Справа № 932/8446/21
Провадження № 1-кс/932/4306/21
20 жовтня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12021041030001247 про арешт майна, -
18 жовтня 2021 року слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, зокрема, на автомобіль марки «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із вимогами ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. В силу вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Згідно із вимогами ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Ознайомившись із клопотанням та доданими до нього матеріалами, вважаю, що воно підлягає поверненню за наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Так, у порушення приписів ст. 171 КПП України, до клопотання не додано будь яких копій або оригіналів документів або інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, зокрема доказів підтвердження того, що вилучене майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, до клопотання не долучено постанова про призначення групи слідчий для проведення досудового розслідування.
Також, слідчим не наведені та необґрунтовані ризики передбачені нормами КПК України, які б обґрунтовували необхідність для накладення арешту.
Окрім того, надані слідчим докази не дозволяють встановити контактні дані власника чи володільця майна, що унеможливлює його виклик у судове засіданні із розгляду клопотання про арешт майна, у встановлені законом строки. Клопотання про арешт майна обов'язково розглядається із викликом власника чи володільця майна, що встановлено ст. ст. 172-173 КПК України, у стислий строк. Через це, виклик власника чи володільця майна поштовою кореспонденцією не є доцільним, оскільки призведе до порушення вказаного строку та неналежного повідомлення про день, час та місце розгляду клопотання.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 369-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12021041030001247 про арешт майна - повернути прокурору Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 .
Встановити прокурору строк сімдесят дві години з часу отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1