Справа № 22-4023 Головуючий у 1 інстанції Кіяшко В.О. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
“24”червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі Черненко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Райффйзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином.
У січні 2010 року ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райффйзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином, в якому зазначив що 08 вересня 2008 року між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 010/17-41/727 за яким банк надав йому 30000,00 доларів США на споживчі цілі. Договір передбачає, що кредит позивачу видано в іноземній валюті - доларах США та розрахунки між ОСОБА_4 та відповідачем мають здійснюватися в тій самій валюті. Зазначений кредит носив цільовий характер та іноземна валюта була видана позивачу на конкретні цілі, тобто для здійснення правочину з резидентом України. Позивач вважає, що відповідач не мав права надавати йому, резиденту України, кредит в іноземній валюті для, розрахунків цією валютою з іншим резидентом України, бо згідно ст. З Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15- 93 від 199,3р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, а відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ, згаданого вище, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, одним з яких є відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Позивач вважає, що вказаний договір є удаваним правочином, оскільки насправді договір був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: надання кредиту в національній валюті України. Відповідач знав про те, що для розрахунку з резидентом України позивачу необхідні саме гривні, а не будь-яка інша валюта, але видаючи в кредит готівкою іноземну валюту, відповідач усвідомлював, що цей акт носить формальний характер, а насправді ця валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент Національної валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням. Також права позивача порушуються спірним договором, бо через коливання курсу долару до національної валюти України в теперішній час він вимушений сплачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отримав від банку, та більші суми процентів в гривнях, ніж це фактично передбачено договором.
Посилаючись на порушення відповідачем його прав, позивач просив суд Визнати недійсним договір №010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
В процесі розгляду справи Позивач змінив свої позовні вимоги де просив суд Визнати кредитний договір№010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»- удаваним правочином, а також визнати данний договір укладеним в Національній валюті України на умовах викладених в договорі в сумі 145,500 гривень.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.05.2010 року позов ОСОБА_4, був задоволений .
Визнано кредитний договір№010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»- удаваним правочином.
Визнано кредитний договір№010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»- укладеним в Національній валюті України на умовах викладених в договорі в сумі 145,500 гривень.
В апеляційній скарзі на рішення суду ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином, за яким банк надав йому 30000,00 доларів США на споживчі цілі, оскільки, як вважає позивач та з ним погодився суд першої інстанції, насправді договір був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: надання кредиту в національній валюті України.
За ч.1, 2 ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Пунктом 25 Постанови Пленуму Верхосного Суду України, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз*яснено, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК ) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Отже, мета удаваного правочину, це приховати інший правочин. Але для досягнення цієї мети повинні бути умисні дії сторін.
З матеріалів справи видно, що відповідач-банк, має можливість надавати кредити як у іноземній валюті так і у національній і в першу чергу, як зазначає апеллянт, банк керується бажанням позичальника.
Як видно з анкети-заяви на кредит під комерційну іпотеку від 15.07.2008року, саме ОСОБА_4, звернувся до відповідача про отримання кредиту 30000, в долларах США(а/с 50-51)). З цієї анкети вбачається, що ОСОБА_4, і раніше в інших банках брав кредити в доларах США, а отже він обізнаний з порядком його отриманання та повернення і який кредит корисніший для нього.
08 вересня 2008 року між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 010/17-41/727 за яким банк надав йому 30000,00 доларів США на споживчі цілі(а/с 7-11).
В суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач заперечує своє бажання приховати інший правочин в наданні кредиту позивачеві в національній валюті, в сумі 145,500 гривень, оскільки в такому правочині не було потреби.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що сторони умисно оформили 08 вересня 2008 року кредитний договір № 010/17-41/727 на отримання ОСОБА_4, кредиту 30000 в долларах США, маючи на меті приховати інший, на кредит в національній валюті, в сумі 145,500 гривень.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України, позивач повинен довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України зазначені ним обставини, а такі безспірні докази позову, про існування іншого правочину, на кредит в національній валюті, в сумі 145,500 гривень, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, якими спростовуються висновки суду першої інстанції про задоволення позову, тому рішення від 05.05.2010 року, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволення позову.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.05.2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Райффйзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22-4023 Головуючий у 1 інстанції Кіяшко В.О. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Вступна та резолютивна частини
“24”червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Прокопенка О.Л.
При секретарі Черненко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Райффйзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.05.2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Райффйзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді: