ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/11126/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовомУправління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області
доОСОБА_1
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинно прибудовану прибудову, розмірами 10,4х5,8м зі сходами, розміром в плані 2,8х2,7м до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будівництво здійснюється відповідачем без затверджених містобудівних умов та обмежень, на земельній ділянці що не належить відповідачу, приписи Управління інспекції та контролю щодо усунення порушень в сфері містобудування не виконані - у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Натомість, є підстави для знесення самочинно побудованого об'єкту.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав того, торгівельно-офісне приміщення відповідач придбав за договором купівлі-продажу від 16 вересня 2016 року, як цілісний комплекс, вважає себе добросовісним набувачем. Даний об'єкт повністю споруджувався попереднім власником і право власності на неї спочатку також було оформлено на нього.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Перевіркою проведеною Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради 31.10.2019 р. встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 68583639 від 21.09.2016 р. відповідно до якого торгово-офісне приміщення № 73 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 108,5 кв. м., належить ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: договір купівлі продажу, торгово-офісного приміщення, серія та номер: 1620, виданий 16.09.2016 p., приватний нотаріус Самко Ніна Тарасівна, Броварський міський нотаріальний округ Київської області.
Згідно висновків перевіряючих, замовником будівництва ОСОБА_1 без документу, що надає право власності чи користування земельною ділянкою, а також без документу, що надає право на виконання будівельних робіт виконується будівництво прибудови, розмірами 10,4x5,8м. зі сходами, розміром в плані 2,8x2,7м. до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Зазначені дії порушують вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466.
За висновками відповідача, зважаючи, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 07.05.2010 р. № 48 по реконструкції з розширенням квартири під торгово- офісне приміщення по АДРЕСА_2 відкликані управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області від 06.09.2013 р. № 58 та не отримані нові містобудівні умови, будівництво прибудови, розмірами 10,4x5,8м. з сходами, розміром в плані 2,8x2,7м. до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснюється без затвердженої у встановленому порядку проектної документації. Зазначені дії порушують вимоги ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Перевіркою встановлено, що будівельний майданчик об'єкта будівництва прибудови, розмірами 10,4x5,8м. з сходами, розміром в плані 2,8x2,7м. до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не огороджено, чим порушено п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві».
На об'єкті будівництва прибудови, розмірами в плані більших сторін 10,4x5,8 м з сходами, розміром в плані 2,8x2,7 м до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 відсутній інформаційний стенд, який необхідно встановлювати на будівельному майданчику в доступному для огляду місці та який має містити інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін. Зазначені дії порушують вимоги ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466.
За вищевказані порушення гр. ОСОБА_1 постановою по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2019 p. № А-2011/1 притягнуто до відповідальності. З метою усунення порушення надано приписи: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.10.2019 p. № С-3110/2 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.10.2019 р № С-3110/1.
Зазначені приписи отримано ОСОБА_1 07.11.2019 р.
Перевіркою проведеною 20.12.2019 р. встановлено, що вимоги припису від 31.10.2019 р. № С-3110/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт не виконано, а саме: виконані роботи з влаштування огороджуючої конструкції з метало профілю, виконано покрівлю прибудови, розмірами в плані більших сторін 10,4x5,8 м та виконано роботи з монтажу конструкцій для двох стін з метало пластикового профілю. Зазначені дії порушують п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. З п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.11 р.
З метою усунення порушень гр. ОСОБА_1 надано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2019p. № С-2012/1.
Перевіркою проведеною 14.01.2020 р. встановлено, що вимоги припису від 31.10.2019 p. № С-3110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не виконано, а саме: не отримано документ, що надає право на виконання будівельних робіт, не приведено земельну ділянку до попереднього стану; не розроблено затверджену в установленому порядку проектну документацію; не огороджено будівельний майданчик відповідно до чинних будівельних норм або не усунуто порушення будь-яким іншим шляхом відповідно до чинного законодавства та не встановлено інформаційний стенд або не усунуто порушення будь-яким іншим шляхом відповідно до чинного законодавства. Зазначені дії порушують п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. З п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.11 р.
Також, перевіркою встановлено, що вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-2012/1 від 20.12.2019 р. не виконано, оскільки будівельні роботи не зупинено (збільшено об'єм будівельних робіт). Зазначені дії порушують п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.11 р.
З метою усунення порушень гр. ОСОБА_1 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1401/1 від 14.01.2020 р.
Перевіркою проведеною 18.03.2020 р. встановлено, що вимоги приписів 31.10.2019р № С-3110/1, від 31.10.2019 № С-3110/2, від 20.12.2019 №С-2012/1, від 14.01.2020 p. № С-1401/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не виконано, а саме: не отримано документ, що надає право на виконання будівельних робіт, не приведено земельну ділянку до попереднього стану; не розроблено затверджену в установленому порядку проектну документацію; не огороджено будівельний майданчик відповідно до чинних будівельних норм або не усунуто порушення будь-яким іншим шляхом відповідно до чинного законодавства та не встановлено інформаційний стенд або не усунуто порушення будь-яким іншим шляхом відповідно до чинного законодавства. Зазначені дії порушують п. З ч. З ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. З п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.11 р.
Акт перевірки від 18.03.2020 з зазначенням виявлених порушень, в тому числі - невиконання попередньо прийнятих приписів, отримано відповідачем 23.03.2020.
За посланнями позивача, вимоги приписів про усунення порушень відповідачем не виконано, чим допущено відповідачем істотні порушення будівельних норм і правил, що зумовило звернення з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Частиною першою статті 38 Закону України № 3038 встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України № 3038 за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, позов про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.
Відповідно до частини десятої статті 41 Закону № 3038-VI суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об'єкта самочинного будівництва унормовані приписами ст. 376 Цивільного кодексу України.
Так, за визначенням ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об'єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об'єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об'єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об'єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.
За приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об'єкта) порушує права інших осіб.
Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Згідно з частиною першою статті 367 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, ознаками самочинного будівництва є: відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.
Як зазначалось, 20 листопада 2019 року начальником Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Богданом Миколайовичем винесено постанову № А-2011/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 5 статті 96 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , непогоджуючись з вказаною постановою, оскаржив останню в судовому порядку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2021 у справі №361/2727/20, що набрало законної сили 20 травня 2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову № А-2011/1 від 20.11.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
В рішенні у справі №361/2727/20 зазначено, при розгляді даної справи установлено, що торгово-офісне приміщення АДРЕСА_2 на момент проведення перевірки 31 жовтня 2019 року, вже було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу торгово-офісного приміщення від 16 вересня 2016 року.
Тобто, право власності на торгово-офісне приміщення оформлено до проведення перевірки 31 жовтня 2019 року.
Враховуючи наведене, проведена відповідачем 31.10.2019 року перевірка дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, не може вважатись законною.
Безпідставною є також перевірка виконання позивачем вимог приписів № С-3110/1 та № С-3110/2 від 31.10.2019 року, де необхідно було усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та зупинення підготовчих та будівельних робіт, оскільки на момент проведення перевірки 31 жовтня 2018 року торгово-офісне приміщення № 73 та прибудови до нього вважались збудованими, та на них вже було зареєстроване право власності.
Право власності на торгово-офісне приміщення АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована № КС 08312211106 від 07.11.2012 року.
В рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2021 у справі №361/2727/20, що набрало законної сили 20 травня 2021 року, суд дійшов висновку, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом зазначено, доданий відповідачем до матеріалів справи наказ № 10/2017 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована № КС 08312211106, не може бути підставою для проведення законної перевірки, оскільки така декларація фактично вичерпала свою дію відразу після факту її виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Практика Європейського суду з прав людини, викладена, зокрема, у рішеннях по справах "Совтрансавто Холдінг" проти України" та "Україна-Тюмень" проти України", засвідчує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Отже, викладені у наведених постановах адміністративних судів висновки в обов'язковому порядку повинні братися до уваги при вирішенні даного спору.
Оскільки, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що будівництво не відповідає критеріям самочинного, вказане виключає підстави для задоволення позову.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян