ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2021 року м. Київ № 640/22795/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі також - відповідач), у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури №21-85-133 віл 10.11.2020 з 01.12.2020 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.12.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення) зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури №21-85-133 віл 10.11.2020, в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії з врахуванням постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27.02.2017 по справі №761/42466/16-а з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не здійснює позивачеві перерахунок та виплату пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення). Вважаючи такі дії відповідача протиправними, останній звернувся до суду.
Станом на час звернення до суду з даним позовом, перерахунок пенсії позивачу не проведено.
Відповідач не скористався своїм правом, відзиву на заявлений адміністративний позов суду не надано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 з 08.02.2005 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії, нарахованої за вислугу років згідно із ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, в поточний час знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві.
В зв'язку з набуттям законної сили рішення Шевченківського районного суду м.Києва по справі № 761/42466/16-а, яким зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області №18-57-161 від 22.02.2016, без обмежень граничного розміру пенсії, тобто встановлено, що пенсія повинна сплачуватись у розмірі 90% від заробітної плати.
20.11.2020 позивач звернувся заявою до відповідача із заявою щодо перерахунку розміру пенсії на підставі виданої Донецької обласною прокуратурою Довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21-85-133 від 10.11.2020 в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії. Однак, відповідачем так і не здійснено належного перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4,5 п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно пунктів 3-5 Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №201, виконання рішень суду, а саме виплата заборгованості з перерахованої пенсії здійснюється в порядку черговості надходження таких рішень судів до Головного управління та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Отже виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, проте вказану суму позивачеві не виплачено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (надалі також - постанова КМУ №649).
Постановою КМУ №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (пункти 1, 2).
Право позивача на проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження розміру пенсії підтверджується рішенням суду, яке набуло законної сили та відповідно до якого розмір пенсії позивача складає 90% від розміру заробітної плати, та правовою позицією Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 20.01.2021 по справі № 560/2120/20, зокрема в якій зазначено: "Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами відповідача про те, що Постанова №657 не є належним нормативно-правовим актом для визначення заробітної плати працівників прокуратури, систему якої оновлено з 25.09.2019, а відтак не є підставою для перерахунку пенсії з 13.12.2019. Так, пенсійний орган, відмовляючи в перерахунку пенсії прокурорам, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від її грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», за змістом пункту 7 якої зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Натомість заявники просять здійснити перерахунок їхніх пенсії з урахуванням норм Постанови № 657, яка не містить жодних обмежень. Доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13.12.2019, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VII, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Постанова № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури».
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 № 18-174 вих. 20.»
Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VII ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Частина 20 ст.86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з'явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; - відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. При цьому позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 10.03.2020, тобто просив виплатити йому різницю в пенсії за минулий час менш як за 12 місяців.
Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та підтримує висновок про те, що з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019»
Постановою КАС ВС від 19.07.2021 по справі №752/17381/16-3, в якій зазначено наступне: «Отже, ключовим питанням, яке належало з'ясувати судам попередніх інстанцій з метою правильного вирішення цього спору, є те, якою редакцією статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №і789~ХІІ «Про прокуратуру» відповідачу слід було керуватись при здійсненні 27.05.2015 перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1, зокрема, чинною станом на час призначення пенсії позивачу, або ж редакцією, яка діяла у момент проведення її перерахунку.
Внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 55 процентів, а не 75 процентів від заробітної плати відповідач діяв протиправно.
У пункті 15 постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-0(2- а/310/652/16) зазначалось і про те, що оскільки спірний перерахунок пенсії, як і у справі, яка розглядається, був пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснювався, відповідно до встановлених у справі обставин, у зв'язку із поданням пенсіонером додаткових документів про стаж роботи та заробіток, набутий після призначенням пенсії, то при обчисленні розміру пенсії у такому випадку не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Підстав для відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру» у даному конкретному випадку не вбачається.
Беручи до уваги вищевказане колегія суддів дійшла висновку про те, що застосувавши відсоток - бо, при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач допустив порушення його прав, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 процентів від заробітку.
При здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі його заяви від 27.05.2015 пенсійний орган повинен був застосовувати норму, що визначає розмір пенсії и відсотках. яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратури» щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перегляді розміри вже призначеної пенсії у зв'язку із поданням пенсіонером додаткових документів, зокрема, про сими їхньої місячної (чинної) заробітної плати. Тому, застосувавши при перерахунки пенсії бо процентів, а не qo процентів від заробітної плати, відповідач діяв протиправно.
Стаття 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру» у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин - дати здійснення перерахунку пенсії за заявою позивача, була чинною, в той час як норми статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратури» до спірних правовідносин не могли бути застосовані, оскільки набрали чинності лише з 15.07.2015, тобто після вчинення пенсійним органом оскаржуваних дій стосовно перерахунку пенсії, призначеної позивачу.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим ухвалив судове рішення, яке не відповідає закону й помилково скасував постанову суду першої інстанції, вимоги про касаційне оскарження якої учасниками справи не заявляються».
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з врахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Нрумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.), який, в свою чергу, складається з більш вузьких наступних правових принципів: непорушність гарантованих прав та свобод людини; якість законодавства, високий рівень законодавчої техніки, однозначність, точність формулювань правових норм; передбачуваність законодавчих змін; єдність та стабільність судової практики; стабільність судових рішень, які набрали законної сили.
Отже, враховуючи набрання законної сили постанови Шевченківського районного суду м. Києва Шевченківського районного суду м. Києва, від 23.02.2017 по справі №761/42466/16-а та сталої судової практики Верховного Суду, свідчать про наявність порушеного ГУ ПФУ в м. Києві права ОСОБА_1 на здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Донецької обласної прокуратури №21-85-133 від 10.11.2020 в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 77 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст.2, 5- 11, 19, 72- 77, 90, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури №21-85-133 від 10.11.2020 року з 01.12.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2020 року здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури №21-85-133 від 10.11.2020 року, в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії з врахуванням постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2017 року по справі №761/42466/16-3 з урахуванням раніше проведених виплат
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Смолій