Справа № 22-3932 Головуючий у 1 інстанції: Дюженко Л.А.
2010р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
21 червня 2010р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.
при секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року по справі за позовом ВАТ „Дніпроенерго” до ОСОБА_2, треті особи: Запорізька державна інженерна академія в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА, Ленінська державна районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про виселення без надання іншого жилого приміщення, та за позовом Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА до ВАТ „Дніпроенерго”, ОСОБА_2, третя особа: Ленінська державна районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні державною власністю, виселення з наданням іншого жилого приміщення, зобов”язання надати інше жиле приміщення,
У червні 2009 року ВАТ „Дніпроенерго” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що 28.02.1995 року між Запорізьким гідроенергетичним технікумом та підприємством „Дніпроенергоспецремонт” було укладено договір оренди житлових приміщень, за умовами якого технікум передав в строкове платне користування частину приміщень( 5 поверх гуртожитку), розташованих по вул. Трегубова, 1 у м. Запоріжжі.
30.12.1998 року між СЕ „Дніпроенергоспецремонт” ВАТ „Дніпроенерго” та Запорізьким гідроенергетичним технікумом ЗДІА був переукладений новий договір оренди зазначеного нерухомого майна. Орендовану частину гуртожитку ВАТ „Дніпроенерго” використовувало для проживання своїх працівників.
У зв”язку з цим на підставі спільного рішення адміністрації та профспілки „Дніпроенергоспецремонт” від 24.11.1995 року працівнику підприємства ОСОБА_3 11.12.1995 року був виданий ордер на кімнату № 513 в орендованому гуртожитку для поселення родини у складі 2 осіб - його та дружини ОСОБА_2
У 2001 році шлюб між подружжям було розірвано, ОСОБА_3 у добровільному порядку виселився із гуртожитку, а в кімнаті залишилися проживати ОСОБА_2 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, 1996 року народження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.2008 року, яке набрало законної сили, договір оренди нерухомого майна від 30.12.1998 року розірвано і на ВАТ „Дніпроенерго” покладено обов”язок повернути Запорізькій державній інженерній академії в особі Гідроенергетичного технікуму на підставі акту прийому-передачі частину приміщення п”ятого поверху гуртожитку.
Посилаючись на те, що у зв”язку з розірванням договору оренди перестали існувати підстави для подальшого проживання ОСОБА_2 у гуртожитку, ВАТ „Дніпроенерго” просило виселити ОСОБА_2 разом із неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 із кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
У грудні 2009 року залучена в якості третьої особи ЗДІА в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу звернулася із самостійним позовом до ВАТ „Дніпроенерго” та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зобов”язання ВАТ „Дніпроенерго”надати інше житло.
У позові зазначалось, що студентський гуртожиток по вул. Трегубова, 1 у м. Запоріжжі є державною власністю та знаходиться на балансі ЗГЕК ЗДІА.
На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2008 року про розірвання договору оренди, укладеного 30.12.1998 року, ВАТ „Дніпроенерго” зобов”язано повернути ЗГЕК ЗДІА приміщення п”ятого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1, загальною площею 345,9 кв.м.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року було роз”яснено спосіб виконання зазначеного рішення, а саме, орендатор в особі ВАТ „Дніпроенерго” зобов”язаний повернути приміщення у тому ж стані, в якому воно було передано.
Щодо мешканців гуртожитку, яких ВАТ „Дніпроенерго” поселило в орендовані приміщення студентського гуртожитку, то позивач зазначає, що після розірвання договору оренди підстави для проживання у гуртожитку вони втратили і мають бути переселені ВАТ „Дніпроенерго” в інше житло.
У зв”язку з цим просить усунути перешкоди у користуванні державною власністю - приміщенням кімнати № 513 у студентському гуртожитку по АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_2 разом із неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 із зазначеної кімнати, зобов”язавши ВАТ „Дніпроенерго” надати їм інше жиле приміщення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року у задоволенні позову ВАТ „Дніпроенерго” та Запорізької державної інженерної академії в особі Гідроенергетичного коледжу ЗДІА - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Запорізької державної інженерної академії, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ЗДІА скасувати та ухвалити нове, яким зазначені вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в межах вимог, заявлених Запорізькою державною інженерною академією, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, гуртожиток по АДРЕСА_1 є власністю Держави в особі Верховної Ради України, що підтверджується свідоцтвом на право власності № 1078 , виданим на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 159/18 від 27.04.2000 року(а.с.42,55).
Згідно акту технічної прийомки від 30.11.1966 року, затвердженого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.01.1967 року, вказаний будинок був прийнятий в експлуатацію, як студентський гуртожиток на 515 місць Запорізького гідроенерготехнікуму(а.с.103-110).
Листом від 11.09.1993 року Міністерство енергетики та електрифікації України надало дозвіл виконати реконструкцію гуртожитку технікуму з коридорної на квартирну систему(а.с.36). Даних про те, що після реконструкції змінювався статус будинку, як жилого будинку для малосімейних для використання в якості сімейного гуртожитку, в матеріалах справи немає.
28.02.1995 року між Запорізьким гідроенергетичним технікумом та підприємством „Дніпроенергоспецремонт” приміщення 5 поверху гуртожитку були передані у тимчасову оренду на строк 5 років з дати підписання акту про прийомку будинку гуртожитку в експлуатацію після завершення робіт з реконструкції(а.с.7).
На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкової організації підприємства „Дніпроенергоспецремонт” від 24.11.1995 року працівнику вказаного підприємства ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_2 було видано ордер на житлову площу в студентському гуртожитку, на поверсі для малосімейних(а.с.25), отже для вселення не в належне підприємству, а в орендоване ним приміщення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 року № 491 технікум було переведено у підпорядкування Міністерству освіти України, а постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1997 року № 526 діяльність Запорізького гідроенергетичного технікуму було припинено шляхом його реорганізації у структурний підрозділ Запорізької державної інженерної академії без права юридичної особи. Наказом ректора ЗДІА від 14.09.2007 року № 388-01 технікум було перейменовано у Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА(а.с.49).
За укладеним 30.12.1998 року між Гідроенергетичним технікумом ЗДІА та „Дніпроенергоспецремонт” договором оренди, погодженим ректором ЗДІА 20.05.1999 року, у строкове платне користування орендарю, з метою проживання робітників „Дніпроенергоспецремонт”, був переданий 5 поверх гуртожитку по АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі Гідроенергетичного технікуму ЗДІА(а.с.9).
Ухвалюючи рішення про відмову Запорізькій державній інженерній академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу у задоволенні позову про усунення у зв”язку з розірванням договору оренди, предметом якого були приміщення 5 поверху гуртожитку, перешкод у користуванні державною власністю шляхом виселення осіб з розташованого на 5 поверсі приміщення кімнати № 513, суд виходив з того, що вказаний позивач є неналежним, оскільки відповідно до Закону України від 21.09.2006 року „Про управління об”єктами державної власності” суб”єктами управління об”єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади.
За висновком суду, функції управління у даному випадку належать Міністерству освіти України, а не позивачу, який власником не являється і тому законних підстав щодо звернення до суду з питань виселення мешканців з гуртожитку та усунення перешкод у користуванні державним майном не має.
Такий висновок суду суперечить положенням Закону України „Про управління об”єктами державної власності”, ст.ст.326, 396, 398 ЦК України.
Як передбачено ч.3 ст. 326 ЦК України( у редакції від 21 вересня 2006 року), управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб”єктами.
За положеннями ст. 4 Закону України від 21.09.2006 року „Про управління об”єктами державної власності”, суб”єктами управління об”єктами державної власності є не тільки міністерства та інші органи виконавчої влади, але й державні господарські організації, органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.
Як визначено ст.ст. 23,63 Закону України „Про вищу освіту”, за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно.
Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належить вищому навчальному закладу на правах оперативного управління. Таке майно не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.
Вищий навчальний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов”язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Отже прийшовши до помилкового висновку про неналежність позивача та відмовляючи з цих підстав Запорізькій державній інженерній академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу у задоволенні позову, суд заявлені ЗДІА вимоги по суті взагалі не розглянув, а відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України це є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Порядок надання жилої площі у гуртожитку, правила користування гуртожитками та виселення із них регулюються ст.ст. 127-132 Житлового кодексу України та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, відповідно до яких гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом.
Як вбачається із позовної заяви ЗДІА в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу, як на підстави заявленого позову позивач посилався не тільки на норми ст.ст. 125, 132 Житлового кодексу, але й на наслідки розірвання укладеного юридичними особами договору оренди житла, яке ВАТ „Дніпроенерго” використовувало для проживання своїх працівників, які регулюються нормами ЦК.
Доводи позивача щодо цільового призначення гуртожитку, які мають зазначатися, зокрема, у Положенні про цей гуртожиток, правомірності видачі підприємством ордеру на право користування житлом у гуртожитку , приміщення якого орендувалося цим підприємством, суд при розгляді справи не перевіряв, як і питання про те, чи не використовується спірне приміщення родиною ОСОБА_2 на умовах безпосереднього найму, чи відкритий на неї особистий рахунок, за тарифами чи за ставками і якими нею здійснюється оплата за житло.
В результаті обставини справи та характер спірних правовідносин, які склалися між сторонами, суд належним чином не з”ясовував і ухвалив рішення, яке не вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України не відповідає.
Керуючись ст.ст. 307, п.5 ч.1 ст. 311, ст.ст. 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року по даній справі в частині відмови у задоволенні позову Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА до ВАТ „Дніпроенерго”, ОСОБА_2, третя особа: Ленінська державна районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні державною власністю, виселення з наданням іншого жилого приміщення, зобов”язання надати інше жиле приміщення, - скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, у іншому складі.
В іншій частині рішення не оскаржувалось.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: