Справа № 560/5040/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
23 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Стаднік Л. В.,
за участю:
представника позивача: Савченка Ярослава Васильовича
представника відповідача: Величко Інги Василівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство "Контакт" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Контакт" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
11 жовтня 2021 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт»» як юридична особа зареєстроване 17.03.1997 (номер запису 16681200000002896), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; взято на облік у контролюючих органах як платника податків 17.06.1997.
Основний вид діяльності позивача: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Головне управління ДФС у Хмельницькій області 19.09.2018 видало товариству з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Контакт» ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 24.09.2018 до 24.09.2019. У переліку електронних контрольно-касових апаратів зазначений реєстратор розрахункових операцій моделі MINІ 600.04 МЕ, заводський номер ПА64116826, виробник товариство з обмеженою відповідальністю «Юнісістем», дата виготовлення 19.01.2012, фіскальний номер 2218004152.
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 3000516792 від 04.03.2019 зареєстровано реєстратор розрахункових операцій моделі ІКС-Е07, заводський номер MN80120389, призначений для використання у господарській діяльності магазину «Контакт».
Згідно довідки про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 18.04.2019, через закінчення строку користування, скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій моделі MINІ 600.04 МЕ, заводський номер ПА64116826.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області з 23.02.2021 проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт».
За результатами проведення перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.03.2021, у якому зафіксовано порушення пунктів 11, 12 статті розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт фактичної перевірки від 02.03.2021.
На підставі акта перевірки № 897/22-01-07-05/14148255 від 02.03.2021, відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033610705, яким за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (КОРО) не зазначений у ліцензії наявності ліцензії 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (КОРО) продукції, але не менше 10000 гривень) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 449351,20 грн.
На підставі акта перевірки № 897/22-01-07-05/14148255 від 02.03.2021, відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України і статті 20 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033640705, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, або які не обліковані за місцем реалізації та зберігання) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1420,00 грн.
На підставі акта перевірки № 897/22-01-07-05/14148255 від 02.03.2021, відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України і пункту 7 статті 17 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033620705, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (незабезпечено режим попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Контролюючі органи у силу приписів пункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 75.1.3. статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України у наказі про проведення перевірки зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт» здійснено на підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 22.02.2021 №442-П.
Так апелянт зазначає, що у наказі № 442-П від 22.02.2021 «Про проведення фактичної перевірки» відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави перевірки.
Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що підставою для прийняття спірного наказу слугувала інформація з підсистеми «Чеки РРО» бази даних ІС «Податковий блок», що надійшла з реєстратора розрахункових операцій позивача. Інформація стосується проведення через РРО розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Окрім того, суд звертає увагу, що у наказі № 442-П від 22.02.2021 зазначена дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, мета, вид, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі №460/1239/19 вказав, що не зазначення підстав у наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо протиправності наказу про проведення фактичної перевірки, та як наслідок порушення порядку проведення фактичної перевірки, є безпідставними, у зв'язку з чим фактична перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт» проведена відповідачем на підставі та у межах повноважень визначених відповідними нормами податкового законодавства.
Аналізуючи доводи апелянта з приводу протиправності податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 31.03.2021 №0033610705 про застосування штрафної санкції у розмірі 449351,20 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, колегія суддів вказує слідуюче.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до частини тридцять шостої статті 15 Закону №481/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (частина тридцять восьма статті 15 Закону №481/95-ВР).
З матеріалів справи встановлено, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області 19.09.2018 видало товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт» ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 24.09.2018 до 24.09.2019. У переліку електронних контрольно-касових апаратів зазначений реєстратор розрахункових операцій моделі MINІ 600.04 МЕ, заводський номер ПА64116826, виробник товариство з обмеженою відповідальністю «Юнісістем», дата виготовлення 19.01.2012, фіскальний номер 2218004152.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (стаття 15 Закону № 481/95-ВР).
Отже, після закінчення строку користування реєстратором розрахункових операцій моделі MINІ 600.04 МЕ, вказаного у додатку до ліцензії від 13.09.2018 № 1822186400135, позивач повинен був звернутися до Головного управління ДФС у Хмельницькій області із заявою про внесення змін до ліцензії, а саме, зазначення інформації про реєстратор розрахункових операцій моделі ІКС-Е07.
Ця норма є імперативною щодо визначеного обсягу повноважень відповідача по самостійному внесенню змін до ліцензії.
Заміна контрольно-касового апарату моделі MINІ 600.04МЕ, шляхом скасування реєстрації цього реєстратора розрахункових операцій і реєстрація нового контрольно-касового апарату моделі ІКС-Е07, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 04.03.2019, не свідчить про звільнення позивача від обов'язку звернутися до Головного управління ДФС у Хмельницькій області із заявою про внесення змін до ліцензії. Тому аргументи позивача щодо пасивної поведінки контролюючого органу з моменту реєстрації нового реєстратора розрахункових операцій є безпідставними.
Нормами статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Як встановлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, позивач не заперечує факт продажу алкогольних напоїв у період з 04.03.2019 по 23.09.2019 через РРО ІКС-Е07, заводський номер MN 80120389, фіскальний номер 3000516292, який не зазначений у ліцензії, проте вказує, що в день проведення фактичної перевірки 02.03.2021 вказаний електронний контрольно-касовий апарат використовувався на законних підставах, позаяк 04.03.2019 обумовлений РРО пройшов реєстрацію в контролюючому органі та був зареєстрований.
На переконання суду, наявність обставин щодо реєстрації електронного контрольно-касового апарату у контролюючому органі та реалізації алкогольних напоїв в повному обсязі через такий РРО не спростовує обставин щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, а зокрема згідно додатку до ліцензії № 1822186400135 від 13.09.2018.
З огляду на встановлений факт доведеності вчинення платником податків податкового правопорушення, визначеного статтею 17 Закону №481/95-ВР, обставини щодо реєстрації контрольно-касового апарату у контролюючому органі та проведення обсягу їх реалізації через РРО не звільняють платника від відповідальності запровадженої названою нормою Закону.
Більше того, матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача порушення вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, відповідальність за яке передбачена статтею 17 вказаного закону, а, відтак - правомірність винесеного Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області рішення про застосування фінансових санкцій від 31.03.2021 №0033610705.
Колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта щодо необхідності дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав платника податків і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення органу податкового органу суд зазначає наступне.
Контролюючий орган діє у межах наданих йому повноважень та не має вибору щодо можливості застосування штрафу до суб'єкта господарювання. Зазначену позицію щодо порушення рішеннями відповідача принципів пропорційності та справедливості покарання з огляду на фінансовий стан підтримує Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/13020/19. Постанова апеляційної інстанції, на яку посилався позивач, містила інші підстави позову та стосувалася самостійного усунення виявленої помилки платником податків.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні позову у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033610705 слід відмовити.
Даючи оцінку доводам апелянта щодо протиправності податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 31.03.2021 №0033640705 про застосування штрафної санкції у розмірі 1420 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Під час фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Контакт» контролюючий орган встановив порушення ведення обліку товарних записів за місцем їх реалізації (відсутність підтверджуючих документів на товар, що знаходяться у реалізації), що підтверджується відомістю товарно-матеріальних цінностей (товарів) станом на 23.02.2021, та не заперечується позивачем.
Стаття 20 Закону № 265/95-ВР встановлює, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що під час фактичної перевірки у позивача були відсутні підтверджуючі документи на товар, що реалізується, зазначений у відомості товарно-матеріальних цінностей (товарів) станом на 23.02.2021, на переконання колегії суддів, податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033640705 винесене відповідно до норм чинного законодавства, у цій частині позов не підлягає задоволенню.
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 31.03.2021 №0033620705 про застосування штрафної санкції у розмірі 5100 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно із пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час фактичної перевірки встановлено, що позивач проводив через реєстратор розрахункових операцій ІКС-Е07, заводський номер 80120389, фіскальний номер 3000516292, розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Вказане не спростовується позивачем.
З огляду на вчинене позивачем порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, відповідач правомірно виніс повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033620705 про застосування штрафної санкції у розмірі 5100 грн, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення рішення.
Також доводи апелянта щодо неналежної форми податкових повідомлень-рішень, встановленої Податковим кодексом України, не заслуговують на увагу, оскільки вказане не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови якщо суб'єкт господарювання вчинив порушення вимог неподаткового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Оскільки, при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа над його зовнішньою формою.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення у випадку якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
З огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті уповноваженим органом у межах його компетенції, із змісту вказаних рішень можна чітко встановити всі обставини вчинених правопорушень з посиланням на докази, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушень та норми права на підставі, яких відповідачем визначена відповідальність, такі рішення на переконання суду є правомірним.
Аналогічна правова позиція щодо рішень прийнятих контролюючим органом не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, з окремими дефектами, висловлена Верховним Судом у постановах від 17 березня 2020 року у справі №804/10744/15, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 09 квітня 2019 року у справі №826/18053/14, від 18 червня 2019 року у справі № 0340/1538/18, від 19 лютого 2019 року у справі № 814/946/16.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Контакт" не вчинено необхідних дій для уникнення порушення норм чинного законодавства у цих правовідносинах, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 31.03.2021 №0033610705, №0033640705, №0033620705 винесені Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області у відповідності до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство "Контакт" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 листопада 2021 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.