ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/32922/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев'яп Трейдинг Україна» (04050,
м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32-В)
до Головного управління ДПС у місті Києві (04665, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу , -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ев'яп Трейдинг Україна» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 27 листопада 2020 року №81110413;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у місті Києві №60734-13 від 28 грудня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві про опис майна у податкову заставу №60734-13 від 28 грудня 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 27.11.2020 №81110413; визнано протиправними податкову вимогу ГУ ДПС від 28.12.2020 №60734-13 та рішення про опис майна у податкову заставу від 28.12.2020 №60734-13; в іншій частині адміністративного позову відмовлено.
До суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев'яп Трейдинг Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 271 300,80 грн.
Відповідно до частин другої, третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №826/863/18.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ев'яп Трейдинг Україна" та Адвокатським об'єднанням "Гвоздій та Оберкович" укладено договір про надання правової допомоги №14/02-19 від 06.02.2019, пунктом 1.1 якого визначено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту, обсяг якої визначається у Додатках/Додаткових угодах до цього Договору або іншим чином письмово погоджується сторонами, а Клієнт зобов'язується оплатити надані послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно положень пунктів 7.1, 7.2 Договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар. Гонорар, що підлягає сплаті Адвокатському об'єднанню, сплачується Клієнтом в національній валюті України - гривні. Розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата тощо) та порядок проведення розрахунків за виконання доручень Клієнта за цим Договором визначається у додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2 Додатку № 3 від 14.12.2020 до Договору №14/02-19 від 06.02.2019 сторони дійшли взаємної згоди, гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги Клієнту, згідно з цим Додатком є фіксованим та складає гривневий еквівалент 8 000,00 Доларів США (вісім тисяч Доларів США 00 центів) без ПДВ, що станом на момент укладення цього Додатку, згідно з офіційним курсом Національного Банку України, становить 223 732,80 грн. (двісті двадцять три тисячі сімсот тридцять дві гривні 80 коп.).
Позивач відповідно до умов додатку № 3, на підставі рахунку №3366 від 31.12.2020 оплатив професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об'єднанням, у сумі 271 300,80 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 74 від 22.01.2021, а Адвокатське об'єднання надало позивачу професійну правничу допомогу, яка передбачена додатком № 3, що підтверджується підписаними між позивачем та Адвокатським об'єднанням актом надання послуг № 1 від 24.02.2021 та детальним описом наданих послуг №1 від 24.02.2021.
За результатами дослідження зазначених вище доказів, суд доходить висновку про недоведеність розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та неспіврозмірність їх з обсягом наданої Адвокатським об'єднанням допомоги зі справи.
За приписами статті 15 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Судом встановлено, що згідно детального опису наданих послуг № 1 від 24.02.2021 сторонами погоджено зміст та обсяг наданих послуг та станом на 25 лютого 2021 року на надання професійної правничої допомоги Адвокатським об'єднанням витрачено загалом 19 год 40 хв.
Проте, суд критично ставиться до визначеного змісту та обсягу наданих послуг та розрахованого витраченого часу адвоката, оскільки такі послуги як: юридичний аналіз акту камеральної перевірки податкової звітності податку на прибуток від 28 жовтня 2020 року № 1413/26-15-04-13-21, податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2020 року № 81110413, податкової декларації з податку на прибуток за 2019 рік з додатками, реєстраційний № 9333485646, уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток на 2019 рік з додатками, реєстраційний № 9335875683, та інших документів, наданих Клієнтом, з метою формування правової позиції щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 листопада 2020 року №81110413; юридичний аналіз судової практики з метою формування правової позиції є по своїй суті етапами підготовки та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 листопада 2020 року №81110413, так як юридичний аналіз податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 28 грудня 2020 року № 60734-13 та рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 28 грудня 2020 року № 60734- 13 з метою визначення правомірності підстав їх прийняття та формування правової позиції щодо їх оскарження - етап підготовки заяви про зміну предмету позову у справі № 640/32922/20.
Що стосується витрат, понесених за участь у судових засіданнях, то суд звертає увагу на те, що представником позивача у кілька разів було завищено час, витрачений на участь в судових засіданнях, які проводились в Окружному адміністративному суді міста Києва.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача було здійснено юридичний аналіз відзиву на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві у справі та підготовку відповіді на відзив Головного управління ДПС у місті Києві у справі №640/32922/20, погодження з Клієнтом, та подання до Окружного адміністративного суду міста Києва, що сукупно зайняло 2 год.25 хв.
Втім, з огляду на те, що відзив складений на 4 аркушах, та містить здебільшого цитування норм чинного законодавства, не обґрунтований додатковими доказами, а відповідь на відзив складається з 3 аркушів суд вважає необґрунтованим посилання на необхідність тривалого часу для опрацювання відзиву та написання відповіді на нього.
Водночас, дана справа мала незначний об'єм та стосувалась одного епізоду спірних правовідносин, містилась лише в 1 томі, відтак не потребувало значного часу та аналізу великого об'єму матеріалів, норм права та судової практики.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що написання заяви в порядку статтей 139, 143 КАС України щодо вирішення питання про судові витрати також не потребує зазначеного часу для її складення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача значно перебільшено витрати на професійну правничу допомогу, витрачені на представництво інтересів позивача у суді та вважає, що судові витрати на правову допомогу у розмірі 271 300,80 грн. не є співрозмірною сумою з наданням адвокатом таких послуг в Окружному адміністративному суді міста Києва та ціною позову.
За таких обставин, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, взяв до уваги факт участі представника в судових засіданнях, а також задоволення позову в частині позовних вимог, дійшов висновку, що справедливим та співмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права (Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).
Одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства та висновків Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача у відповідності до наданих доказів та матеріалів справи є частково підтвердженими та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у даній справі.
Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев'яп Трейдинг Україна» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ев'яп Трейдинг Україна" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32-В, код ЄДРПОУ 38649420) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук