Справа № 199/9404/21
(1-кп/199/642/21)
іменем України
26.11.2021 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12021046630000559 від 12.11.2021 відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
12.11.2021 приблизно о 05:30 годині ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 . В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт із застосування нецензурної лексики, у зв'язку з чим ОСОБА_4 вийшла із приміщення будинку, залишивши свої особисті речі, в тому числі свій телевізор марки «bravis LED-32G5000+T2» чорного кольору. Приблизно о 05:50 годині ОСОБА_3 побачив на столі у кімнаті телевізор марки «bravis LED-32G5000+T2» чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , після чого у нього з корисливих мотивів виник кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме: телевізора марки «bravis LED-32G5000+T2» чорного кольору.
Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, направлений на крадіжку, ОСОБА_3 , діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди, розуміючи, що телевізор належить ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, взяв зі столу телевізор марки «bravis LED-32G5000+T2» чорного кольору, обгорнув його у покривало, чим здійснив таємне викрадення майна, яке належить потерпілій ОСОБА_3 .
Далі ОСОБА_3 , доводячи свій кримінально-протиправний умисел до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_4 у розмірі 3532,53 гривень.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання ОСОБА_3 характеризується задовільно.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає такі види покарання:
- штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин;
- виправні роботи на строк до двох років;
- арешт на строк до шести місяців;
- обмеження волі на строк до п'яти років.
Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований та не має офіційно-підтверджених джерел доходу, а тому суд не може призначити йому покарання у виді штрафу або виправних робіт.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді арешту або обмеження волі не вбачається, оскільки такі види покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не будуть співмірними меті їх застосування.
У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_6 витрати, пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в сумі 140 (сто сорок) гривень.
Речові докази:
-телевізор марки «bravis LED-32G5000+T2» чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_4 ;
-два CD+R-диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1