18 листопада 2021 року м. Харків Справа № 917/32/17
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Склярук О.І. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
прокурора - Трофименко О.О., посвідчення №058452 від 03.12.2020 року;
позивача - адвокат Садовий В.В., ордер Серія ПТ №181729 від 18.11.2021 року;
відповідача - адвокат Гелхвіідзе Д.Р., довіреність №55 від 19.08.2021 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Нафком-Агро” (вх. № 2220П/1-18)
на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Погрібна С.В.), повний текст якого складено 05.04.2017 року
за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (теперішня назва - Лубенська окружна прокуратура Полтавської області) в інтересах держави в особі Новооріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області (правонаступник - Ромоданівська селищна рада Миргородського району Полтавської області)
до Дочірнього підприємства “Нафком-Агро”, м. Київ
про стягнення грошових коштів
Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ДП “Нафком-Агро” про стягнення 3 885 702, 55 грн. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач, набувши у власність нерухоме майно, яке знаходиться на належній Сільраді земельній ділянці, не уклав з останньою відповідного договору оренди і користувався земельною ділянкою без достатніх правових підстав у період з 03.03.2014 року по 30.04.2016 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з ДП “Нафком-Агро” на користь Новооріхівської сільської ради Лубенського району збитки в розмірі 3885702,55 грн. за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, розташованою в межах населеного пункту с. Новооріхівка Лубенського району Полтавської області загальною площею 21,2250 га; стягнуто з Дочірнього підприємства “Нафком-Агро” на користь прокуратури Полтавської області 58285, 54 грн. витрат по сплаті судового збору.
Дочірнє підприємство “Нафком-Агро” з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги, з урахуванням додаткових письмових пояснень (вх.№4452 від 12.05.2020 року, вх.№4580 від 14.05.2020 року), посилається на таке.
Господарським судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, залишено поза увагою те, що договір оренди не був укладений між сторонами, а тому підстав для стягнення збитків в розмірі неотриманих орендних платежів, не має; відсутня вина відповідача у завданні збитків, оскільки він звертався до позивача з заявою про передання в оренду земельної ділянки, втім договору позивачем направлено не було; в матеріалах справи відсутні докази приналежності земельної ділянки позивачу та докази визначення конкретної площі земельної ділянки, що знаходяться під спорудами та в радіусі 1м. навколо них, для здійснення їх обслуговування; відсутні будь-які докази нанесення збитків позивачу та докази неотримання останнім прибутку; порядок здійснення розрахунку нанесеної шкоди не може бути застосований для розрахунку розміру збитків; до розрахунку розміру збитків було застосоване положення, прийняте позивачем у 2016 році, тоді як збитки та їх розрахунок, з використанням такого положення здійснювались за період з 2014 року; позивачем не обґрунтований розмір нарахованих збитків, розрахунок здійснений з порушенням процедури; обстеження земельних ділянок здійснювалось без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про таке обстеження, а саме обстеження проведено пізніше, ніж був розрахований розмір збитків, без залучення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, як того вимагає чинне законодавство; при зверненні до суду був відсутній акт обстеження земельної ділянки.
Матеріали справи не містять доказів того, що земельну ділянку загальною площею 21,2250 га було сформовано, оскільки незалежно від наявності присвоєння їй кадастрового номеру в Держгеокадастрі у Лубенському районі, вона не зареєстрована, не внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру та не проведено її реєстрацію в Державному земельному кадастрі.
Відсутність сформованості земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав, також підтверджується тим, що розмір спірної земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем було встановлено з наявного в матеріалах справи розрахунку розміру збитків у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) за час фактичного користування земельною ділянкою, загальною площею 21,2250 га за період з 03.03.2014 року по 30.04.2016 року та рішення Виконавчого комітету Новооріховської сільської ради №17 від 27.05.2016 року.
Вказана земельна ділянка не може вважатись сформованим об'єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 ЗК України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.
Оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які вказані як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами нормативно грошову оцінку землі, оскільки позивач визначив її розмір на підставі акту про визначення збитків від 17.05.2016 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Новооріховської сільської ради від 27.05.2016 року, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Нафком-Агро” задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2020 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, зокрема, вказав на те, що відмовивши у позові лише через неналежне правове обґрунтування позовних вимог, апеляційний суд не врахував того, що незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, рішення місцевого суду саме по суті заявлених позовних вимог та відповідних висновків суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги не переглянув, в т.ч. і не оцінив обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 року рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 року скасовано, справу направлено до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, між іншим, зазначив на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки твердженням відповідача про те, що нарахування спірної суми має здійснюватися на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 року у справі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі - задоволено; рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" (судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 64 114, 60 грн., судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 116 572,00 грн.
Скасовуючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив на те, що відповідно до укладених з ВАТ "Цукор-Інвест" договорів купівлі-продажу від 15.03.2010 року відповідач є власником нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу, розміщених на відповідній земельній ділянці, яка належить територіальній громаді в особі Сільради; матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ні попереднього землекористувача - ВАТ "Цукор-Інвест", ні ДП "Нафтоком-Агро", зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права; при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договорів купівлі-продажу, до набувача не перейшло і таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави; до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. ст. 1212-1214 ЦК України; земельна ділянка на якій знаходяться нерухомі об'єкти відповідача є сформованою у розумінні статті 79-1 ЗК України; надані прокурором витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2016 року є належними та допустимими доказами, які свідчать про вартість спірної земельної ділянки площею 21,2250 га кадастровий №5322885201:01:002:0215 у відповідний період, а інформація зазначена в цих витягах підлягає використанню під час розрахунку розміру безпідставно збережених коштів; позивач під час здійснення розрахунку розміру позовних вимог, застосовує дві ставки орендної плати: 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у період з 01.08.2013 року по 21.07.2014 року на підставі рішення Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року; 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у період з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року на підставі рішення 38 сесії 6 скликання Новооріхівської сільської ради від 21.07.2014; в матеріалах справи відсутні рішення Новооріхівської сільської ради про встановлення розміру орендної плати за користування ДП "Нафком-Агро" земельною ділянкою площею саме 21,2250 га із кадастровим № 5322885201:01:002:0215 в спірний період; ані прокурор, ані позивач не скористались своїм процесуальним правом доведення обставин на які вони посилаються належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 ГПК України, які би підтверджували обґрунтованість проведеного розрахунку із застосуванням розміру орендної плати в розмірі 3% (за період з 01.08.2013 року по 21.07.2014 року) та 10% (за період з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 21,2250 га із кадастровим № 5322885201:01:002:0215.
Постановою Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 20 січня 2021 року у справі скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив на те, що застосування позивачем при розрахунку розміру позовних вимог коефіцієнтів від нормативної грошової оцінки у розмірі 3% (за період з 01.08.2013 по 21.07.2014 року) та 10% (за період з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року) є необґрунтованим, оскільки в ході здійснення касаційного провадження виявилося, що такий висновок суду апеляційної інстанції зроблено без дослідження усіх наявних у матеріалах справи доказів; суд апеляційної інстанції ухилився від вирішення питання розбіжностей у площах земельних ділянок, які фігурують у рішеннях Сільради; суду апеляційної інстанції в пергу чергу належало з'ясувати чи входить земельна ділянка площею 21, 2250 га до складу земель площею 38,76 га та саме з урахуванням цього в подальшому оцінювати можливість застосування відповідних коефіцієнтів із рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5322885201:01:002:0215; відхиляючи доводи позивача про те, що за період з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року Сільрадою (рішенням від 21.07.2014 року) було встановлено коефіцієнт для розрахунку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідне рішення Сільради від 21.07.2014 року відсутнє в матеріалах справи, а тому усі висновки апеляційного господарського суду, які в своїй основі містять доводи про відсутність цього рішення є неправомірними.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 року прийнято справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства “Нафком-Агро” на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року до провадження; прокурору та Новооріхівській сільській раді Лубенського району Полтавської області у строк до 18.08.2021 року ухвалено надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення в обгрунтування своїх правових позицій, з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі; розгляд апеляційної скарги призначено на "25" серпня 2021 року; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
16.08.2021 року на адресу суду від позивача - Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (вх.№9478) та 19.08.2021 року від Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області надійшли пояснення (вх.№9644), які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказано на те, що в матеріалах справи наявний розрахунок безпідставно збережених коштів з зазначенням усіх вихідних даних, необхідних для перевірки його обґрунтованості з зазначенням категорії земель, площі, нормативної грошової оцінки, ставки земельного податку тощо; матеріали справи містять витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Окрім того, в додатках до пояснень позивач додав, зокрема, копію рішення Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області 38 сесії 6 скликання від 21.07.2014 року, засвідчену начальником архівного відділу Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (т.5, а.с.178).
25.08.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№9699), в якому останній просить зупинити апеляційне провадження у справі №917/32/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №646/4738/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення, яке долучено до матеріалів справи, розглянувши яке колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Так, положеннями ч.7 ст.228 ГПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Застосування вищевказаних положень є саме правом, а не обов'язком суду.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, предметом позову у справі №646/4738/19 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 є стягнення безпідставно збережених коштів; підставою позову є те, що станом на травень 2019 року проект землеустрою ОСОБА_1 не розроблено та не затверджено, а спірна земельна ділянка використовується ним без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.
Дослідивши зміст клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає, що воно не містить обґрунтованих підстав для зупинення провадження у справі, оскільки позовні вимоги обґрунтовуються належними, допустимими та достатніми доказами, на підставі яких суд може самостійно встановити фактичні обставини справи, які підлягають встановленню у рамках застосування ст. 1212 ЦК України.
25.08.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів документів (вх.№9700, вх.№9714), в якому останній просить витребувати у позивача - Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області належним чином засвідчені копії: технічної документації на земельну ділянку, розташовану в селі Новооріхівка, площею 21,2250 га та оригінал для огляду в судовому засіданні; рішення Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області 38 сесії 6 скликання від 21.07.2014 року та оригінал для огляду в судовому засіданні, яке долучено до матеріалів справи, яке обґрунтовано тим, що місцевий господарський суд ухвалив рішення за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року оголошено перерву у розгляді справи до "08" вересня 2021 року о 10:30 год., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; прокурору та позивачу ухвалено надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення в обґрунтування своїх правових позицій, з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі щодо того, чи входить земельна ділянка площею 21,2250 га до складу земель площею 38,76 га та саме з урахуванням цього можливість застосування відповідних коефіцієнтів із рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5322885201:01:002:0215, виходячи з доводів позивача про те, що за період з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року Сільрадою (рішенням від 21.07.2014 року) було встановлено коефіцієнт для розрахунку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обґрунтований розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
01.09.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому останній просив забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 08.09.2021 року на 10:30 год. у режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції Лубенському міськрайонному суду Полтавської області (вх.№10140), яке долучено до матеріалів справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 року, у зв'язку з відпусткою судді Ільїна О.В., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 року задоволено клопотання Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи, яке відбудеться "08" вересня 2021 року о 10:30 год., у залі судового засідання №115, в режимі відеоконференції; доручено Лубенському міськрайонному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/32/17, розгляд якої відбудеться 08.09.2021 року о 10:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
06.09.2021 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№10343), які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що з 15.03.2010 року відповідач, користуючись окремо виділеними сформованими земельними ділянками, яким присвоєні кадастрові номери і визначені площі, умисно ухилився від підписання договорів оренди з подальшою їх реєстрацією.
07.09.2021 року на адресу суду від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх.№10375), які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що при поданні позовної заяви прокуратурою надано розрахунок безпідставно збережених коштів з зазначенням усіх вихідних даних, необхідних для перевірки його обґрунтованості.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 року оголошено перерву у розгляді справи до "27" вересня 2021 року об 11:00 год., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; доручено Лубенському міськрайонному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції у справі, розгляд якої відбудеться 27.09.2021 року об 11:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
08.09.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№10418), яке долучено до матеріалів справи.
08.09.2021 року представник відповідача - адвокат Гелхвіідзе Д.Р. був ознайомлений з матеріалами справи, про що свідчить його підпис на вказаній заяві.
09.09.2021 року на адресу суду від Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надійшли додаткові пояснення (вх.№10522), які долучено до матеріалів справи, які містять ідентичні раніше поданим обґрунтування.
20.09.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№10904), в якому останній просив забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 27.09.2021 року на 11:00 год. у режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції Лубенському міськрайонному суду Полтавської області, яке долучено до матеріалів справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021 року, у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., на підставі п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сгара Е.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року клопотання представника Новооріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області - Садового В.В. (від 20.09.2021 року вх.№10904) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що клопотання представника позивача вже розглянуто та забезпечено проведення судового засідання, що призначене на 27.09.2021 року об 11:00 год. у режимі відеоконференції з Лубенським міськрайооним судом Полтавської області.
24.09.2021 року на електронну адресу суду (вх.№11140) та до відділу документального забезпечення та контролю суду (вх.№11121) від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі; втім відповідно до публічної кадастрової карти України, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5322885201:01:002:0215 відсутні; наданий прокурором розрахунок не є належним доказом, який підтверджує розмір безпідставно збережених коштів, оскільки здійснений не на підставі даних про нормативну грошову оцінку, що є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.
27.09.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (вх.№11146), в якому останній просить визнати неприпустимими доказами: Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2013, 2014, 2015 та 2016 років від 11.08.2016 року за №1788/2.16, №1787/2.16, №1786/2.16, 1785/2.16, що містяться в матеріалах справи у вигляді копій (т.1, а.с.53-60), яке долучено до матеріалів справи.
27.09.2021 року на адресу від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№11145), в яких останній просить витребувати у Лубенської місцевої прокуратури (Лубенська міжрайонна прокуратура) та Новооріховської сільської ради для огляду: договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу ВМР №123536 від 15.03.2010 року (т.1, а.с.24-25); рішення 35 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 30.03.2010 року щодо надання в оренду ДП “Нафком-Агро” земельну ділянку (т.1, а.с.31); рішення 39 сесії 5-го скликання від 23.06.2010 року про внесення змін (т.1, а.с.34); рішення 38 сесії 6 скликання Новооріховської сільської ради від 21.07.2014 року про встановлення орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; рішення 38 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 23.06.2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою (т.1, а.с.33); акт з визначення та відшкодування збитків від 17.05.2016 року (т.1, а.с.45); Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 2013-2016 роки (т.1, а.с.53-60); рішення виконавчого комітету Новооріховської сільської ради від 27.05.2016 року (т.1, а.с.161); документи (інформацію) щодо підтвердження публікації рішення Новооріховської сільської ради від 31.07.2011 року “Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель с. Новооріховка Новооріховської сільради Лубенського району Полтавської області” та рішення 38 сесії 6 скликання від 21.07.2014 року “Про встановлення розміру орендної плати”; доказів, що земельна ділянка площею 212250 кв.м. про що зазначено у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в 2013 році (т.1, а.с.53, 57), 2014 році (т.1, а.с.54,58), 2015 році (т.1, а.с.55, 59), 2016 році (а.с.56, 60), який датований 11.08.2016 року належить Новооріховській сільській раді та місцезнаходження вказаної ділянки є Полтавська область, Лубенський район, с. Новооріховка, вул. Поштова, будинок 11; докази, що об'єкти незавершеного будівництва цукрового заводу розміщено саме на тій земельній ділянці, що визначена у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.1, а.с.53-60) площею 212250 кв.м.; докази того, що договір купівлі- продажу об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу пройшов державну реєстрацію відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України та ч. 1 ст. 657 ЦК України (в редакції станом на дату укладення договору купівлі-продажу), яке долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.09.2021 року представник апелянта в обґрунтування необхідності огляду в судовому засіданні зазначених у клопотанні №11145 від 27.09.2021 року доказів посилався на ненадання позивачем оригіналів відповідних документів під час розгляду справи, зокрема, витребуваних ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 року оголошено перерву у розгляді справи до "20" жовтня 2021 року о 10:30 год.; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; зобов'язано Лубенську окружну прокуратуру Полтавської області та Новооріхівську сільську раду Лубенського району Полтавської області надати для огляду в судове засідання оригінали наступних документів, а саме: 2.1. копії яких наявні в матеріалах справи - договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу ВМР №123536 від 15.03.2010 року (т.1, а.с.24-25); рішення 35 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 30.03.2010 року щодо надання в оренду ДП “Нафком-Агро” земельної ділянки (т.1, а.с.31); рішення 39 сесії 5-го скликання від 23.06.2010 року про внесення змін (т.1, а.с.34); рішення 38 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 23.06.2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою (т.1, а.с.33); акту з визначення та відшкодування збитків від 17.05.2016 року (т.1, а.с.45); Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2013-2016 роки (т.1, а.с.53-60); рішення виконавчого комітету Новооріховської сільської ради від 27.05.2016 року (т.1, а.с.161); 2.2. технічної документації на земельну ділянку, розташовану в селі Новооріхівка, площею 21,2250 га (кадастровий номер 5322885201:01:002:0215) та рішення Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області 38 сесії 6 скликання від 21.07.2014 року (відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 року); 2.3. документальне підтвердження оприлюднення: рішень Новооріховської сільської ради від 31.07.2011 року “Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель с. Новооріховка Новооріховської сільради Лубенського району Полтавської області” та 38 сесії 6 скликання від 21.07.2014 року “Про встановлення розміру орендної плати”;2.4. розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем грошових коштів (з урахуванням вказівок, викладених у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року, від 13.10.2020 року та від 30.06.2021 року у справі); доручено Лубенському міськрайонному суду Полтавської області (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська,17) забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/32/17, розгляд якої відбудеться 20.10.2021 року о 10:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 року, у зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В., на підставі п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Склярук О.І., суддя Шутенко І.А.
20.10.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№11924), які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що позивачем не доведено, що земельна ділянка площею 21,2250 га є сформованим об'єктом цивільних прав, а тому позивачем необґрунтовано здійснено перерахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Представник позивача - Новооріховської сільської ради з'явився у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.10.2021 року, у зв'язку з чим підстави для проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, відсутні.
У судовому засіданні 20.10.2021 року оглянуто надані представником позивача - Новооріхівської сільської ради Лубенського району оригінали: рішення 35 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 30.03.2010 року щодо надання в оренду ДП “Нафком-Агро” земельної ділянки, рішення 39 сесії 5-го скликання від 23.06.2010 року про внесення змін; рішення 38 сесії 5-го скликання Новооріховської сільської ради від 23.06.2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою; акту з визначення та відшкодування збитків від 17.05.2016 року; рішення виконавчого комітету Новооріховської сільської ради від 27.05.2016 року в архівній копії; розрахунок розміру збитків.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 року у справі оголошено перерву у розгляді справи до "15" листопада 2021 року об 11:15 год., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; Лубенській окружній прокуратурі Полтавської області та Новооріхівській сільській раді Лубенського району Полтавської області ухвалено надати суду, відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 року, розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем грошових коштів (з урахуванням вказівок, викладених у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року, від 13.10.2020 року та від 30.06.2021 року у справі); доручено Лубенському міськрайонному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції у справі, розгляд якої відбудеться 15.11.2021 року об 11:15 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
10.11.2021 року на адресу суду від Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області надійшов лист, в якому останній просить долучити до матеріалів справи: розрахунок безпідставно збережених коштів, лист - заяву про зміну учасника судового процесу від 05.11.2021 року, в якому останній просить замінити сторону учасника судового процесу з Новоріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області на Ромоданівську селищну раду Миргородського району Полтавської області, рішення 55 сесії 7 скликання Новооріховської сільської ради від 08.08.2019 року та рішення Ромоданівської селищної ради №19 від 10.01.2020 року “Про реорганізацію Новооріховської сільської ради шляхом приєднання до Ромоданівської селищної ради”, який, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.
12.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (вх.№13124), в якому останній просить виключити з числа доказів відповідні документи, що наявні в матеріалах справи та визнати недопустимим (неналежними) відповідні докази, а саме: копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2013-2016 році (том 1 а.с.53-60); копії документів, що були додані прокурором до заперечення на відзив до позову від 07.03.2017 року №05/2-298вих17 (том 1 а.с. 143-147), а саме: лист відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області (том 1 а.с. 149); довідка державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх власниками земель за даними форма 6-ЗЕМ станом на 01.01.2016 року (том 1 а.с.150); лист позивача до відповідача за №14-15/96 від 07.04.2016 року (том 1 а.с. 151); рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 152); акти обстеження земельної ділянки від 21 квітня 2016 року (том 1 а.с. 153- 156); Рішення виконавчого комітету Новооріхівської сільської ради від 16 березня 2016 року про створення комісії (том 1 а.с. 157-158); Рішення виконавчого комітету Новооріхівської сільської ради від 27 травня 2016 року про затвердження суми збитків (том 1 а.с. 161); лист позивача до відповідача від 08.06.2010 року та від 30.07.2010 року (том 1 а.с.159-160); копії документів, що були додані позивачем до відзиву на апеляційні скарги, що було одержано судом 24.11.2020 року (том 4 а.с.13-16), а саме: відповідь Відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №708/111-20 від 17.11.2020 року на адвокатський запит щодо вартості 1 кв.м. земель промисловості за 14-19 роки (том 4 а.с. 17); рішення позивача 9 сесії 6 скликання від 26 серпня 2011 року (том 4 а.с.18) про проведення повторної грошової оцінки земель населених пунктів за кошти державного бюджету; технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Новооріхівка позивача (том 4 а.с. 19-26); рішення позивача 18 сесії 6 скликання від 06.07.2012 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Новооріхівка позивача (том 4 а.с. 27); заява про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди (том 4 а.с. 28-29); копії документів, що були додані представником позивача до пояснення, що одержано судом 31.12.2020 року (том 4 а.с.112-115), а саме: експлікація земель, які підлягають передачі в оренду (том 4 а.с. 116-117); договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (том 4 а.с.118-119); звернення відповідача з проханням надати в оренду землі (том 4 а.с.120); копія рішення відповідача 38 сесії 6 скликання від 21 липня 2014 року про встановлення розміру орендної плати (том 4 а.с. 121); листи позивача до відповідача №7/192 від 08.06.2010 року та №7/319 від 30.09.2010 року (том 4 а.с. 122-123); договір оренди земель від 01 вересня 2015 року (том 4 а.с. 124-126);лист відповідача до позивача №31 від 16.06.2010 року (том 4, а.с.127); копії документів, що були додані прокурором до пояснення, що було одержано судом 04.01.2021 року (том 4 а.с.128-131), а саме: збірний кадастровий план земельної ділянки (том 4 а.с. 132) та рішення 38 сесії 5 скликання позивача від 23 червня 2010 року про затвердження технічної документації (том 4 а.с. 133); копії документів, що були додані представником позивача до пояснення від 13.08.2021 року (том 5 а.с.103-105) та до додаткового пояснення від 01.09.2021 року (том 5 а.с. 157-160), а саме: адвокатського запиту від 23.07.2021 року (том 5 а.с. 106); відповідь архівного відділу Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області з супровідним листом начальника архівного відділу (том 5 а.с. 107-108); заява депутата сільради від 25.07.2014 року (том 5 а.с. 109); договору оренди земельної ділянки від 25.09.2003 року (том 5 а.с.161-162); експлікації земель, що підлягають передачі в оренду (том 5 а.с. 163); листів відповідача від 06.10.2008 року, 09.02.2009 року, 26.03.2010 року та 16.06.2010 року (том 5 а.с. 164,165, 168, 171); договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (том 5 а.с.166-167); рішення 35 сесії 5 скликання позивача від. ЗО березня 2010 року (том 5 а.с. 169); лист позивача від 08.06,2010 року до відповідача (том 5 а.с.170); інформація по земельних ділянках промисловості в межах с. Новооріхівка (том 5 а.с. 172); кадастрових планів земельної ділянки (том 5 а.с. 173-175); 5 рішень 28 сесії 5 скликання позивача від 23 червня 2010 року (том 5 а.с. 176-181); лист виконавчого комітету позивача від 30.09.2010 року до відповідача про направлення тимчасового договору оренди (том 5 а.с. 181); рішення 4 сесії 6 скликання позивача від 30 грудня 2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою (том 5 а.с. 182); лист позивача від 19.04.2011 року за №2-19/147 (том 5 а.с. 183); рішення 38 сесії 6 скликання позивача від 21 липня 2014 року про встановлення розміру орендної плати (том 5 а.с. 184); лист позивача до відповідача від 15.09.2015 року про направлення тимчасового договору оренди (том 5, а.с. 185), яке долучено до матеріалів справи.
15.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшла заява/клопотання (вх.№13173), в якому останній просить не приймати до уваги докази - відповідь Відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №708/111-20 від 17.11.2020 року на адвокатський запит щодо вартості 1 кв.м. земель промисловості за 14-19 роки (том 4 а.с. 17); рішення позивача 9 сесії 6 скликання від 26 серпня 2011 року (том 4 а.с.18) про проведення повторної грошової оцінки земель населених пунктів за кошти державного бюджету; технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Новооріхівка позивача (том 4 а.с. 19-26); рішення позивача 18 сесії 6 скликання від 06.07.2012 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Новооріхівка позивача (том 4 а.с. 27); заява про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди (том 4 а.с. 28-29); копії документів, що були додані представником позивача до пояснення, що одержано судом 31.12.2020 року (том 4 а.с.112-115), а саме: експлікація земель, які підлягають передачі в оренду (том 4 а.с. 116-117); договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (том 4 а.с.118-119); звернення відповідача з проханням надати в оренду землі (том 4 а.с.120); копія рішення відповідача 38 сесії 6 скликання від 21 липня 2014 року про встановлення розміру орендної плати (том 4 а.с. 121); листи позивача до відповідача №7/192 від 08.06.2010 року та №7/319 від 30.09.2010 року (том 4 а.с. 122-123); договір оренди земель від 01 вересня 2015 року (том 4 а.с. 124-126);лист відповідача до позивача №31 від 16.06.2010 року (том 4, а.с.127); копії документів, що були додані прокурором до пояснення, що було одержано судом 04.01.2021 року (том 4 а.с.128-131), а саме: збірний кадастровий план земельної ділянки (том 4 а.с. 132) та рішення 38 сесії 5 скликання позивача від 23 червня 2010 року про затвердження технічної документації (том 4 а.с. 133); копії документів, що були додані представником позивача до пояснення від 13.08.2021 року (том 5 а.с.103-105) та до додаткового пояснення від 01.09.2021 року (том 5 а.с. 157-160), а саме: адвокатського запиту від 23.07.2021 року (том 5 а.с. 106); відповідь архівного відділу Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області з супровідним листом начальника архівного відділу (том 5 а.с. 107-108); заява депутата сільради від 25.07.2014 року (том 5 а.с. 109); договору оренди земельної ділянки від 25.09.2003 року (том 5 а.с.161-162); експлікації земель, що підлягають передачі в оренду (том 5 а.с. 163); листів відповідача від 06.10.2008 року, 09.02.2009 року, 26.03.2010 року та 16.06.2010 року (том 5 а.с. 164,165, 168, 171); договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (том 5 а.с.166-167); рішення 35 сесії 5 скликання позивача від. ЗО березня 2010 року (том 5 а.с. 169); лист позивача від 08.06,2010 року до відповідача (том 5 а.с.170); інформація по земельних ділянках промисловості в межах с. Новооріхівка (том 5 а.с. 172); кадастрових планів земельної ділянки (том 5 а.с. 173-175); 5 рішень 28 сесії 5 скликання позивача від 23 червня 2010 року (том 5 а.с. 176-181); лист виконавчого комітету позивача від 30.09.2010 року до відповідача про направлення тимчасового договору оренди (том 5 а.с. 181); рішення 4 сесії 6 скликання позивача від 30 грудня 2010 року про затвердження технічної документації із землеустрою (том 5 а.с. 182); лист позивача від 19.04.2011 року за №2-19/147 (том 5 а.с. 183); рішення 38 сесії 6 скликання позивача від 21 липня 2014 року про встановлення розміру орендної плати (том 5 а.с. 184); лист позивача до відповідача від 15.09.2015 року про направлення тимчасового договору оренди (том 5, а.с. 185), які подані позивачем та прокурором до суду апеляційної інстанції, які не були подані ними до суду першої інстанції та не надано їм оцінки, оскільки вони не існували на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції та на момент ухвалення рішення від 30.03.2017 року, оскільки датовані пізнішою датою, яку долучено до матеріалів справи.
15.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№13174), в яких останній просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що здійснений позивачем розрахунок суми збитків за користування земельною ділянкою є недоведеним, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки спірна земельна ділянка не сформована як об'єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (від 27.09.2021 року вх.№11146), клопотання відповідача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (від 12.11.2021 року вх.№13124) та заява/клопотання відповідача (від 15.11.2021 року вх.№13173), дійшла висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на таке.
В обґрунтування клопотання (вх.№11146 від 27.09.2021 року) відповідач вказує на те, що Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2013, 2014, 2015 та 2016 років від 11.08.2016 року за №1788/2.16, №1787/2.16, №1786/2.16, 1785/2.16, що містяться в матеріалах справи у вигляді копій (т.1, а.с.53-60) не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, з огляду на те, в них відсутня інформація про те, хто їх склав, хто перевірив, дата їх формування та печатка органу, що їх сформував.
В обґрунтування клопотання (від 12.11.2021 року вх.№13124) відповідач посилається на те, що вказані докази не були предметом дослідження господарського суду першої інстанції, а також є копіями, які не засвідчені належним чином та питання про їх долучення судом апеляційної інстанції не вирішувалось та посилається на положення ст. 91 ГПК України.
Клопотання (від 15.11.2021 року вх.№13173) відповідач обґрунтовує тим, що відсутність доказів як на момент подання позову та на момент ухвалення оскаржуваного рішення, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів в порядку ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів; посилається на ст. ст. 80, 269 ГПК України та правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №910/10002/19, від 26.02.2019 року у справі №913/632/17, від 06.02.2019 року у справі №916/3130/17.
За ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 91 ГПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
З Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2013, 2014, 2015 та 2016 років від 11.08.2016 року за №1788/2.16, №1787/2.16, №1786/2.16, 1785/2.16, що містяться в матеріалах справи у вигляді копій (т.1, а.с.53-60), слідує: З оригіналом згідно, секретар О.Б. Іванченко.
Вказані Витяги засвідчені печаткою Новооріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області та скріплені печаткою секретаря О.Б. Іванченко.
Крім того, вказані витяги видані Управлінням Держгеокадастру у Лубенському районі, підписані начальником та скріплені печаткою.
А отже, вказані документи засвідчені належним чином відповідно до положень Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 та підстав для визнання їх неналежними або недопустимими доказами, у суду апеляційної інстанції не має.
Відповідачем не наведено підстав, передбачених ст. ст. 80, 91, 269 ГПК України для визнання доказів недопустимими/неналежними/недостовірними (від 27.09.2021 року вх.№11146), (від 12.11.2021 року вх.№13124).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 року, задоволено заяву Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про заміну сторони учасника справи №917/32/17 (вх.№13056 від 10.11.2021 року); замінено Новооріховську сільську раду Лубенського району Полтавської області у справі №917/32/17 на Ромоданівську селищну раду Миргородського району Полтавської області (37560, Полтавська область, Миргородський район, смт. Ромодан, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 37959255); оголошено перерву у розгляді справи до "18" листопада 2021 року о 14:00 год., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; зобов'язано позивача - Лубенську окружну прокуратуру Полтавської області направити Ромоданівській селищній раді Миргородського району Полтавської області копію позовної заяви з додатками. Відповідні докази надати Східному апеляційному господарському суду у строк до 18.11.2021 року; зобов'язано апелянта - Дочірнє підприємство “Нафком-Агро” направити Ромоданівській селищній раді Миргородського району Полтавської області копію апеляційної скарги з додатками. Відповідні докази надати Східному апеляційному господарському суду у строк до 18.11.2021 року; встановлено Ромоданівській селищній раді Миргородського району Полтавської області строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у строк до до 18.11.2021 року; доручено Лубенському міськрайонному суду Полтавської області (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська,17) забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/32/17, розгляд якої відбудеться 18.11.2021 року о 14:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; розяснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
16.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання/заява (вх.№13313), в яких останній просить долучити до матеріалів справи докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками на адресу Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, яке, разом з додатками, долучено до матеріалів справи; також вказує, що на електронну адресу ним, також, було надіслано копію апеляційної скарги з додатками.
17.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти розрахунку сум безпідставно збережених коштів (вх.№13324), які долучено до матеріалів справи, в яких останній вказує на те, що заявлену до стягнення суму коштів позивач нарахував відповідачу на площу земельної ділянки з кадастровим номером 5322885201:01:002:0215 в розмірі 21,2250 га, втім матеріали справи не містять доказів фактичного використання відповідачем цієї земельної ділянки саме в такому розмірі її площі, отже, позивачем не доведено факту користування відповідачем цією земельною ділянкою в такому розмірі.
Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, від 16.07.2019 року у справі №922/1046/18, де, зокрема вказано на те, що нормативно грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою; від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, від 17.03.2020 року у справі №917/353/19, де, зокрема, вказано на те, що витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку; від 07.07.2020 року у справі №922/3361/19, де, між іншим, вказано на те, що не вбачається можливості визначення відомостей про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу; від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, де, зокрема, вказано на те, що необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки; від 05.02.2020 року у справі №924/196/19 та від 20.12.2019 року у справі №917/266/19, де, між іншим, вказано на необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних коштів в розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження земельної ділянки з доданими до нього фотоматеріалами або іншої інформації про площу земельної ділянки.
17.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання/заява (вх.№13346), в яких останній просить долучити до матеріалів справи докази надіслання заперечень на адресу Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області та Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, яке, разом з додатком долучено до матеріалів справи.
18.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі та дослідження доказів (вх.№13367), в якому останній просить поновити строк для подання до суду доказів та долучити до матеріалів справи: відомості з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322885201:01:002:0215 на 1 аркуші та викопіювання з геодезичної карти з відображенням об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу за допомогою всесвітньо визнаного програмного забезпечення геодезичного та картографічного призначення SAS Planet, за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Новооріхівка, вул. Поштова, буд.11, яке обґрунтовано тим, що відповідач в ході апеляційного розгляду справи вимушений надати додаткові докази щодо розміру земельної ділянки та її місця розташування.
18.11.2021 року на адресу суду від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання (вх.№13378), в якому останній просить долучити до матеріалів справи докази направлення Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області позовну заяву з додатками Ромоданівській селищній раді Миргородського району Полтавської області, яке, разом з додатками, яке, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.
18.11.2021 року на адресу суду від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про заміну Лубенської місцевої прокуратури на Лубенську окружну прокуратуру (вх.№13377), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній вказує на те, що наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39 “Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур”, у складі органів прокуратури наявна Лубенська окружна прокуратура.
У судовому засіданні 18.11.2021 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 18.11.2021 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подачі та дослідження доказів (від 18.11.2021 року вх.№13367), дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
За положеннями ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
Частинами 1, 4 статті 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ст. 124, п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, апелянт просить долучити до матеріалів справи: відомості з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322885201:01:002:0215 на 1 аркуші та викопіювання з геодезичної карти з відображенням об'єктів незавершеного будівництва цукрового заводу за допомогою всесвітньо визнаного програмного забезпечення геодезичного та картографічного призначення SAS Planet, за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Новооріхівка, вул. Поштова, буд.11.
Беручи до уваги, що апелянтом не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст 76-79 ГПК України на підтвердження винятковості випадків, які б перешкоджали у дотриманні апелянтом встановлених як законом так і судом строків для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме - неможливості своєчасного подання ним письмових доказів до господарського суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, правових підстав для задоволення вказаного клопотання щодо поновлення строку на подання додаткових доказів та прийняття їх, не має.
Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні 18.11.2021 року клопотання прокурора про заміну Лубенської місцевої прокуратури на Лубенську окружну прокуратуру (від 18.11.2021 року вх.№13377), дійшла висновку про його задоволення, що відповідає змісту наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39 “Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур” та додатку до наказу Генерального прокурора №39 від 17.02.2021 року (Перелік і територіальна юрисдикція окружних прокуратур - назви окружних прокуратур).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача та позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
15.03.2010 року ДП “Нафком-Агро” за договорами купівлі-продажу № 123536, № 123547 та № 123551 придбало належні ВАТ "Цукор-Інвест" на праві власності об'єкти нерухомості.
Згідно договору купівлі-продажу № 123536 від 15.03.2010 року, ДП “Нафком-Агро” набуло у власність об'єкти незавершеного будівництва цукрового заводу, що розташований за адресою: вул. Поштова, 11, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область. Відповідно до п.п. 1.8. вказаного договору, об'єкти незавершеного будівництва знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 5322885201:01:002:0215.
26.03.2010 року ДП “Нафком-Агро” листом вих. № 19 звернулося до Сільради з проханням надати в оренду земельну ділянку в межах населеного пункту с. Новооріхівка, на якій розташовані об'єкти та допоміжні споруди по обслуговуванню цукрового заводу.
Рішенням 35 сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 30.03.2010 року вирішено надати в оренду ДП “Нафком-Агро” земельну ділянку загальною площею 38,76 га (в т.ч. земельну ділянку площею 21,2250 га, яка є предметом даного спору) для промислового використання терміном на 25 років та встановлено орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земель.
Листом від 16.06.2010 року, ДП “Нафком-Агро” прохало Сільраду знизити відсоток орендної плати за землю до 3% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За результатами розгляду вказаного звернення, рішенням 39-й сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року внесено зміни до п. 2 рішення 35-ї сесії 5-го скликання від 30.03.2010 року та встановлено розмір орендної плати до 31.12.2010 року за використання земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріхівка в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земель.
Рішенням 38-ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку промисловості ДП “Нафком-Агро” площею 21,2250 га на території с. Новооріхівка та зобов'язано останнє зареєструвати договір оренди землі у встановленому порядку.
Договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою між ДП “Нафком-Агро” та Сільрадою так і не було укладено, його державну реєстрацію не проведено.
Рішенням виконавчого комітету Новооріхівської сільської ради від 16.03.2016 року вирішено створити робочу комісію по нарахуванню суми збитків, нанесених сільському бюджету ДП “Нафком-Агро” внаслідок порушення земельного законодавства.
21.04.2016 року комісія обстежила спірну земельну ділянку площею 21,2250 га та встановила, що на ній знаходяться об'єкти нерухомого майна, які є власністю ДП “Нафком-Агро”. Комісія дійшла висновку про фактичне використання ДП “Нафком-Агро” спірної земельної ділянки з 15.03.2010 року без належного документального оформлення.
Розмір збитків визначений відповідним актом комісії по визначенню збитків завданих територіальній громаді Новооріхівської сільської ради ДП “Нафком-Агро” від 17.05.2016 року та затверджений Рішенням Новоріхівської сільської ради № 17 від 27.05.2016 року. За цим актом сума збитків внаслідок порушення земельного законодавства за період з 01.08.2013 року по 30.04.2016 року складає 4 033 167, 23 грн.
Вказане вище й стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Новооріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача 3 885 702, 55 грн. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 03.03.2014 року по 30.04.2016 року.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач, набувши у власність нерухоме майно, яке знаходиться на належній Сільраді земельній ділянці, не уклав з останньою відповідного договору оренди і користувався земельною ділянкою без достатніх правових підстав.
30.03.2017 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ДП "Нафком-Агро" знало про необхідність укладення договору оренди, однак не вчиняло дій для його укладення, що позбавило Сільраду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, а невиконання цього обов'язку є підставою для стягнення із землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів; у діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення; ДП "Нафком-Агро" не довело відсутності своєї вини у спричиненні збитків.
Колегія суддів з висновками місцевого господарського суду частково не погоджується та зазначає на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі №6-3090цс15, де, зокрема, вказано на те, що кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, де, зокрема, вказано на те, що обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, від 21.05.2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах №922/207/15 та № 922/5468/14, від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19, де, між іншим, вказано на те, що зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Колегія суддів враховує правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 908/2552/17 та від 21.05.2019 року у справі №924/552/18, де, між іншим, вказано на те, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Верховний Суд погодився в цій частині з висновками апеляційного суду, викладеними в оскаржуваній постанові, а тому з огляду на викладене та беручи до уваги, що позов у цій справі подано з підстав фактичного користування земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку, слід зазначити щодо кваліфікації відносин з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку та недоотримання її власником доходів як кондикційних.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, де, зокрема, вказано на те, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Отже, спірна земельна ділянка є сформованою у розумінні статті 79-1 ЗК України.
Аргументи апелянта на те, що вказана земельна ділянка не може вважатись сформованим об'єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 ЗК України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За положеннями частини 5 статті 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Відповідно до частин 1- 2 статті 15, частини 2 ст. 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17 та у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, де, між іншим, вказано на те, що нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, за якими обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 вказав на таке.
“Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції не надав оцінки твердженням відповідача про те, що нарахування спірної суми має здійснюватися на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а тому такі процесуальні дії суду слід вчинити на новому розгляді.
На виконання вказівок суду касаційної інстанції, апеляційний господарський суд з'ясував, що матеріали цієї справи містять витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки і відповідно до них: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 21, 2250 га на території с. Новооріхівка станом на 2013 рік складає 5 285 025, 00 грн (від 11.08.2016 року № 1788/2-16); нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 21, 2250 га на території с. Новооріхівка станом на 2014 рік складає 16 156 470, 00 грн (від 11.08.2016 року №1787/2-16); нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 21, 2250 га на території с. Новооріхівка станом на 2015 рік складає 20 178 607, 50 грн (від 11.08.2016 №1786/2-16); нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 21, 2250 га на території с. Новооріхівка станом на 2016 рік складає 28 916 940, 00 грн (від 11.08.2016 року №1785/2-16).
Апеляційний суд встановив, що вказані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2016 року видані Управлінням Держгеокадастру у Лубенському районі, підписані начальником та скріплені печаткою.”
Колегія суддів Касаційного господарського суду погодилась з тим, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використовував інформацію саме з вищевказаних витягів.
Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, на виконання вказівок Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
Так, Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 року вказав на те, що суду апеляційної інстанції належало з'ясувати чи входить земельна ділянка площею 21, 2250 га до складу земель площею 38, 76 га та саме з урахуванням цього в подальшому оцінювати можливість застосування відповідних коефіцієнтів із рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5322885201:01:002:0215.
15.03.2010 року ДП “Нафком-Агро” за договорами купівлі-продажу № 123536, № 123547 та № 123551 придбало належні ВАТ "Цукор-Інвест" на праві власності об'єкти нерухомості.
Згідно договору купівлі-продажу № 123536 від 15.03.2010 року, ДП “Нафком-Агро” набуло у власність об'єкти незавершеного будівництва цукрового заводу, що розташований за адресою: вул. Поштова, 11, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область. Відповідно до п.п. 1.8. вказаного договору, об'єкти незавершеного будівництва знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 5322885201:01:002:0215.
Листом від 26.03.2010 року, ДП “Нафком-Агро” звернулось до Новооріховської сільської ради з проханням надання в оренду терміном на 25-49 років земельну ділянку в с. Новооріховка площею 141,5 га (в межах населеного пункту - 39,18 га, за межами - 102,32 га), на якій розташовані об'єкти та допоміжні споруди.
Рішенням 35 -ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 30.03.2010 року надано в оренду земельну ділянку площею 38,76 га ДП “Нафком-Агро” для промислового використання на умовах оренди, терміном на 25 років; встановлено розмір орендної плати за використання земельної ділянки - 7% нормативної грошової оцінки земель.
Листом від 08.06.2010 року №02-19/192 Новооріховською сільською радою направлено для розгляду та підписання проект тимчасового договору оренди вказаної земельної ділянки.
Листом від 16.06.2010 року ДП “Нафком-Агро” звернулось до Новооріхівської сільської ради з проханням знизити розмір відсоткової ставки орендної плати за земельну ділянку площею 38,76 га до 3%, оскільки у зв'язку з значним ростом орендної плати за землю різко збільшиться собівартість продукції, яку вироблятиме цукрозавод, а відповідно, рентабельність виробництва знизиться до мінімуму.
В подальшому, ДП “Нафком-Агро” почало виготовляти технічну документацію на земельні ділянки промисловості в межах с. Новооріховка, до яких входять: земельна ділянка площею 7,5814 га з кадастровим номером 5322885201:01:002:0213, земельна ділянка площею 3,7559 га з кадастровим номером 5322885201:01:002:0214, земельна ділянка площею 21,2250 га з кадастровим номером 5322885201:01:0215, площа технічної водойми площею 5,4563 га, загальна площа цих земельних ділянок складає 38,0186 га.
Отже, наявність кадастрових номерів та виділення площ земельних ділянок в натурі свідчить про сформованість земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням 39 -ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року внесено зміни до п. 2 рішення 35-ї сесії 5-го скликання від 30.03.2010 року та встановлено розмір орендної плати до 31.12.2010 року за використання земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріхівка в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земель.
Рішенням 39-й сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року внесено зміни до п. 2 рішення 35-ї сесії 5-го скликання від 30.03.2010 року та встановлено розмір орендної плати до 31.12.2010 року за використання земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріхівка в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земель.
Рішенням 38-ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку промисловості ДП “Нафком-Агро” площею 21,2250 га на території с. Новооріхівка та зобов'язано останнє зареєструвати договір оренди землі у встановленому порядку.
Рішенням 38-ї сесії 6-го скликання Новооріхівської сільської ради від 21.07.2014 року встановлено орендну плату за використання ДП “Нафком-Агро” земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріховка під майном цукрового заводу площею 38,0186 га та в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земель.
Договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою між ДП “Нафком-Агро” та Сільрадою так і не було укладено, його державну реєстрацію не проведено.
Отже, з 15.03.2010 року ДП “Нафком-Агро”, користуючись окремо виділеними сформованими земельними ділянками, яким присвоєні кадастрові номери та визначені площі, ухилявся від підписання договорів оренди земельних ділянок з подальшою їх реєстрацією.
В період з 01.08.2013 року по 21.07.2014 року була визначена орендна плата у розмірі 3%, а з 22.07.2014 року по 30.04.2016 року була визначена оренда плата у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
А отже, земельна ділянка площею 21,2250 га, як один з виділених земельних ділянок входила до складу земель площею 38,76 га.
Тобто, земельна ділянка площею 21,2250 га, як один з виділених участків входить до складу земель площею 38,76 га та щодо неї, також, визначались розміри орендної плати в цілому (рішенням 38-ї сесії 6-го скликання Новооріхівської сільської ради від 21.07.2014 року).
Таким чином, рішенням 35 -ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 30.03.2010 року ДП “Нафком-Агро” за користування земельною ділянкою площею 38,76 га, до якої входить земельна ділянка площею 21,2250 га, визначена орендна плата за використання земельної ділянки - 7% нормативної грошової оцінки земель; надалі, за проханням відповідача, рішенням 39-й сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 року орендна плата була зменшена до 3% від нормативної грошової оцінки земель.
Надалі, рішенням 38-ї сесії 6-го скликання Новооріхівської сільської ради від 21.07.2014 року орендну плату площею 38,0186 га було збільшено до 10% від нормативної грошової оцінки земель.
Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 року у справі №922/1046/18, де, зокрема вказано на те, що нормативно грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою; від 17.03.2020 року у справі №917/353/19, де, зокрема, вказано на те, що витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку; від 07.07.2020 року у справі №922/3361/19, де, між іншим, вказано на те, що не вбачається можливості визначення відомостей про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу; від 20.12.2019 року у справі №917/266/19, де, зокрема, вказано на те, що необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки; від 05.02.2020 року у справі №924/196/19, де, між іншим, вказано на необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних коштів в розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження земельної ділянки з доданими до нього фотоматеріалами або іншої інформації про площу земельної ділянки, є недоречними, оскільки у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року, від 13.10.2020 року та від 30.06.2021 року вже викладено відповідні правові висновки щодо правильної кваліфікації правовідносин у даній справі.
Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 року у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, на які посилається апелянт враховані судом апеляційної інстанції, що відображено в тексті даної постанови.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке.
“Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.”
Таким чином, правовідносини у справах, на які посилається апелянт та обставини вказаних справ - №922/1046/18, №917/353/19, №922/3361/19, №917/266/19, №924/196/19, не є подібними до правовідносин у справі №917/32/17, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.
Аргументи апелянта на те, що оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які вказані як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами нормативно грошову оцінку землі, оскільки позивач визначив її розмір на підставі акту про визначення збитків від 17.05.2016 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Новооріховської сільської ради від 27.05.2016 року, що не відповідає вимогам чинного законодавства, також, не приймаються.
Матеріали справи містять витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та на підставі вказаних витягів позивачем було здійснено розрахунок сум безпідставно збережених ДП “Нафком-Агро” коштів у розмірі орендної плати.
Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, де, між іншим, вказано на те, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Так, наданий позивачем розрахунок сум безпідставно збережених ДП “Нафком-Агро” коштів у розмірі орендної плати становить 3885702,55 грн.
Вказаний розрахунок здійснений з зазначенням усіх вихідних даних, необхідних для перевірки його обґрунтованості з зазначенням категорії земель, площею, розміром нормативно грошової оцінки, ставки земельного податку, добуток коефіціентів грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки, прийнятий для розрахунку розмір орендної плати у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір земельного податку, розмір орендної плати відповідно до земельної ділянки площею 21,2250 га, а також рішення виконавчого комітету Новооріховської сільської ради Лубенського району від 27.05.2016 року.
Матеріали справи містять належним чином засвідчені витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, відповідно до якої визначається орендна плата.
Рішення 38-ї сесії 6-го скликання Новооріхівської сільської ради від 21.07.2014 року про встановлення розміру орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земель наявне в матеріалах справи, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про відсутність вказаного рішення в матеріалах справи, про що, також, було наголошено Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 року.
Разом з тим, Указом Президента України від 02.02.2002 року №2 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)”, визначено розмір орендної плати за землю, який не може бути меншим 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України помилковості або невідповідності вимогам чинного законодавства зазначеного розрахунку, відповідачем не надано.
За таких обставин, позовні вимоги Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про стягнення 3 885 702,55 грн. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 03.03.2014 року по 30.04.2016 року, є доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що рішень Новооріховської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 30.03.2010 року, від 23.06.2010 року та від 21.07.2014 року не було оприлюднено у встановлений законом строк на офіційному сайті міської ради, слід зазначити таке.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №927/204/20, де, зокрема, вказано на таке. “Статтею 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Так, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону. Таким чином, Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування оскаржених рішень рішення, згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації". Отже, порушення порядку оприлюднення проекту рішення та самого рішення про добровільне об'єднання територіальних громад ради не може бути підставою для скасування такого рішення, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що оскаржувані рішення є протиправними, матеріали справи не містять. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 1840/3774/18.”
Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити часткове.
Отже, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, виключивши з 2 абзацу резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 словосполучення - “збитки в розмірі”, в абзаці 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 замість: “Новооріхівської сільської ради Лубенського району (Полтавська область, Лубенський район, с.Новооріхівка, вул.Котовського, 3 рах.33210812700277; ГУДКСУ у Полтавській області МФО 831019; ЄДРПОУ 37710415)”, зазначивши: “Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області (37560, Полтавська область, Миргородський район, смт. Ромодан, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 37959255) та залишивши без змін в решті рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі.
Керуючись ст. ст. 269, ст. 270, ч.2 ст. 275, п. 1, 2 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Нафком-Агро” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Виключити з 2 абзацу резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 словосполучення - “збитки в розмірі”.
'В абзаці 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 замість: “Новооріхівської сільської ради Лубенського району (Полтавська область, Лубенський район, с.Новооріхівка, вул.Котовського, 3 рах.33210812700277; ГУДКСУ у Полтавській області МФО 831019; ЄДРПОУ 37710415)”, зазначити: “Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області (37560, Полтавська область, Миргородський район, смт. Ромодан, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 37959255).
В решті рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 року у справі №917/32/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26.11.2021 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя О.І. Склярук
Суддя І.А. Шутенко