79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" листопада 2021 р. Справа №907/569/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Марка Р.І.,
Суддів: Плотніцького Б.Д.,
Скрипчук О.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження Смілянської окружної прокуратури № 52-2539 вих. 21 від 30.07.2021 (вх. № 01-05/2776/21 від 16.08.2021)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2021 про повернення позовної заяви
у справі № 907/569/21 (суддя Пригуза П.Д.)
за позовом: Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
- Черкаської обласної ради, м. Черкаси,
- Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси,
- Смілянського психоневрологічного інтернату, м. Сміла Черкаської області,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП", м. Ужгород
про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення коштів,
У липні 2021 року Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі: Черкаської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Смілянського психоневрологічного інтернату звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення коштів в сумі 145 354, 27 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2021 у справі № 907/569/21 повернуто без розгляду позовну заяву Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Смілянського психоневрологічного інтернату до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення коштів.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурором порушено умови і порядок звернення до суду з позовною заявою. Прокурор не отримавши відповіді від Черкаської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Смілянського психоневрологічного інтернату про вжиті ними заходи з захисту інтересів держави щодо виявлених прокурором порушень законодавства у сфері публічних закупівель, звернувся до суду з позовом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. У захисті інтересів держави, зазначає місцевий суд, прокурор виконує субсидіарну роль, тобто замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Оскільки прокурором у даній справі належним чином не обгрунтовано та не підтверджено достатніми доказами обставини за наявності яких він може здійснювати представництво інтересів держави (визначених ним позивачів) у даній справі, суд першої інстанції на підставі ст. 174 ГПУ України повернув позовну заяву прокурора без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Смілянська окружна прокуратура оскаржила рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга обгрутнована тим, що направлення прокуратурою листа № 52-953вих21 від 07.05.2021 Черкаській обласній раді, листа № 52-1448вих21 від 02.06.2021 Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА та листа № 52-954вих21 від 07.05.2021 Смілянському психоневрологічному інтернату засвідчує повідомлення позивачів про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткових угод до договору № 19-465 від 04.02.2019 про постачання природного газу. Оскільки жодна із повідомлених установ не скористалась належним їм повноваженням щодо захисту та відновлення порушених прав у суді, прокурор вважає, що такі їх дії свідчать про бездіяльність, і що заявлений ним позов має бути розглянуто Господарським судом Закарпатської області, а не в порушення норм чинного законодавства повернуто без розгляду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Плотніцького Б.Д., Мирутенка О.Л. відкрито апеляційне провадження за апеляційною Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2021 № 907/569/21 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15.09.2021 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 через подання заяви про відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 907/569/21, відповідно до якого до складу колегії замість судді Мирутенка О.Л. у склад колегії введено суддю Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 справу №907/569/21 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Плотніцького Б.Д., Скрипчук О.С.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
З матеріалів даної справи вбачається, що Смілянська окружна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталась з листами до:
- Черкаської обласної ради (лист № 52-953вих-21 від 07.05.2021, а. с. 27, т1; а. с. 37, т.2)
- Смілянського психоневрологічного інтернату (лист № 52-954вих-21 від 07.05.2021, а. с. 40, т. 1; а. с. 49, т.2)
- Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області (лист № 52-1202вих-21 від 21.05.2021, а. с. 31, т.1; а. с. 40, т.2)
- Департаменту із врегулювання відносин у нафтогазовій сфері Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (лист № 52-1203вих-21 від 21.05.2021, а. с.35, т. 1; а. с. 44, т. 2)
- Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА (лист № 52-14448вих-21 від 02.06.2021, а. с. 33, т. 1; а. с. 42, т. 2)
Проаналізувавши зміст зазначених вище листів, судовою колегією Західного апеляційного господарського суду встановлено, що такі листи направлені адресатам з метою збору інформації про укладення між Смілянським психоневроврологічним інтернатом та ТОВ «Укртранссервіс-Груп» додаткових угод щодо закупівлі газу № 1 від 18.02.2019 та № 2 від 21.02.2019.
Так, даним листом Смілянською окружною прокуратурою зазначено, що керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, прокурор просить надати інформацію.
З листів відповідей вказаних органів (лист № 01.1-31/646 від 25.05.2021, а.с. 29, т. 1, а. с. 38, т. 2; лист № 262331-17/2465-2021 від 27.05.2021, а. с. 32, т. 1, а. с. 41, т. 2; лист № 02/04-01.1-01-18/788/02/04-01.1-01-18/13459 від 15.06.2021, а. с. 34, т 1, а. с. 43, т. 2; лист № 6792/16.2.2/7-21 від 04.08.2021, а. с. 37-38 т. 1, а. с. 46-47, т.2; лист № 178 від 27.05.2021, а. с. 42, т. 1, а. с. 50, т. 2) вбачається, що останні надали прокурору витребувану ним інформацію.
В подальшому прокуратурою листом № 52-1199вих-21 від 21.05.2021 витребувано у Смілянського психоневрологічного інтернату додаткову інформацію, необхідну для встановлення, як зазначено прокурором у листі, підстав звернення до суду з позовом (а. с. 98, т. 1, а. с. 95, т.2).
Листом № 179 від 27.05.2021 Смілянський психоневрологічний інтернат надав прокуратурі витребувану інформацію.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист прокуратури № 52-1956вих-21 від 25.06.2021, яким Черкаську обласну раду, Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Смілянський психоневрологічний інтернат повідомляється про те, що відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» Смілянською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення коштів, оскільки такі укладені при відсутності коливання цін на ринку природного газу, в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі та є нікчемними.
Дослідивши обставини справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).
Таким чином,з аналізу ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. (постанова Великої Палати Верховного Суду № 912/2385/18 від 26.05.2020).
Проаналізувавши зміст листів прокуратури адресованих: Черкаській обласній раді (№ 52-953вих-21 від 07.05.2021), Смілянському психоневрологічного інтернату (№ 52-954вих-21 від 07.05.2021), Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області (лист № 52-1202вих-21 від 21.05.2021), Департаменту із врегулювання відносин у нафтогазовій сфері Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (№ 52-1203вих-21 від 21.05.2021) та Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА (лист № 52-14448вих-21 від 02.06.2021), судовою колегією Західного апеляційного господарського суду встановлено, що такі листи направлені адресатам з метою встановлення наявності обставин, що свідчать про порушення закону при укладенні між Смілянським психоневроврологічним інтернатом та ТОВ «Укртранссервіс-Груп» додаткових угод щодо закупівлі газу № 1 від 18.02.2019 та № 2 від 21.02.2019. У зазначених листах не міститься інформації про встановлені прокуратурою порушення при укладенні додаткових угод про закупівлю газу, прокурором не уточнено які саме порушення законодавства допущено при укладенні зазначених угод і не вказано що такі порушення мають бути усунуті.
З цього приводу судова колегія зазначає, що в силу ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор має право отримувати від суб'єктів владних повноважень інформацію, яка на законних підставах належить їм, витребовувати та отримувати від них матеріали та їх копії, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо цей суб'єкт владних повноважень захист законних інтересів держави не здійснює або здійснює їх неналежним чином. Цією ж нормою права (ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру») визначено також обов'язок прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відтак, положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» визначено можливість прокурора витребувати необхідні для встановлення порушення матеріали та документи від суб'єктів владних повноважень, який повинен здійснювати захист законних інтересів держави і обов'язок прокурора повідомляти такий суб'єкт про звернення до суду з позовом, ще до такого звернення.
З наведеного вбачається, що одне лише посилання в листах прокурора на ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» не може вважатися належним повідомленням прокуратурою відповідного суб'єкта владних повноважень про наявність порушень, належним повідомленням вважатиметься повідомлення про намір звернутися до суду на підставі встановлених порушень, чого не можливо встановити з листів Смілянської прокуратури № 52-953вих-21 від 07.05.2021, № 52-954вих-21 від 07.05.2021, № 52-1202вих-21 від 21.05.2021, № 52-1203вих-21 від 21.05.2021, № 52-14448вих-21 від 02.06.2021. Дані листи доводять факт вчинення дій зі сторони прокурора для встановлення порушень законодавства, що в подальшому, при встановленні таких порушень зумовлює необхідність повідомлення суб'єктів владних повноважень про них та про те, що прокурор має намір звертатися до суду з позовом.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу, який має відповідні повноваження щодо вчинення дій, направлених на захист прав та охоронюваних законом інтересів, про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд має дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. (Постанова Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі № 910/261/20).
Окрім цього, належним повідомленням позивачів про намір звернутися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару, прокурор вважає доданий до матеріалів справи лист № 52-1956вих-21 від 25.06.2021.
З тверджень прокурора (які не підтверджуються наявними у справі доказами), лист-повідомлення № 52-1956вих-21 від 25.06.2021 про намір звернення до суду надісланий адресатам 05.07.2021, а позовна заява надіслана на адресу Господарського суду Закарпатської області 14.07.2021, тобто через 9 днів після повідомлення позивачів про встановлені порушення. За таких обставин, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що недоведеність прокурором факту бездіяльності щодо захисту інтересів відповідних органів, після того, як їм стало відомо про наявні порушення інтересів держави.
Судовою колегією встановлено, що зі змісту листа № 52-1956вих-21 від 25.06.2021 справді вбачається встановлення прокуратурою порушення законодавства у правовідносинах при укладенні додаткових угод № 1 від 18.02.2019 та № 2 від 21.02.2019 до договору постачання природного газу № 19-465 від 04.02.2019.
Однак із наявної у матеріалах справи копії позовної заяви прокуратури № 52-2240вих-21 від 13.07.2021 і додатків до неї та оригіналу позовної заяви прокуратури № 52-2240вих-21 від 13.07.2021 з додатками, які долучені до апеляційної скарги, не можливо встановити, що лист № 52-1956вих-21 від 25.06.2021 був надісланий адресатам (Черкаській обласній раді, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Смілянському психоневрологічному інтернату).
Лист Смілянської окружної прокуратури № 52-2240вих-21 датований 25.06.2021, до матеріалів позовної заяви долучено фіскальні чеки про направлення 05.07.2021 рекомендованих листів Черкаській обласній раді, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Смілянському психоневрологічному інтернату. Однак, судова колегія звертає увагу на те, що з долучених до матеріалів позовної заяви фіскальних чеків про направлення поштового рекомендованого відправлення, не можливо встановити що саме надсилалось у конверті їх адресату. Відомості, що позивачі даний лист отримали - у матеріалах справи відсутні.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (с. 280 ГПК України).
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.280 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Разом з тим, судова колегія Західного апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в силу ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Смілянської окружної прокуратури № 52-2539 вих. 21 від 30.07.2021 (вх. № 01-05/2776/21 від 16.08.2021) відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23.07.2021 у справі № 907/569/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2021
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Скрипчук О.С.