Справа № 640/14482/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
23 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Михайлової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:
визнання протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від:
-13.06.2019 р. за № 1194250/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2416 від 21.04.2019 р.,
- 13.06.2019 р. за № 1194264/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2417 від 21.04.2019 р.,
-13.06.2019 р. за № 1194253/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2418 від 21.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198169/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2442 від 22.04.2019 р.,
-20.06.2019 р. за № 1198164/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2517 від 25.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198161/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2554 від 26.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198152/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2577 від 27.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198145/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2578 від 27.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198148/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2579 від 27.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198160/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2587 від 27.04.2019 р.,
- 20.06.2019 р. за № 1198149/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 2628 від 30.04.2019 р.;
зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: Податкову накладну № 2416 від 21.04.2019 р., Податкову накладну № 2417 від 21.04.2019 р., Податкову накладну № 2418 від 21.04.2019 р., Податкову накладну № 2442 від 22.04.2019 р., Податкову накладну № 2517 від 25.04.2019 р., Податкову накладну № 2554 від 26.04.2019 р., Податкову накладну № 2577 від 27.04.2019 р., Податкову накладну № 2578 від 27.04.2019 р., Податкову накладну № 2579 від 27.04.2019 р., Податкову накладну № 2587 від 27.04.2019 р., Податкову накладну № 2628 від 30.04.2019 р. подані ТОВ «Інтер Глобал ПК» за датою їх подання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у справі №640/14482/20 та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 02.06.2021 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
14 червня 2021 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2021 року було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень Державної податкової служби визначені Податковим кодексом України та становлять 1095 днів.
В свою чергу, суд першої інстанції виходив з того, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач отримавши оскаржувані рішення подав скарги до ДПС України, яка рішеннями від 26.06.2019 №31832/41721412/2, №31904/41721412/2, №31854/41721412/2, від 04.07.2019 №32424/41721412/2, №32364/41721412/2, №32413/41721412/2, №32405/41721412/2, №32474/41721412/2, №32398/41721412/2, №32394/41721412/2, №32358/41721412/2 залишила без змін.
Однак, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 26.06.2020 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Суд першої інстанції зазначив, що вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019р. у справі №640/20468/18.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2021 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом та продовжено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, за правилами частини третьої цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Вирішуючи питання, що пов'язане із обчисленням строку звернення до адміністративного суду із вимогами, які є предметом розгляду цієї справи, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття оскаржуваних рішень у подібних правових відносинах існував висновок Верховного суду, викладений у постанові від 17.07.2019 року у справі № 640/46/19 згідно із яким положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Статтею 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
Таким чином, враховуючи, що питання визначення строків для звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є неоднозначним (про що свідчать різні правові позиції Верховного суду викладені у постановах від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18), позивач розраховував на можливість звернутися із відповідним позовом протягом 1095 днів від дати винесення оскаржуваних рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що платник податків з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України, має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення. Відтак строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів, який належить обчислювати з дня отримання платником податків оскаржуваного рішення.
Відповідно, позивачем не пропущено строк звернення до суду до відступлення Верховним Судом від правового висновку, наведеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, вважалось, що строк на оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК становить 1095 днів, незалежно від використання права на адміністративне оскарження.
Отже, на момент подачі позовної заяви позивач не міг очікувати, що буде сформовано позицію, відповідно до якої, строк на звернення до суду для оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/РК буде скорочено.
Колегія суддів звертає увагу, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, враховуючи, що вказана зміна Верховним судом правової позиції у тлумаченні закону щодо строків на звернення до адміністративного суду виникла після прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, яке оскаржуються в даній справі, та позивач розраховував на можливість оскарження такого рішення протягом 1095 днів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість підстав для визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу строк звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 Верховний суд зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Також слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
При винесенні 31.08.2021 ухвали по справі № 640/14482/20 Окружним адміністративним судом м. Києва не була врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19.
Крім того, слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово висловлював у своїх рішеннях позицію щодо необхідності уникнення судами зайвого формалізму.
Зокрема, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції не було належним чином перевірено всі обставини, якими обґрунтовано клопотання поновлення пропущеного строку, у зв'язку з чим суд дійшов передчасного висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано наведені обставини та залишаючи позов без розгляду, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено «25» листопада 2021 року.