23 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/1014/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Зубченко І.В. , суддя Пелипенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.
та представники сторін:
ТОВ "Євро - сервіс +" - не з'явився,
ТОВ “Родзинський Гроуп” - Родзинський А.А.,
ТОВ “Ньюф” - Ус М.В., Захаров П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Євро - сервіс +" (вх.№2725), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Родзинський Гроуп” (вх.№2727) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ньюф” (вх.№2785) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 (суддя Усатий В.О., повний текст складено 25.08.2021) у справі №922/1014/18
за заявою ТОВ "Євро - сервіс +", м. Харків
до ТОВ "Євро - сервіс +", м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою суду від 31.07.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Євро-сервіс+" в наступному складі: ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" на суму 1021057,20 грн (четверта черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга); ТОВ "Родзинський Гроуп" у розмірі 7170176,20 грн (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 3524,00 грн судового збору (перша черга).
Постановою Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 визнано ТОВ "Євро-сервіс+" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Євро-сервіс+" арбітражного керуючого Ющенко В.М.
ТОВ "Ньюф" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою від 05.06.2018, в якій (з урахуванням уточнень, а.с.38 т.5) просило включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Євро - сервіс +" вимоги ТОВ "Ньюф" у розмірі 7791755,82 грн. (у четверту чергу), витрати зі сплати судового збору в розмірі 20776,69 грн (як 1/4 судових витрат, понесених у справі № 643/2637/16-ц), та 3524 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (у першу чергу).
В обґрунтування своєї заяви, ТОВ «Ньюф» посилається на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Євро-сервіс+" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором №839/3/27/38-6-134 від 28.12.2006 у розмірі 204789,81 доларів США та понесені судові витрати у розмірі 83106,76 грн у рівних частках з кожного. Як зазначає заявник, ТОВ «Ньюф» набув права вимоги до боржника на підставі договору факторингу №1 від 16.01.2018, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та «Міжнародна факторингова група», а також договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018, укладеного між ТОВ «Міжнародна факторингова група» та ТОВ «Ньюф».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2018 було відхилено грошові вимоги ТОВ "Ньюф" (з урахуванням наданих уточнень) у повному обсязі (а.с.90 т.5).
Вказана ухвала мотивована тим, що ТОВ «Ньюф» не надано суду первинних документів на підтвердження заявлених кредиторських вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 скасовано ухвалу господарського суду Харківської області 31.07.2018 у справі №922/1014/18. Прийнято нове рішення про часткове задоволення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюф" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-сервіс+”. Визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ньюф” у загальній сумі 7 446 304,94 грн, з включенням суми 24300,69 грн до першої черги вимог кредиторів, в сумі 6 274 274,10 грн з включенням до четвертої черги вимог кредиторів, у сумі 1147 730,84 грн. пені з включенням їх до шостої черги вимог кредиторів (а.с.14 т.5в).
Суд апеляційної інстанції у вказаній постанові дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги ТОВ “Ньюф” до боржника є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим, визнав їх у розмірі, визначеному рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, здійснивши перерахунок у гривневому еквіваленті станом на 05.06.2018.
Постановою Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18 постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.07.2018 скасовано. Справу №922/1014/18 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Ньюф" направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області (а.с.290 т.5г).
В наведеній постанові суд касаційної інстанції вказав на те, суди попередніх інстанцій не дослідили іпотечний договір №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008, що призвело до того, що в ухвалі суду першої інстанції від 31.07.2018 та у постанові суду апеляційної інстанції від 21.03.2019 не перевірено характер та розмір кредиторських вимог ТОВ "Ньюф" з урахуванням положень ст. ст. 36, 37 Закону України “Про іпотеку”.
За результатами нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 частково задоволено заяву ТОВ "Ньюф" з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень). Визнано грошові вимоги ТОВ "Ньюф" до боржника в розмірі 20776,69 грн основного боргу, а також у розмірі 3524 грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог ТОВ "Ньюф" відхилено (а.с.55 т.5є).
Вказана ухвала суду мотивована тим, що ТОВ "Ньюф" 19.01.2018 скористався своїм правом, передбаченим договором іпотеки №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008, та зареєстрував за собою право власності на нежитлову будівлю - літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої перевищує заявлені грошові вимоги ТОВ "Ньюф" у межах справи про банкрутство, а отже, подальші грошові вимоги, що випливають з кредитного договору 839/3/27/38-6-134 від 28.12.2006 в силу частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку" є недійсними.
Крім того, місцевий господарський суд в зазначеній ухвалі зазначив, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17) стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Євро-сервіс+" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" понесені судові витрати у розмірі 83106,76 грн. у рівних частках з кожного; доказів того, що ТОВ "Євро-сервіс+" здійснив погашення заборгованості в розмірі 20776,69 грн (1/4 від 83106,76 грн.) матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене, Господарський суд Харківської області визнав грошові вимоги ТОВ "Ньюф" до боржника в розмірі 20776,69 грн основного боргу, а також у розмірі 3524 грн. витрат зі сплати судового збору; решту грошових вимог ТОВ "Ньюф" відхилити.
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Євро - сервіс +" із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині часткового визнання вимог ТОВ "Ньюф" за заявою з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень) в розмірі 20776,69 грн. основного боргу та 3524 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 не оскаржує.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Родзинський Гроуп” із ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 також не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині часткового визнання вимог ТОВ "Ньюф" за заявою з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень) в розмірі 20776,69 грн. основного боргу та 3524 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 не оскаржує.
В апеляційних скаргах ТОВ "Євро - сервіс +" та ТОВ “Родзинський Гроуп” зазначають про те, що до ТОВ «Ньюф» перейшли виключно права вимоги до ТОВ "Євро - сервіс +" за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, договором поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006 та іпотечним договором №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008, проте, до ТОВ «Ньюф» не переходило право вимоги щодо судового збору, сплаченого ПАТ «Укрсоцбанк» за розгляд Московським районним судом м.Харкова позовної заяви у справі №643/2637/16-ц. Апелянти посилаються на те, що сплата судового збору не є зобов'язанням в розумінні положень ст.509 ЦК України, а отже, така заборгованість не може бути предметом договору про відступлення права вимоги. Аналогічна правова позиція, як зазначають апелянти, висловлена Верховним Судом в постанові від 05.04.2018 у справі №923/607/16.
Крім того, заявники апеляційних скарг зазначають про те, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня відмітка про набрання законної сили рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.07.2017 у справі №643/2637/16-ц, а також відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення суду, у зв'язку з чим, обставина заміни стягувача (ПАТ «Укрсоцбанк» на ТОВ «Ньюф») ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.04.2018 у справі №643/2637/16-ц не мають правового значення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ньюф” із ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 також не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині відхилення грошових вимог ТОВ “Ньюф” та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора- ТОВ “Ньюф” у загальній сумі 7446304,94 грн., з включенням суми 24300,69 грн. до першої черги вимог кредиторів, в сумі 6274274,10 грн. з включенням до четвертої черги вимог кредиторів, в сумі 147730,84 грн. з включенням їх до шостої черги вимог кредиторів.
В апеляційній скарзі ТОВ «Ньюф» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», оскільки вважає, що у вказаній статті мова йде про недійсність вимог іпотекодержателя до боржника, тоді як, у спірних правовідносинах кредитор заявляє вимоги до поручителя. Крім того, як зазначає апелянт, його вимоги до боржника ґрунтуються на рішенні Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, яке набрало законної сили ще до звернення стягнення на предмет іпотеки і є обов'язковим до виконання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №922/1014/18 апеляційну скаргу ТОВ "Євро - сервіс +", апеляційну скаргу ТОВ “Родзинський Гроуп” та апеляційну скаргу ТОВ “Ньюф” об'єднано в одне апеляційне провадження.
Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
В судове засідання 23.11.2021 представник ТОВ "Євро - сервіс +" не з'явився.
Повідомлення від 16.11.2021 про перенесення судового засідання на 16.11.2021 о 14:40 направлялося на адресу ліквідатора ТОВ "Євро - сервіс +"- Ющенка В.М., поштове відправлення не повернулося підприємством зв'язку.
Судова колегія враховує, що ліквідатор ТОВ "Євро - сервіс +" - Ющенко В.М. отримав ухвалу суду апеляційної інстанції від 28.09.2021 про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою та апеляційною скаргою ТОВ “Родзинський Гроуп” .
Крім того, ліквідатор ТОВ "Євро - сервіс +" - Ющенко В.М. звертався до суду із клопотанням від 21.10.2021 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із оскарженням ТОВ «Ньюф» ухвали Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 (а.с.241 т.5є).
Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Таким чином, скаржник не позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ліквідатор ТОВ "Євро - сервіс +" - Ющенко В.М. безумовно обізнаний про апеляційне провадження у справі №922/1014/18, а тому повинен був вживати заходів, щоб дізнатися про його стан за його апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце її розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ "Євро - сервіс +".
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників ТОВ “Родзинський Гроуп” та ТОВ «Ньюф», перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.
08.05.2018 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на час відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+",) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Аналогічні положення містяться ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства (який ведено в дію 21.10.2019), відповідно до яких, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
05.06.2018, тобто в межах строку, передбаченого вищезазначеними нормами, ТОВ "Ньюф" направило поштою до Господарського суду Харківської області заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій, з урахуванням уточнень (а.с.38 т.5), просив суд включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Ньюф" у розмірі 7791755,82 грн. (у четверту чергу), витрати зі сплати судового збору в розмірі 20776,69 грн. (як 1/4 судових витрат, понесених у справі № 643/2637/16-ц), та 3524 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (у першу чергу).
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Ньюф" посилається на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2017 у справі № 643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17), кредитний договір № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, договір поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, договір факторингу №1 від 16.01.2018 (з додатком), договір відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018 (з додатком), ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 06.04.2018 у справі № 643/2637/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2006 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №839/3/27/38/6-134 (а.с.147 т.5а), згідно з умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 276000 доларів США на умовах, визначених договором кредиту, зі сплатою процентів за користування кредиту в розмірі 12,8%, з кінцевим терміном погашення - 10.12.2016, на фінансування будівництва, придбання (інвестування) житла відповідно до договору пайової участі у фінансуванні будівництва № 1-13/11 від 01.09.2006, украденого між ОСОБА_1 та ТОВ "Євро-сервіс+". За умовами договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щомісячно до 10 числа кожного місяця згідно з графіком до договору погасити суму основної заборгованості.
В забезпечення виконання умов вищезазначеного кредитного договору 28.12.2006 між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитор), ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ "Євро-сервіс+" (поручитель) укладений договір поруки № 839/4/27/38/6-31 (а.с.207 т.5а), за яким ТОВ "Євро-сервіс+" зобов'язалося перед ПАТ "Укрсоцбанк" у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006.
Крім того, 24.10.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Євро-сервіс+" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №839/4/27/38/8-639 (а.с.107 т.5д), відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання громадянином ОСОБА_1 основного зобов'язання за кредитним договором від 28.12.2006 №839/3/27/38/6-134 нежитлову будівлю літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, ПАТ «Укрсоцбанк» зверталося до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17) (а.с.14 т.5а), залишеним без змін постановами Харківського апеляційного суду від 29.08.2019 та Верховного Суду від 07.06.2021, позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ТОВ "Євро-сервіс+" про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Євро-сервіс+" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість у розмірі 204789,81 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості з повернення кредиту- 183916,19 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків- 20873,62 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2500,30 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 2274,63 доларів США. Також стянуто понесені судові витрати у загальному розмірі 83106,76 грн. у рівних частках з кожного.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2016 у справі №910/32719/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Євро-сервіс+" до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказаним рішенням суду у справі №910/32719/15 встановлено, що:
- у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань з погашення кредиту за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся з вимогою щодо дострокового погашення кредиту та нарахованих відсотків;
-розмір заборгованості позичальника складає 183916,19 доларів США; заборгованість за відсотками 10130,99 доларів США;
-01.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нежитлову будівлю літера «Е/1-2», що розташована за адресою: загальною площею 4629,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки за іпотечним договором №839/4/27/38/8-639).
16.01.2018 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Міжнародна факторингова група" укладено договір факторингу №1 від 16.01.2018 (а.с.242 т.5а), згідно з умовами якого ПАТ "Укрсоцбанк" відступило ТОВ "Міжнародна факторингова група" право вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, договорами поруки, зокрема, №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006 (укладеного з ТОВ "Євро-сервіс+"), а також за іпотечним договором №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008.
17.01.2018 між ТОВ "Міжнародна факторингова група" та ТОВ "Ньюф" укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) №1 (з додатками № 1, 2 від 17.01.2018), відповідно до умов якого ТОВ "Міжнародна факторингова група" відступило на користь ТОВ "Ньюф" права вимоги до ТОВ "Євро-Сервіс+" за договором поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та іпотечним договором № 839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 (а.с.213 т.5а).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 (а.с.32 т.5), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 29.08.2019 (а.с.22 т.5Єє), замінено стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" на ТОВ "Ньюф" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у справі № 643/2637/16-ц.
Направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили іпотечний договір № 839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 та не перевірили характер та розмір кредиторських вимог ТОВ "Ньюф" з урахуванням положень ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку".
На виконання вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 07.08.2019 у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.
Зі статей 1, 33 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що законодавцем передбачено право іпотекодержателя захистити свої майнові права у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником основного зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки одним із таких способів: в позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі виконавчого напису нотаріуса) або в судовому порядку за рішенням суду.
Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" визначено право сторін іпотечного договору вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, та може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Із змісту частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" вбачаються два позасудові способи врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; а також продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Частиною четвертою статті 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) визначено правовий наслідок завершення позасудового врегулювання у вигляді недійсності будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання.
Отже, позасудове врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання (кредитного договору) в порядку частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Євро-сервіс+" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №839/4/27/38/8-639 (а.с.107 т.5д), відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання громадянином ОСОБА_1 основного зобов'язання за кредитним договором від 28.12.2006 №839/3/27/38/6-134 нежитлову будівлю літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).
Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 22909415,90 грн, що в еквіваленті складає 4448430,27 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладання цього договору.
В п.1.4 іпотечного договору передбачено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, зокрема, повернення кредиту в сумі 276000,00 доларів США з порядком погашення, що визначений договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та додатковими угодами до нього, встановлено кінцевий термін погашення, а також порядок дострокового погашення у випадках, передбачених договором; сплату процентів за користування кредитом та комісії, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені основним зобов'язанням; сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені основним зобов'язанням; відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за договором кредиту, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.
Пунктом п.4.5 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно п. 6.3 іпотечного договору, договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення договору кредиту; дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".
В ухвалі Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 у справі №922/1014/18, яка залишена без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 і Верховного Суду від 31.07.2019 досліджено обставини щодо звернення стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюф" на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 327 та встановлено наступне.
19.01.2018 державним реєстратором приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їx обтяжень, індексний номер: 39279405 від 19.01.2018 15:29:22, щодо реєстрації за ТОВ "Ньюф" права власності на нежитлову будівлю, літ."Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Шевченка, 327 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 367743163101), за наслідками якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено 19.01.2018 запис № 24457033 про право власності ТОВ "Ньюф" на вказану нежитлову будівлю.
Підставою для прийняття вказаного рішення державним реєстратором Сергієнко Н.В. зазначено: іпотечний договір № 839/4/27/38/8-639, серія та номер: реєстр.№1837, виданий 24.10.2008, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Яковлєва К.Б.; договір про внесення змін № 2, серія та номер: реєстр.№ 769, виданий 05.08.2011, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Яковлєва К.Б.; договір про внесення змін № 3, серія та номер: реєстр.№ 716, виданий 11.06.2014, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Яковлєва К.Б.; виконавчий напис, серія та номер: реєстр.№1854, виданиий 01.10.2015, видавник: приватний нотаріус Киіївського міського нотаріального округу Сергеєв О.О.; договір про внесення змін №1, серія та номер: реєстр.№378, виданий 08.06.2010, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Яковлєва К.Б.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Черкашину В.Д., серія та номер: б/н, виданий 07.07.2015, видавник: ПАТ "Укрсоцбанк"; вимога про виконання порушеного зобов'язання, серія та номер: №08.42-186/96-12038, виданий 07.07.2015, видавник: ПАТ "Укрсоцбанк"; вимога про виконання порушеного зобов'язання, серія та номер: №08.42-186/67-13607, виданий 07.07.2015, видавник: ПАТ "Укрсоцбанк"; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-сервіс+", серія та номер: б/н, виданий 07.07.2015, видавник: ПАТ "Укрсоцбанк", прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279405 від 19.01.2018, та зареєстровано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюф" (код ЄДРПОУ 40509034) на нежитлову будівлю, літ. "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, що знаходиться у м. Харкові, вул. Шевченка, 327, та належить на праві власності ТОВ "Євро-сервіс+".
Отже, ТОВ "Ньюф" у спосіб, визначений ст. 37 Закону України "Про іпотеку", в позасудовому порядку здійснило звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого, відповідно до п.1.2 іпотечного договору № 839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 становила 22909415,90 грн, що в еквіваленті складає 4448430,27 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладання вказаного договору.
До матеріалів справи ліквідатором надано звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, розташованої за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, буд. 327, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., відповідно до якого ринкова вартість зазначеного нерухомого майна станом на 19.01.2018 (день прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «Ньюф») становить 107 307 800 грн. (а.с.93-158 т.5е).
Звертаючись до суду із грошовими вимогами до боржника, за розрахунками ТОВ «Ньюф» (а.с.41 т.5) станом на 18.01.2018 заборгованість ТОВ "Євро-сервіс+" за кредитним договором № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 складає 7 791 755,82 грн.
Таким чином, вартість нежитлової будівлі, яка набута ТОВ «Ньюф» в позасудовому порядку в порядку ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» перевищує розмір вимог, заявлених ТОВ «Ньюф» до боржника на підставі кредитного договору № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та договору поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006.
Оскільки іпотекодержатель (ТОВ «Ньюф») скористався своїм правом, передбаченим договором іпотеки, та зареєстрував за собою право власності на нежитлову будівлю - літера "Е/1-2", загальною площею 4629,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 327, вартість якої перевищує заявлену суму боргу за кредитним договором, подальші грошові вимоги, що випливають з кредитного договору № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 в силу частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку" є недійсними.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Зобов'язання за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 припинилися внаслідок позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ньюф» на предмет іпотеки, у спосіб, передбачений ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку".
За вказаних обставин, в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, припинилася і порука ТОВ "Євро-сервіс+", що випливала із договору поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, укладеного в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006.
Отже, враховуючи, що ТОВ "Ньюф" набуло право власності на іпотечне майно 19.01.2018, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро-Сервіс+" 07.05.2018, грошові вимоги, заявлені ТОВ "Ньюф" є безпідставними.
Доводи ТОВ «Ньюф» в апеляційній скарзі про те, що в ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», мова йде про недійсність вимог іпотекодержателя до боржника, тоді як, у спірних правовідносинах кредитор заявляє вимоги до поручителя - є безпідставними та спростовуються наведеними вище положеннями законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні вимог ТОВ «Ньюф» в частині визнання грошових вимог до боржника на суму 7 791 755,82 грн.
В своїй заяві від 05.06.2018 ТОВ «Ньюф» також заявляє до боржника вимоги в розмірі 20776,69 грн, які є судовими витратами зі сплати судового збору, стягнуті рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17).
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Євро-сервіс+" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" понесені судові витрати в загальному розмірі 83106,76 грн. в рівних частках з кожного.
16.01.2018 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Міжнародна факторингова група" укладено договір факторингу №1 від 16.01.2018 (а.с.242 т.5а), згідно з умовами якого ПАТ "Укрсоцбанк" відступило ТОВ "Міжнародна факторингова група" право вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, за договорами поруки, зокрема, № 839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, а також за іпотечним договором №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору факторингу (а.с.251 т.5а), Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна факторингова група" передано право вимоги за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006р., укладеним між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 , а саме:
- право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору в сумі 183 916.19 доларів США 19 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 5 254 055.92 гривень 92 копійки;
- право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору в сумі 56 175.28 доларів США 28 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 1 604796.52 гривень 52 копійки;
-право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором в сумі 43 919.61 доларів США 61 цент, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 1 254 680.66 гривень 66 копійок
Право вимоги за основним договором забезпечені іпотекою відповідно до:
Іпотечного договору №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008р., укладеного між ГІАТ «УКРСОЦБАНК» та ТзОВ «Євро-Сервіс+», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлевою К.Б. 24 жовтня 2008р., за реєстровим № 1837; Виконавчий напис від 01.10.2015 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрований в реєстрі за №1854.
Право вимоги за основним договором забезпечені порукою відповідно до:
Договору поруки №839/4/27/38/6-3 12 від 28.12.2006р., укладеного між ПАТ «Уксоцбанк» та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );
Договору поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006р., укладеного між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ТзОВ «Євро-Сервіс+» (код ЄДРПОУ 32439502);
Договору поруки №839МІ70130405001-ПОР/1 від 11.06.2014р., укладеного «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );
Договору поруки №839МІ70130405001-110Р/2 від 11.06.2014р., укладеного «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
17.01.2018 між ТОВ "Міжнародна факторингова група" та ТОВ "Ньюф" укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) №1 (з додатками № 1, 2 від 17.01.2018), відповідно до умов якого ТОВ "Міжнародна факторингова група" відступило на користь ТОВ "Ньюф" право вимоги до ТОВ "Євро-Сервіс+" за договором поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, кредитним договором № 839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та іпотечним договором № 839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 (а.с.213 т.5а).
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору факторингу (а.с.220 т.5а), ТОВ «Ньюф» передано право вимоги за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006р., укладеному між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 , а саме:
- право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору в сумі 183 916.19 доларів США 19 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 5 254 055.92 гривень 92 копійки;
- право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору в сумі 56 175.28 доларів США 28 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 1 604796.52 гривень 52 копійки;
-право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором в сумі 43 919.61 доларів США 61 цент, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на 16.01.2018 року становить 1 254 680.66 гривень 66 копійок
Право вимоги за основним договором забезпечені іпотекою відповідно до:
Іпотечного договору №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008р., укладеного між ГІАТ «УКРСОЦБАНК» та ТзОВ «Євро-Сервіс+», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлевою К.Б. 24 жовтня 2008р., за реєстровим № 1837; Виконавчий напис від 01.10.2015 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрований в реєстрі за №1854.
Право вимоги за основним договором забезпечені порукою відповідно до:
Договору поруки №839/4/27/38/6-3 12 від 28.12.2006р., укладеного між ПАТ «Уксоцбанк» та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );
Договору поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006р., укладеного між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ТзОВ «Євро-Сервіс+» (код ЄДРПОУ 32439502);
Договору поруки №839МІ70130405001-ПОР/1 від 11.06.2014р., укладеного «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );
Договору поруки №839МІ70130405001-110Р/2 від 11.06.2014р., укладеного «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Судова колегія враховує наступне.
У статтях 509, 510 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
При цьому, статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 516 і 517 ЦК України передбачено порядок заміни кредитора у зобов'язанні, а також докази прав нового кредитора у зобов'язанні.
Із вказаних договорів факторингу та відступлення права вимоги вбачається, що ТОВ «Ньюф» набуло права вимоги у зобов'язанні за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, а також іпотечним договором №839/4/27/38/8-639 від 24.10.2008 та договором поруки, які були укладені між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Євро-Сервіс+».
Договір факторингу №1 від 16.01.2018 та договір відступлення прав вимоги (цесії) №21 від 17.01.2018 не містять умов щодо переходу до ТОВ «Ньюф» права вимоги за рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, зокрема, в частині витрат зі сплати судового збору в розмірі 20776,69 грн.
Судова колегія звертає увагу, що статтею 512 ЦК України передбачено заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов'язанні.
Обов'язок сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду не є за своєю суттю цивільним чи господарським зобов'язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (які виникають з цивільних та господарських правовідносин).
Відповідно процесуальний розподіл судом судового збору за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов'язання, що, в свою чергу, характеризується правовідношенням між боржником і кредитором з приводу виконання/утримання від виконання певної дії.
Сплата суми судового збору, визначеного рішенням суду, не є зобов'язанням у розумінні положень статті 509 ЦК України, і вона не була і не могла бути предметом відступлення за договором за договором факторингу №1 від 16.01.2018 та договором відступлення прав вимоги (цесії) №21 від 17.01.2018.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №913/945/16, від 05.04.2018 у справі №923/607/16, від 03.07.2019 у справі №910/9549/15.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що до ТОВ «Ньюф» в порядку правонаступництва не перейшло право вимоги зі сплати боржником витрат зі сплати судового збору в розмірі 20776,69 грн, стягнуті рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, у зв'язку з чим, суд першої інстанції помилково задовольнив заяву ТОВ «Ньюф» в цій частині.
Отже, грошові вимоги ТОВ «Ньюф» на суму 20776,69 грн., що є фактично судовим збором, сплаченим ПАТ "Укрсоцбанк" у справі №643/2637/16-ц, є безпідставними та не можуть бути визнані судом.
Доводи апеляційних скарг ТОВ "Євро - сервіс +" та ТОВ “Родзинський Гроуп” знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі та в судовому засіданні 23.11.2021 представник ТОВ «Ньюф» посилався на те, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 (а.с.32 т.5), яка набрала законної сили, замінено стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" на ТОВ "Ньюф" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у справі № 643/2637/16-ц, а отже, на думку ТОВ «Ньюф» у нього наявне право вимоги до боржника щодо витрат зі сплати судового збору на суму 20776,69 грн.
Судова колегія не погоджується з доводами ТОВ «Ньюф», з огляду на наступне.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 913/54/16, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають.
За рішенням суду у справі № 643/2637/16-ц витрати зі сплати судового збору стягнуто на користь ПАТ «Укроцбанк».
Таким чином, до прийняття рішення у вказаній справі не відбулась заміна сторони процесу з ПАТ «Укроцбанк» на ТОВ «Ньюф», що могло би бути підставою для переходу до останнього всіх прав та обов'язків позивача у справі № 643/2637/16-ц.
06.04.2018 за ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 у справі № 643/2637/16-ц відбулось процесуальне правонаступництво, а саме, замінено стягувача у виконавчому провадженні - з ПАТ «Укроцбанк» на ТОВ «Ньюф».
Разом із цим, 07.05.2018 ухвалою господарського суду Харківської області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.
За усталеною правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду зокрема від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі №922/4379/16, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
За своєю суттю виконавче провадження та процедура банкрутства є різними процедурами, які прямо не пов'язані між собою, мають різні механізм правового регулювання та мету.
Враховуючи наведене, саме норми КУзПБ найбільш повно та точно врегульовують правовідносини щодо стягнення за грошовими вимогами до особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство, регламентують підстави і порядок їх заявлення, визнання господарським судом та задоволення у процедурі банкрутства таких вимог.
У цьому випадку, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 у справі №643/2637/16-ц в розумінні положень ст.75 ГПК України, не має преюдиціального значення при вирішення питання визнання грошових вимог до боржника у процедурі банкрутства оскільки, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Колегія суддів, здійснивши аналіз поданих ТОВ «Ньюф» документів на підтвердження підстав та розміру кредиторських вимог до боржника, дійшла висновку про те, що у даному випадку ТОВ «Ньюф» не є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» за зобов'язаннями щодо сплати судового збору за рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17).
Враховуючи вищевикладене, доводи ТОВ «Ньюф» є безпідставними.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "Євро-сервіс+" звернулося до суду із заявою про застосування строків позовної давності до грошових вимог ТОВ "Ньюф" (а.с.71 т.5).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №839/3/27/38/6-134 укладено 28.12.2006 з кінцевим терміном погашення - 10.12.2016.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору поруки № 839/4/27/38/6-313, укладеного з ТОВ "Євро-сервіс+", кінцевий термін погашення основного зобов'язання - 10.12.2016.
07.08.2018 ТОВ "Ньюф" звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Євро-сервіс+".
Заява боржника не містить жодного обґрунтування та будь-яких доказів щодо обставин пропуску ТОВ «Ньюф» строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви ТОВ "Євро-сервіс+" про застосування строку позовної давності.
ТОВ «Ньюф» також просило суд першої інстанції визнати його грошові вимоги в розмірі 3524 грн., які є судовим збором, сплаченим ТОВ «Ньюф» за подання до Господарського суду Харківської області заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника, витрати зі сплати судового збору за подання цієї заяви в розмірі 3524 грн. покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не повно з'ясовано всі обставини справи, у зв'язку з чим апеляційні скарги ТОВ "Євро - сервіс +" та ТОВ “Родзинський Гроуп” підлягають задоволенню, ухвала Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 року у справі №922/1014/18 скасуванню в частині часткового задоволення заяви ТОВ «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника та в частині визнання грошових вимог ТОВ "Ньюф" до боржника в розмірі 20776,69 грн основного боргу, а також у розмірі 3524 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень) слід відмовити. Апеляційну скаргу ТОВ «Ньюф» - залишити без задоволення.
З урахуванням ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних та апеляційних скарг у цій справі покладаються на ТОВ «Ньюф».
Враховуючи викладене, керуючись ст.129, ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.1 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф».
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - сервіс +" та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Родзинський Гроуп” задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 року у справі №922/1014/18 скасувати в частині часткового задоволення заяви ТОВ «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень) та в частині визнання грошових вимог ТОВ "Ньюф" до боржника в розмірі 20776,69 грн основного боргу, а також у розмірі 3524 грн. витрат зі сплати судового збору.
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника (вх.№16473 від 07.06.2018, з урахуванням уточнень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» (50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Урицького, буд.16, код ЄДРПОУ 40509034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Родзинський Гроуп” (62431, Харківська область, Харківський район, с.Вільхівка, вул.50 років СРСР, бу.2А, код ЄДРПОУ 38526087) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 7048 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 5286 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» (50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Урицького, буд.16, код ЄДРПОУ 40509034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - сервіс +" (61174, м.Харків, пр.Перемоги, буд.55Е, код ЄДРПОУ 32439502) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 7048 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 5286 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» (50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Урицького, буд.16, код ЄДРПОУ 40509034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Родзинський та партнери» (61023, м.Харків, вул.Сумська, буд.73, оф.31, код ЄДРПОУ 36814929) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 7048 грн.
Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.11.2021р.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Н.М. Пелипенко