вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2021 р. Справа № 910/1758/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 (повний текст складено 03.09.2021)
у справі №910/1758/21 (суддя Мельник В.І.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А"
про зобов'язання вчинити дії
за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: ОСОБА_1 особисто;
- відповідача: Щедрін Р.А.,адв., посв. №КВ 325/Н від 23.03.2017;
- вільні слухачі ОСОБА_2 , ОСОБА_8;
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" (надалі ОСББ/ відповідач/скаржник) про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів ОСББ, що відбулись 30.09.2018 та оформлені протоколом загальних зборів ОСББ б/н від 15.10.2018 в частині пункту № 3 (Про обрання членів правління ОСББ «Затишна оселя 17/31» - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) та пункту № 13 (Про зобов'язання правління завершити оформлення земельної ділянки в постійне користування ОСББ «Затишна оселя 17/31А» та надати правлінню повноваження згідно процедури прийняття рішень правління викладеної в статуті ОСББ на подання та підписання клопотання/заяви на затвердження проекту землеустрою щодо надання ОСББ «Затишна оселя 17/31А земельної ділянки в користування).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача як співвласника ОСББ на участь у спірних загальних зборах, оскільки його не було повідомлено про їх проведення.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 позов задоволений. Місцевим господарським судом встановлений факт не повідомлення відповідачем позивача про проведення загальних зборів, що свідчить про порушення прав позивача на участь в управлінні справами ОСББ та є підставою для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скарго, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування підстав апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає в невірному встановленні обставин справи. Скаржник зазначає, що в судовому рішенні відсутнє посилання які саме права порушені, при тому, що у судовому засіданні у суді першої інстанції позивач повідомив, що не мав наміру обиратися до органів правління ОСББ. Крім того скаржник зазначає, що те, що позивач не отримував під розписку або рекомендоване відправлення з інформацією про час та місце проведення спірних загальних зборів ОСББ не доводить факту того, що зазначений рекомендований лист позивачу не надсилався. Фактична присутність позивача на загальних зборах не могла б вплинути на результат голосування, адже результат голосування не залежав від голосу позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з протоколом та витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Демидова А.М.
27.09.2021 від ОСОБА_8 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1758/21; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/1758/21.
25.10.2021 матеріали справи №910/1758/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А"; розгляд скарги призначено на 24.11.2021.
Позиції учасників справи. Клопотання, заяви, подані учасниками судового процесу та іншими особами.
27.09.2021 від ОСОБА_8 (особа, яка не приймає участь у справ) надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_8 є власником нежитлового приміщення №1583 в будинку АДРЕСА_1 і так само як і позивач у даній справі не був повідомлений про час та місце проведення спірних зборів. Вирішення даного спору безпосередньо вплине на права ОСОБА_8 , оскільки ОСББ ініційований спір у Голосіївському суді міста Києва до ОСОБА_8 , а позов підписаний головою правління ОСББ, правомірність призначення якого оспорюється у даному спорі.
11.11.2021 від позивача у справі надійшли заперечення проти залучення до участі у справі ОСОБА_8 як третьої особи у справі без самостійних вимог на предмет спору з тих підстав, що щонайменш 470 осіб, які є співвласниками ОСББ, зачіпаються права і обов'язки прийнятим у даній справі судовим рішенням, і залучення усіх осіб до участі у справі порушать права позивача на розгляд справи в межах розумного строку.
11.11.2021 від позивача також надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою відповідача, оскільки до отриманого позивачем від скаржника примірника апеляційної скарги не додано додатків 3 та 4 (копія ордеру про надання правничої допомоги та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю). Крім того, як зазначає позивач, відповідачем не було подано до суду договір про надання правової допомоги, а тому залишається невідомим хто уповноважував адвоката на подання та підписання апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання позивача, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки стаття 231 ГПК України, якою передбачені підстави для закриття провадження у справі, не містить такої підстави для закриття провадження у справі як не надсилання стороною іншій стороні додатків до апеляційної скарги. Крім того, матеріали справи містять ордер серії КС №321014, виданий ОСББ «Затишна оселя 17/31А» адвокату Щедріну Р.А. на підставі договору про надання правової допомоги №06-09/2020 від 06.09.2020 на представництво інтересів ОСББ у Господарському суді міста Києва та ордер серії КС №321022, виданий ОСББ «Затишна оселя 17/31А» адвокату Щедріну Р.А. на підставі договору про надання правової допомоги №06-09/2020 від 06.09.2020 на представництво інтересів ОСББ у Північному апеляційному господарському суді .
11.11.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти її задоволення, просить оскаржуване судове рішення залишити в силі.
22.11.2021 від ОСОБА_11 , особи, яка не є учасником справи, надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_11 є власником нежитлового приміщення №1573 в будинку АДРЕСА_1 і так само як і позивач у даній справі не був повідомлений про час та місце проведення спірних зборів. Вирішення даного спору безпосередньо вплине на права ОСОБА_8 , оскільки ОСББ ініційований спір у Голосіївському суді міста Києва до ОСОБА_8 , а позов підписаний головою правління ОСББ, правомірність призначення якого оспорюється у даному спорі.
22.11.2021 від ОСОБА_2 особи, яка не є учасником справи, надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення №1563 в будинку АДРЕСА_1 і так само як і позивач у даній справі не був повідомлений про час та місце проведення спірних зборів. Вирішення даного спору безпосередньо вплине на права ОСОБА_8 , оскільки ОСББ ініційований спір у Голосіївському суді міста Києва до ОСОБА_8 , а позов підписаний головою правління ОСББ, правомірність призначення якого оспорюється у даному спорі.
Колегія суддів, розглянувши заяви про залучення вказаних осіб до участі у справі, не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
Як вбачається із доданих ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до заяв Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості, вказані особи стали власниками нежитлових приміщень після проведення спірних загальних зборів від 30.09.2018: ОСОБА_2 - 14.03.2019, ОСОБА_8 - 20.03.2019, а тому, не можна вважати, що їхні права як співвласників ОСББ були порушені неповідомленням відповідачем про їх проведення, позаяк і рішення у даній справі безпосередньо не впливає на їх права, обов'язки, тощо.
Стосовно заяви ОСОБА_11 про залучення його до участі у даній справі, колегія суддів зазначає, що вказана особа взагалі не подала до заяви жодного документу, який би підтверджував наявність у ОСОБА_11 права власності на нежитлове приміщення №1573 в будинку АДРЕСА_1 , і з якого моменту він набув право власності на це приміщення, а відтак, відсутні підстави вважати, що прийняте у даній справі судове рішення впливає на права ОСОБА_11 як співвласника вказаного будинку.
У судовому засіданні 24.11.2021 присутній у судовому засіданні представник ОСББ підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених безпосередньо в апеляційній скарзі.
В свою чергу ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити в силі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1 статуту ОСББ (нова редакція), затвердженого загальним зборами ОСББ, протокол загальних зборів №14 від 14.03.2016, ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 статуту ОСББ передбачено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори співвласників вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
Відповідно до п. 5 статуту ОСББ загальні збори співвласників скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів співвласників вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів співвласників. У повідомленні про проведення загальних зборів співвласників зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення зборі, проект порядку денного.
У загальних зборах мають право брати участь усі співвласник. Інтереси співвласника (п. 6 статуту ОСББ).
Кожен співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартири або нежитлового приміщення, що перебувають у його власності (п. 7 статуту ОСББ).
01.12.2016 між позивачем (за договором співвласник) та відповідачем (ОСББ) був укладений договір утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; вказаний договір містить реквізити сторін, в тому числі й адресу позивача ОСОБА_1
30.09.2018 проведено загальні збори ОСББ, рішення прийняті на яких оформлені протоколом від 15.10.2018.
Як вбачається з протоколу загальних зборів ОСББ №б/н від 15.10.2018 на загальних зборах було розглянуто 23 питання порядку денного, з яких прийняті відповідні рішення, в тому числі щодо питання порядку денного №3: Про обрання членів правління ОСББ та питання №13: Про зобов'язання правління завершити оформлення земельної ділянки в постійне користування ОСББ, та надати правлінню повноваження, згідно процедури прийняття рішень правління викладеної в Статуті ОСББ на подання та підписання клопотання/заяви на затвердження проекту землеустрою щодо надання ОСББ.
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач зазначає про те, що його не було повідомлено про час та місце проведення загальних зборів співвласників ОСББ (відповідача), незважаючи на те, що він є власником квартири у будинку, чим порушуються його права на участь у діяльності та управлінні ОСББ.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
За положеннями ч. 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ч. 2 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (Закон застосовується у редакції чинній на момент проведення спірних загальних зборів) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Оскільки позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, оскаржуваним ним рішеннями, що стосуються діяльності (управління) юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1471/16-ц).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п.п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Аналогічні положення містяться і в п.п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Відповідно до ч. 2 п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Відповідно до п.п. 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з преамбулою якого вказаний нормативний акт визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Як встановлено у розділі даної постанови «Обставини справи….» підставою звернення позивача до суду, зокрема, є неповідомлення його як співвласника майна у Будинку про час та місце проведення спірних загальних зборів, в той час як відповідно до вказаних норм повинен був бути повідомлений відповідачем про проведення спірних загальних зборів відповідача, мав право взяти в них участь для реалізації свого права як співвласника Будинку в управлінні ОСББ.
Відповідно до положень статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 73, 76 ГПК України).
З викладеного слідує, що положення зазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.08.2020 у справі №922/3582/19).
Суд зауважує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження повідомлення позивача про час, місце, про порядок денний загальних зборів, що відбулись 30.09.2018.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що позивач не отримував під розписку або рекомендоване відправлення з інформацією про час та місце проведення спірних загальних зборів ОСББ, однак це не доводить факту того, що зазначений рекомендований лист позивачу не надсилався.
Стосовно таких доводів колегія суддів зазначає, що, по-перше, у разі направлення відповідачем позивачу рекомендованого відправлення з повідомленням про проведення спірних загальних зборів і навмисного неотримання позивачем такого відправлення, відповідне відправлення повернулось би за зворотною адресою відповідача (п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270). Однак, відповідачем не подано до суду повернутого поштового відправлення, неотриманого позивачем. По-друге, відповідачем не подано до суду також жодного документа (опитувальника, анкети, списків повідомлених під розписку співвласників Будинку, тощо), з якого б вбачалося повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів і, відповідно, дотримання відповідачем положень Статуту про обов'язковість повідомлення всіх співвласників про проведення загальних зборів.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи встановлені місцевим господарським судом обставини справи, які перевірені судом апеляційної інстанції, зокрема: відсутність доказів повідомлення позивача (як співвласника Будинку) відповідачем про проведення спірних загальних зборів, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленого позивачем позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, прийнятих 30.09.2018, оформлених протоколом загальних зборів б/н від 15.10.2018 в частині, визначеній позивачем у позовній заяві, а саме - щодо рішень під номерами 3 та 13.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що участь позивача не могла б вплинути на результат голосування та на прийняті рішення, колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/1758/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/1758/21 залишити без змін.
Справу № 910/1758/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 26.11.2021.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков