Справа № 932/10123/21
Провадження № 1-кс/932/4999/21
27 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 12021041030000989 від 01.09.2021 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого у м. Дніпрі, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, з середньою освітою, який мешкає у будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , раніше засудженого вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2019 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки, до якого приєднано невідбуте покарання за попереднім засудженням, до відбування покарання у вигляді 2 років та 1 місяця позбавлення волі, 27.08.2020 року звільнений по відбуттю покарання, -
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за корисливі майнові злочини, маючи судимість, яка не знята і не погашена у встановленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. 26.11.2021 року близько 05 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 знаходилися за адресою: АДРЕСА_3 , де у останніх виник злочинний умисел на проникнення до іншого приміщення - тютюнового кіоску, з метою викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, що вчинене повторно. Після чого, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , визначили об'єктом свого спільного злочинного посягання майно, яке знаходиться всередині приміщення тютюнового кіоску за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , шляхом механічного пошкодження замку дверей до кіоску, спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , проникли до іншого приміщення, яке належить ТОВ «ГЕРМЕС ТАБАК», звідки викрали тютюнові вироби (цигарки різних торгових марок, розфасовані у пачки) та грошові кошти у розмірі 9000 грн.
Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , із викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «ГЕРМЕС ТАБАК» матеріальний збиток на суму 87096 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, що поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, слідством кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.
26.11.2021 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що виразився у таємному викрадені чужого майна за попередньою змовою групою осіб, що вчинено повторно та поєднано із проникненням до іншого приміщення.
Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.
У клопотанні слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
З врахуванням зазначеного, прохає застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначивши альтернативним запобіжним заходом заставу у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити. Додатково пояснив, що ризик переховування від слідства та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, підозрюваний, який усвідомлює невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду. Ризик втечі підтверджується тим фактом, що ОСОБА_5 раніше вже був засуджений за вчинення крадіжки, на шлях виправлення не став. На цей час слідством не встановлено місцезнаходження всього викраденого майна, тому підозрюваний, у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, буде мати можливість знищити, сховати або спотворити майно, що було викрадено у потерпілого. ОСОБА_5 інкримінується злочин, який вчинений у співучасті з іншими особами. На даний час встановити інших співучасників злочину, які причетні до таємного викрадення майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, не вдалося можливим, тому наявний ризик того, що він, у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, матиме можливість впливати на інших невстановлених осіб, які причетні до вчинення даного злочину. ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень. Тому, перебуваючи на свободі, не маючи постійного джерела доходу, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі корисливі злочини.
У судовому засіданні підозрюваний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Зазначив, що під час затримання перебував у нетверезому стані. Пам'ятає, що по вулиці йшли громадяни з сумкою цигарок. Після того як ОСОБА_9 до них звернувся, вони кинули цигарки та побігли в невідомому напрямку. Після цього, підозрюваний разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поклали цигарки в машину та почали рух, однак їх було затримано співробітниками поліції. Прохав не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки до інкримінованої крадіжки ніякого стосунку не має. Прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки від слідства та суду переховуватись не буде.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що ризик можливого впливу на свідків та потерпілого, інших осіб є надуманим, як і ризик знищення майна, що було предметом злочинного посягання та не має індивідуальних ознак, що спростовує потребу у його приховуванні чи знищенні. Підзахисного затримано одразу після події інкримінованої крадіжки, тому розпорядитись нібито викраденим майном чи сховати його від слідства часу не було. Повідомлена підозра не містить обставин вчинення крадіжки у співучасті з невстановленою слідством особою, тому посилання на ризик впливу на інших причетних до вчинення злочину осіб є безпідставним. Його підзахисний не є підозрюваним чи обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях, тому мінімізувати ризик втечі від правосуддя можливо більш м'яким способом. З урахуванням викладеного, прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного мешкання.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041030000989 від 01.09.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 26.11.2021 року до ЄРДР під № 12021041030001497 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України. 26.11.2021 року постановою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 ці кримінальні провадження об'єднанні в одне під № 12021041030000989.
26.11.2021 року ОСОБА_11 затримано за підозрою у вчиненні злочину, у порядку ст.208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що виразився у таємному викрадені чужого майна за попередньою змовою групою осіб, що вчинено повторно та поєднано із проникненням до іншого приміщення.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол огляду від 26.11.2021 року, згідно з яким у автомобілі марки «Mercedes-Benz», моделі «Sprinter 313 CDI», він-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташованому поблизу будинку № 23 по вул. Шолохова у м. Дніпрі, виявлено та вилучено інструменти та тютюнові вироби у значній кількості; рапорт про прийняття повідомлення на гарячу лінію «102» про вчинену крадіжку у тютюновому кіоску; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.11.2021 року; протокол допиту представника потерпілого від 26.11.2021 року; протокол огляду речових доказів за участі представника потерпілого від 26.11.2021 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.11.2021 року; докази у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки органом досудового розслідування представлено слідчому судді вагомі докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, у випадку доведеності його вини у вчиненні злочинів, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, реальність відбуття якого підозрюваний, як раніше неодноразово засуджена особа, усвідомлює. Вік та стан здоров'я підозрюваного не є перешкодою для залишення ним місця постійного проживання з метою уникнення відповідальності за інкримінований злочин. Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного попередніх засуджень та відсутність міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання.
Через те, що ОСОБА_5 раніше засуджений за вчинення злочину у вигляді крадіжки, офіційно не працевлаштований, а отже не має легальних джерел доходу, при тому, що кошти на підтримання своєї життєдіяльності потребує щоденно, знову підозрюється у вчиненні крадіжки, є високоймовірним ризик вчинення підозрюваним іншого умисного корисливого злочину проти власності.
Запобігти ризику переховування від слідства та суду у спосіб обрання більш м'якого запобіжного заходу не видається можливим, оскільки ОСОБА_5 у місці постійного проживання не має ні сімейних, ні інших видів соціальних зв'язків, які б могли стати запорукою його належної процесуальної поведінки.
Інші ризики в ході розгляду справи свого підтвердження не знайшли. Так, висунута на цей час підозра на показах свідків не ґрунтується, даних про співучасть невстановленої особи у вчиненні злочину не містить. Враховуючи час затримання підозрюваного невдовзі після події крадіжки, виглядає сумнівним ризик приховування чи пошкодження речей, що мають доказове значення для досудового розслідування.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що фактично ОСОБА_5 затримано 26.11.2021 року, датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою є 24.01.2022 року.
Вирішуючи питання про розмір альтернативного запобіжного заходу, враховую матеріальний стан підозрюваного, який не працевлаштований та не має сім'ї, і визначаю заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, тобто до 24 січня 2022 року включно.
Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 90 800 гривень.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає та зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання;
- у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 24 січня 2022 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1