25 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/2954/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Стойка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - адвокат М.В. Валєєва, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЛГ № 000844 від 28.05.2021 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВВ № 1018732 від 15.11.2021 (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. № 3275Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 (повний текст складено 04.10.2021, суддя Прохоров С.А.) у справі № 922/2954/21
за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Покров Дніпропетровської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ", смт Васищеве Харківського району Харківської області,
про стягнення коштів,
У липні 2021 року АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Гуд Він ХХІ", в якій (з урахуванням заяви про виправлення описки в позовній заяві) просить стягнути з відповідача 15802,84 грн штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 в частині реєстрації податкової накладної.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.11.2020 на виконання договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 згідно видаткової накладної № 0211/024 від 02.11.2020 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 343548,20 грн з ПДВ, та того ж дня на підставі п. 7.1 зазначеного договору зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але реєстрацію податкової накладної проведено не належним чином. 24.12.2020 було виписано кореговану податкову накладну № 58, тобто з простроченням на 46 к/д, про що свідчить розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 766 від 21.12.2020 та квитанція № 1 від 24.12.2020. За порушення строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 9.4 договору позивачем нараховано штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочки реєстрації податкової накладної в сумі 15802,84 грн за період з 08.11.2020 по 23.12.2020.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі № 922/2954/21 у задоволенні позову відмовлено.
Зазначене рішення мотивовано тим, що встановлюючи в п. 9.4 договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 відповідальність постачальника (виконавця) у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від загальної суми з ПДВ, зазначеної в податковій накладній, яку неналежно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, за кожен день прострочки реєстрації зазначено податкової накладної, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту. Отже, передбачена п. 9.4 договору відповідальність постачальника (виконавця) не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо виконання робіт за договором, оскільки ця відповідальність виникає в разі невиконання виконавцем вимог податкового законодавства, тобто з податкових правовідносин. Невиконання або неналежне виконання платника податків своїх обов'язків (здійснення реєстрації податкової накладної), передбачених Податковим кодексом України, не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення господарської відповідальності за договором про надання послуг на виконавця у вигляді сплати штрафу за порушення податкового зобов'язання платником податків.
Повний текст рішення складено 04.10.2021.
АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) 22.10.2021 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі № 922/2954/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує з посиланням на судову практику господарських судів першої інстанції, викладену в рішеннях Господарського суду Київської області від 18.01.2017 у справі № 911/3725/16, Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі № 910/15114/19 та Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 № 908/3176/20. Вважає, що Господарським судом Харківської області безпідставно не застосовано положення ст. 193 ГК України та ст. 216 ГК України щодо господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі № 922/2954/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, встановлено строк до 17.11.2021 для надання відзиву, заяв та клопотань по апеляційній скарзі, призначено розгляд апеляційної скарги на 18.11.2021 о 12:00.
На виконання зазначеної ухвали відповідач - ТОВ "Гуд Він ХХІ" 17.11.2021 за вх. № 13333 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Пелипенко Н.М. та відсутністю правових підстав для передачі справи для повторного автоматизованого розподілу, визначених ч. 9 ст. 32 ГПК України, апеляційний розгляд справи № 922/2954/21, що був призначений на 18.11.2021 о 12:00, було перенесено на 25.11.2021 о 14:10, про що повідомлено сторонам листом від 18.11.2021 за вих. № 023817.
Представник позивача - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" у судове засідання 25.11.2021 не прибув, надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання (вх. № 13159 від 12.11.2021) про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - ТОВ "Гуд Він ХХІ" в судовому засіданні 25.11.2021 підтримав відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 та ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, позиція позивача стосовно предмету спору досить повно викладена в апеляційній скарзі, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав відповідача щодо розгляду справи впродовж розумного строку, суд апеляцій інстанції дійшов висновку про можливість здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.10.2020 між АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (замовником) та ТОВ "Гуд Він ХХІ" (виконавцем) укладено договір про надання послуг № У2745/05, згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язаний за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги відповідно до Специфікацій (додатків) до цього договору, а замовник зобов'язаний оплатити надані послуги за актом здавання-приймання наданих послуг.
05.10.2020 сторони підписали Специфікацію (Додаток № 3) до договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 на поставку товару, з урахуванням положень Інкотермс, зокрема виготовлення конструкцій (блоків віконних та дверних) після проведених виконавцем вимірів, монтажу конструкцій силами виконавця, на загальну суму 365000,00 грн з ПДВ.
У відповідності до п. 7.1 договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05, відповідач повинен протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань, скласти електронну податкову накладну згідно до вимог чинного законодавства, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та направити позивачу через систему електронного документообігу.
Згідно з п. 9.4 зазначеного договору, за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної за виконані роботи виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 0,1% від загальної суми з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п. 7.1 договору, до дати реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної, складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
02.11.2020 на виконання договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 згідно видаткової накладної № 0211/024 від 02.11.2020 (а.с. 20, зворотний бік аркуша) відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 343548,20 грн з ПДВ.
Того ж дня відповідачем на підставі п. 7.1 договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05 зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але реєстрацію податкової накладної проведено не належним чином.
24.12.2020 було виписано кореговану податкову накладну № 58 (а.с. 15-16), тобто з простроченням на 46 к/д, що підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників № 766 від 21.12.2020 (а.с. 17-19) та квитанцією № 1 від 24.12.2020 (а.с. 14).
Позивачем на підставі п. 9.4 договору за порушення строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних нараховано відповідачу штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочки реєстрації податкової накладної в сумі 15802,84 грн за період з 08.11.2020 по 23.12.2020.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір про надання послуг № У867/03 від 09.04.2020 має ознаки договору про надання послуг та договору підряду, оскільки даний договір породжує зобов'язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Разом з тим, відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Зі змісту ст. 3, 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору.
Отже обов'язок виконавця (постачальника) щодо складання та реєстрації електронної податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, оскільки передбачений податковим законодавством та виник з податкових правовідносин, а не на підставі умов п. 7.1 договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05.
Тому невиконання або неналежне виконання відповідачем цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафної санкції, яка може наставати за фактом порушення стороною умов договору або, маючи компенсаційну природу, за фактом настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.
Доводи скаржника про те, що зобов'язання щодо виконавця (постачальника) щодо складання та реєстрації електронної податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних є господарським зобов'язанням, є безпідставними, оскільки невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Зазначена правова позиція кореспондується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та в постановах Верховного Суду від у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 904/5949/18, від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 11.10.2017 у справі № 908/3565/16.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення ТОВ "Гуд Він ХХІ" (виконавця) до господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого пунктом 9.4 договору про надання послуг від 05.10.2020 № У2745/05.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання скаржника на судову практику господарських судів першої інстанції, викладену в рішеннях Господарського суду Київської області від 18.01.2017 у справі № 911/3725/16, Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі № 910/15114/19 та Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 № 908/3176/20, оскільки відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст.ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені скаржником в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. Тому апеляційна скарга позивача залишається без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у справі № 922/2954/21 залишається без змін.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу позивача - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 по справі № 922/2954/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 по справі № 922/2954/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.11.2021.
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя С.В. Барбашова
Суддя О.В. Стойка