26 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/1609/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (вх. №3160Д) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 (ухвалу постановлено суддею Ніколаєвою Л.В. 14.04.2021 у приміщенні Господарського суду Донецької області) у справі №905/1609/20
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове
про стягнення 13127170,36 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» позовну заяву за вх.№7713/21 від 13.04.2021р. і додані до неї документи.
ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20 скасувати, справу (позовну заяву ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС») направити для розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення, попереджено сторони, що апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20 буде розглядатися за правилами ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
11.11.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 13070), в якому він просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін. У відзиві позивач, зокрема, зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 вже була переглянута Східним апеляційним господарським судом. На переконання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», позов ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», який було повернуто оскаржуваною ухвалою, спрямований на можливе повне або часткове виключення задоволення первісного позову НАК «Нафтогаз України» та за своєю суттю є зустрічним позовом, процесуальним правом на подання якого наділений лише відповідач у справі - ТОВ «ДТЕК Східенерго», а тому Господарський суд Донецької області дійшов вірного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція». Крім того, позивач у відзиві також звертає увагу, що ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» жодним чином не було обґрунтовано право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 14.04.2021.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про стягнення заборгованості в сумі 13127170,36 грн. за договором постачання природного газу №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019.
Так, позивач зазначав, що ціна газу в кожному конкретному періоді поставки була врегульована відповідно до умов ст. 4 договору та Прейскуранту на природний газ із ресурсів АТ «НАК «Нафтогаз України» на відповідний період. Прейскуранти розміщені на офіційному сайті позивача, перебували у публічному доступі та були обов'язковими для відповідача в силу вимог п. 4.3 договору. Позивач посилається на те, що незважаючи на врегулювання питання щодо ціни природного газу, відповідач систематично направляв на адресу позивача акти приймання - передачі природного газу, у яких зазначав суттєво занижену ціну, яка суперечить і не відповідає умовам укладеного договору та прейскуранту, або не зазначав ціну взагалі, або посилався на додаткові угоди з приписами, що ціна природного газу погоджена сторонами, або ціна буде визначена сторонами шляхом підписання додаткової угоди. Позивач стверджує, що такі дії відповідача призводили до не підписання актів приймання - передачі природного газу між сторонами. При цьому, позивач зазначає, що неодноразово звертав увагу відповідача на необхідність належного оформлення та підписання з його боку актів приймання-передачі природного газу згідно з вимогами чинного законодавства та договірними умовами, за цінами, які визначені прейскурантами на природний газ із ресурсів позивача. Також, він звертав увагу на те, що умови пунктів 4.2 та 4.3 договору, які визначають загальне правило щодо оформлення двосторонньої додаткової угоди про зміну ціни на підставі прейскуранту, не тільки обмежують відповідача у праві ухилення від підписання такої додаткової угоди, якщо ціну змінено, але й встановлюють обов'язковість ціни, визначеної прейскурантом, для проведення розрахунків за поставлений природний газ між позивачем та відповідачем. У випадку незгоди з новою ціною на природний газ, відповідач мав право розірвати договір або змінити постачальника природного газу, припинивши споживання природного газу, як це передбачено п. 2.10 договору. Проте, відповідач не скористався правом на зміну постачальника природного газу або розірвання договору, спожив природний газ з ресурсу позивача, а тому його правовідносини відносно об'єму поставки та ціни газу регламентувалися умовами договору з позивачем, а саме передбачали прийняття та обов'язкове використання ціни природного газу, зазначеної в прейскуранті. З огляду на те, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, не виконав зобов'язання у визначений договором строк та не в повному обсязі, чим порушив умови договору, у останнього, як зазначає позивач, виник обов'язок по сплаті суми заборгованості за вказаним договором.
13.04.2021 до Господарського суду Донецької області в межах справи №905/1609/20 надійшла позовна заява ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», яку просило прийняти до розгляду разом із первісним позовом у справі №905/1609/20, залучити ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» у якості третьої особи з самостійними вимогами у справі №905/1609/20 та розпочати розгляд справи спочатку, визнати п. 4.2 договору (в частині посилання на прейскурант) №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2021 недійсним, стягнути з АТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» судові витрати (судовий збір) у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» посилається на те, що постановою НКРЕКП №1253 від 30.06.2020 прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» ліцензії на виробництво електричної енергії з використанням обладнання цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС, що призводить до переходу боргових зобов'язань за спожиті енергоносії попереднього користувача цілісного майнового комплексу Луганської теплової електричної станції (ТОВ «ДТЕК Східенерго») до нового користувача (ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція»). Заявник вважав, що рішення у справі №905/1609/20 буде безпосередньо впливати на ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» як нового ліцензіата (виробника електричної енергії на потужностях Луганської теплової електричної станції), до якого перейдуть боргові зобов'язання попереднього ліцензіату з оплати спожитих енергоносіїв.
ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» зазначає, що п. 4.1, 4.2 договору №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019 щодо визначення вартості газу шляхом використання прейскуранту цін, розміщеного на офіційному сайті «НАК «Нафтогаз України», є дискримінаційним по відношенню до ТОВ «ДТЕК Східенерго», ставлять сторін договору в нерівне становище та суперечать ст.61 Конституції України та ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що такий прейскурант цін затверджується в односторонньому порядку АТ «НАК «Нафтогаз України». На переконання заявника, у випадку наявності спору щодо вартості газу, вона може бути визначена судовою експертизою, а не прейскурантом цін, складеним одноособово АТ «НАК «Нафтогаз України». На підставі викладеного, ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» вважає, що п. 4.1 та 4.2 договору підлягають визнанню недійними.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 14.04.2021, якою повернув позовну заяву ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», зазначав, що подана третьою особою позовна заява безпосередньо не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, а за своєю суттю фактично є зустрічним позовом, процесуальним правом на подання якого наділений лише відповідач у справі. Крім того, господарським судом наголошено, що повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, не перешкоджає заявнику у зверненні з позовом до суду в загальному порядку.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.04.2021 року у справі №905/1609/20 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №905/1609/20 за касаційною скаргою ТОВ «ДТЕК Східенерго» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021.
В обґрунтування апеляційної скарги, ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», зокрема, зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1253 від 30.06.2020 було прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» ліцензії на виробництво електричної енергії з використанням обладнання цілісного майнового комплексу Луганської теплової електричної станції. 10.02.2021 Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №218 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», дія якої розповсюджується, у тому числі, й на ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», оскільки заборгованість, яка є спірною у справі №905/1609/20, не розділяється, за яким саме цілісним майновим комплексом, користувачем яких є ТОВ «ДТЕК Східенерго», вона виникла. Таким чином, рішення у справі №905/1609/20 буде безпосередньо впливати на ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» та ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС», в якості нового ліцензіату, до яких перейдуть боргові зобов'язання попереднього ліцензіату з оплати спожитих енергоносіїв (ТОВ «ДТЕК Східенерго»). ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» підтримує позицію ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» та вважає, що внаслідок укладання сторонами договору з дискримінаційними умовами відносно покупця газу, виник ризик безпідставного покладання на підприємство обов'язку погашення неіснуючої заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго», у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними окремі положення договору (п. 4.1 та 4.2 договору). Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що постанова НКРЕКП №1661 від 02.09.2020 скасована рішенням суду у справі №640/19688/20, відповідно Постанова НКРЕКП №1253 від 30.06.2020, якою було прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» ліцензії на виробництво електричної енергії, є діючою. А тому, на думку ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС», суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви.
Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, враховуючи таке.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз'яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, вказаною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Стаття 254 ГПК України також визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
За таких обставин чинний Господарський процесуальний кодекс України передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19).
Якщо судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
Наведений висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15).
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», яке не є учасником справи, вважає, що рішення у ній буде безпосередньо впливати на права та інтереси ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» та ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» у якості нового ліцензіату, до яких перейдуть боргові зобов'язання попереднього ліцензіату з оплати спожитих енергоносіїв (ТОВ «ДТЕК Східенерго»).
Апеляційним господарським судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості в сумі 13127170,36 грн. за договором постачання природного газу №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019.
Вказаний договір є двостороннім, укладеним між сторонами даної справи та не містить жодних положень щодо наявності прав та/або обов'язків ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» по відношенню до вказаних осіб.
Також, слід зазначити, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах ухвали Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Таким чином, припущення ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС», що оскаржувана ухвала може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки не можуть бути визнані судом обґрунтованими, а також достатньою підставою для розгляду його апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що розгляд даної справи №905/1609/20, провадження в якій відкрито ще у вересні 2020 року, досі триває в суді першої інстанції, а відповідне рішення по суті спору не прийняте.
Ухвала Господарського суду Донецької області від 14.04.2021, яка за наслідками її оскарження в апеляційному та касаційному порядку була залишена без змін, набрала законної сили. При цьому, господарськими судами були встановлені обставини відсутності права на подання відповідного зустрічного позову в межах даної справи у ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС», на тотожності процесуальних прав якого (як на підставу права на подання апеляційної скарги) фактично посилається і ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС».
За таких обставин колегія суддів на підставі п. 3 ст. 264 ГПК України дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20, оскільки вказаним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки згаданої особи не вирішувалося.
Керуючись статтями 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 у справі №905/1609/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель