ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2021 року м. Київ №320/9071/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів
провизнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 20.08.2020 №197дп-20 «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 ».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення її недоліків.
Ухвалою від 12.11.2020 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 12.03.2021 Київський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу №320/9071/20 на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою від 21.04.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження справу №320/9071/20, розгляд якої вирішив продовжувати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі також - Комісія) від 20.08.2020 №1876дп-20 закрито порушене стосовно нього дисциплінарне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності. Проте, закриваючи дисциплінарне провадження, Комісія в оскаржуваному рішенні виклала свій висновок про те, що в діях ОСОБА_1 мають місце ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики), з чим не погодився позивач. Уважає такий висновок Комісії необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам. Згідно з доводами позивача оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог пунктів 5, 11 та 12 розділу ІІІ Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, оскільки йому не було запропоновано надати пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, а його пояснення, направлені на офіційну електронну адресу Комісії, не були взяті до уваги та їх оцінка не відображена в оскаржуваному рішенні. Рішення прийняте з порушенням установленого строку.
Відзив на позовну заяву надав Офіс Генерального прокурора в особі представника Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Оскільки Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів не є окремою юридичною особою, належним відповідачем у справі є Офіс Генерального прокурора.
В указаному відзиві йдеться про необґрунтованість позовних вимог з огляду на дотримання Комісією визначеної законодавством процедури здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача та про обґрунтованість висновків Комісії про наявність в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», які підтверджуються наявними у Комісії доказами, зокрема, окремими матеріалами кримінального провадження №12016110140000928. Використання таких доказів є правомірним, що підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.09.2020 у справі №9901/213/19. Відомості, необхідні для здійснення Комісією наданих їй повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел в порядку, встановленому законодавством. Комісія не надавала оцінку доказам, отриманим в ході цього кримінального провадження, а лише перевірила викладені у скарзі щодо позивача обставини на предмет дотримання ним вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявність у його діях складу дисциплінарного проступку. Тому оскаржуване рішення є правомірним і підстави для задоволення позову відсутні.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що позивач проходить службу в органах прокуратури, а саме на посаді прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
24.09.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга прокуратура Київської області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також про грубе порушення ним правил прокурорської етики.
Зокрема, у скарзі йдеться про те, що на виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» позивач 31.01.2019 подав анкету доброчесності, в якій підтвердив правдивість всіх тверджень щодо невчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, чесності та непідкупності працівника органів прокуратури. Разом з тим встановлено, що в провадженні слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження №42018000000002963, відомості про яке внесено 15.11.2018 до ЄДРДР, за фактом вимагання прокурором ОСОБА_1 неправомірної вигоди за втручання в підприємницьку діяльність ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Відповідно до матеріалів цього кримінального провадження позивач вступив у позапроцесуальні стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. На підтвердження вказаних обставин надано окремі матеріали вищевказаного кримінального провадження.
25.09.2019 набрав чинності Закон України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), пунктом 21 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» якого встановлено, що з дня набрання ним чинності члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їхні повноваження вважаються достроково припиненими.
Цим Законом до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» внесені зміни, відповідно до яких слова «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів» замінено словами «відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження».
Відповідно до пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX тимчасово, до 01.09.2021, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурорами дисциплінарних проступків і здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Генеральний прокурор визначає: перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур; порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження; порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджений Порядок роботи кадрових комісій, згідно з пунктом 2 якого кадрові комісії в межах реалізації своїх повноважень забезпечують участь при розгляді судом справ про оскарження їх рішень, включаючи рішення, ухвалені за результатами дисциплінарних проваджень щодо прокурорів, у тому числі Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
На виконання вимог вищевказаного Закону наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження.
Наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №267 створено третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, до якої передано нерозглянуті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарні скарги.
За наслідками перерозподілу дисциплінарної скарги автоматизованою системою скаргу передано члену третьої кадрової комісії Демченку Г.В. , який прийняв рішення від 17.12.2019 про відкриття дисциплінарного провадження №11/2-1453дс-177дп-19.
Наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 №365 визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 04.11.2019 №267 «Про створення третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів».
Наказом Генерального прокурора України від 09.01.2020 №9 утворено Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів та затверджено її склад.
Згідно з пунктом 2 вищевказаного наказу Комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження.
З аналізу викладеного випливає, що з урахуванням законодавчих змін, запроваджених із набранням чинності Законом №113-IX, функції та повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як суб'єкта владних повноважень покладено на інший орган, а саме Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
З огляду на викладене дисциплінарну скаргу прокуратури Київської області щодо позивача, адресовану Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, обґрунтовано передано на розгляд Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
При цьому повноваження Комісії щодо розгляду його скарги позивачем не заперечуються.
Як убачається з матеріалів справи указану дисциплінарного скаргу розподілено члену Комісії Федуніву А.Д. та дисциплінарному провадженню присвоєно №07-143дс-89дп-20.
12.08.2020 в установленому порядку позивач повідомлений про призначення на 20.08.2020 вищевказаної дисциплінарної скарги до розгляду. На засідання Комісії не прибув, завчасно повідомивши про розгляд дисциплінарної скарги без його участі.
За результатами перевірки викладених у дисциплінарній скарзі обставин членом Комісії Федунівим А.Д. складено висновок від 13.02.2020 «Про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 », яким встановлено наявність дисциплінарного проступку в діях позивача, разом з тим з огляду на те, що сплинув строк накладення дисциплінарного стягнення на нього, дисциплінарне провадження було запропоновано закрити.
17.08.2020 позивач направив до Комісії листа, в якому висловив свої зауваження щодо висновку, пояснення з приводу дисциплінарного проступку та надав згоду на проведення засідання без його участі.
За наслідками розгляду дисциплінарної скарги щодо позивача Комісія прийняла рішення від 20.08.2020 №197дп-20, яким закрила дисциплінарне провадження №07-143дс-89дп-20 стосовно позивача з огляду на закінчення установленого законодавством строку для накладення дисциплінарного стягнення, водночас зазначивши про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Оцінюючи оскаржуване рішення Комісії від 20.08.2020 №197дп-20, суд виходить із наступного.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14.0.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Статтею 43 вищевказаного Закону передбачено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Пунктом 1 розділу І Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 (далі також - Порядок №266), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру» (далі також - Закон №1697-VII), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
За визначенням пункту 2 розділу І Порядку №266 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону №1697-VII (пункт 3 розділу І Порядку №266).
Пунктом 8 розділу І Порядку № 266 передбачено, що право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №266 процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону №1697-VII та цим Порядком.
За приписами пунктів 6-7 розділу І Порядку №266 дисциплінарне провадження передбачає:
- відкриття дисциплінарного провадження;
- проведення перевірки дисциплінарної скарги;
- розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.
Перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №266 право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.
Пунктами 10-12 розділу І Порядку №266 передбачено, що для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг.
Дисциплінарні скарги реєструються робочою групою кадрової комісії.
Робоча група кадрової комісії у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена кадрової комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.
Положеннями пункту 13 розділу І Порядку №266 визначено, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийнято рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурору, додається копія дисциплінарної скарги.
За приписами пункту 16 розділу І Порядку №226 після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.
Під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №266).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №266 проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.
За змістом пункту 3 розділу ІІІ Порядку №266 за результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом вище, дисциплінарну скаргу прокуратури Київської області про вчинення позивачем дисциплінарного проступку розподілено члену Комісії Федуніву А.Д. , який за результатами перевірки дисциплінарної скарги склав висновок від 13.03.2020 №07-143дс-89дп-20 «Про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 ».
Указаним висновком встановлено наявність дисциплінарного проступку в діях позивача та запропоновано закрити дисциплінарне провадження стосовно нього у зв'язку із закінченням строку накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.
Пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Порядку №266 передбачено, що повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п'ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
До повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, а також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали.
Судом встановлено, що на виконання пунктів 7 та 8 розділу ІІІ Порядку №266 позивачу на його електронну адресу направлено повідомлення про призначення на 20.08.2020 засідання Комісії щодо розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку в його діях в дисциплінарному провадженні №07-143дс-89дп-20 за дисциплінарною скаргою на нього прокуратури Київської області та запропоновано повідомити про його участь в цьому засіданні. Також надіслано копію дисциплінарної скарги та висновок про наявність дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №266 висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього лише у разі одного з таких випадків: 1) прокурор повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) прокурор не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) прокурор не з'явився на засідання повторно. Прокурор, який не братиме участі в засіданні кадрової комісії, має право надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні цієї комісії.
Позивач на адресу електронної пошти Комісії надіслав лист від 17.08.2020, в якому повідомив про відсутність заперечень щодо проведення засідання без його участі, виклав свої пояснення щодо суті дисциплінарної скарги та висновку від 13.03.2020 №07-143дс-89-20, заперечуючи викладені в них доводи про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, наполягаючи на тому, що не вчиняв жодних дій, спрямованих на позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень, службового статусу або приватних інтересів третіх осіб, а також на тому, що матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується дисциплінарна скарга та вищевказаний висновок, не могли бути використані відповідно до частини другої статті 255 КПК України, яка забороняє їх використання для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомленням з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про проведення засідання Комісії про розгляд висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку, висловивши свою згоду на проведення засідання за його відсутності та надавши свої письмові пояснення щодо дисциплінарної скарги та висновку.
Що стосується твердження позивача про те, що у ході дисциплінарного провадження членом Комісії йому не запропоновано надати пояснення по суті дисциплінарної скарги до складення висновку про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, то суд звертає увагу, що нормами Порядку №266 не передбачено такого обов'язку члена Комісії. Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №266 член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
Як убачається зі змісту вищевказаного висновку та оскаржуваного рішення, у ході перевірки дисциплінарної скарги щодо позивача член Комісії ознайомився з матеріалами кримінального провадження №42018000000002963, матеріалами службового розслідування щодо позивача, яке проводилося прокуратурою Київської області.
Суд критично сприймає доводи позивача, якими він обґрунтовує свої доводи про протиправність оскаржуваного рішення про те, що висновок №07-143дс-89-20, датований від 13.03.2020, призначено до розгляду на 20.08.2020, тобто більш ніж через п'ять місяців, тоді як пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №266 встановлено, що висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд кадрової комісії та мають бути надані членам такої комісії не пізніше як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Таке засідання призначається у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.
На переконання суду призначення засідання Комісії щодо розгляду вищевказаного строку поза межами установленого 30-денного строку жодним чином не впливає на суть цього рішення, зокрема, в частині щодо викладеного в ньому висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №266 передбачено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
З огляду на те, що позивач в листі від 17.08.2020 надав свої пояснення щодо суті дисциплінарної скарги та висновку від 13.03.2020№07-143дс-89-20, суд не погоджується з його доводами про порушення засад змагальності під час розгляду указаного висновку.
Та обставина, що зазначений лист не знайшов свого відображення в оскаржуваному рішенні, жодним чином не впливає на дотримання Комісією засад змагальності щодо розгляду вищевказаного висновку.
Інші доводи позивача щодо порушення процедури дисциплінарного провадження, не є достатньою та самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже не призвели до порушення прав позивача на участь у дисциплінарному провадженні, на надання пояснень, тощо, а тому, за загальним правилом переваги суті над формою, можливе допущення незначних процедурних порушень дисциплінарним органом, не може нівелювати наслідки по суті дисциплінарного провадження.
Також суд не бере до уваги доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії по суті з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов'язаний дотримуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Згідно зі статтями 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі:
- вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища;
- неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.
Прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
У статтях 32, 33 цього Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій.
Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до Стандартів професійної відповідальності та основних прав і обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.
Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим Конгресом Організації Об'єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.1990-07.09.1990), особи відібрані для здійснення судового переслідування, винні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
За висновком суду, для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок як вчинення дій, що порочать звання прокурора, підривають, авторитет органів прокуратури і викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а так само одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.
Як убачається з оскаржуваного рішення Комісія встановила, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, діючи умисно, протягом листопада - грудня 2018 року вступив у позаслужбові стосунки із ОСОБА_2 з метою отримання грошових коштів та вчиняв дії, спрямовані на досягнення бажаного результату (домовлявся про зустрічі, обіцяв не перешкоджати здійсненню підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі нафтопродуктами тощо), що підтверджується такими документами:
- заявою ОСОБА_2 про вчинення прокурором ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК України;
- протоколом огляду матеріалів кримінального провадження від 27.06.2019 №12016110140000928, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Головного управління СБУ у місті Києві, з додатками;
- листом старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області від 13.08.2019 №51/12;
- показаннями ОСОБА_2 ;
- протоколом пред'явлення для упізнання від 10.08.2019, складеним старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, з додатками;
- судовими рішенням, постановленими у кримінальному провадженні №12016110140000928.
При цьому суд звертає увагу, що в частині зазначення вищевказаних доказів в оскаржуваному рішенні помилково, замість кримінального провадження №42018000000002963, вказано кримінальне провадження №12016110140000928, що підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження.
Так, зокрема Комісія вірно встановила, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002963, зареєстрованому в ЄДРДР 26.11.2018 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2018 до власника нелегального пункту реалізації дизельного пального на території села Солтанівка Васильківського району Київської області ОСОБА_2 прибуло двоє чоловіків, які представились прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 та слідчим Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 , й вимагали пред'явити дозвільні документи на торгівлю дизельним пальним. З огляду на відсутність таких документів у ОСОБА_2 , який їх не отримував, ОСОБА_1 запросив його на офіційну бесіду до Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, де 09.11.2018 запропонував сплачувати до прокуратури 5 000 грн. неправомірної вигоди щомісячно за неприпинення діяльності його пункту реалізації дизельного пального. У салоні автомобіля за адресою: АДРЕСА_1 , 11.12.2018 особа чоловічої статі, візуально схожа на прокурора ОСОБА_1 , одержала з рук ОСОБА_2 5 000 грн. як щомісячний платіж за невтручання прокуратури у діяльність пункту реалізації дизельного пального, що йому належав. Перед цією подією, 11.12.2018, зазначені грошові кошти під час контролю за вчиненням злочину у встановленому порядку вручені ОСОБА_2 для подальшої передачі як неправомірної вигоди ОСОБА_1 та його безпосередньому керівнику. Свідок ОСОБА_2 дав показання щодо обставин зустрічей з ОСОБА_1 , обговорення деталей передачі неправомірної вигоди та самої передачі коштів. Протоколами від 12.11.2018 та 18.01.2019 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №42018000000002963, зафіксовано час і зміст подій, які мали місце 11.12.2018, а саме: огляду і вручення співробітником Служби безпеки України ОСОБА_6 5 000 грн. з метою їх подальшого використання під час контролю отримання прокурором неправомірної вигоди; зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_1 в його автомобілі на прилеглій до будівлі Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури території; передачі ОСОБА_1 коштів у сумі 5000 грн.
З огляду на викладене суд погоджується з висновком Комісії про грубе порушення ОСОБА_1 правил прокурорської етики, оскільки проігноровані ним етичні норми є основоположними нормами поведінки прокурора, його діяння підривають авторитет органів прокуратури, держави в цілому. Такі дії мають своїм наслідком обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти. Вчинення прокурором дій, які шкодять авторитету прокуратури, свідчить також про нанесення ним шкоди честі та гідності прокурорської професії, про його невідповідність вимогам щодо наявності високих моральних якостей.
Такі дії позивача свідчать про наявність ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, а саме дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Суд відхиляє доводи позивача про неправомірне використання Комісією під час прийняття оскаржуваного рішення матеріалів кримінального провадження №42018000000002963. Наведене обґрунтовується тим, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №266 під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Окрім того, використовуючи матеріали вищевказаного кримінального провадження, Комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення прокурора, а лише перевірила викладені у скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу дисциплінарного проступку.
Установлені Комісією в ході дисциплінарного провадження факти і з'ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішень у дисциплінарному провадженні та жодним чином не свідчать про доведеність вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
Наведене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.09.2020 у справі №9901/213/19, відповідно до якого Велика Палата Верховного Суду доводів позивача про неправомірне використання Комісією даних негласних слідчих (розшукових) дій, а також про неправомірне посилання Комісією у її рішенні на матеріали, зібрані під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018170000000031, у тому числі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, є безпідставними, оскільки Комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення прокурора, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила викладені у скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу дисциплінарного проступку.
Таким чином, Комісією у дисциплінарному провадженні вірно встановлені та доведені факти, які свідчать про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Пунктом 23 розділу ІІІ Порядку №266 передбачено, що рішення про закриття дисциплінарного провадження приймається у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення.
Ураховуючи, вищевикладене та те, що строк для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за дії, які мали місце упродовж листопада-грудня 2018 року та 31.01.2019 станом на час прийняття 20.08.2020 оскаржуваного рішення №197дп-20 сплинув, Комісія обґрунтовано вирішила закрити дисциплінарне провадження стосовно нього.
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку оскаржуване рішення Комісії є правомірним та обґрунтованим, тому, не підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд уважає, що відповідач належним чином доказав правомірність оскаржуваного рішення, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України наразі відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко