36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.03.2010 р. Справа №21/252
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", 39701, вул. Колгоспна, 51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", 39701, вул. Київська,101-а, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область
про стягнення 38464,33 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", 39701, вул. Київська,101-а, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", 39701, вул. Колгоспна, 51, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область
про визнання договору оренди від 01.02.2009р. недійсним
Суддя Тимченко Б.П.
Представники :
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Чорнуха Ю.В., дов. б/н від 26.10.09р.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Порубльов С.В. дов. № 23 від 23.10.09р.
За згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про стягнення грошових коштів в розмірі 38464,33 грн. та зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" про визнання договору оренди від 01.02.2009р. недійсним.
Представник ТОВ "Сільгосппродукт" на задоволенні первісного позову наполягає та заперечує проти зустрічного позову.
Представник ТОВ "Довіра" проти первісного позову заперечує та просить задовольнити зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив :
Згідно договору оренди № 2/08.09. від 01 лютого 2009 року за актом приймання - передачі від 02 лютого 2009 року відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення складу площею 300 квадратних метри.
Вартість користування приміщенням становила 3000 гривень в місяць згідно п. 3.1 договору.
Відповідач за користування майном за цим договором кошти не сплатив.
Основна заборгованість за період з березня по липень 2009 року за 6 місяців становить 18000 гривень.
За користування приміщенням в серпні, до 25 серпня 2009 року включно заборгованість склала - 2419.35 гривень.
Отже, розмір основної заборгованості становить - 20419,35 гривень.
Згідно п. 6.2 договору позивач просить стягнути за прострочку платежу з відповідач в розмірі подвійної облікової ставки НБУ .
Згідно умов договору, зокрема, п. 3.3 договору, орендна плата за користування приміщенням сплачується щомісячно. Згідно ст. 254 ч. З ЦК України строк, встановлений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Отже, останній строк сплати платежу за користування майном в певному місяця спливає в останній день місяця, наступного за місяцем фактичного користування.
Отже, 01 квітня 2009 року є першим днем прострочення платежу за користування приміщенням в лютому 2009 року.
Позивач неодноразово уточнював та збільшував позовні вимоги. Останньою заявою про уточнення та збільшення позовних вимог від 15.02.2010р. (вхідний № 02.090д від 16.02.10р.), що була прийнята ухвалою господарського суду від 16.02.10 р. до розгляду з первісним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача 20419,35 грн основного боргу, 12580, 65 грн збитків, 1878,04 грн. пені, 3223,23 грн. інфляційних збитків та 363,06 грн. 3% річних, а всього 38464,33 грн.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, якщо договором або законом не встановлено інший розмір процентів.
Листом від 21 серпня 2009 року, Позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди № 2/08.09 від 01 лютого 2009 року в зв'язку з тим, що відповідач не вносить плату за користування приміщенням протягом трьох місяців та запропоновано в 10 денний термін повернути приміщення зі складанням акту.
Ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов"язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом згідно ст. 611 Цивільного кодексу України.
З урахуванням вище викладеного стягненню з первісного відповідача підлягають 20419,35 грн основного боргу, 1878,04 грн. пені, 3223,23 грн. інфляційних збитків та 363,06 грн. 3% річних.
Позивач не довів понесення ним збитків в сумі 12580,65 грн, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати договір № 2/01.09 від 01.02.2009 року недійсним повністю, в зв'язку з тим, що його укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
В обгрунтування зустрічного позову первісний відповідач посилається на те, що ТОВ "Сільгоспродукт" не подав суду доказів, які підтверджують право власності на об'єкт оренди та в самому договорі оренди не вказано індексацію орендної плати, порядок використання амортизаційних нарахувань відрахувань, порядок відновлення орендованого майна та умови його повернення та викупу.
Суд дослідив зустрічну позовну заяву та дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів, що при укладенні договору були недотримані істотні умови договору.
Керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул.Київська,101-а, код ЄДРПОУ 13932484, р/р 26009004319001, МФО 331177 в КФ АТ "Укрінбанк" м. Кременчук) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул.Колгоспна,51, код ЄДРПОУ невідомий, р/р 26005050001397, МФО 331304 в КФ АКБ "Індустріалбанк") 20419,35 грн. - борг, 1878,04 грн. пені, 3223,23 грн. інфляційних збитків та 363,06 грн. 3% річних., 258,83 грн. державного мита, 122,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4.В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Тимченко Б.П.