П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 490/9828/16-а
Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 14 липня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення,-
У жовтні 2016р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив:
- скасувати рішення пенсійного органу за №66/5 від 9.09.2016р. щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області за №18-146 від 7.07.2016р.;
- зобов'язати пенсійний органу провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.1991р. №1789-XII (із змінами і доповненнями в редакції від 1.01.2008р., що діяла на час призначення пенсії), без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області за №18-146 від 7.07.2016р., згідно якої заробітна плата складає 8 098,57грн. та здійснити відповідні виплати з 1.12.2015р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 4.03.2008р. він отримує пенсію за вислугу років, яка призначена УПФ відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.1991р..
2.09.2016р. він подав заяву до УПФ щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області за №18-146 від 7.07.2016р.. Однак, рішенням УПФ за №66/5 від 7.07.2016р. йому відмовлено у задоволені заяви, обґрунтовуючи відмову тим, що починаючи з 1.06.2015р. органи УПФ України пенсії відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» за №213-VIII від 2.03.2015р..
Позивач вважає вказане рішення УПФ протиправним та таким, що порушує його Конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Щодо посилання УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва на внесення змін Постановою КМУ від 9.12.2015р. за №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови КМУ від 31.05.2000 р. за №865 «Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме виключення п.4, яким було врегульовано питання перерахунку пенсій державним службовцям, зазначив, що вказана норма Постанови КМУ від 9.12.2015р. за №1013, відповідно до ст.58 Конституції України не має зворотної дії у часі, оскільки погіршує його права, а також суперечить вимогам ст.22 Конституції України, так як звужує зміст та обсяг існуючих прав. В даному випадку нормами, які визначають механізм проведення перерахунку йому пенсії за вислугу років є ч.12,17 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.1991р. за №1789-XII (із змінами і доповненнями в редакції від 1.01.2008р., що діяла на час призначення пенсії).
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 14 липня 2021р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Миколаєва (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області) №66/5 від 9.09.2016р. щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 7.07.2016р..
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 1.09.2016р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.1991р. за №1789-XII в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001р., що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 7.07.2016р., згідно якої заробітна плата складає 8 098,57грн., із врахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 552грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі чинного законодавства має право на перерахунок пенсії, оскільки таке право йому було надане з моменту призначення пенсії та на підставі діючого на той час законодавства.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 4.03.2008р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», яка призначена йому на підставі ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.1991р. за № 1789-XII .
7.07.2016р. Миколаївською обласною прокуратурою позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для пред'явлення в УПФУ за №18-146, про те, що він справді працював в Прокуратурі Миколаївської області на посаді начальника відділу та заробітна плата станом на 1.12.2015р. (згідно Постанови КМУ від 9.12.2015р. №1013) становить 8 098,57грн. - для нарахування пенсії у межах максимальної.
2.09.2016р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.
Проте, 9.09.2016р. УПФУ прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. Так, пенсійним органом зазначено, що згідно п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 №213-VIII у разі неприйняття до 1.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних на загальних підставах з 1.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів, зокрема, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру». Крім того, ЗУ від 11.10.2014 №1697- УІІ «Про прокуратури» не передбачено право колишніх працівників прокуратури на перерахунок призначених пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Згідно п.20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ. Однак, станом на 9.09.2016р. жодних нормативно-правових актів на розвиток положень п.20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» КМУ не прийнято.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням підстав, на які посилається УПФ та позивач, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» за №1789-ХІІ (у редакції, що діяла до 1.01.2015р.) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014р. за №76-VIII внесено зміни до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» за №1789-ХІІ, зокрема ч.18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015р. набув чинності ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. за №1697-VII.
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. за №1697-VII положення ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. за №1697-VII.
Отже, на час звернення позивача із заявою до пенсійного органу про перерахунок пенсії (вересень 2016р.) ч.13 та ч.18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» за №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Згідно з ч.20 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. за №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ.
Положеннями п.13 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. за №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
Апеляційний суд звертає уваги на те, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії КМУ нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача є обґрунтованою та правомірною, оскільки згідно наведених норм діючого законодавства скасовано право на перерахунок призначених пенсій працівників прокуратури у зв'язку з підвищенням окладів, а КМУ не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2019р. у справі за №537/5085/16-а.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 14 липня 2021р. - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв