16 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/196/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
представників сторін:
позивача - Гусакова О.Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1051569 від 18.12.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3585 від 25.01.2018,
відповідача - Колісниченко А.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1053462 від 07.07.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002790 від 20.05.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференцзв'язку за допомогою програми Easyсon, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" (вх.№3192Х/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Аксьоновою К.І., час проголошення рішення - 13:26год., дата складання повного тексту рішення - 04.10.2021, та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Аксьоновою К.І., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - не зазначено, у справі №905/196/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія", м. Костянтинівка, Донецька обл.,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оквін-5", м. Костянтинівка, Донецька обл.,
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промколія" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оквін-5", в якій просить стягнути з відповідача 492 707, 36грн, з яких, сума заборгованості - 434 535, 62грн (382 089, 00грн - основні роботи + 52 446, 62грн - додаткові роботи), 25 929, 24грн 3% річних та 32 242, 50грн інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №20/04 від 20.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт (основних та додаткових).
Позивач зазначає, що за наслідком виконання робіт ним був складений акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018 року на суму 2 236 585, 69грн з ПДВ.
Ухилення відповідача від підписання виконавчої документації за договором позивач вважає безпідставним.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати складений позивачем та переданий відповідачеві на підписання акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за грудень 2018 року, як належні докази виконання будівельних робіт за договором №20/04 від 20.04.2018 на суму 2 236 585, 69грн, з огляду на самовільне збільшення підрядником вартості робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 року від 28.12.2018, які не були погоджені з замовником у проектно-кошторисній документації.
Суд першої інстанції не розцінив відмову відповідача від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за 2018 рік як безпідставне ухилення відповідача як замовника від прийняття виконаних робіт за договором, оскільки заперечення відповідача на складені позивачем акт та довідку за грудень 2018 року були обґрунтовані.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів виконання позивачем підрядних робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 саме на вказану в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року вартість у розмірі 2 236 585,69грн з ПДВ, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення вартості неоплачених відповідачем робіт у сумі 382 089,00грн суд вважає недоведеними.
Суд першої інстанції також дійшов висновку, що доказів повідомлення замовника про обставини, які зумовили необхідність в проведенні додаткових робіт, внесення змін до проектно-кошторисної документації, погодження обсягу та вартості робіт, позивачем до матеріалів справи не надано. Доказів складання позивачем первинної виконавчої документації за наслідком виконання додаткових робіт матеріали справи також не містять; розрахунків вартості цих робіт, навіть їх переліку позивачем не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення вартості додаткових робіт у сумі 52 446, 62грн суд також вважає безпідставними.
Враховуючи відсутність встановлених судом підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором від 20.04.2018 №20/04 у сумі 434 535, 62грн, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних, які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, також задоволені не були.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що до закінчення судових дебатів Товариство з обмеженою відповідальністю "Промколія" заявив про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (заяву викладено за текстом позову).
Враховуючи неподання позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі №905/196/21 протягом п'яти днів з дня винесення судового рішення у справі №905/196/21 від 23.09.2021, ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 залишено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі №905/196/21 без розгляду.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 23.09.2021 та ухвалою місцевого господарського суду від 05.10.2021, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 скасувати в частині відмови стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних) та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021; судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що згідно акту виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року загальна вартість робіт становить 2 236 585, 69грн, що є меншим ніж ціна договору, тому аргумент суду щодо збільшення вартості робіт вважає помилковим.
Як вказує апелянт, ним належним чином виконані свої зобов'язання за договором щодо виконання основних робіт по ремонту об'єкта, основна частина яких виконана в травні 2018 року; у грудні 2018 року здійснювались завершальні роботи по основним роботам по об'єкту, більш того, були виконані й додаткові роботи, у зв'язку із чим, акт приймання виконаних будівельних робіт складено саме в грудні 2018 року.
Апелянт не вважає наданий відповідачем опис вкладення у цінний лист про відправлення заперечення проти прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 року, проект акту виконаних робіт за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 достатнім та достовірним доказом надсилання позивачу заперечення на акт виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, а інших доказів, як вказує апелянт, відповідач не надав.
Апелянт зазначає, що відповідач не довів невідповідність кошторису, і своїми діями щодо прийняття податкової накладної відповідач підтвердив фактичне схвалення господарської операції з прийняття акту виконаних робіт.
Щодо ухвали Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 апелянт зазначає, що 23.09.2021 було прийнято рішення по суті спору, 5-ти денний строк спливав 28.09.2021; у свою чергу, 28.09.2021 позивач поштовим листом направив до суду докази понесення витрат на правничу допомогу у повному обсязі, які наявні у матеріалах справи, однак, суд це залишив поза увагою.
Апелянт зазначає, орієнтовна вартість послуг, які позивач планує понести в суді апеляційної інстанції, становить 25 000, 00грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів з моменту прийняття судового рішення по суті спору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" на рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 у справі №905/196/21; встановлено відповідачу строк до 08.11.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 08.11.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 16.11.2021 о 14:30год.
28.10.2021 від представника апелянта надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 16.11.2021 о 14:30год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.
08.11.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12910), зазначає, що у зв'язку із тим, що складений позивачем акт виконаних робіт істотно не співпадав з умовами договірної ціни та Локального кошторису №5-1-1 до Договору підряду №20/04, відповідачем складено та направлено позивачу заперечення щодо підписання акту виконаних робіт, в яких детально викладено, чому відповідач заперечує прийняття робіт та підписання акту приймання-передачі у запропонованому позивачем вигляді.
Як вказує відповідач, виконані позивачем роботи були повністю оплачені відповідачем, а різниця між сумою договору та сумою оплати робіт пояснюється тим, що ряд робіт позивачем не було виконано, з огляду на що, у відповідача відсутній обов'язок щодо їх оплати.
На думку відповідача, питання податкового обліку не змінює умов договору та не звільняє позивача від обов'язку виконання робіт належним чином відповідно до умов договору та кошторису.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно постановив ухвалу від 05.10.2021 про залишення заяви ТОВ "Промколія" про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу без розгляду.
Відповідач зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат в суді апеляційної інстанції відповідач оцінює орієнтовно в 25 000, 00грн.
Враховуючи вищевикладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 у справі №905/196/21 - без змін. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат; зазначає, що докази на підтвердження понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.11.2021, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програми Easyсon, представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 скасувати в частині відмови стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних) та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021; судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 у справі №905/196/21 - без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія", апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду від 23.09.2021 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних), а також не погоджується з ухвалою місцевого господарського суду від 05.10.2021; просить рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 скасувати в частині відмови стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних) та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021.
Отже, апеляційним господарським судом переглядається рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних), а також ухвала Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 у справі №922/196/21.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промколія” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оквін-5” (замовник) був укладений договір підряду №20/04, відповідно до пункту 1.1 якого, підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: “Реконструкція вулиці Соборна та благоустрій прилеглої до неї території у місті Дружківка I черга”, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації роботи.
Згідно з пунктом 3.1 договору, обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна складає 2 237 376, 00грн, у тому числі ПДВ 372 896, 00грн.
Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи (пункт 4.1 договору).
За умовами пункту 4.2 договору, підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.
Облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ-3 (пункт 4.3 договору).
Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником згідно з ДБН А.3.1-5-2009, ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (із змінами) та передаються замовнику (пункт 4.4 договору).
Замовник зобов'язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи після надання оформлених підрядником та підписаних замовником актів по формі КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ3, актів приймання-передачі обладнання (пункт 6.1.5 договору).
Підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені календарним графіком виконання робіт строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації (пункт 6.3.1 договору).
Відповідно до пункту 11.6.1 договору, підрядник до 20 числа поточного місяця надає замовнику акт виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, до якого повинні додаватись описи виконаних робіт, сертифікати на матеріали, виконавча документація, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, акти випробування обладнання та інша документація згідно з чинним законодавством.
Після отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (пункт 11.6.5 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 (пункт 10.1 договору).
Згідно з поясненнями сторін, календарний графік виконання робіт і договірна ціна як невід'ємні частини договору сторонами не підписувались. Виконання підрядних робіт проводилось відповідно до складеного сторонами Локального кошторису №5-1-1.
Подана до матеріалів позовної заяви копія Локального кошторису №4-1-1, з огляду на подане позивачем на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України клопотання про виключення Локального кошторису №4-1-1 з числа доказів, суд не взяв до уваги як документ, що викликає сумніви в його достовірності. Розгляд справи здійснюється на підставі, зокрема Локального кошторису №5-1-1, достовірність якого не заперечується як позивачем, так і відповідачем.
На виконання договору від 20.04.2018 №20/04 відповідачем на користь позивача на підставі рахунку-фактури №СФ-0000005 від 20.04.2018 платіжним дорученням №1162 від 20.04.2018 на суму 1 500 000, 00грн та платіжним дорученням №1245 від 04.05.2018 на суму 354 496, 97грн перераховано попередню оплату в загальній сумі 1 854 496, 97грн.
Матеріали справи не свідчать про підтвердження використання коштів отриманої підрядником попередньої оплати шляхом підписання обома сторонами відповідної виконавчої документації - актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в, і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3. Водночас відповідач не заперечує проти виконання відповідачем робіт за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму перерахованої відповідачем попередньої оплати - 1 854 496, 97грн з ПДВ.
Спір між сторонами з цього приводу відсутній.
На підтвердження виконання робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 позивачем, зі свого боку, складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 від 28.12.2018 на суму 2 236 585, 69грн.
Позивач зазначає, що ним також виконувались додаткові роботи за договором №20/04 від 20.04.2018 на суму 52 446, 62, вартість яких увійшла до рахунку-фактури №СФ-000022 від 28.12.2018.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-000021 від 28.12.2018 на суму 285 240, 88грн (основні роботи) та №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149 294, 75грн (додаткові роботи).
Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 від 28.12.2018, рахунки-фактури були направлені відповідачу.
Отримання вказаних документів відповідач не заперечує.
За результатами розгляду акту №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 року від 28.12.2018 відповідачем складені заперечення від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018.
Вказаними запереченнями відповідач відмовився від підписання акту виконаних будівельних робіт, посилаючись на невідповідність обсягу та вартості фактично виконаних робіт локальному кошторису на будівельні роботи №5-1-1.
У запереченнях визначено такі зауваження: 1) згідно з пунктом 1 акту - не відповідає вартість одиниці з кошторисом, адже згідно з кошторисом вартість робіт /розбирання колії з рейок трамвайного та залізничного профілю/ визначена у сумі 22 903, 13грн, а в акті зазначається у сумі 47 695грн; 2) роботи, вказані у пункті 2 акту, відсутні у кошторисі; 3) пункт 3 акту - не відповідає нормам і обсягам роботи з кошторисом, згідно з кошторисом обсяг робіт /розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами/ визначений у кількості 0,171*1000куб.м., тоді як у акті вказано 0,2133*1000куб.м. Вартість робіт у акті та кошторисі також не збігається: у кошторисі визначена у сумі 5 001, 71грн, у акті - 9 050грн; 4) пункт 4 акту - не відповідає нормам і обсягам роботи з кошторисом, згідно з кошторисом обсяг робіт /перевезення ґрунту до 15км/ визначений у кількості 359, 1тон, у акті вказано про 215тон. Роботи, вказані у пунктах 5, 6, 7, відсутні в кошторисі. Відомості про виконання робіт, визначених у пункті 2-27 кошторису - у акті відсутні, що унеможливлює визначити відповідність фактично виконаним роботам їх кількісним/якісним характеристиками та вартість безпосередньо виконаних робіт.
Направлення позивачу заперечень відповідача від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 за договором підряду №20-04 від 20.04.2018 вбачається з наданої відповідачем накладної (т.2, а.с.9, 80) та опису вкладення у цінний лист (т.1 а.с.208), який містить штамп АТ “Укрпошта” про відправлення поштової кореспонденції 09.01.2019.
Факт направлення заперечень проти підписання акту позивач не визнає, однак, з боку позивача не надано доказів отримання іншої поштової кореспонденції за накладною №84346767378, ніж зазначено в описі вкладення в цінний лист, а саме: заперечення проти прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 (договір підряду №20-04 від 20.04.2018), на чому наполягає відповідач.
Отже, матеріали справи свідчать про наявність зауважень відповідача до складеної позивачем виконавчої документації, ґрунтовність яких позивач не спростовує. Будь-яких пояснень на зауваження відповідача з приводу завищення вартості робіт у пунктах 1, 3 акту №1 за грудень 2018 порівняно з договірною ціною, зазначеною в кошторисній документації, позивачем не надано.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що виконавча документація за договором від 20.04.2018 №20/04 (акту №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідка Кб-3 за грудень 2018) містить посилання на складання позивачем відповідно до Локального кошторису №4-1-1, який виключений судом з числа доказів як документ, що викликає сумніви в його достовірності. Пояснень з приводу підстав складання виконавчої документації на підставі неналежного кошторису позивачем не надано.
Доказів відповідності складеної виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1) позивачем не надано.
На підставі викладеного, з огляду на самовільне збільшення підрядником вартості робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 від 28.12.2018, що не були погоджені з замовником у проектно-кошторисній документації, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати складений позивачем та переданий відповідачеві на підписання акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за грудень 2018, як належні докази виконання будівельних робіт за договором №20/04 від 20.04.2018 на суму 2 236 585,69грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості основних робіт у сумі 382 089,00грн задоволенню не підлягають.
В частині позовних вимог про стягнення вартості додаткових робіт місцевим господарським судом встановлено, що умовами договору підряду від 20.04.2018 №20/04 встановлено, що підрядник зобов'язаний повідомити протягом 3 робочих днів замовника про обставини (якщо такі виникли), що призвели до виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, або інші підстави зміни вартості об'єкту та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. У разі, якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про вказані обставини, підрядник не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків (пункту 6.3.21 договору).
В разі виникнення під час будівництва потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника та оформити разом з замовником акт на додаткові роботи та договір на їх виконання. Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва (пункт 1.2 договору).
Доказів повідомлення замовника про обставини, які зумовили необхідність в проведенні додаткових робіт, внесення змін до проектно-кошторисної документації, погодження обсягу та вартості робіт, позивачем до матеріалів справи не надано.
Доказів складання позивачем первинної виконавчої документації за наслідком виконання додаткових робіт матеріали справи також не містять; розрахунків вартості цих робіт, навіть їх переліку позивачем не надано.
Наданий позивачем рахунок-фактури №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149 294, 75грн суд не розцінив як доказ виконання позивачем додаткових робіт, оскільки рахунок є документом, який містить платіжні реквізити для перерахування коштів.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості додаткових робіт у сумі 52 446, 62грн суд першої інстанції відмовив.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв'язку із неналежним, на думку позивача, прийняттям замовником виконаних підрядником робіт, про що на адресу замовника позивачем був надісланий акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за грудень 2018 року на суму 2 236 585,69грн.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як встановлено в частині 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Як вбачається із матеріалів справи, і не спростовується сторонами, календарний графік виконання робіт і договірна ціна як невід'ємні частини договору сторонами не підписувались. Виконання підрядних робіт проводилось відповідно до складеного сторонами Локального кошторису №5-1-1.
На виконання договору від 20.04.2018 №20/04 відповідачем на користь позивача на підставі рахунку-фактури №СФ-0000005 від 20.04.2018 платіжним дорученням №1162 від 20.04.2018 на суму 1 500 000, 00грн та платіжним дорученням №1245 від 04.05.2018 на суму 354 496, 97грн перераховано попередню оплату в загальній сумі 1 854 496, 97грн.
Відповідач не заперечує проти виконання позивачем робіт за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму перерахованої відповідачем попередньої оплати - 1 854 496, 97грн з ПДВ.
Однак, як вказує позивач, ним були виконані роботи на загальну суму 2 236 585, 69грн.
Відтак, залишок несплачених замовником коштів, за твердженням позивача, складають 382 089, 00грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не заперечує, що акт приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 року на загальну суму 2 236 585,69грн відповідачем отримані, однак відповідачем складені та надіслані на адресу позивача заперечення від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 року з посиланням на невідповідність акту виконаних робіт локальному кошторису на будівельні роботи №5-1-1; зазначив, що значна кількість робіт за договором та кошторисом підрядником не виконана або виконана у меншій кількості.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що наданий відповідачем опис вкладення у цінний лист про відправлення заперечення проти прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 року є неналежним доказом, виходячи з такого.
Відповідно до пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Місцевим господарським судом встановлено, що в якості доказу надсилання заперечень від 09.01.2019 відповідачем надано копії та оригінали накладної №84346767378 від 09.01.2019 та поштової квитанції, а також копію опису вкладення до цінного листа, що підтверджує зміст поштового відправлення, який містить відбиток календарного штемпеля з датою відправлення 09.01.2019, що співпадає з датою відправлення на накладній.
Опис вкладення у цінний лист був доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
А після висловлення у відповіді на відзив позивачем заперечень щодо наданого відповідачем опису вкладення у цінний лист (т.1 а.с.240-243), відповідачем надано для долучення до матеріалів справи копії та оригінали накладної №84346767378 від 09.01.2019 та поштової квитанції (т.2 а.с.9, 80).
Такі документи були подані до початку розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що відповідачем був порушений порядок подання доказів.
При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивачем не надано доказів отримання іншої поштової кореспонденції за накладною №84346767378 від ТОВ "Оквін-5", ніж зазначено в описі вкладення в цінний лист, а саме, заперечення проти прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 (договір підряду №20-04 від 20.04.2018).
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що надані позивачем акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідок Кб-3 за грудень 2018 містять посилання на локальний кошторис №4-1-1, який виключений судом першої інстанції з числа доказів за заявою самого позивача. А доказів відповідності складеної позивачем виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 відповідно до локального кошторису №5-1-1 позивачем не надано.
Щодо доводів апелянта, що відповідач мав оплатити призначену судом експертизу щодо відповідності складеної позивачем виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) договору №20/04 від 20.04.2018, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відтак, позивач, вважаючи свої права порушеними внаслідок надсилання відповідачу належної, на його думку, виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 і неотриманням оплати за виконані роботи у повному обсязі, мав надати суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Як зазначено вище, надані позивачем акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідок Кб-3 за грудень 2018 містять посилання на локальний кошторис №4-1-1, який виключений судом першої інстанції з числа доказів за заявою самого позивача.
А доказів відповідності складеної позивачем виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 відповідно до локального кошторису №5-1-1 позивачем не надано.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.05.2021 призначено судову інженерно-технічну експертизу у справі №905/196/21; на вирішення експерта поставлено наступне запитання: Чи відповідає акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018 року за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму 2 236 585, 69грн за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1, том 1, а.с.174-177) за договором №20/04 від 20.04.2018? Якщо не відповідає, у чому саме полягає невідповідність? Чи призвела невідповідність (за її наявності) до неправильного визначення вартості робіт, на яку суму?
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що для з'ясування відповідності складеної позивачем як підрядником виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1), в тому числі в частині визначення розбіжностей вартісного вираження робіт за договором необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Судом звернуто увагу експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, на заявлення позивачем клопотання про виключення наданого ним до матеріалів справи локального кошторису №4-1-1 з числа доказів.
Поряд з цим, як зазначено судом, оплату вартості проведення судової експертизи суд покладає на позивача з подальшим розподілом цих судових витрат між сторонами за наслідком розгляду справи по суті позовних вимог.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, до яких відносяться і ухвали суду, є обов'язковими до виконання.
Однак, позивач вимоги ухвали суду не виконав і проведення судової експертизи не оплатив, хоча суд роз'яснив, що за наслідком розгляду справи, буде здійснений розподіл судових витрат між сторонами.
При цьому, позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відповідності акту №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідки Кб-3 за грудень 2018 за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму 2 236 585, 69грн за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1.
У той час, як відповідач обґрунтував заперечення про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 року з посиланням на невідповідність акту виконаних робіт за грудень договірній ціні, локальному кошторису на будівельні роботи №5-1-1.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів виконання позивачем підрядних робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 саме на вказану в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 вартість у розмірі 2 236 585, 69грн з ПДВ.
А складені позивачем в односторонньому порядку акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018 за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму 2 236 585, 69грн без дотримання проектно-кошторисної документації (локального кошторису №5-1-1) самі по собі не є належними і допустимими доказами на підтвердження виконаних робіт на вказану суму.
Щодо доводів апелянта, що відповідач своїми діями щодо прийняття податкової накладної підтвердив фактичне схвалення господарської операції з прийняття акту виконаних робіт, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
Однак, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції; сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
Як зазначено вище, належних доказів виконання позивачем підрядних робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 саме на вказану в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 вартість у розмірі 2 236 585, 69грн з ПДВ позивачем не надано, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості основних робіт у сумі 382 089, 00грн є недоведеними, і позов в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на відсутність встановлених судом підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором від 20.04.2018 №20/04, судом першої інстанції вірно зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних, які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, також задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 440 260, 74грн (основні роботи з нарахуванням санкцій, процентів та інфляційних), ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 23.09.2021 у справі №905/196/21 слід залишити без змін.
Щодо ухвали Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 апелянт зазначає, що 23.09.2021 було прийнято рішення по суті спору, 5-ти денний строк спливав 28.09.2021; у свою чергу, 28.09.2021 позивач поштовим листом направив до суду докази понесення витрат на правничу допомогу у повному обсязі, які наявні у матеріалах справи, однак, суд це залишив поза увагою.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що до закінчення судових дебатів Товариство з обмеженою відповідальністю "Промколія" заявив про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (заяву викладено за текстом позову).
Враховуючи неподання позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі №905/196/21 протягом п'яти днів з дня винесення судового рішення у справі №905/196/21 від 23.09.2021, ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 залишено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі №905/196/21 без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.10.2021 до Господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу.
Згідно відмітки на поштовому конверті, документи були надіслані позивачем 28.09.2021.
Судом здійснений до АТ "Укрпошта" запит від 18.10.2021 щодо надходження до суду документів поза межами нормативних строків пересилань поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять Д+3, де Д - день прийняття відправлення для пересилання.
АТ "Укрпошта" надано відповідь, що прості поштові відправлення пересилаються за нижчим тарифом, по всьому шляху проходження не фіксуються у системі відстеження та вручаються адресатам без розписки за одержання. Контроль пересилання простих поштових відправлень здійснюється загальним потоком, тому ідентифікація окремо взятого поштового відправлення не здійснюється.
Отже, провести документальну перевірку пересилання, надходження та вручення поштового відправлення, а саме надати інформацію стосовно дати відправки, надходження та вручення простого листа неможливо.
Разом з тим, АТ "Укрпошта" зазначено, що календарний штемпель з відбитком "Дніпропетровськ поштамт ВД, 28.09.20 21" не використовувався відділенням поштового зв'язку з індексом 49000, м. Дніпро протягом 2019, 2020, 2021 років.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала місцевого господарського суду від 05.10.2021 була прийнята з урахуванням 5-денного строку подання стороною доказів на підтвердження понесених витрат, а також строків пересилання поштової кореспонденції.
І на момент постановлення судом ухвали Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу у справі №905/196/21 без розгляду, у суду були відсутні відомості щодо подання позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу 28.09.2021, отже, суд об'єктивно не міг їх врахувати.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2021 після отримання клопотання ТОВ "Промколія" від 28.09.2019, в якому заявник просить долучити до матеріалів справи докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу у справі, призначено вказане клопотання до розгляду в судовому засіданні.
Наразі клопотання не вирішено судом першої інстанції, у зв'язку із поданням позивачем апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021, і надсиланням судом матеріалів справи №905/196/21 до Східного апеляційного господарського суду.
Однак, апеляційним господарським судом не встановлено порушення прав апелянта прийняттям судом оскаржуваної ухвали, оскільки одразу після отримання доказів понесення позивачем судових витрат на правову допомогу у справі, клопотання апелянта було призначено до розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 05.10.2021 у справі №905/196/21 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із тим, що апеляційна скарга ТОВ "Промколія" залишена без задоволення, всі витрати апелянта, понесені у зв'язку із переглядом судових рішень апеляційним господарським судом, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промколія" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2021 у справі №905/196/21 залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 у справі №905/196/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 26.11.2021.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов