Справа 1-502/2010 рік.
11 травня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Саніна В.М.
при секретарі - Гульченко С.І.
за участю: прокурора - Капєльнікової Є.В.
адвоката - ОСОБА_1
та представника служби у справах неповнолітніх Білоцерківської міської ради Степаненко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №1 в м. Біла Церква кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, учня 9 - Г класу ЗОШ № 3, військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,
Органами досудового слідства неповнолітній ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 15.02.2010 року близько 13 год. 15 хв. знаходячись в приміщенні роздягальні ЗОШ № 3, що по вулиці Луваневського, 22 в м. Біла Церква Київської області умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу та скориставшись тим, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 була відсутня в роздягальні вчинив крадіжку з внутрішньої кишені куртки, належній потерпілій та яка знаходилась на вішалці, мобільний телефон «NOKIA-1203» вартістю 211 грн. із стартовим пакетом оператора « Djuice » вартістю 25 грн., чим спричинив потерпілій та її матері матеріальної шкоди на загальну суму 236 гривень.
В судовому засіданні адвокат підсудного ОСОБА_1, його законний представник ОСОБА_5 та сам ОСОБА_3 заявили суду клопотання про звільнення неповнолітньої підсудного від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків, мотивуючи це тим що він будучи неповнолітнім вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, має бездоганну поведінку після скоєння злочину та не потребує покарання на цей час.
Прокурор в справі не заперечує проти застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 вимог ст. 105 КК України, щодо звільнення його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру :
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків…
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 є неповнолітньою, вчинила злочин середньої тяжкості, щиро розкаюється в скоєному злочині, після скоєння злочину в подальшому має бездоганну поведінку, позитивно характеризується.
Суд також враховує, що ОСОБА_3 в добровільному порядку погасила завдану шкоду потерпілій та заключила з потерпілою та її матір'ю угоду щодо усунення завданої шкоди /медіація/, під час якої ОСОБА_3 згладила нанесену потерпілій шкоду шляхом вибачення та погашення моральної шкоди, та взяла на себе високе зобов'язання бути достойним членом громади міста Біла Церква та України, не вчиняти більше злочинів.
Згідно ст. 447 КПК України коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, він виносить ухвалу, а суддя постанову, про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного із примусових заходів виховного характеру, передбачених ст. 105 КК України.
Суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення неповнолітнього ОСОБА_3 можливе без застосування до нього покарання по справі, та вважає за необхідне застосувати до нього примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд його матері, до досягнення ним 18 років.
Речовий доказ по справі суд вважає за необхідне повернути потерпілій, та скасувати запобіжний захід підсудному.
Керуючись ст. 105 КК України, згідно ст. 447 - 448 КПК України, суд,-
Провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 1 КК України закрити
Звільнити ОСОБА_3 від покарання за ст. 185 ч. 1 КК України із застосуванням до нього примусових заходу виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 до досягнення сином 18 років, про що її повідомити.
Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокіа - 1203» повернути потерпілій.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.
Постанова може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 7 діб з часу її проголошення.
Суддя: В.М. Санін