25 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7847/21 пров. № А/857/14306/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В,
суддя Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (головуючий суддя Костецький Н.В., м.Львів) у справі №380/7847/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
14.05.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України у Львівській області, а саме: ненадання інформації у відповідь на запит на отримання публічної інформації від 27.01.2021, що є порушенням вимог ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині обов'язку розпорядника інформації надавати інформацію, а також недотриманням строків надання відповіді на запит, що є порушенням ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», результатом чого є перешкода в реалізації Конституційного права на збирання інформації гарантоване ст. 34 Конституції України, а також права на доступ до публічної інформації; зобов'язати відповідача надати інформацію на запит на отримання публічної інформації від 27.01.2021.
Позов обґрунтовує тим, що 27.01.2021 подав запит до органу Головного управління Національної поліції у Львівській області про отримання публічної інформації. Відповідь на запит від 27.01.2021 надійшла на поштову адресу 08.04.2021. Вказує, що відповідач фактично надав відповідь на запит із пропуском встановленого строку Законом України «Про доступ до публічної інформації». Окрім того, в конверті був лише супровідний лист, а диск з інформацією яка запитувалась позивачем була відсутня. Звертає увагу, що конверт яким було надіслано супровідний лист має висоту 11 сантиметрів, в той час диск CD-R має 12,5 сантиметрів. Отже, відповідач фізично не мав змоги помістити диск із запитуваною інформацією в конверт, яким скеровано відповідь.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції України у Львівській області щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27.01.2021, який зареєстровано у Пустомитівському відділу поліції ГУ НП у Львівській області 09.02.2021 за № Із-10. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 27.01.2021, який зареєстровано у Пустомитівському відділі поліції ГУ НП у Львівській області 09.02.2021 за № Із-10.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що відповідно до ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Запит ОСОБА_1 від 27.01.2021 отримано поштою та зареєстровано за вх. № 13-10 - 09.02.2021. Відповідь на даний запит надано відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» 16.02.2021 та скеровано поштовим відправленням. Відповідальність за строки доставки кореспонденції відповідач не несе. Зі змісту запиту позивача вбачається, що позивач просив надати матеріали фото-відеозйомки з приводу змішування побутових та будівельних відходів з грунтом в селі Липники Пустомитівського району 24.01.2021. Із наданої відповіді вбачається, що уповноваженими працівниками було розглянуто запит від 27.01.2021 (отримано 09.02.2021) та надано відповідь з долученим диском CD-R. Про причини відсутності диска, уже після отримання позивачем (лише згідно твердження позивача), відповідачу не відомо. На основі вищенаведеного, відповідачем надана вчасно правомірна відповідь, яка викладена у листі від 16.02.2021 у строки встановлені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
27.01.2021 позивач скерував до Пустомитівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області запит на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», який зареєстровано у Пустомитівському відділу поліції ГУ НП у Львівській області 09.02.2021 за № Із-10.
Відповідно до скерованого запиту, ОСОБА_1 просить надати інформацію, а саме фотознімки та відеозапис з місця події в селі Липники Пустомитівського району (протиправне змішування відходів з грунтом) здійснений на службову нагрудну камеру співробітниками поліції, які прибули на виклик позивача 24.01.2021. Зйомка проводилася близько 11 години 00 хвилин і тривала декілька хвилин. Відповідь просить надати особисто. Виклик для отримання запитуваної інформації просить надіслати до електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказує, що носій для інформації буде мати при собі.
На запит позивача від 09.02.2021 за № Із-10 відділ поліції № 6 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області скерував позивачу лист від 16.02.2021 №1360/43/01/09-21 наступного змісту: «На Ваш запит № Із-10 від 09.02.2021 про доступ до публічної інформації, щодо надання фото-відео зйомки з приводу змішування побутових та будівельних відходів з грунтом у с.Липники Пустомитівського району Львівської області надаємо диск з відеозйомкою з нагрудної боді камери. Додаток: диск CD-R - 1 шт.».
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (Закон України "Про інформацію").
Відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст.5 вказаного Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом ч.ч.1-2 ст.7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
В силу ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації, відповідно до цього Закону, здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено забезпечення доступу до інформації, шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
В силу ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3)вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5)мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Колегія суддів вказує, що відповідно до визначення, викладеного в Законі України "Про доступ до публічної інформації", ознаками публічної інформації є: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної. Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Оглядаючи матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що відповідно до скерованого запиту позивач просить надати інформацію, а саме фотознімки та відеозапис з місця події в селі Липники Пустомитівського району (протиправне змішування відходів з грунтом) здійснений на службову нагрудну камеру співробітниками поліції які прибули на виклик позивача 24.01.2021. Зйомка проводилася близько 11 години 00 хвилин і тривала декілька хвилин. На запит позивача від 09.02.2021 за № Із-10 відділ поліції № 6 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області скерував позивачу лист від 16.02.2021 № 1360/43/01/09-21 наступного змісту: «На Ваш запит № Із-10 від 09.02.2021 про доступ до публічної інформації, щодо надання фото-відео зйомки з приводу змішування побутових та будівельних відходів з грунтом у с. Липники Пустомитівського району Львівської області надаємо диск з відеозйомкою з нагрудної боді камери. Додаток : диск CD-R - 1 шт.». Так, лист сформовано відділом поліції № 6 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області 16.02.2021 проте, згідно долученого позивачем до матеріалів справи копії конверту, яким, як стверджує позивач, скеровано відповідь на запит, відправлення прийнято на відділення поштового зв'язку 03.04.2021.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не спростовано аргументи позивача про те, що ГУ НП у Львівській області не надано відповідь на запит ОСОБА_1 відповідно до ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації» не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. До матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження того, що відповідь позивачу скеровано в строки встановлені Законом України "Про доступ до публічної інформації». Окрім того, апелянтом не спростовано аргументи позивача щодо того, що в конверті був лише супровідний лист, а диск з інформацією, яка запитувалась позивачем, була відсутня, оскільки конверт, яким було надіслано супровідний лист має висоту 11 сантиметрів, в той час будь-який диск CD-R має 12,5 сантиметрів.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що бездіяльність Головного Управління Національної поліції України у Львівській області щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27.01.2021, який зареєстровано у Пустомитівському відділу поліції ГУ НП у Львівській області 09.02.2021 за № Із-10 є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 2380/7847/21 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
Р. Б. Хобор