Справа № 22 - 4179 /10 Головуючий у 1 інстанції: Горбачова.Ю.В.
Суддя-доповідач: Осоцький І.І.
«29» червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Мануйлова Ю.С.,
Давискиби Н.Ф.
при секретарі Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду, визнання протиправним рішення та нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду, визнання протиправним рішення та нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
В позові зазначав, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом - Закон), що набрав чинності з 01 січня 2006 року він має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте всупереч вимогам законодавства призначена йому грошова допомога в 2006-2008 роках не виплачувалась, а в 2008 - 2009 роках виплачувалась не в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 року і до часу подання позовної заяви, визнати протиправними рішення УПФУ в м. Мелітополі про відмову у призначені йому підвищення до пенсії згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати УПФУ в м. Мелітополі нарахувати йому та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року до 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягнути з УПФУ в м. Мелітополі на свою користь витрати по сплаті державного мита у сумі 3,40 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
В поновленні строку на звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_3 відмовлено.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22.02.2009 року до 01.01.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-VI від 18 листопада 2004 року, з урахуванням раніше виплаченої суми соціальної допомоги за цей період.
В іншій частині позову відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в м. Мелітополі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та відміткою у пенсійному посвідченні (а.с.4-5).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів ,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області відхилити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді: