаступника, не може бути підставою для ліквідації, припинення діяльності організації профспілки або зміни її назви і належності до профспілки та припинення повноважень профспілкового комітету.
Первинні організації профспілки створюються шляхом добровільного об'єднання не менше трьох членів профспілки, зайнятість яких відповідає п. 2.1 цього Статуту (п. 4.1 Статуту).
Згідно п. 4.4. Статуту, вищим органом первинної організації профспілки є збори (конференція).
п. 4.8. Статуту визначено компетенцію зборів (конференції) первинних організацій профспілки: обирає профспілковий комітет, голову первинної організації та ревізійну комісію; визначає напрямки своєї діяльності відповідно до статутних повноважень, рішень виборних органів, вищих за статусом організацій профспілки; визначає свою структуру, формує та затверджує профбюджет і контролює його виконання; обирає делегатів та делегує представників до складу керівного органу вищої за статусом організації профспілки.
Згідно п. 4.8 Статуту, Збори (конференція) первинних організацій профспілки приймають рішення про ліквідацію Профспілки.
На підставі особистих заяв членів профспілки рішення про ліквідацію може прийматись профспілковим комітетом.
У разі коли ліквідація підприємства унеможливлює проведення ліквідації первинної організації, рішення приймається виборним органом вищої за статусом організації профспілки.
Відповідно п. 4.11 Статуту рішення профкому, прийняті з порушенням норм статуту, норм законодавства, є недійсними і скасовуються виборним органом вищої за статусом організації профспілки.
На підставі п. 5.4. Статуту, у період між конференціями повноваження щодо реалізації завдань Профспілки здійснює керівний виборний орган місцевої, обласної Профспілки.
З поміж іншого, керівні виборні органи (комітети, Ради) місцевих, обласних, Київської міської, Кримської республіканської організацій профспілки згідно з п. 4.8 вирішують питання щодо ліквідації первинних профспілкових організацій (п. 5.5 Статуту).
Обрання керівників виборних органів під час дострокового припинення повноважень здійснюється як правило зі складу відповідних виборних органів (п. 5.6 Статуту).
За змістом п. 5.7.9 Президія (виконком) у разі виникнення форс-мажорних обставин (зміна умов діяльності суб'єктів господарювання, адміністративно-територіального розподілу, неможливості подальшого функціонування організації, окупація, анексія території, бойові дії, оголошення військового стану тощо) виборний орган вищої за статусом організації профспілки приймає рішення про створення (або ліквідацію) нижчої за статусом організації профспілки.
Голова місцевої, обласної, Київської міської, Кримської республіканської організації профспілки обирається на звітно-виборній конференції і є її керівником. Підзвітний конференції, її керівним виборним органом та виборним органом вищих за статусом організацій профспілки та з поміж іншого приймає рішення з питань діяльності виборних органів, які не є виключною компетенцією комітету (ради) або президії (виконкому) (п. 5.8.3 Статуту).
Відповідно п. 12.2 Статуту припинення діяльності профспілки відбувається шляхом реорганізації або ліквідації.
Згідно п. 12.2. Статуту, Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з'їздом. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд приймає рішення про використання майна та коштів профспілки, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.
У разі ліквідації профспілки її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації або зараховані до доходу бюджету відповідно до чинного законодавства.
Рішення з'їзду про припинення профспілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 2/3 членів профспілки, які перебувають на обліку, або більш як 2/3 делегатів.
Під час реорганізації профспілки відбувається перехід всіх прав і обов'язків профспілки до її правонаступників.
Ліквідацію профспілки проводить призначена з'їздом ліквідаційна комісія.
Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При оцінці наданих доказів суд враховує, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20).
При оцінці наданих учасниками справи доказів суд враховує, що за своїм правовим статусом Первинна профспілкова організація ТОВ "Санаторій Поділля" є первинною організацією профспілки працівників АПК, Хмільницький районний комітет профспілки працівників АПК - місцевою організацією, Вінницька обласна профспілкова організація працівників АПК - організацією обласного рівня.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки, їх об'єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).
Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з'їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об'єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об'єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.
Отже, норми закону однозначно визначають орган, який приймає рішення про ліквідацію профспілкової організації - з'їзд (конференція), загальні збори.
Згідно п. 4.4 Статуту Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України вищим органом первинної організації профспілки є збори (конференція).
Відповідно до п. 4.8 Статуту збори (конференції) приймають рішення про ліквідацію первинної організації Профспілки.
На підставі особистих заяв членів Профспілки рішення про ліквідацію може прийматися профспілковим комітетом.
У разі коли ліквідація підприємства унеможливлює проведення ліквідації первинної організації, рішення приймається виборним органом вищої за статусом організації Профспілки.
Таким чином, Статут передбачає трьох суб'єктів, які за загальним правилом уповноважені прийняти рішення щодо ліквідації профспілки:
- збори (конференція);
- комітет, за заявами членів профспілки;
- виборний орган вищої за статусом профспілки, у випадку ліквідації підприємства, на базі якого створено профспілку.
За матеріалами справи жодну із наведених обставин судом не встановлено.
Згідно інформації з ЄДР, Хмільницький районний комітет профспілки працівників АПК є засновником первинної профспілкової організації TOB «Санаторій Поділля» (т. 1 а.с. 9-13).
Однак, суд враховує, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Тобто, засновниками профспілки є громадяни, які сповідують спільні цілі та є членами профспілки.
Відображення відомостей щодо засновника ППО ТОВ «Санаторій Поділля» обумовлено повідомним способом державної реєстрації профспілки та вищим статусом Хмільницького райкому, як місцевого осередку (т. 7 а.с. 158-163).
Тому, суд надає перевагу нормативному регулюванню статусу профспілки, а не відображеним у ЄДР відомостям, які хоча і є достовірними, однак можуть не узгоджуватись зі змістом первинних документів, є презумпцією, котра може бути спростована.
Згідно абз. 3 п. 3.4 Статуту виборні органи профспілки, ії організацій мають статус:
- керівних (комітети, ради) і
- виконавчих (президії, виконкоми).
Таким чином, згідно положень Статуту усі перелічені органи мають статус виборних органів профспілки.
Пунктом 5.7.9. Статуту Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України встановлено, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (зміна умов діяльності суб'єктів господарювання, адміністративно-територіального розподілу, неможливість подальшого функціонування організації, окупація, анексія територій, бойові дії, оголошення військового стану, тощо) виборний орган вищої за статусом організації Профспілки приймає рішення про створення (або ліквідацію) нижчої за статусом організації профспілки.
Саме на положення п. 5.7.9. Статуту посилався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення.
Суд виходить з того, що при розподілі тягаря доказування саме на відповідача, як суб'єкта прийняття відповідного рішення, покладено обов'язок довести правомірність його ухвалення.
Позивач, у свою чергу, повинен довести обставини порушення його прав внаслідок прийняття оспорюваного рішення та необхідність їх судового захисту.
Зміст п. 5.7.9. Статуту не містить вказівок та обмежень відносно прийняття рішення про ліквідацію нижчої за статусом первинної організації виключно керівним або виконавчим органом.
Тому, правом прийняття відповідного рішення наділені як комітети, ради (керівні виборні органи), так і президії, виконкоми (виконавчі виборні органи).
Президія Хмільницького районного комітету профспілки працівників АПК за своїм статусом є виконавчим виборним органом вищої за статусом організації Профспілки, тому в силу вимог п. 5.7.9. Статуту наділений повноваженнями відносно ухвалення рішень щодо ліквідації ППО ТОВ «Санаторій Поділля».
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято уповноваженим органом.
Посилання представника позивача на висновки суду апеляційної інстанції по даній праві судом відхиляються, оскільки відповідне судове рішення скасовано із закриттям провадження в адміністративній справі.
Одночасно, суд надає оцінку обґрунтованості прийнятого рішення, а не лише компетенції відповідача щодо його ухвалення.
Положеннями п. 5.7.9. Статуту передбачені особливі, форс-мажорні та виключні випадки, коли виборний орган вищої за статусом організації Профспілки приймає рішення відносно припинення профспілки.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач вважає неможливим подальше існування ППО ТОВ "Санаторій Поділля" з посиланням на попередню постанову та Постанову Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК, відсутність у складі профспілки працівників ТОВ "Санаторій Поділля", протиправну діяльність Голови Профспілки та розкол її єдності (т. 1 а.с. 101-105).
Суд констатує, що не умі перелічені підстави вказують на неможливість подальшого функціонування організації.
Суд зауважує, що дана обставина є оціночною категорією та підлягає доведенню відповідачем.
На підтвердження обставин переходу працівників до нової профспілки відповідачем та третьою особою надано Довідки про кількість працюючих (339 осіб) та членів створеної профспілки (т. 1 ас.161, 162), Перелік членів ППО "Поділля" (т.1 а.с. 163-166; т. 3 а.с. 127-131); заяви працівників про виключення з членів профспілки (т. 5 а.с. 59-105, т. 6 а.с. 1-262).
Також матеріали справи містять Довідку ТОВ "Санаторій Поділля" №18 від 08.02.2017 року (т. 1 а.с. 156) щодо не перебування у трудових відносинах з товариством 12 осіб, в тому числі ОСОБА_1, які не писали заяв про перехід до новоствореної профспілки.
Оцінюючи зазначені докази суд звертає увагу на положення п. 2.8.11 Статуту, згідно якого Члени профспілки мають право, зокрема вільно виходити з профспілки за особистою заявою.
Дана дія є одностороннім правочином, спрямована на зміну правового статусу члена профспілки та має скеровуватись юридичній особі.
Однак, заяви про вихід зі складу профспілки не мітять відомостей про передачу керівнику ППО ТОВ «Санаторій Поділля», вручення під розписку, направлення поштою, тощо.
Тому, у суду відсутні докази, що члени профспілки висловили своє волевиявлення щодо виходу з громадського об'єднання.
Крім того, фізичній особі не заборонено одночасно перебувати у складі декількох профспілок.
Суд звертає увагу на положення п. 2.12 Статуту, яке передбачає виключний перелік випадків припинення членства у профспілці внаслідок: виходу, засудження до позбавлення волі, несплати членських внесків протягом 6 місців.
Тобто, набуття членства у іншій профспілці не є підставою для припинення членства у ППО ТОВ "Санаторій Поділля".
Крім того, припинення трудових відносин з ТОВ "Санаторій Поділля" також не включено до підстав припинення членства у профспілці.
Тому, положення п. 2.12 Статуту спростовує інформацію, зазначену у Довідці ТОВ "Санаторій Поділля" №18 від 08.02.2017 року (т. 1 а.с. 156) щодо не перебування у трудових відносинах з товариством 12 осіб, як підставу відсутності цих осіб у складі членів ППО ТОВ "Санаторій Поділля".
В силу вимог ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тому, суд зауважує, що факт припинення трудових відносин має підтверджуватись не довідкою товариства, а первинними документами, наказами, положеннями контрактів щодо розірвання чи припинення трудових відносин, звільнення працівників, відомостями щодо видачі трудових внаслідок звільнення, виписками по рахунку щодо припинення виплати заробітної плати.
Також, на підтвердження обставин щодо не сплати членських внесків ТОВ "Санаторій Поділля" не надано бухгалтерських, фінансових чи бухгалтерських документів з метою з'ясування період оплати внесків та термінів прострочення їх внесення.
Таких відомостей не надано як відносно 339 осіб, котрі стали членами новоствореної профспілки, так і осіб, перелічених у Довідці ТОВ "Санаторій Поділля" №18 від 08.02.2017 року (т. 1 а.с. 156).
Тому, суд критично оцінює надані третьою особою докази на підтвердження припинення членства працівників санаторію у складі ПП ТОВ «Санаторій Поділля».
Судом також оцінено докази позивача (довідки станом на 25.11.2015, заяви про підтвердження членства у профспілці) відносно перебування у складі профспілки 91 члена (т. 1 а.с. 158, 160, т. 4 а.с. 35-38, т. 4 а.с. 109-199, т. 7 а.с. 23-28), більшість з яких є пенсіонерами.
Відповідно до п. 2.1 Статуту членом профспілки може бути кожна особа, яка визнає статут профспілки, сплачує членські внески в установленому порядку, при цьому, зокрема, працює на підприємстві.
Прийняття в члени профспілки проводиться в індивідуальному порядку за особистою заявою осіб, які досягли 15 років (для учнів 14 років), яка розглядається на засіданнях профспілкових комітетів протягом місяця з дня її подання (п. 2.2 Статуту).
Тобто, положення Статуту не передбачають можливості автоматичного виникнення статусу члена організації залежно від самого факту написання заяви.
Визначальним є статус особи, яка працевлаштована на підприємстві та прийняття відносно неї рішення профспілкового комітету.
За змістом п. 2.6 Статуту профспілкове членство зберігається, зокрема за непрацюючими пенсіонерами, однак виключно за рішенням відповідного виборного органу (п. 7.4 Статуту).
Таких відомостей позивачем не надано, тому суд відхиляє доводи позивача щодо кількості членів профспілки на момент прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому, істотне значення для вирішення спору є можливість прийняття рішення про припинення (ліквідацію) профспілки залежно від кількості членів профспілки.
Статутом або Законом не передбачено такої підстави ліквідації професійної спілки, оскільки прийняття рішення про саморозпуск віднесено до компетенції загальних зборів відповідно до статуту (положення) профспілки, об'єднання профспілок.
Тому, маючи намір припинити членство у профспілці, фізичні особи не позбавлені можливості провести такі збори та прийняти відповідне рішення.
Матеріали справи містять інформацію щодо проведення зборів працівників ТОВ "Санаторій Поділля" за участі 260 осіб 30.07.2015 року (т. 5 а.с. 190-197); 285 осіб 04.07.2017 року (т. 5 а.с. 200-207), що не перешкоджало прийняттю рішень про саморозпуск профспілки.
Судом встановлено, що Постановою Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК №П-17 від 25.11.2015 року було ліквідовано та виведено з профспілкового обслуговування ППО ТОВ «Санаторій «Поділля», а Постановою Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК від 29.02.2016 року до вказаної постанови були внесені зміни і виключено ППО «ТОВ «Санаторій «Поділля» зі складу Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК (т. 4 а.с. 76, 77).
З урахуванням того, що первинна організація профспілки працівників АПК діяла в закладі охорони здоров'я і об'єднувала за професійною ознакою в основному медичних працівників, виключення ППО «ТОВ «Санаторій «Поділля» зі складу профспілки працівників АПК не означає її автоматичної ліквідації, оскільки відповідно до ст. ст. 8, 11, 16, 18 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії їх діяльності», профспілки, їх об'єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску), рішення про які приймаються загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки.
Крім того, не виключається можливість легалізації та прийняття рішення про входження її до складу іншої профспілки на правах первинної, зокрема, працівників охорони здоров'я або створення самостійної профспілки.
З урахуванням вимог чинного законодавства, положень Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії їх діяльності», Статуту профспілки працівників АПК, у ТОВ «Санаторій «Поділля» можуть діяти декілька первинних профспілкових організацій.
Питання про вихід первинної організації профспілки зі складу місцевої або інших організаційних ланок профспілки (припинення діяльності, саморозпуск, або перехід в іншу професійну спілку) розглядається профспілковими зборами (конференцією) первинної організації з обов'язковим повідомленням про ці наміри виконавчого органу вищої за статусом організації профспілки не пізніше ніж за 3 місці до проведення зборів, присутніх на зборах (конференціях) за наявності кворуму.
Тобто, вирішення зазначених питань віднесено до компетенції профспілкових зборів (конференції) первинної організації.
У разі бажання окремих членів профспілки щодо збереження існуючої структури та за наявності трьох і більше членів профспілки первинна організація профспілки зберігається (п. 3.13 Статуту).
Зміна відомчої належності профспілки не може бути підставою для її ліквідації (п. 3.14 Статуту).
Враховуючи, що відповідачами та третіми особами не доведено належними доказами припинення членства у складі профспілки позивача та зазначених у Довідках як позивача станом на 25.11.2015 року, так і третьою особою у Довідці ТОВ "Санаторій Поділля" №18 від 08.02.2017 року (т. 1 а.с. 156), судом, з урахуванням пояснень позивача у судовому засіданні, встановлено, що принаймні п'ять осіб разом з позивачем залишалися членами профспілки, тому могли прийняти рішення про збереження профспілки на виконання вимог Статуту.
Тому, оскаржуване рішення про ліквідацію ПП ТОВ «Санаторій Поділля» суд вважає протиправним.
Суд відхиляє доводи третьої особи та відповідача відносно того, що ОСОБА_1 на момент прийняття спірного рішення не був працівником ТОВ «Санаторій Поділля».
Дана позиція спростовується остаточним Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2017 року у справі № 149/702/16-ц, яким визнано незаконним та скасовано Наказ директора ТОВ «Санаторій «Поділля» № 33 від 10 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з 11 березня 2016 року із займаної посади завідуючого лікувально-фізкультурним комплексом ТОВ «Санаторій «Поділля» та поновлено ОСОБА_1 на посаді.
Тому, заперечення статусу позивача як члена профспілки є незаконним.
Крім того, в оскаржуваному Рішенні Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформленого Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року, здійснено посилання на кілька рішень Президії Вінницької обласної організації працівників АПК, як підставу прийняття рішення про припинення нижчої за статусом профспілкової організації.
Дійсно, Постановою Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК №П-17 від 25 листопада 2015 року було постановлено ліквідувати та вивести з профспілкового обслуговування ППО ТОВ «Санаторій «Поділля», а постановою Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК № П-9 від 29 лютого 2016 року до постанови № П-17 було внесено зміни та виключено ППО ТОВ «Санаторій «Поділля» зі складу Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК.
В оскаржуваному рішенні відповідач також посилається на Постанови Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК від 14.12.2015 року, №П-12 від 22.09.2016 року, №11 від 04.11.2016 року.
Зазначені рішення деталізують порушення діяльності ОСОБА_1 , як Голови профспілкової організації, з позиції обласної організації профспілки.
Водночас, відповідно п. 3.14 Статуту організація профспілки, яка порушила статут, незадовільно виконує свої повноваження свої повноваження, не виконує рішень вищих виборних органів профспілки або проводить роботу щодо розколу єдності профспілки та підриває її авторитет, може бути виключена зі складу профспілки.
Таким чином, підставою для виключення зі складу профспілки можуть бути порушення не її Голови, а безпосередньо організації.
Рішення про це приймається керівним органом вищої за статусом організації профспілки і доводиться до відома всіх організаційних ланок і членів профспілки та відповідних органів юстиції.
Організація, яку виключено або вибула із профспілки, не має права користування спільним майном, пільгами та гарантіями, що діють у профспілці, а сума сплачених нею внесків не повертається.
Таким чином, Статут передбачає правові наслідки прийняття рішення щодо виключення первинної профспілкової організації зі складу профспілки - неможливість використання майна, а не припинення діяльності профспілки.
Отже, зазначена відповідачем підстава припинення ППО ТОВ «Санаторій Поділля» не відповідає вимогам Статуту.
Суд також враховує, що з метою внесення запису про початок процедури ліквідації державному реєстратору подавалося виключно оскаржуване Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року.
Наведені Постанови Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК не були предметом оцінки та підставою для внесення державним реєстратором відповідного запису.
Тому, суд вважає, що відповідач повинен самостійно у прийнятому рішенні обґрунтовувати підстави його прийняття, а не посилатися на наявність інших рішень, ухвалених вищою за статусом профспілковою організацією.
Така позиція обумовлена вимогами ст. ст. 73-80 ГПК України щодо обов'язку доказування та подання належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
На підставі п. 5.4. Статуту, у період між конференціями повноваження щодо реалізації завдань Профспілки здійснює керівний виборний орган місцевої, обласної Профспілки.
З поміж іншого, керівні виборні органи (комітети, Ради) місцевих, обласних, Київської міської, Кримської республіканської організацій профспілки згідно з п. 4.8 вирішують питання щодо ліквідації первинних профспілкових організацій (п. 5.5 Статуту).
Суд повторно звертається до змісту п. 3.4. Статуту, яким визначено виборні органи профспілки, котрі мають статус:
- керівних (комітети, ради) і
- виконавчих (президії, виконкоми).
Президія Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК, якою ухвалено наведені постанови, що стали підставою для винесення Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року, є виборним виконавчим, а не керівним органом профспілки обласного рівня.
Однак, вимогами п. 5.5 Статуту компетенцію з прийняття рішень з питань ліквідації первинних профспілкових організацій делеговано лише керівним виборним органам (комітети, ради).
Тобто, Постанови Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК, які враховано при ухваленні оскаржуваного рішення, прийняті не уповноваженим органом на прийняття рішень з питань ліквідації, без достатнього обсягу компетенції, що суперечить положенням Статуту.
Тому, суд відхиляє та вважає неналежними доказами по справі Постанови Президії Вінницької обласної профспілкової організації працівників АПК, котрі надані в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Надавши сукупну оцінку обставинам ухвалення Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформленого Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року, суд доходить висновку про його не відповідність п. п. 3.14., 3.4.. 4.4., 4.8., 5.4., 5.5., 5.7.9. Статуту та вимогам Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії їх діяльності».
Отже, вимоги позову у цій частині є обґрунтованими.
Задоволення позовних вимог можливе лише у випадку доведення позивачем порушення його прав та необхідність отримання судового захисту.
Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу наведено у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно якого поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Поняття "охоронюваний законом інтерес" згідно висновків Верховного Суду (постанова від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17 ) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Згідно відомостей ЄДР на момент прийняття оскаржуваного ОСОБА_1 був Головою ППО ТОВ «Санаторій Поділля», дана обставина також підтверджена Рішенням засідання профкому санаторію «Поділля» від 18 листопада 1999 року, висновками у цивільній справі при вирішенні трудового спору, та не заперечувалась іншими учасниками справи.
Згідно п. 3.8. Статуту термін повноважень виборних органів Профспілки, його первинних та територіальних організацій - п'ять років.
Термін повноважень голів та їх заступників встановлюється на період повноважень відповідного виборного органу.
Якщо обрання виборних органів і голів проводять не у період звітно-виборної компанії в Профспілці, то термін їх повноважень закінчується в установлений строк звітів і виборів для відповідної структури в Профспілці.
У виняткових випадках, з поважних причин (банкрутство, санація, зупинка виробництва, тощо) керівні органи вищої за статусом організації профспілки мають право продовжувати повноваження виборного органу нижчої за статусом організації до усунення причин, які унеможливлюють проведення звітів і виборів, але не більш ніж на один рік (п. 3.9 Статуту).
Таким чином, положеннями Статуту передбачено виборність посади Голови ППО ТОВ «Санаторій Поділля», Статут не містить вимог про автоматичне відсторонення від посади Голови профспілки у випадку закінчення п'ятирічного терміну обрання, припинення трудових відносин, тощо.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять достатніх доказів щодо обрання загальними зборами ППО ТОВ "санаторій Поділля" іншого керівника організації та направлення таких документів державному реєстратору.
Статут не містить іншої процедури призначення Голови, інакше як шляхом обрання.
Тому, до моменту організації виборів голови та визначення переможця членами профспілки, ОСОБА_1 має право обіймати посаду Голови профспілки.
Щодо наявних у справі документів про обрання Головою ППО ТОВ «Санаторій Поділля» ОСОБА_5 та визнання організацією Статуту Всеукраїнської незалежної профспілки «Трудящі» згідно Протоколу від 26.06.2017 року, то такі дії було вчинено після подачі позову та відкриття провадження у справі.
Крім того, відомості про нового керівника до ЄДР не внесено, за фактом використання печатки профспілки ОСОБА_5 відкрито кримінальне провадження.
Тому, дане рішення не виконано у визначений законом спосіб і не породжує для учасників спору по даній справі правових наслідків.
Підсумовуючи суд доходить висновку, що відповідачами не спростовано статусу ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи, який здійснює повноваження згідно Статуту та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Позов подано на захист права позивача на участь у діяльності органу управління громадського об'єднання, тобто в управлінні профспілкою, дотримання порядку прийняття рішень щодо припинення юридичної особи, з метою збереження майна профспілки.
Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Таким чином, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення позивача позбавлено прав управління юридичною особою, що зачіпає права позивача щодо здійснення діяльності як членом та керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення.
З цього питання у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що організаційна автономія об'єднань є важливим аспектом свободи, яка захищена статтею 11 Конвенції (рішення від 04 квітня 2017 року у справі «Ловрич проти Хорватії», пункт 71). При цьому є законним, щоб держави встановлювали певні мінімальні вимоги щодо ролі та структури керівних органів об'єднання. Завданням органів не є забезпечення дотримання кожної окремої формальності, викладеної у власному статуті об'єднання (пункти 72 та 78 рішення від 08 жовтня 2009 року у справі «Тебієті Мухафізе Джемієті та Ісрафілов проти Азербайджану»). Тобто йдеться про мінімальні стандарти регулювання суб'єктивних цивільних прав учасників юридичних осіб, які встановлені законом та відтворюються у статутних документах організації.
Таким чином, юрисдикція суду поширюється на вказані відносини, оскільки вони мають ознаки юридичного спору щодо реалізації Головою профспілки прав на управління нею та реалізацію ним права здійснювати керування юридичною особою як органом управління, обраним у встановленому порядку.
Наявність порушеного інтересу ОСОБА_1 або загрози порушення інтересів, як підставу звернення до суду, доводить наявність кримінального провадження за підозрою позивача у вчиненні злочину за фактом не передання майна ППО ТОВ "Санаторій Поділля" ліквідаційній комісії (т. 5 а.с. 26-28), яке перебуває на розгляді місцевого загального суду за №149/3504/18.
Наведені висновки щодо змісту порушених прав позивача та необхідність їх судового захисту узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17.
Тому, суд доходить висновку відносно подачі позову належною особою, наявність порушеного права та необхідність його судового захисту.
Відносно розгляду позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11791100011000070 від 05.01.2017 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України").
Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування
Таким чином захист порушених прав та інтересів особи, що звернулась до суду підлягає здійсненню у світлі дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції, ключовим з яких принцип верховенства права, реалізація якого здійснюється судом із урахування сукупності встановлених обставин справи та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами спору.
При цьому, визначальним в даному аспекті є ефективний захист порушених прав та інтересів особи, такий захист, який за наслідком прийняття судом рішення, як процесуального інструменту захисту, забезпечить їх відновлення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").
Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.
Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).
Водночас статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.
Спір між керівником громадського об'єднання з приводу оскарження рішення щодо припинення юридичної особи наближений до спорів щодо ліквідації юридичної особи, тому віднесений до компетенції господарської юрисдикції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №804/14471/15, предмет спору у якій також був пов'язаний з оскарженням дій державного реєстратора і внесених ним записів, в тому числі, стосовно внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Крім того, у постанові від 10.09.2019 у справі №921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора та скасування запису в ЄДР, щодо достовірності яких виник спір, має похідний характер від спору про оскарження рішення стосовно припинення професійної спілки, залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17).
Можливість застосування такого способу захисту як скасування запису про державну реєстрацію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 909/1294/15 від 01.10.2019 року, тому суд вважає обраний позивачем спосіб захисту належним та ефективним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду щодо:
- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Приписами наведених положень Закону зазначені саме ті способи захисту порушених прав, за допомогою яких ці права учасники можуть захистити та відновити у спірних відносинах.
Окремо слід відмітити, що серед наведеного переліку способів захисту, які визначає ст. 25 Закону, не передбачено підстав вчинення реєстратором реєстраційних дій з метою захисту прав позивача унаслідок скасування самою юридичною особою своїх рішень.
Натомість правовою підставою таких змін у ЄДРПОУ є виключно судове рішення.
Вимога позивача про визнання недійсними оскаржуваних рішень має відмінну правову природу від вчинення дій, направлених на припинення дії цих рішень шляхом їх скасування.
Оскільки, встановлюючи недійсність рішення, суд перевірятиме їх правомірність на момент прийняття.
Саме тому дана обставина не позбавляє позивача можливості вимагати саме судового захисту своїх прав.
Крім того, на момент вирішення спору позивача усунуто від керівництва профспілковою організацією, тому скасування запису у державному реєстрі неможливо за його особистим звернення, що потребує саме судового захисту його прав.
Підсумовуючи суд доходить висновку, що, з огляду на встановлення судом протиправність Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року про припинення (ліквідацію) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля", на підставі якого внесено оскаржуваний запис до ЄДР, ефективний захист прав позивача може бути забезпечено у спосіб скасування відповідного запису, на основі якого у ЄДР внесено відомості про: перебування юридичної особи у стані припинення з 05.01.2017 року, за рішенням засновників; строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року; голову комісії з припинення або ліквідатор - Марчук Леонід Антонович.
З приводу можливості одночасного визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року суд враховує усталені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які вказують, що державний реєстратор не стороною спору по даній справі, який виник між професійною спілкою, в особі голови та вищою за статусом профспілкою, якою прийнято рішення про припинення юридичної особи.
Тобто, спір по даній справі не є публічно-правовим, що підтверджено Постановою КАС ВС від 29.01.2021 року у справі №802/199/17-а.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на момент вирішення спору не містить такої підстави внесення змін до ЄДР як скасування рішення державного реєстратора.
Тому, позов у цій частині вимог є необґрунтованим, що є підставою для часткової відмови у задоволенні вимог.
Підсумовуючи суд вважає підставними вимоги позову з приводу визнання недійсним Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформленого Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11791100011000070 від 05.01.2017 року.
Однак, можливість задоволення позовних вимог у цій частині залежить від своєчасного звернення до суду та перебігу строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
До спірних правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України).
Початок перебігу строку позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012.
Суд вважає, що про існування оскаржуваного запису у ЄДР, відомості щодо внесення якого є офіційними, позивач мав змогу дізнатися починаючи з 05.01.2017 року, тобто строк позовної давності обмежено 05.01.2020 року.
Позивач звернувся з позовом до суду 25.01.2017 року у межах строку позовної давності, тому відсутні підстави для висновку про пропуск строку звернення до суду відносно цієї частини позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано, а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля". Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу - первинну профспілкову організацію ТОВ "Санаторій Поділля" (код ЄДРПОУ 33373741), а саме: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - 05.01.2017 - в стані припинення; Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017; Марчук Леонід Антонович - голова комісії з припинення або ліквідатор".
Постановою Верховного Суду від 29.01.2021 ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки цей спір належить вирішувати за правилами господарського судочинства.
Роз'яснено позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
17.02.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду зареєстровано заяву позивача про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2021 року матеріали судової справи направлено до суду належної юрисдикції.
Закриття провадження у справі не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 908/828/17).
При цьому, що початок процесу у справі пов'язується із пред'явленням позову до суду, тоді як у даному випадку позивач не подавав новий/інший позов до господарського суду, судовий процес у справі № 802/199/17-а не перервався і Господарським судом Вінницької області розглянута позовна заява, з якою позивач звернувся до суду 25.01.2017 р.
Отже, відсутні підстави для висновку про пропуск позовної давності щодо вимог про скасування запису у ЄДР.
Відносно перебігу строків позовної давності стосовно позовної вимоги про визнання недійсним Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року суд враховує, що матеріали справи не містять доказів вручення даного рішення позивачу.
Однак, оскаржуване рішення долучено з до матеріалів справи Головним територіальним управлінням юстиції у Вінницькій області 16.02.2017 року (т. 1 а.с. 101-104), тому з цієї дати позивач міг дізнатися про існування оскаржуваного Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу.
Позовну вимогу про визнання недійсним зазначеного рішення пред'явлено 03.08.2021 року (заява про зміну предмету позову (вх. №01-34/6951/21), тобто зі спливом строків позовної давності (17.02.2020 року).
Однак, застосування строків позовної давності самостійно судом не передбачено вимогами ЦК України.
Суд наголошує, що у процесі перебування справи у провадженні Господарського суду Вінницької області лише 06.09.2021 року представником третьої особи (Голови комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчука Л.А.) до суду подано заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу та скасування рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій "Поділля".
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Таким чином, про позовну давність уповноважена заявити виключно сторона по справі, а не третя особа, що неодноразово підтверджено практикою Верховного Суду (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц).
Оскільки, за матеріалами справи заява про застосування строків позовної давності надійшла від представника третьої особи, тому відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності і відмови у задоволенні позову з цієї підстави.
Судом встановлено, що ані відзив відповідача 1 Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 45-80, т. 3), ані письмові пояснення відповідача 2 Хмільницького райкому профспілки працівників АПК () не містять заяв про застосування строків позовної давності (а.с. 90-101, т. 7).
При цьому, суд констатує, що 15.11.2021 року, виступаючи у судових дебатах, представником Хмільницького райкому профспілки працівників АПК зазначено про підтримку клопотання третьої особи щодо застосування строків позовної давності, а також заявлено усне клопотання щодо застосування даного строку судом.
Щодо усної форми такої заяви суд враховує положення статті 267 ЦК України, згідно якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За загальним правилом заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
При цьому, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.
Таким чином, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства (Постанова КГС ВС від 09 квітня 2019 року у справі № 912/1104/18; Постанова КЦС ВС від 26 червня 2018 рок у справі № 522/15385/14-ц).
Тобто, відповідачем дотримано форми подачі заяви про застосування строків позовної давності.
Щодо своєчасності звернення із заявою про застосування строків позовної давності, суд вважає надати оцінку розумінню нормативного визначення «зробленою до винесення рішення», яке вказано у ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Застосування позовної давності не виключним правом відповідача. Оскільки у господарському процесі застосовується принцип змагальності сторін.
В силу вимог ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, відповідач має нести процесуальну відповідальність у випадку несвоєчасного подання заява про застосування строків позовної давності.
Праву відповідача заявити про сплив строків позовної давності, кореспондує право позивача довести перед судом своєчасність звернення до суду, доводити початок перебігу даного строку. Існування обставин, внаслідок яких він міг дізнатися про порушення свого права.
Також, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.
Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (Постанова КГС ВС від 13.07.2021 у справі №902/1255/15 (902/398/20).
Однак, реалізація зазначених прав можлива виключно за рівних процесуальних можливостей у змагальному судовому процесі.
Суд враховує, що заявивши про застосування строку позовної давності на стадії судових дебатів (після виступу позивача та його представника) представник позивача позбавила позивача доводити належними доказами своєчасність звернення до суду або повідомити про існування поважних причин. Котрі перешкоджали зверненню до суду.
Згідно ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, а суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Таким чином, процесуальні дії щодо подачі заяви про застосування строків позовної давності на стадії судових дебатів вчинено на шкоду процесуальним інтересам інших учасників справи.
Тому, суд доходить висновку, що визначене ч. 3 ст. 267 ЦК України, право сторони у спорі заявити про застосування позовної давності до винесення рішення не абсолютним, має реалізовуватись з дотримання прав та інтересів позивача.
Також, положення ч. 3 ст. 267 ЦК України є нормою матеріального права та визначає правову можливість і термін подачі відповідної заяви.
При цьому, дана норма не регулює процесуального порядку звернення із заявою про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГПК України, у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Отже, виступ у судових дебатах повинен стосуватись обставин і доказів, котрі були предметом дослідження на підготовчому провадженні та у розгляді справи по суті.
Також, учасники справи не мають можливості у судових дебатах подавати заяви, котрі не стосуються предмету спору
Тобто, за відсутності заяв, доказів та обставин, якими відповідач обґрунтовував сплив строків позовної давності, посилання на такі факти у судових дебатах є протиправним та суперечить вимогам ч. 1 ст. 218 ГПК України.
Крім того, редакція ч. 1 ст. 218 ГПК України набрала законної сили після вступу у дію положення ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Таким чином, норма ч. 3 ст. 267 ЦК України повинна застосовуватись з урахуванням обмежень на реалізацію процесуальних прав, передбачених ч. 1 ст. 218 ГПК України.
Тому, суд розуміє застосування ч. 3 ст. 267 ЦК України як право саме сторони у спорі заявити про застосування позовної давності до оголошення судом переходу до стадії судових дебатів, що передує винесенню судового рішення.
Отже, суд доходить висновку про відхилення усної заяви представника позивача про застосування строків позовної давності, поданої на стадії судових дебатів 15.11.2021 року.
Враховуючи відсутність правових підстав для застосування строку позовної давності, оцінивши наявні у справі докази в сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тому, задовольняючи позовні вимоги суд застосовує належні та ефективні способи захисту прав позивача.
Таким чином, підлягає визнанню недійсним Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року та скасуванню запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11791100011000070 від 05.01.2017 року.
В іншій частині позову суд відмовляє.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Питання розподілу судових витрат слід здійснювати за процесуальним законом чинним на момент вчинення даної процесуальної дії (ч. 3 ст. 3 ГПК України).
Судом встановлено, що позов вперше пред'явлено до суду 25.01.2017 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1 600,00 грн.
Зі змісту поданої позовної заяви (б/н та 25.01.2017 року) (вх.канц. № 219/21 від 09.03.2021 року) вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивач при зверненні з даною заявою до суду, повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 600,00 грн.
Натомість позивачем відповідно до квитанції № 20676892 від 24.01.2017 року сплачено лише 640,00 грн (т. 1 а.с. 2).
На підставі Ухвали суду від 15.03.2021 року позивачем додатково сплачено 960,00 грн судового збору (т. 3 а.с. 62).
Подавши заяву про зміну предмету позову від 03.08.2021 року, позивачем додатково сплачено 4 540,00 грн (т. 7 а.с. 27, 28).
Оскільки, судом задоволено дві позовні вимоги (в тому числі первісну), то на користь позивача підлягає стягненню 3 870,00 грн судового збору.
Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд враховує, що підставою для внесення запису до ЄДР стало саме оскаржуване Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року, яке подано державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій.
Саме відповідач 2 був обізнаний зі змістом Статуту та обсягом компетенції відносно прийняття рішень щодо припинення (ліквідації) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
Матеріали справи не містять відомостей про умисне вчинення державним реєстратором із внесення запису до ЄДР, тому спір виник з неправильних дій Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, що є підставою для віднесення саме на відповідача 2 судових витрат.
Враховуючи відмову у задоволенні позову щодо однієї немайнової вимоги, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн слід залишити за позивачем.
З приводу судових витрат сторін, понесених у даній справі на стадії апеляційного та касаційного розгляду судами адміністративної юрисдикції, то питання розподілу даних судових витрат при направленні справи Верховним Судом до суду іншої юрисдикції не врегульовано ГПК України.
Зокрема, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Отже, суд першої інстанції при повторному розгляді справи здійснює розподіл судових витрат, пов'язаних також і з подачею апеляційних та касаційних скарг у випадку передачі справи на новий розгляд.
Водночас, дана норма не регулює питань розподілу судових витрат, понесених у іншому судовому процесі, не містять таких повноважень і ч. 1 ст. 174 ГПК України або ст. 354 КАС України, на підставі якої справу направлено до господарського суду Верховним Судом.
Направлення справи Верховним Судом до суду належної юрисдикції не є тотожним поняттю передачі справи на новий розгляд, яке застосовано у ч. 14 ст. 129 ГПК України.
Отже, у господарського суду відсутні повноваження для розподілу перелічених судових витрат, які понесені сторонами при розгляді адміністративної справи.
Питання їх розподілу врегульовано ч. 6 ст. 139, ч. 2 ст. 238, ст. 354 КАС України і може бути ініційовано сторонами перед Верховним Судом, яким закрито провадження у адміністративній справі №802/199/17-а.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118,123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати недійсним Рішення Президії Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу (вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 02657282), оформлене Протоколом засідання Президії №12 від 15.12.2016 року, про припинення (ліквідацію) Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" (вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 02657282), визначення строків розгляду вимог кредиторів та призначення ліквідаційної комісії Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
3. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11791100011000070 від 05.01.2017 року про внесення рішення засновників (учасників) Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Поділля" (код 33373741) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, на підставі якого внесено до державного реєстру відомості про:
- перебування юридичної особи у стані припинення з 05.01.2017 року, за рішенням засновників;
- строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.03.2017 року;
- голову комісії з припинення або ліквідатор - Марчук Леонід Антонович.
4. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог про: визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Єрохіної А.О. від 05.01.2017 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля".
5. Стягнути з Хмільницького районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу (вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 02657282) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 3 870,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
6. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн - залишити за позивачем.
7. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.
8. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв'язку: rda_khmilnyk@vin.gov.ua; ubc416@outlook.com; orangelex406@gmail.com, info@vn.minjust.gov.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2021 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )
3 - Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000)
4,5 - Хмільницькому райкому профспілки працівників АПК (вул. Столярчука, 7, м. Хмільник, Вінницька область, 22000; вул. Хмельницьке шосе, 2, м. Вінниця, 21030)
6 - Первинній профспілковій організації ТОВ "Санаторій Поділля" (вул. Курортна, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
7 - Голові комісії з припинення первинної профспілкової організації ТОВ "Санаторій Поділля" Марчуку Л.А. ( АДРЕСА_3 , 2102
8 - ТОВ "Санаторій Поділля" (вул. Курортна, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
9 - Хмільницькій районній державній адміністрації (вул. Столярчука, 3, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
10- Головному територіальному управлінню юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7,
м. Вінниця, 21036)