про залишення апеляційної скарги без руху
26 листопада 2021 року м. Харків Справа № 917/322/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Чернота Л.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№3524 П/3) ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
від18.10.2021 року
у справі за позовною заявою до відповідача-1: до відповідача-2: про №917/332/21 (суддя Паламарчук В.В.) ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область Гадяцької міської ради, м. Гадяч, Полтавська область Міського комунального підприємства «Комунсервіс», м. Гадяч Полтавська область стягнення грошових коштів в сумі 1 908 000,00 грн.
До господарського суду Полтавської області 04.03.2021 звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 (позивач), житель с. Вельбівка до відповідача 1 - Гадяцької міської радіє м. Гадяч, відповідача 2 - Міського комунального підприємства "Комунсервіс", м. Гадяч, про стягнення 1 908 000,00 грн.
Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 04.03.2021 (суддя Ціленко В.А.), позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України, зокрема, відхилено заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 28 620,00 грн.; попереджено позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 (суддя Ціленко В. А.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, приписами якої встановлено, що в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 року у справі та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 року у справі №917/322/21 скасовано. Справу передано на новий розгляд господарському суду Полтавської області.
Після повернення справи з апеляційної інстанції до Господарського суду Полтавської області суддя Ціленко В. А. постановив ухвалу від 21.09.2021 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі ст.174 ГПК України. Зокрема, судом відхилено заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручень ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору сумі 28 620,00 грн.; попереджено позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
27.09.2021 від ОСОБА_1 до господарського суду Полтавської області надійшла заява (вх. №10737) про відвід судді. В обґрунтування заяви про відвід судді Дементій Анатолі Федорович зазначає, що суддею Ціленко В.А розглядається справа №917/322/21 від 17.08.2021 року, що повернута до Господарського суду Полтавської області Східним апеляційним господарським судом після скасування ухвали про повернення позовної заяви від 29.03.2021.
Ухвалою від 10.03.2021 суддею Господарського суду Полтавської області Ціленко В. А. неправомірно відхилено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Неправомірність такого рішення встановлено Східним апеляційним господарським судом, а також в вищевказаній ухвалі вбачалась упередженість до одного з учасників справи. Для збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляд справи саме на засадах довіри до суду, заявлено відвід судці Ціленко В.А. у розгляді справи. Також заявник зазначає, що існує припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим, оскільки раніше суддя Ціленко В. А. ухвалив рішення, яке було заявником оскаржене до суду апеляційної інстанції та скасоване.
Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 29.09.2021 (суддя Ціленко В.А. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ціленка В.А. (вх. № 10737 від 27.09.2021) від розгляду справ №917/322/21, задоволено.
Отже, ухвала господарського суду Полтавської області від 21.09.2021 (суддя Ціленко В.А. якою позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху на підставі ст.174 ГПК Україн винесена суддею, якому заявлено та в подальшому задоволено відвід у даній справі, а тому вона не може вважатися такою, що прийнята не безстороннім судом.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 (суддя Паламарчук В.В.) позовну заяву і додані до неї документи повторно повернуто позивачу на підставі ч.4 ст.17 ГПК України, приписами якої встановлено, що в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вказано в ухвалі від 18.10.2021 про повернення позовної заяви, судом встановлено, що ухвала суду від 21.09.2021 надсилалася позивачу за адресою, вказаною в позовній заяві та повернулася до суду 04.10.2021 з відміткою поштової установи. Причина повернення: «Адресат відсутній з вказаною адресою», яка датована 30.09.2021.
Таким чином позивачем не було отримано копію ухвали від 21.09.2021 про залишення позовної заяви без руху. Отже позивача, в порушення вимог ст.42 ГПК України, судом було позбавлено права знати про зміст судового рішення, на його одержання та надання необхідних доказів та аргументів.
Ухвала господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення заяві позивачеві, отримана ОСОБА_1 - 27.10.2021.
Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до вимог п.7 ч.2 ст.258 ГПК України, ОСОБА_1 звертається до апеляційного суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та подає апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня вручення йому оскаржуваної ухвали суду.
Крім того, ОСОБА_1 звертається до суду з клопотанням звільнити його від сплати судового забору за подання даної апеляційної скарги враховуючи його майновий стан, так як розмір судового збору більш ніж в 4 рази перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а також врахувати інші наведені фактори його скрутного матеріального становища.
В резолютивній частині апеляційної скарги позивач просить:
- прийняти до розгляду апеляційної скаргу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №917/322/21 та відкрити апеляційне провадження у справі;
-поновити позивачу (апелянту) ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №917/322/21;
-звільнити позивача (апелянта) ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №917/322/21;
- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №917/322/2, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
- всі судові витрати понесені позивачем (апелянтом) ОСОБА_1 покласти на відповідачів солідарно.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 року сформовано колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач) Чернота Л.Ф., судді: Пелипенко Н.М., Радіонова О.О.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 1 частиною 6 статті 255 ГПК України врегульовано, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про повернення заяви позивачеві (заявникові)
Приписами п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня у розмірі 2270,00 грн.
Приписами підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви скарги.
Враховуючи звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавскої області від 18.10.2021 року у справі №917/332/21, скаржник повинен був сплатити судовий збір встановлений у розмірі 2270,00 грн.
В описовій частині заяви про усунення недоліків скаржник зазначає про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру доходу скаржника за попередній календарний рік, що підтверджується довідкою (відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №749 від 12.10.2021 р.).
З приводу заявленого апелянтом клопотання суддя-доповідач вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні зменшення розміру сплати судового збору.
При зверненні з апеляційною скаргою, апелянт не просить суд зменшити розмір судового збору, за змістом апеляційної скарги йдеться про звільнення від сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Метою судового збору є встановлення балансу між правом на доступ до правосуддя та обов'язком держави обмежувати подання необґрунтованих та безпідставних позовів, заяв та скарг до судових органів шляхом встановлення обов'язку для заявників по оплаті судового збору при зверненні до суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Згідно з положеннями п.1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
На підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків з 1 квартал 2020 року по 4 квартал 2020 року.
Разом з тим, надана довідка (відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків №749 від 12.10.2021 р.), не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт нарахованих та виплачених ознак доходу.
Так, за приписами статті 19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції, зокрема, формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 63.5. Податкового кодексу України).
Статтею 70.1 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків (п.70.3. Податкового кодексу України).
Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
У відповідності до п. 70.9. Податкового кодексу України за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
Державна фіскальна служба України формує й веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об'єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДФС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.
З урахуванням наведеного, суд не приймає аргументи заявника щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, на підставі поданої довідки (відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №749 від 12.10.2021 р.), та залишає їх поза увагою. Натомість доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи щодо відсутності інших доходів, отриманих/неотриманих позивачем, або ж довідки, що позивач є безробітною особою та перебуває на обліку у центрі зайнятості, апелянтом також не надано, а відповідно не доведено неспроможності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн., який є порівняно незначним.
Водночас, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа Наталії Михайленко проти України № 49069/11 від 30.05.2013, справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 від 12.03.2009, справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014, справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011, справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011, справа Шульги проти України, №16652/04 від 02.12.2010.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога щодо подачі апеляційної скарги в межах встановленого на це строку, а також можливість його поновлення судом в разі доведеності поважності причин такого пропуску, передбачена у ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, п.3 ч.3 ст. 258, ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя - доповідач,
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення позивача (апелянта) ОСОБА_1 від спллати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №917/332/21.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область (вх.№3524 П/3) року на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 року у справі №917/332/21 залишити без руху.
Зобов'язати ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 року у справі №917/322/21 та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA758999980313151206082020653
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити апелянту, що в разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Л.Ф. Чернота