Справа № 22-4389/10 Головуючий у 1 інстанції: Іванченко М.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
«24» червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Спас О.В.
Бабак А.М.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області на постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,
08 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому зазначала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом - Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управління ПФУ продовж 2006-2008 років таку надбавку до пенсії їй не нараховувало та не виплачувало. Просила поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов'язати Управління ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату надбавки до пенсії за 2006-2008 роки у сумі 3891,9 грн.
Постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити за період з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року перерахунок та виплату надбавки до пенсії позивачу у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області посилаючись на незаконність та необгрунтованність у зв'язку з порушенням норм матеріального права постанови суду першої інстанції просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, якою відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність законність та обгрунтованність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні (а.с. зв. ст.10).
У відповідності до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Аналіз п. 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" дає можливість зробити висновок стосовно того, що цією нормою зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу Ш "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 28/2008 (№ Ю-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог з урахуванням річного строку звернення до суду, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного строку.
Отже, в період з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , в редакції закону від 18.11.2004 року.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді :