Справа № 357/15965/17 Провадження № 11-кп/824/4133/2021 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
09 листопада 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2021 року, -
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2021 року та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 листопада 2021 року включно.
Таке рішення суд мотивував тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, також судом враховано те, що скориставшись правом внесення застави обвинувачений перебуваючи на волі упродовж тривалого часу не з'являвся до суду без поважних причин, у зв'язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може знову переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В доводах апеляційної скарги обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.
ОСОБА_6 зазначає, що зміна запобіжного заходу необхідна йому для утримання його родини.
При цьому апелянт вказує на те, що він має гарантійний лист, що підтверджує наявність у нього постійного місця роботи, за умови перебування на волі.
Також ОСОБА_6 в апеляційній скарзі зазначає, що зобов'язується виконувати усі вимоги КПК України, які будуть на нього покладені.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Під час розгляду клопотання суд встановив, що відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, також судом враховано те, що скориставшись правом внесення застави обвинувачений перебуваючи на волі упродовж тривалого часу не з'являвся до суду без поважних причин, у зв'язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може знову переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 . Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. В той же час, в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступлення від принципу поваги до особистої свободи, а також забезпечує не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, колегія суддів вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що у нього на утриманні перебуває його родина, тому йому необхідно змінити запобіжний захід, та що за умови перебування на волі він матиме можливість працевлаштування не можуть слугувати обставинами, які б спростовували ризики, на які посилається суд в ухвалі.
Твердження апелянта про те, що він зобов'язуються виконувати всі покладені на нього обов'язки, передбачені КПК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього певних обов'язків, однак останній таких обов'язків не виконував, не з'являвся у судові засідання та тривалий час перебував у розшуку, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином усі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, на підставі яких прийняв відповідне рішення.
За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 405, 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2021 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 листопада 2021 року включно, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4