Справа №761/16967/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/4874/2021 Доповідач ОСОБА_2
18 листопада 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань та про зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань та про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що заява ОСОБА_6 , з огляду на її зміст в даному випадку, не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки ОСОБА_6 , хоча і вважає свою заяву від 06 травня 2021 року повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, що полягали у зловживанні владою та службовим підробленням, вказана заява за своїм змістом не містить фактичних даних, які б обґрунтовано свідчили про наявність в описаній заявником події ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 , а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідчим суддею порушено (ігноровано) вимоги ст. 26 КПК України, оскільки за вимогами частини 3 вказаної кодексальної норми слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому, звертаючись до слідчого судді скаржник вказував, що службова особа Державного бюро розслідувань не виконала вимоги ч. 1 ст. 25 КПК України, оскільки, в порушення ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені і розслідування не розпочато, однак, слідчий суддя не дослідив ці обставини та вимоги вказаних статей, не задовольнив скаргу, а безпідставно та незаконно відмовив у її задоволенні.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду, не прибула не повідомила про причини свого неприбуття та не подавала клопотання про відкладення розгляду провадження, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України її неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Стаття 214 КПК України зобов'язує слідчого, прокурора чи дізнавача невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Тобто критерієм для внесення відомостей до ЄРДР є наявність у заяві про кримінальне правопорушення фактичних даних, які вказують про ознаки кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено обов'язкове внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного та враховуючи вказані положення КПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що до ЄРДР підлягають внесенню не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення чи об'єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування даних, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається з поданої до Державного бюро розслідувань заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, заявник, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням судді ОСОБА_7 , зазначає про вчинення ряду злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.
При цьому у скарзі ОСОБА_6 наведені доводи щодо незгоди скаржниці з висновками, викладеними в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , яка, на думку скаржниці, є підробленою, проте не наведені обставини, які б вказували на ознаки кримінальних правопорушень, вчиненого суддею.
Відсутність у заяві ОСОБА_6 обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, не давала слідчому підстав для внесення відповідних даних до ЄРДР та стала підставою для відмови у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , а тому ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга заявника ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань та про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4