Постанова від 25.11.2021 по справі 420/3171/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3171/19

Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Аветюка С.В.

за участю представника позивача - Заклада В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі за позовом Приватного підприємства «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Екоспецприлад» (надалі також - Позивач, ПП «Екоспецприлад») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також - Відповідач, правонаступник - Головне управління ДПС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2019 року №0021111407, № 0021121407 та від 13 травня 2019 року №0022681406.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані індивідуальні акти прийнято без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Відповідача, зафіксовані в акті перевірки, є безпідставними та спростовуються доданими до перевірки та до суду доказами.

Зокрема зазначив, що фактичне здійснення операцій ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» з ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос»,Тов «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Еладакон-Салт»,Тов «Хіт Лайн»,Тов «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд- Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків» підтверджується наявними у справі доказами.

Також зазначив, що висновки про порушення касової дисципліни спростовуються тим, що відповідні готівкові кошти не підлягали оприбуткуванню в касовій книзі в силу того, що повернення коштів на підставі договору безвідсоткової позики здійснено за використання послуг банківської установи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року №0021121407, №0021111407, від 13 травня 2019 року №0022681406.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2021 року касаційну скаргу Приватного підприємства «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» - задоволено частково.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року -скасовано.

Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі, Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 19 липня 2019 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Податковим органом наводяться доводи стосовно того, що первинні документи щодо взаємовідносин ПП «Екоспецприлад» з ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос»,Тов «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна»,Тов «Еладакон-Салт»,ТОВ «Хіт Лайн»,Тов «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Соня Чна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд- Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків» надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, не відображають реального здійснення послуг, тобто є недостовірними, що не дає права ПП «Екоспецприлад» на формування витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ. По деяким контрагентам (з якими були відносини Позивача) є кримінальні провадження, досудовим розслідуванням встановлюються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною статті 205 Кримінального кодексу України, тобто встановлено окремий ряд підприємств, які відносяться до фіктивних та використовувались з метою прикриття незаконної діяльності та сприяли легальним платникам податків в умисному ухиленні від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ. Таким чином, згідно з базами даних податкового органу здійснено аналіз та встановлено, що у контрагентів Позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні належні трудових ресурсів, в т.ч, технічний персонал, фактичні виробничі потужності, активи для постачання послуг, товарно-матеріальних цінностей на адресу ПП «Екоспецприлад». Враховуючи вищевикладене, Відповідач стверджує, що неможливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних вище контрагентів та, відповідно, фінансово- господарські взаємовідносини між ними та ПП «Екоспецприлад» мають ознаки, які свідчать про безтоварність проведених операцій.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

На виконання Постанови Верховного Суду від 10 червня 2021 року, ухвалою П'ятого апеляційного суду від 05 серпня 2021 року у Відповідача витребувані наступні докази:

1) відповідні відомості щодо порушених кримінальних проваджень №32015100010000126, №12017000000001344 відносно контрагентів позивача ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «СД- Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Інекс Трейдінг», на які посилається податковий орган в Акті перевірки.

2) письмові пояснення керівника та головного бухгалтера в одній особі Бикова О.В. щодо реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Калісто Інтел», про наявність яких відповідачем зазначено в Акті перевірки і вони відсутні в матеріалах справи.

3) відповідні письмові докази анулювання реєстрації платниками податків на додану вартість, відсутність за місцем знаходження контрагентів, неспівпадіння номенклатури придбаних та реалізованих товарів, відсутність необхідних ресурсів, відносно контрагентів позивача: ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос»,ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Еладакон-Салт», «Хіт Лайн», ТОВ «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд-Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків», про що зазначено в Акті перевірки.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної Відповідачем перевірки складено акт від 15 квітня 2019 року №685/15-32-14-07/37224083, згідно з висновками якого Позивачем допущено порушення вимог, зокрема:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 7, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», пунктів 5-7 П(С)БО 16 «Витрати», частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме заниження податку на прибуток на суму 789 426 грн.;

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпунктів 198.1.1, 198.1.3 пункту 198.1 статті 198 ПК України, частини першої статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість на суму - 859228грн.;

- пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 11 травня 2019 року №0021111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 986 783 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 789 426 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 197 357 грн.;

- від 11 травня 2019 року №0021121407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 026 680 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 821 344 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 205 336 грн.;

- від 13 травня 2019 №0022681406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 210 000 грн.

За змістом встановлених судом обставин, фактичними підставами прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Відповідача про те, що Позивач:

- безпідставно зменшив фінансовий результат до оподаткування та включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами відображення в податковому обліку наслідків операцій із ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос»,ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна»,ТОІ «Еладакон-Салт»,ТОВ «Хіт Лайн», ТОВ «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд- Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків»;

- не включив до складу доходу за 2018 рік безнадійну кредиторську заборгованість на загальну суму 89 552 грн.

- не оприбуткував в касовій книзі надходження від фізичної особи ОСОБА_1 та повернення цих коштів ОСОБА_1 .

Не погодившись з зазначеними рішеннями Відповідача, ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів Відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції ПП «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» з ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос», ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Еладакон-Салт»,Тов «Хіт Лайн»,Тов «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд-Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків» мали місце та фактично здійсненні.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено частиною 1 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов'язок платника податку з декларування податкового зобов'язання з податку на додану вартість є, перш за все у даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Таким чином, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995 року, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи у розумінні наведених норм законодавства.

З наведених законодавчих положень вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною (первинною) ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

При цьому, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у перевіряємий період позивач мав господарські операції з придбання товарів/продукції з ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ»,ТОВ «ОЛІМПІАКОС»,ТОВ «СПРАЙМ+», ТОВ «ПРОМОСТАР УК-РАЇНА»,ТОВ «ЕЛАДА КОНСАЛТ»,ТОВ «ХІТ ЛАЙН»,ТОВ «АРТЕСЕ- ЛІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЕКТО-ПЛЮС», ТОВ «АМЕГА ТРЕЙД ПРОМ», ТОВ «СТЕНТОРГ», ТОВ «МЕРЛІН ФІ-НАНС», ТОВ «КАЛІСТО ІНТЕЛ», ТОВ «РАТЕК-НК», ТОВ «КОЛОС ДНІПРА», ТОВ «НОРДВЕЛ ГРУП», ТОВ «КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ», ТОВ «МЕРЛІОН СЕРВІС», ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «ПОЛКАН», ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ», ТбВ «ТИХИЙ ЯР», ТОВ «СД-ПРОГРЕС»,ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ», які в подальшому використовував у власній господарській діяльності, а саме:

З ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ», на підтвердження чого надав:

Договір № 111/16 від 11.01.2016 р. постачання обладнання, передбаченого у Специфікації щодо асортименту ціни та кількості, а саме лічильників ІВ СИ-19БГМ, ІВ СБМ-20, к IB СБМ-21, ІВСИ8Б, ІВСИ-34Г, видаткову накладну № 67 від 08.02.2016 р. на суму 103 800.00 грн. у т.ч. ПДВ 17 300 грн. на поставку, товарно-транспортну накладну №Р 67 від 08.02.2016 р., ПН №67 від 08.02.2016р., платіжне дорученням №542 від 27.05.2016 р. на суму 103 800 грн.

Цей Товар був реалізований ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно -Українська АЕС» за Договором на постачання товару № 53-123-08-15-02152 від 11.01.2016 р.( Видаткова накладна № 006 від 16.02.2016 р. на суму 120 000.00 грн.; ПН №3 від 16.02.2016 р.; Платіжне доручення №7021 від 14.04.2016 р.).

З ТОВ «ОЛІМПІАКОС», на підтвердження чого надав :

Договір № 10/03-16 про закупівлю від 10.03.2016 р. продукції визначеної у специфікації №1 до договору а саме: газоаналізатору АГ 0012 (95.... 100% Н2 Івих.= 4-20 мА та збуджувачів витрат, МПР1-68; видаткову накладну № 7 від 25.03.2016 р. за якої отримано газоаналізатор АГ 0012 (95.... 100% Н2 Івих.= 4-20 мА та збуджувачі витрат, МПР1-68 у кількості 2 шт. на суму 93 600.00 грн у т.ч. ПДВ 15 600.00 грн., товарно-транспортну накладну № 7 від 25.03.2016 р ПН 240 від 25.03.2016 р., платіжне доручення №571 від 22.08.2016 р.

Цей Товар реалізований ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно - Українська ЛЕС» ( Договір на постачання товару № 53-123-08-16-02246 від 01.01.2016 р. згідно специфікації №1 до договору на поставку лічильників газоаналізаторів АГ 0012 та збуджувачів витрат, МПР1-68, видаткова накладна № 004 від 29.03.2016 р. на суму 183 600.00 грн. у т.ч. ПДВ 30.600.00 грн.: газоаналізатор АГ 0012 (0-5% Н2 Івих.= 4-20 мА,) газоаналізатор АГ 0012 (95-100% Н2 Івих.= 4-20 мА) збуджувачі витрат, МПР1-68, ПН №2 від 29.03.2016 р., платіжне дорученням № 8338, № 8339 від 22.04.2016р.

З ТОВ «СПРАЙМ+», на підтвердження чого надав:

Договір № 1/03-16 від 01.03.2016 р. постачання згідно специфікації Додаток 1 на постачання товару на загальну суму 297948 грн., в т. ч. ПДВ - 49658 грн.; видаткову накладну № 8 від 14.04.2016 р. на суму 61464 грн у т.ч. ПДВ 10244 грн на товар: перетворювач цифровий лінійних переміщень ЛИР-17-40, віброперетворювач АР63В-01, в комплекті (4 гвинти M5-6gxl4, довжина вбудованого кабелю 2м) клапан всмоктуючий КК 2308.01.030, товарно-транспортну накладну № Р8 від 14.04.2016 р., ПН №8 від 14.04.2016, видаткову накладну № 6 від 07.04.2016 р. на суму 102 720грн у т.ч. ПДВ 17 120 грн., стрічку ЛЕТСАР кф 0,5 гр II тип X, товарно-транспортну накладну № Р6 від 07.04.2016 р., ПН № 6 від 07.04.2016 р., видаткову накладну № 3 від 21.03.2016 р. -еласіл 137/83 у кількості 157 кг на суму 133 764 грн у т.ч. ПДВ 22 294 грн., товарно-транспортну накладну № Р 3 від 21.03.2016 р., ПН № 6 від 07.04.2016 року, платіжні доручення. Товар було реалізовано ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», ВП «Рівненська АЕС».

З ТОВ «ПРОМСТАР УКРАЇНА», на підтвердження чого надав:

Договір № 0605 від 06.05.2016 р. постачання обладнання за ціною, зазначеною в специфікації, видаткову накладну № 57 від 06.05.2016 р. на суму 62 838.00 грн.- обойма з валиками У-16.183.03, візир У-17.442.02 ремінь зубчатий ЛР1-100-5, товарно-транспортну накладну № 57 від 06.05.2016 ПН № 57 від 06.05.2016 р. Отриманий товар/обладнання оплачений за договором №1411 про відступлення права вимоги від 14.11.2016 року платіжним дорученням № 642 від 21.12.2016 р. Реалізація товару відбулася ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» (Договір № 127(3) 16 УК від 08.04.2016 Р./53-121-11-16-03176 від 28.04.2016 р., видаткова накладна № 011 від 17.05.2016 р на суму 65 700.00 грн., платіжне доручення № 9538 від 15.08.2016 р.).

З ТОВ «ЕЛАДА КОНСАЛТ», на підтвердження чого надав:

Договір № 10-05/16 від 10.05.2016 р. постачання обладнання зазначені у специфікації, згідно з Додатком 1 та Додатком №2, видаткову накладну № 10 від 19.05.2016 р. на загальну суму 286 740.00 грн у т.ч. ПДВ 47790.00 грн. -фотоелектронний помножувач ФЄУ-183, фотоелектронний помножувач ФЄУ-85-1, фотоелектронний помножувач ФЄУ-35-1, фотоелектронний помножувач ФЄУ-82, товарно-транспортну накладну № Р10 від 19.05.2016 р., ПН № 10 від 19.05.2016 р., платіжне доручення № 541 від 27.05.2016 р. на суму 34 408.80 грн., платіжне доручення № 581 від 21.09.2016 р. 252 331.20 грн. Реалізовано цей товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомкомплект».

З ТОВ «ХІТ ЛАЙН », на підтвердження чого надав:

Договір № 0706 від 07.06.2016 р. постачання продукції згідно специфікації, видаткову накладну № 151 від 10.06.2016 р. на суму 85 200 грн. - еласіл 137/83 (клей-герметик), товарно-транспортну накладну № Р151 від 10.06.2016 р. 137/83, ПН № 151 від 10.06.2016 р., платіжне доручення № 638 від 21.12.2016 р. на суму 85 200 грн. Реалізація товару відбулася ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС».

З ТОВ «АРТЕСЕЛІТ - ІНВЕСТ», на підтвердження чого надав:

Договір № 1508-16 від 15.08.2016 р. поставки обладнання, запасних частин до нього згідно специфікації на загальну суму 286 800 грн. у т.ч. ПДВ 47 800 грн., видаткову накладну № 14 від 17.08.2016 р. на суму 96 240 грн. у т.ч. ПДВ 16 040.00 грн. - лічильник СБМ-20, лічильник СБТ-10А, лічильник СИ-8Б, лічильник СИ-34Г, лічильник СБМ-21, лічильник Гейгера-Мюллера СИ42Г, товарно-транспортну накладну № Р14 від 17.08.2016 р., ПН № 14 від 17.08.2016, видаткову накладну № 15 від 19.08.2016 р. на суму 190 560.00 грн у т.ч. ПДВ 31 760.00 грн. - лічильник СБТ-10А, лічильник СИ-8Б, лічильник СИ-34Г товарно-транспортну накладну № Р15 від 19.08.2016 р., ПН № 15 від 19.08.2016, платіжне доручення № 572 від 29.08.2016 р.на суму 35 850.00 грн., платіжне доручення №658 від 17.01.2017 р. на суму 250 950.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК« Енергоатом» в особі ВП «Атомкомплект».

З ТОВ «ЕКТО-ПЛЮС», на підтвердження чого надав:

Договір № 269-16 від 26.09.2016 р. на поставку кондуктометру КЛ-С-1 з датчиками, видаткову накладну № 250 від 28.10.2016 р. - кондуктометр КЛ-С-1 з датчиками вартістю 102 840.00 грн у т.ч. ПДВ 17 140.00 грн., товарно-транспортну накладну № 250 від 28.10.2016 р., ПН № 250 від 28.10.2016, платіжне доручення № 235 від 21.12.2016 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС»

З ТОВ «АМЕГА ТРЕЙД ПРОМ», на підтвердження чого надав:

Договір № 2511/2 від 25.11.2016 р. постачання товару згідно специфікації, видаткову накладну № 31 від 25.11.2016 р. на загальну суму 222 960.00 грн. у т.ч. ПДВ 37 160.00 грн. - кондуктометр концентратомер МАРК 603 4 шт., кондуктометр переносний КВЦ-1 2 шт, товарно-транспортну накладну № Р31 від 25.11.2016 р., ПН № 31 від 25.11.2016, платіжне доручення № 689 від 28.02.2017 р. Реалізація товару відбулася ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС».

З ТОВ «СТЕНТОРГ», на підтвердження чого надав:

Договір № 1611-16 від 16.11.2016 р. постачання обладнання, згідно специфікації, видаткову накладну № 17 від 21.11.2016 р. на загальну суму 194 826 грн. в т.ч. ПДВ - 32471 грн. - фільтр АФАС-И-20 на суму 192 826 грн.,фільтр АФА-РМП-20 на суму 12 000.00 грн., товарно-транспортну накладну № Р17 від 21.11.2016 р., ПН № 17 від 21.11.2016 р., платіжне доручення № 671 від 02.02.2017 р. на суму 144 826.00 грн., платіжне доручення № 684 від 27.02.2017 р. на суму 50 000.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Южно -Українська АЕС».

З ТОВ «МЕРЛІН ФІНАНС», на підтвердження чого надав:

Договір № 12/12-16 від 12.12.2016 р. на постачання товару на загальну суму 446 400 грн., в т.ч. ПДВ - 74400 грн., видаткову накладну № 127 від 09.06.2016 р. - гигрометр «Байкал-МК» вик. 1 у кількості 2 шт., товарну-транспортну накладну № 127 від 09.12.2016 р., ПН №127 від 19.12.2016, платіжне доручення № 664 від 19.01.2017 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Запорізька АЕС».

З ТОВ «КАЛІСТО ІНТЕЛ», на підтвердження чого надав:

Договір № 16/01 від 16.01.2017 р. постачання товару згідно специфікації, видаткову накладну № 171 від 20.01.2017 р. на суму 42 120.00 грн. - фільтр АФАС-И-20, товарно-транспортну накладну №.Р171 від 20.01.2017 р ПН№ 171 від 20.01.2017 р., платіжне доручення № 669 від 26.01.2017 р. за договором відступлення права вимоги від 24.01. 2017 р., платіжне доручення № 682 від 16.02.2017 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Атомкомплект».

З ТОВ «РАТЕК-НК», на підтвердження чого надав:

Договір № 28-4/17 від 28.04.2017 р. постачання згідно специфікації Додаток №1 обладнання та запасних частин к ньому на загальну суму 894 672 грн., видаткову накладну № 4 від 05.06.2017 р.- фільтри АФА-РМП-20 у кількості 4300 шт. на суму 47 472.00 грн. у т.ч. ПДВ 7 912.00 грн., товарно-транспортну накладну № 4 від 05.06.2017 р., платіжне доручення № 773 від 14.07.2017 р. у сумі 37 064.00 грн. (ТОВ «Грофтон-про» згідно Договору відступлення права вимоги від 29.05.2017 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівнененська АЕС»

З ТОВ «КОЛОС ДНІПРА», на підтвердження чого надав:

Договір № 1201/06 від 12.06.2017 р. про постачання товару згідно специфікації, згідно з Додатком 1, видаткову накладну № 0623/04 від 23.06.2017р. на суму 383 520.00 грн у т.ч. ПДВ 63920.00 грн. - стрічка фільтрувальна аналітична ЛФАС-4-50, товарно-транспортну накладну ЖР0623/04 від 23.06.2017 р., ПН № 66 від 23.2017р., платіжне доручення № 784 від 07.08.2017 р. на суму 38 352.00 грн., платіжне доручення № 816 від 22.09.2017 на суму 345 168.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Автоматика та машинобудування».

З ТОВ «НОРДВЕЛ ГРУП», на підтвердження чого надав:

Договір № 17/7-5 від 05.07.2017 р. на поставку товарів , кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у специфікації, згідно з Додатком 1, фільтрів АФАС-И-20 163 200 грн. у кількості 1000 шт., видаткову накладну № 2 від 14.07.2017 р. на суму 163 200 грн у т.ч. ПДВ 27 200.00 грн., товарно-транспортну накладну № Р2 від 14.07.2017 р.,

товарно-транспортну накладну № Р2 від 14.07.2017 р., ПН № 2 від 14.07.2017 р., платіжне доручення № 821 від 29.09.2017 р. на суму 163 00,00 грн. на підставі повідомлення про відступлення права вимоги. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС».

З ТОВ «КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ», на підтвердження чого надав:

Договір № 49/17 від 04.09.2017 р. постачання товару кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у специфікації, згідно з Додатком 1. на суму 220 152.00 грн.,

видаткову накладну № 0922/02 від 22.09.2017 р. на суму 171 360.00 грн. у т.ч. ПДВ 28 560.00 грн. - стрічка фільтрувальна аналітична ЛФАС-4-50 420 м, товарно-транспортну накладну № Р0922/02 від 22.09.2017 р., ПН № 192 від 22.09.2017 р., видаткову накладну № 0920/03 від 20.09.2017 р. на суму 48 792.00 грн. - поршень ЗІП до насосу зріджених газів 21 НСГ-25/20А (КК2334.01.010), клапан всмоктуючий ЗІП до насосу зріджених газів 21НСГ-25/20А (КК2308.01.030), втулка ЗІП до насосу зріджених газів 21 НСГ-25/20А (КК2307.01.052), експандер ЗІП до насосу зріджених газів 2 І НСГ-25/20А (КК2326.01.003 кільце поршневе ЗІП до насосу зріджених газів 21НСГ-25/20А (КК2326.01.002), втулка направляюча ЗІП до насосу зріджених газів 21НСГ-25/20А (КК2326.01.004), втулка робоча ЗІП до насосу зріджених газів 21НСГ-25/20А (КК2326.01.011), товарно-транспортну накладну № Р0922/03 від 20.09.2017 р ПН № 191 від 20.09.2017, платіжне доручення № 1 від 21.12.2017 р. на суму 120 152.00 грн., платіжне доручення № 3 від 11.01.2018 р. на суму 100 000.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Автоматика та машинобудування».

З ТОВ «МЕРЛІОН СЕРВІС», на підтвердження чого надав:

Договір № 11-09/1 від 11.09.2017 р. постачання товару, умови якого зазначені у специфікації, згідно з Додатком 1, компаратора - калібратора КМ300К ЗИУСН.349.006-000, видаткову накладну № 25 від 22.09.2017 р. на суму 207 960.00 грн.,у т.ч. ПДВ 34 660.00 грн., товарно-транспортну накладну № Р25 від 22.09.2016 р., ПН № 25 від 22.09.2017 р., платіжне доручення № 854 від 16.11.2017 р. у сумі 207 960.00 грн. за Договором №211 від 22.11.2017 р. про відступлення права вимоги ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Хмельницька АЕС», Договір № 12982 /53-124-01-17-07083 від 14.09.2017 р. постачання товару/обладнання - компаратора - калібратора КМЗООК ЗИУСН.349.006-000, видаткову накладну № 021 від 05.10.2018 р., ПН № 1 від 05.10.2018 р., платіжне доручення № 8384 від 04.12.2017 р. на суму 211 188.00 грн.

З ТОВ «БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ», на підтвердження чого надав:

Договір № 2011 від 20.11.2017 р. постачання обладнання , згідно специфікації - реле (диференційний захист) ДЗТ-21 у кількості 2 шт та реле РТЗ-51 -01 у кількості 20 шт. на суму 203 760.00 грн., видаткову накладну № 1201/03 від 01.12.2017 р. на суму 203 760.00 грн. у т.ч. ПДВ - 33 960.00 грн., ПН № 7 від 1.12.2017 р., Акт приймання-передачі МТР від 01.12.2017 р., товарно-транспортну накладну № Р1201/03 від 01.12. 2017 р., платіжне доручення № 4 від 11.01.2018 р. на суму 203 760.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Хмелъншька АЕС»

З ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «ПОЛКАН», на підтвердження чого надав:

Договір поставки № 806 від 08.06.2018 р. товарів/обладнання що зазначені в специфікації- Додаток 1 на постачання товару на загальну суму 78 386,4 грн., в т.ч. ПДВ - 13064,4 грн., видаткову накладну № 0613/01 від 13.06.2018 р. на суму 78 386,4 грн. -фільтр рухомої фази (NoMet) 20мкм, 1/8 32178 інертний до хроматографу «Стаєр» 26 шт.,

передколонка WARTEX HySphere MM Anion 10*2мкм до хроматографу «Стаєр» 42 шт., передколонка захисна WARTEX ІС Anion 10*4.0mm до хроматографу «Стаєр» 17 шт.,

гвинт-феррула 21 мм з круглою голівкою (різьба 10x32) до хроматографу «Стаєр» 10 шт.,

втулка 8.220.09 до хроматографу «Кристалл-2000» 20 шт., втулка 8.220.380 до хроматографу «Кристалл-2000» 20 шт., мембрана 7.010.019-01 до хроматографу «Кристалл-2000» 20 шт., муфта 6.453.038 (графіт) до хроматографу «Кристалл-2000» 20 шт., ущільнювальний елемент для газових магістралей хроматографу, діаметр Змм до хроматографу «Кристалл-2000» 20 шт., ПН № 27 від 13.06.2018 року, товарно-транспортну накладну №.0613/01 від 13.06.18 р., акт приймання-передачі ТМЦ від 03.06.2018 р., платіжне доручення № 997 від 07.08.2018 р. на суму 50 000 ,00грн., платіжне доручення №1007 від 25.09.2018 р. на суму 90 760.00 грн., повідомлення про відступлення права вимоги 10.09.2018р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» -в особі ВП «Запорізька АЕС».

З ТОВ «ІНЕКС ТРЕЙДІНГ», на підтвердження чого надав:

Договір № 406/1 від 04.06.2018 р. постачання товару /лічильників, видаткову накладну № 0606/04 від 06.06.2018 р. на суму 331 800.00 грн. - лічильники СБТ-10А,

акт приймання-передачі ТМЦ від 06.06.2018 р., товарно-транспортну накладну № 0606/04 від 06.06.2018, платіжне доручення № 1026 від 25.10.208 р. на суму 151 800.00 грн., платіжне доручення № 1052 від 29.11.2018 р. на суму 70 000 000 грн., ПН №5 від 06.06.2018р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Атомкомплект»

З ТОВ «ТИХИЙ ЯР», на підтвердження чого надав:

Договір № 2/07 від 02.07.2018 р. постачання товару у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації 1 до Договору на загальну суму 196 368 грн., в т ч. ПДВ - 32728 грн., а саме: з'єднувальний кабель для монтажних панелей, SCMXCA006-1, монтажна панель на 2 канали. SCM7BP02-D1N, монтажна панель на 4 канали, SCM7BP04-DIN нормалізатор сигналів, SCM7B34-01, нормалізатор сигналів, SCM7B33-02, видаткову накладну № 0717/03 від 17.07.2018 р. на суму 196 368 грн., в т.ч. ПДВ - 32728 грн., акт приймання-передачі ТМЦ № 0717/03 від 17.07.18 р., ПН № 202 від 17.07.2018, платіжне доручення № 1050 від 29.11.2018 р. за Договором про відступлення права вимоги № 25/10 від 25.10.18 р., повідомлення про відступлення права вимоги 25.10.2018 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Автоматика та машинобудування».

З ТОВ «СД-ПРОГРЕС», на підтвердження чого надав:

Договір № 256 від 25.06.2018 р. постачання товару у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації Додаток 1, Додаток 2 на загальну суму 805 920 грн., в т. ч. ПДВ - 134320 грн., видаткову накладну № 0706/05 від 06.07.2018 р. на суму 522 720.00 грн. у т.ч. ПДВ 87 120.00грн. - водневий електрохімічний сенсор ТС 31290, акт приймання-передачі ТМЦ № 0706/05 від 06.07.18 р., товарно-транспортну накладну № 0706/05 від 06.07.18 р., ПН № 69 від 06.07.2018р., видаткову накладну № 0705/10 від 05.07.2018 р. на суму 283 200.00 грн у т.ч. ПДВ 47 200.00 грн. - ЗІП до системи АСУТП авгосинхронізатор універсальний, акт приймання-передачі ТМЦ № 0705/10 від 05.07.1X р., товарно-транспортну накладну № 0705/10 від 05.07.18 р., ПН №68 від 05.07.2018 р., платіжне доручення № 964 від 30.07.2018 р. Реалізовано товар ДП «НАЕК«Енсргоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС».

З ТОВ «ІНПРОМ-ХАРКІВ», на підтвердження чого надав:

Договір № 305 від 30.05.2018 р. постачання товару згідно спеціфікації - комплект для перезарядки водневого сенсору 32741 та Кисневий електрохімічний сенсор Orbisphere 31130.01 на суму 290 760.00 грн., у т.ч. ПДВ 48 480.00 грн., видаткову накладну № 0601/06 від 01.06.2018 р., товарно-транспортну накладну №0601/06 від 01.06.18 р., ПН № 16 від 01.06.2018 р. Отриманий товар оплачений на підставі Договору відступлення права вимоги № 111 від 01.11.2018 р. та повідомлення про відступлення права вимоги, платіжне доручення № 1051 від 25.09.2018 на суму 200 000.00 грн., платіжне доручення № 1007 від 25.09.20018 р. на суму 90 760.00 грн. Реалізовано товар ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС»

Як вбачається з матеріалів справи, висновки Відповідача щодо фіктивності господарських операцій базуються на даних досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, якими встановлено, що ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «СД-Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Інекс Трейдінг» задіяні в схемах ухилення від сплати податків; аналізі даних Єдиного реєстру податкових накладних, згідно яких, контрагенти позивача ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Ратек-НК», ТОВ «Калісто Інтел», ТОВ «Олімпіакос», ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Елада Консалт», ТОВ «Хіт Лайн», ТОВ «Артеселіт-Інвест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «СД Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків» документували придбання у контрагентів-постачальників: алкогольні та безалкогольні напої, цукерки, цукор, сигарети, продукти харчування, іграшки, гарнітури, будівельні матеріали, крупи, м'ясо, олію, консультативні послуги, корм для котів, газ природний, послуги охорони, інструменти, свердла, патрони, електромонтажні роботи, автомобільні запчастині, тканину, скло, круасани, каву, чай, вживаний одяг, смартфони, мобільні телефони, планшети, мандарини, котел твердопаливний, транспортування вантажів, туалетний папір, рушники, серветки, в той час як Позивач декларував придбання від цих контрагентів інших товарів (лічильники, гігрометри «Байкал-МК», стрічку фільтрувальну аналітичну ЛФАС-4-50, обойми з валиками У-16.183.03, візири У-17.442.02 , ремні зубчаті ЛР1-100-5, фільтри рухомої фази, передколонки до хроматографу «Стаєр», гвинти-феррула 21мм з круглою голівкою до хроматографу «Стаєр», втулки до хроматографу «Кристалл-2000», втулки до хроматографу «Кристалл-2000», мембрани до хроматографу «Кристалл-2000», муфти до хроматографу «Кристалл-2000», ущільнювальний елемент для газових магістралей хроматографу до хроматографу «Кристалл-2000», ЗІП до системи АСУТП авто синхронізатор універсальний, вогневий електрохімічний сенсор ТС 31290, комплект для перезарядки водневого сенсору, кисневий електрохімічний сенсор, з'єднувальні кабелі для монтажних панелей, монтажні панелі на 2 канали, монтажні панелі на 4 канали, нормалі затори сигналів, реле (диференційний захист), кондуктометри концентратомери, кондуктометри переносні, фотоелектронні помножувачі, фільтри, поршні ЗІП до насосу зріджених газів, клапани всмоктуючі ЗІП до насосу зріджених газів, втулки ЗІП до насосу зріджених газів, експандери ЗІП до насосу зріджених газів, кільця поршневі ЗІП до насосу зріджених газів, втулки направляючи ЗІП до насосу зріджених газів, втулки робочі ЗІП до насосу зріджених газів, стрічки фільтрувальні аналітичні, компаратори - калібратори, газоаналізатор, збуджувачі витрат, перетворювач цифровий лінійних переміщень, віброперетворювач, клапани всмоктуючи стрічки ЛЕТСАР, еласіл); у контрагентів відсутня достатня кількість трудових ресурсів, документальних підтверджень щодо рівня їх освіти, кваліфікації, відсутності інформації про основні засоби (власні чи орендовані), транспортних засобів, виробничих потужностей, складських приміщень; свідоцтва платників ПДВ ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Артеселіт - Інвест», ТОВ «Елада Консалт», ТОВ «Калісто Інтел», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Олімпіакос», ТОВ «Ратек-НК», ТОВ «Спрайм +», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Хіт Лайн» - анульовані; ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Ратек-НК» відсутні за податковою адресою.

Так, Відповідач, обґрунтовуючи фактичне нездійснення операцій між Позивачем та ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Ратек-НК», ТОВ «Калісто Інтел», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», послався на зафіксовані у відповідних вироках обставини, які надав безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, висновки апелянта щодо фактичного нездійснення господарських операцій із Позивачем та ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «СД-Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Інекс Трейдінг», грунтуються на матеріалах досудового розслідування кримінальних проваджень №32015100010000126, №12017000000001344.

Водночас, на підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту та витрат за такими операціями, позивачем були вищезазначені первинні документи.

Вказані первинні документи надавалися контролюючому органу під час перевірки в оригіналі, що підтверджується відомостями акту-перевірки, не містили дефектів змісту чи форми та були підписані уповноваженими особами і скріплені печатками товариств.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності, суд встановив, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

У свою чергу, контролюючим органом, за висновками суду, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП « Екоспецприлад» спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

При цьому, суд першої інстанції цілком об'єктивно визнав необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних, результати здійснених контрольних заходів щодо контрагентів позивача: ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Ратек-НК», ТОВ «Калісто Інтел», ТОВ «Олімпіакос», ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Елада Консалт», ТОВ «Хіт Лайн», ТОВ «Артеселіт-Інвест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерлін Фінанс», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «СД Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків», як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №802/1428/17-а.

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення продавцем правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

При цьому, невиконання своїх податкових зобов'язань контрагентами платника податків не можуть бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, який ці дані задекларував. Також, наявність або відсутність матеріально - технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Так у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.05.2018р. (справа 537/1821/18) в рамках кримінального провадження від 21.12.2017р. №42017171090000190 по обвинуваченню директора ТОВ «Кремпуть» ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України встановлено, що ТОВ «Аріал - Торг» використовувалось іншими підприємствами без наявності будь-яких господарських взаємовідносин щодо передачі товарно-матеріальних цінностей, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2019р. (справа 490/8918/18) встановлено, що ОСОБА_3 , діючи умисно, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи, що юридична особа створюється з метою прикриття незаконної діяльності, у листопаді 2016р., за пропозицією невстановленої особи надав згоду та створив фіктивне підприємство ТОВ «Ратек-НК». Після створення, незаконна діяльність ТОВ «Ратек-НК» полягала у тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити вказаного підприємства та його печатку, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформлені неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів, після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

Крім того, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017р. (справа №757/33900/17) встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи, що юридична особа створюється з метою прикриття незаконної діяльності, у грудні 2016р., за пропозицією невстановленої особи надала згоду на створення фіктивних підприємств, у тому числі, ТОВ «Калісто-Інтел». Після створення, незаконна діяльність «Калісто-Інтел» полягала у тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити вказаного підприємства та його печатку, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформлені неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів, після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

Вироком Сумського районного суду Сумської області від 01 червня 2021 року ( справа № 587/781/21 встановлено, що ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та їх подання для такої реєстрації, достовірно усвідомлюючи, що надані їй на підпис документи ТОВ «Буд Груп Технолоджи» містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_5 засвідчила документи своїми підписами, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами офіційних документів, тобто вчинила їх підроблення. При цьому, виконуючи таким чином спільний з невстановленою особою злочинний умисел, ОСОБА_5 розуміла, що фактично юридичну особу не створювала, її керівником не являлась та не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «Буд Груп Технолоджи».

Підсумовуючи викладене, вбачається, що проаналізовані судом апеляційної інстанції вироки судів, взагалі не містять інформації про господарські операції з ТОВ «Меркурій», і стосуються виключно правових наслідків дій чи бездіяльності керівників підприємств, які мали взаємовідносини з підприємством Позивача. На думку колегії суддів, у вироках не зазначено жодних обставин, які б унеможливлювали здійснення господарських операцій контрагентами - постачальниками з ПП « Екоспецприлад».

Вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на теперішній час не звітують до контролюючих органів, що є неприпустимим за законодавством України та за нормами міжнародного права.

Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Визнання пояснення / протоколу допиту директора контрагента доказом нереальності господарських операцій ставить під сумнів компетенцію ЄСПЛ.

З урахуванням підходів ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах «"Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії», «"Булвес" АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Зокрема, у параграфах 70- 71 рішення у справі «"Булвес" АД проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив:

«[…] Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).

Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Тому, невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Указана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі №809/2918/13-а.

Наведеному принципу не відповідає ситуація, коли у вироку в межах кримінального провадження щодо директора імовірно фіктивного підприємства суд, практично не досліджуючи господарську діяльність цього підприємства (оскільки склад злочину закінчується в момент придбання / перереєстрації фіктивного підприємства), робить висновки про те, що підприємство було створено з метою прикриття незаконної діяльності, ніколи не здійснювало жодної господарської діяльності, усі його господарські операції з контрагентами є фіктивними тощо.

На практиці створювалися свого роду «преюдиції» невизнання податкових наслідків операцій із підприємствами з ознаками фіктивності, що створювало тиск на сумлінних платників податків. Нерідко податкові органи, окрім факту наявності кримінальної відповідальності, використовували вироки та матеріали досудового розслідування як докази при притягненні до відповідальності за порушення норм податкового законодавства, коли директор чи формальний власник залучалися до відповідальності з формально незначною сумою штрафу.

Водночас, при здійсненні господарських відносин серед контрагентів ніби-то фіктивного підприємства виявляються сумлінні платники податків, які реально ведуть господарську діяльність, а такі вироки є підставою для податкових донарахувань підприємству та зайвого податкового навантаження.

Отже, факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами рух товару і зміни в активах / зобов'язаннях платника податків підтверджуються. Як наслідок, існує нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Норми матеріального права не можуть пов'язувати визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковою наявністю вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво.

Матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні.

Суд не повинен брати до уваги будь-який вирок, наданий контролюючим органом. Вирок повинен мати відношення до взаємовідносин платника податків та контрагента. Стаття 358 Кримінального кодексу України не має жодного відношення до «фіктивності» контрагента платника податків, а стосується відповідальності за підроблення документів тощо. Що стосується статті 205 Кримінального кодексу України, то потрібно здійснювати поглиблений аналіз наданого податковим органом вироку, установити, чи дійсно вирок мав відношення до господарських відносин платника податків і контрагента та, врешті, кого було притягнуто до відповідальності.

Вказана правова позицію висловлена в Ухвалі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 160/3364/19.

Так само не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними факт порушення кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироків суду або ухвал про закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 20.02.2018 по справі №826/6280/13-а.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що на підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2018р. рахується кредиторська заборгованість перед постачальником строк позовної давності якої минув, а саме ТОВ «Альфа-Карин» (дата виникнення 17.11.2015р.) - в розмірі 88760грн.; ТОВ «Торговий дім «Орлан» (дата виникнення 21.12.2015р.) - в розмірі 792грн.

Слід зазначити, що в судовому засіданні представник позивача визнав правомірність податкового повідомлення рішення в частині нарахування податковим повідомленням-рішенням №0021111407 від 11.05.2019р. податку на прибуток в розмірі 16 120 грн. та штрафних санкцій у сумі 4 030грн., у зв'язку з не включенням до складу доходу за 2018р. безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 89 552грн.

Таким чином, на порушення п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, п.7.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», позивачем до складу валового доходу не включена сума безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 89552грн., у тому числі: за 2018р. - 89552грн.

Щодо висновків апелянта про те, що Позивач не оприбуткував в касовій книзі надходження готівкових коштів від фізичної особи ОСОБА_6 , та повернення таких, слід звернути увагу на наступне правове регулювання.

Пунктом 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Водночас, Позивач заперечував факт надходження готівки до каси з тих підстав, що відповідна готівка у сумі 21000 грн., як позичальником, вносилась ОСОБА_6 та поверталась ОСОБА_6 через касу банку - АТ«УКРСИББАНК».

Проаналізувавши надані квитанції та виписки з банківського рахунку, суд апеляційної інстанції встановив, що платником та отримувачем при здійсненні відповідних операцій виступало саме ПП «Екоспецприлад», а не ОСОБА_6 .

Так, дійсно як підтверджується матеріалами справи (виписками із банківського рахунку, квитанціями), готівкові кошти у розмірі 21000 грн. вносились на рахунок ПП «Екоспецприлад», а не ОСОБА_6 . Позивач не наполягає на тому, що банком було допущено порушення при оформленні відповідних банківських операцій.

Поряд із цим, апелянтом не обгрунтовано на підставі яких доказів ним сформовано висновок про те, що готівкові кошти були зняті саме Позивачем з банківського рахунку та без оприбуткування, видані фізичній особі ОСОБА_6 .

Адже згідно із матеріалами справи, Позивач наполягав, що видача коштів у розмірі 21000 грн. здійснювалась ОСОБА_6 безпосередньо банківською установою.

20 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №1340/3510/18 сформувала правовий висновок, відповідно до якого, оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися. З огляду на це, Великою Палатою Верховного Суду зазначено про незастосовність до відповідних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 та про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на наведене, податкове - повідомлення рішення № 0022681406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 210 000 грн., яке винесено на підставі абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95, є протиправним.

У зв'язку з викладеним колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ «Аріал-Торг», ТОВ «Олімпіакос», ТОВ «Спрайм+», ТОВ «Промостар Україна», ТОВ «Еладакон-Салт», Тов «Хіт Лайн», Тов «Артеселіт-Швест», ТОВ «Екто-Плюс», ТОВ «Амега Трейд Пром», ТОВ «Стенторг», ТОВ «Мерілін Фінанс», ТОВ «Калістоінтел», ТОВ «Ратек-Нк», ТОВ «Колос Дніпра», ТОВ «Нордвел Груп», ТОВ «Компанія Сонячна Земля», ТОВ «Мерліон Сервіс», ТОВ «Буд Груп Технолоджи», ТОВ «Охоронна Компанія «Полкан», ТОВ «Інекс Трейдінг», ТОВ «Тихий Яр», ТОВ «Сд-Прогрес», ТОВ «Інпром-Харків» у період, що перевірявся, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують факт здійснення таких операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Водночас, оскільки на суд покладено обов'язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Законів України «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях від 07 липня 2010 року та 02 червня 2016 року), зазначений обов'язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв'язку з чим, наявні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі за позовом Приватного підприємства «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 травня 2019 року №0021111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 986 783 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 789 426 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 197 357 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Приватного підприємства «ЕКОСПЕЦПРИЛАД» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 травня 2019 року №0021111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в частині 773 306 грн. та штрафних санкцій 193 327 грн.

У позовних вимогах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 травня 2019 року №0021111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, у сумі 16 120 грн. та штрафних санкцій 4030 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA9089 9998 03131 1125 60000 26001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судові витрати у розмірі 28,815 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять ) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.11.2021р.

Головуючий суддя Стас Л.В.

Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.