Справа №22-4051/ 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Н.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
22 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейка В.О.
Суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради
на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнив у судовому засіданні та просив визнати неправомірною відмову УПСЗН Токмацької міської ради у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення та стягнути на його користь з відповідача недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 рр.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Згідно із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка для інвалідів І та II групи становить п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною сьомою ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Фактично позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення у таких розмірах:
в січні 2008 року - 120,00 грн.
в січні 2009 року - 120,00 грн.
Але, розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на час отримання позивачем допомоги на оздоровлення, становив:
з 01 січня 2008 року - 515 грн., на місяць (ст. 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р.).
з 01 січня 2009 року - 605 грн., на місяць (ст. ЗУ «Про державний бюджет на 2009
р.).
На підставі цього позивач вважає, що розмір щомісячної допомоги на
оздоровлення, яку він повинен був отримати у 2008 році - 2575 грн., (5x515), у 2009 році -3025 грн., (5x605), але фактично позивач отримав за вказані роки щорічну допомогу на оздоровлення на загальну суму 240 грн. Розмір недотриманої ним суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки становить - 5360 грн.
Постановою постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області щодо ненарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у правом відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат неправомірними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік в розмірі 2905 грн.
В решті позову відмовлено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: І категорії та є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно довідки відповідача щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік була виплачена позивачу в розмірі 120,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону №796 було викладено в такій редакції: "одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний пункт Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційним, тобто дія ст. 48 Закону №796 з 22.05.2008 року відновлена.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.
В 2009 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не приймалося.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у 2009 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796.
Колегія суддів вважає, що положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" в частині надання права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань не можуть бути застосовані до визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він вже встановлений ст. 48 зазначеного Законом, тому норма Закона в будь-якому випадку має вищу юридичну силу ніж постанова КМ України.
В 2009 році змін та доповнень до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилося. Тому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону №796 і у 2009 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 20 вересня 2005року № 936.
З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 19 листопада 2009 року.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2010 року цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: