Справа № 10 - 423/10
Категорія оскарження обрання запобіжного заходу
Головуючий 1 інст. Фомін В.А.
Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.
25 червня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого Гриценко С.І.
суддів Алейнікова Г.І., Дадашева С.В.
за участю прокурора Бабіч О.І.
за участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_3 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4) на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09. 06. 2010 р., якою обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьк, Донецької області, громадянина України, одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, 01. 07. 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 212 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання за амністією, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 27 ч. 3, 212 ч. 3, 358 ч. 3, 366 ч. 2 КК України.
Як вбачається з постанови районного суду, ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він будучи притягнутим в квітні 2006 р. до кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків, шляхом завищення податкового кредиту по ПДВ при використовуванні підроблених документів від імені фіктивних фірм, за яке був засуджений 01. 07. 2008 р. Мелітопольським міськрайонним судом, на шлях виправлення не став і знов вчинив умисне ухилення від сплати податків в особливо крупних розмірах шляхом здійснення службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, з незаконним складанням і використовуванням завідомо неправдивих документів, при наступних обставинах:
Так, в грудні 2007 року ОСОБА_4, будучи комерційним директором ТОВ «Югнафта» і будучи фактичним власником і керівником вказаного підприємства, має великий досвід у веденні бухгалтерського і податкового обліку, а також складання звітності різних підприємств, а також великий круг замовників на придбання у нього товару по безготівковому розрахунку, розробив злочинний план з метою незаконного збагачення за допомогою умисного ухилення від сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів, введених у встановленому законом порядку. Який включав здійснення фінансово-господарської діяльності по оптовій купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, при придбанні товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб і СПД ПДВ, що не є платниками, а відповідно необхідність документального забезпечення податкового кредиту ТОВ «Югнафта», з метою мінімізації і ухилення від сплати податків. Усвідомлюючи при цьому, неможливість самостійно реалізувати даний злочинний план, а також наявність судимості, перешкоджаючої створенню і керівництву яких-небудь підприємств, присвятив в деталі вказаного плану головного бухгалтера ТОВ «Югнафта» ОСОБА_5, яка дала свою згоду на участь у вказаній злочинній діяльності шляхом використовування свого посадового положення, а також колишнього співробітника свого підприємства ОСОБА_6, який числився в Мелітопольській ВДПІ як приватний підприємець на загальній системі оподаткування.
Заручившись згодою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на здійснення вищезазначених злочинів, ОСОБА_4 розподілив між всіма учасниками групи функції, направлені на досягнення відомого їм злочинного плану.
Згідно злочинній схемі, ОСОБА_4 з метою прикриття злочинної діяльності, доручив головному бухгалтеру ОСОБА_5 провести перереєстрацію ПП ОСОБА_6 в ДПІ Новотроїцкого району Херсонської області, надавши при цьому дозвіл на реєстрацію у свого знайомого ОСОБА_7 - жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, діючи згідно відведеній їм ролі у злочині, здійснили вказану реєстрацію. Внаслідок чого, з 22. 01. 2008 р. злочинна група знайшла реквізити і друк Суб'єкта Підприємницької Діяльності - Фізичної Особи (СПД-ФЛ) ОСОБА_6 Після чого, в період з лютого по грудень 2008 р. комерційний директор ТОВ «Югнафта» ОСОБА_4, не будучи відповідальною службовою особою підприємства, по попередній змові з головним бухгалтером ОСОБА_5 і СПД-ФЛ ОСОБА_6, діючи згідно злочинного плану, безпосередньо проводив пошук підприємств контрагентів, придбавав необхідний асортимент паливно-мастильних матеріалів, домовлявся з посадовими лицями про обставини фінансових операцій. А головний бухгалтер ОСОБА_5 складала необхідні первинні документи на відвантаження товару, після чого підписували їх з метою передачі покупцям.
З метою додачі легальності господарської діяльності ТОВ «Югнафта» організатором ОСОБА_4 були відкриті розрахункові рахунки, а саме: рахунок НОМЕР_1 у філіалі ПАТ ПІБ в м. Мелітополі Запорізької області, МФО 313043; рахунок НОМЕР_2 філіалі ПАТ «ПУМБ» в м. Запоріжжі, МФО 313623, рахунок НОМЕР_3 філіал Запорізької дирекції АТ «Індекс-Банк» м. Запоріжжя, МФО 313861. Через вказані розрахункові рахунки проводилося кредитування господарської діяльності ТОВ «Югнафта».
А також, посадовцями ТОВ «Югнафта» ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з метою прикриття злочинної діяльності по ухиленню від сплати податків, шляхом імітування господарської підприємницької діяльності СПД-ФЛ ОСОБА_6 при здійсненні безтоварних операцій, і при його безпосередній участі були відкриті розрахункові рахунки, а саме: рахунок НОМЕР_4 у філіалі ЗАТ «ОТП БАНК» м. Запоріжжя, МФО 313872, а також рахунок НОМЕР_5 відкритий у філіалі Запорізької дирекції АТ «Індекс-Банк» м. Запоріжжя, МФО 31386.
Після чого, в період з лютого по грудень 2008 р. головний бухгалтер ОСОБА_5, знаходячись в офісному приміщенні ТОВ «Югнафта», розташованому по вул. Шмідта, 71 А в м. Мелітополі, діючи згідно злочинного плану, по вказівці ОСОБА_4 на наданій їм комп'ютерній техніці, маючи реквізити і друк, складала первинні документи по безтоварних операціях від імені СПД-ФЛ ОСОБА_6, вказуючи на поставку ГСМ на адресу ТОВ «Югнафта», достовірно знаючи про відсутність переміщення якогось товару, після чого ОСОБА_6, діючи єдиним наміром і своєї злочинної ролі, підписував вказані первинні документи з внесеною завідомо неправдивою інформацією, бажаючи сформувати уявний податковий кредит. Після цього, ОСОБА_4 засвідчив своїм підписом в підроблених накладних факти уявного отримання товару від СПД-ФЛ ОСОБА_6
Продовжуючи свої злочинні дії, комерційний директор ОСОБА_4 сумісно з головним бухгалтером ОСОБА_5, по попередній змові між собою, з метою ухилення від сплати податків, включили в податковий облік складені явно підроблені первинні документи від імені СПД-ФЛ ОСОБА_6, а в наданих в Мелітопольську ВДПІ податкових деклараціях ТОВ «Югнафта» по ПДВ за період з квітня по листопад 2008 р. завищили податковий кредит на суму 2 653620 грн., включивши суми ПДВ по підробленим податковим накладним СПД-ФЛ ОСОБА_6, вносячи тим самим в офіційні документи завідомо неправдиві дані, що спричинило не нарахування і несплату до державного бюджету податку на додану вартість: за квітень 2008 р. на суму 304633 грн.; за травень 2008 р. на суму 183073 гри.; за червень 2008 р. на суму 176495 грн.; за липень 2008 р. на суму 439684 грн.; за серпень 2008 р. на суму 620114 грн.; за вересень 2008 р. на суму 328299 грн.; за жовтень 2008 р. на суму 190488 грн.; за листопад 2008 р. на суму 293138 грн.
Таким чином, в результаті злочинних дій організатора злочину комерційного директора ТОВ «Югнафта» ОСОБА_4, головного бухгалтера ОСОБА_5, посібника СПД-ФЛ ОСОБА_6, діючих єдиним наміром, не нараховано і не сплачено податків, які входять в систему оподаткування і введені у встановленому Законом порядку, на загальну суму 2 535 924 грн., що привело до фактичного не надходженню до державного бюджету засобів в особливо крупних розмірах, оскільки більш ніж в 5000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян.
07. 06. 2010 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 27 ч. 3, 212 ч. 3, 358 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.
07. 06. 2010 року в 15 годин 15 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
09. 06. 2010 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту по тим підставам, що ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за здійснення аналогічного злочину, крім того в ході досудового слідства ОСОБА_4 оказував тиск на свідків по кримінальній справі, у зв'язку з чим знаходячись на волі, може продовжити злочину діяльність, продовжити чинити тиск на свідків по кримінальній справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4) просить постанову районного суду від 09. 06. 2010 року скасувати, та відмовити в задоволенні подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Вказує на те, що постанова районного суду винесена всупереч вимогам ст. ст. 148, 150 КПК України, так як органом досудового слідства не надано, а судом не встановлено жодного доказу того, що обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, буде перешкодити встановленню істини у справі або продовжить злочину діяльність, а також районний суд не повною мірою врахував обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: що ОСОБА_4, має постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка, за місцем проживання характеризується позитивно.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2., який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який виступив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 165-2 КПК України якщо слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання в суд.
У відповідності зі ст. 148 КПК України, підставою для обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту можуть бути такі дані, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у справі або продовжити злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 150 КПК України.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд правильно при обранні запобіжного заходу врахував обставини, вказані в ст. 150 КПК України а також те, що ОСОБА_4, обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за здійснення аналогічного злочину, крім того в ході досудового слідства ОСОБА_4 оказував тиск на свідків по кримінальній справі, а саме: на ОСОБА_8 та ОСОБА_6, у зв'язку з чим знаходячись на волі, може продовжити злочину діяльність, продовжити чинити тиск на свідків по кримінальній справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Крім того, у органів досудового слідства є достатні дані вважати, що ОСОБА_4, є організатором скоєних злочинів, що визначає його соціальну небезпеку для суспільства, до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження речових доказів, а саме: печатки СПД-ФЛ ОСОБА_6, у зв'язку з чим ОСОБА_4, знаходячись на волі, може вжити заходи до заховання або знищення речових доказів, а також шляхом тиску на свідків, може перешкодити встановленню істини по кримінальній справі. Тому прийняття по справі відносно ОСОБА_4 такого рішення є законним.
Розглядаючи подання суд також вивчив мотиви і підстави, вказані слідчим та прокурором і прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Вказані в постанові суду висновки поєднуються також ж вимогами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року і рішеннями Європейського Суду з прав людини. Так, у судовому рішенні по справі Томазі проти Франції від 27. 08. 1992 року суд вказав, що при розгляді справ про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу в виді взяття під варту слідчі органи повинні довести, що винна особа ухилиться від слідства та суду не тільки по мотивах того, що він скоїв злочин, за який може бути призначено покарання в вигляді позбавлення волі, але й надати суду ряд інших доказів.
Таким чином, доводи вказані в апеляції адвоката ОСОБА_3 про те, що у районного суду не було підстав вважати, що ОСОБА_4 може ухилитися від слідства або суду, буде перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочину діяльність, а також постанова районного суду не обґрунтована та суперечить вимогам ст. ст. 148, 150 КПК України, не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляції та повністю спростовується матеріалами справи, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 165-2, 362-366, 382 КПК України, колегія суддів
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09. 06. 2010 року, про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді взяття під варту - залишити без змін.
Головуючий:
Судді: