ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2021 року м. Київ № 640/32221/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2), у якому просить суд:
- визнати бездіяльність Київської міської ради (Київрада) у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 протиправною та незаконною;
- визнати бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у незабезпеченні належного виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин в частині прийняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 - протиправною та незаконною;
- зобов'язати Київську міську раду (Київрада) прийняти рішення на користь позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно клопотання реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.11.2020 він звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якої було додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Проте, його клопотання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Київською міською радою на пленарному засіданні не розглянуто та не надано дозволу чи вмотивованої відмови.
При цьому, позивач зауважив, що в силу вимог чинного законодавства за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має бути прийняте відповідне рішення. Проте, Київською міською радою жодного рішення за результатами розгляду його клопотання прийнято не було, що на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що враховуючи передання земельної ділянки, зазначеної позивачем у клопотанні від 03.11.2020 у приватну власність іншій особі, Департаментом було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ».
Київська міська рада проти позовних вимог заперечила, у відзиві на позовну заяву вказала, що не прийняття Київської міською радою рішення в місячний термін не порушує права позивача, оскільки такий не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу. З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03.11.2020 позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 .
До вказаного клопотання позивачем додані, зокрема, графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:511:0005).
Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день подання цього позову Київською міською радою не розглянуто на пленарному засіданні клопотання про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надано дозволу та вмотивованої відмови.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача-2 щодо незабезпечення належного виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин в частині прийняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду його клопотання від 03.11.2020 та бездіяльністю відповідача-1 щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його клопотання від 03.11.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
При цьому чинним законодавством не передбачено права суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17.
Положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Стаття 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.
Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності врегульовано Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок).
У пункті 2.1 Порядку встановлено, що зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв'язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.
Згідно з пунктом 2.5 Порядку Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов'язково має містити інформацію щодо: правового статусу земельної ділянки;- правового статусу об'єкта нерухомого майна (за наявності); особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.
До справи-клопотання обов'язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК «Кадастр» про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради.
Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище.
З вищенаведених правових норм слідує, що Департамент земельних ресурсів уповноважений щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . За результатами розгляду заяви про надання у користування (оренду) земельної ділянки приймається відповідне рішення про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність).
Як було зазначено судом вище, 03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 . Вказане клопотання зареєстроване Департаментом земельних ресурсів 03.11.2020 за № 310165367.
Таким чином, Департамент земельних ресурсів зобов'язаний був підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за наслідками його розгляду не пізніше 11.11.2020 та не пізніше 12.11.2020 передати його до секретаріату Київської міської ради.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 » та пояснювальну записку до нього № ПЗН-13386 від 19.11.2020, що свідчить про порушення строку підготовки відповідного проекту рішення, передбаченого пунктом 2.5 Порядку.
Більше того, судом установлено, що згаданий проект рішення Департамент земельних ресурсів направив до Київської міської ради для подальшого опрацювання листом від 03.12.2020 № 05715-СЛ-13386, тобто також за межами граничного строку, установленого Порядком.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була допушена протиправна бездіяльність в частині недотримання строку підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлення його до секретаріату Київської міської ради.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 та зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно клопотання реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.7 Порядку проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується та приймається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався рішенням від 07.07.2016 № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент).
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.
За правилами частини 1 статті 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
У відзиві на позов представник Київської міської ради зазначив, що Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », який станом на дату подання відзиву перебуває на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
У той же час, під час розгляду справи відповідачем-1 не було надано доказів на підтвердження того, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні ради було прийнято відповідне рішення.
Суд зазначає, що неприйняття Київською міською радою будь-якого рішення за клопотанням позивача від 03.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на вул. Сосновій у Деснянському районі міста Києва, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує конституційні права позивача щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.
Щодо доводів відповідача-1 у відзиві на позов, що неприйняття Київською міською радою рішення в місячний термін про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не порушує права позивача, оскільки позивач не позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Вказаною нормою закріплено принцип «мовчазної згоди», згідно якого позивач має право розпочати виготовлення проекту землеустрою після спливу місячного терміну з моменту отримання органом місцевого самоврядування відповідного клопотання.
В той же час, існування цього принципу у межах спірних відносин не означає відсутність у позивача законного права отримати відповідне рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заявленого клопотання навіть після сплину місячного строку, та не може свідчити про правомірність бездіяльності Київської міської ради щодо не розгляду такої заяви протягом встановленого законодавством строку.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 та від 12.09.2019 у справі №826/3163/16 зазначивши, що цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
У цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об'єктивні причини неможливості прийняття відповідачем-1 у місячний строк згідно з частиною другою статті 59 Закону №280/97-ВР відповідного рішення, визначеного частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду клопотання позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення на користь позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з клопотанням реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 з урахуванням висновків суду, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Як було вказано вище, Київська міська рада за результатами розгляду поданого позивачем клопотання від 04.11.2020 не приймала позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надала позивачу мотивовану відмову у його наданні.
Отже, відповідач не досліджував клопотання та додані до нього документи на предмет наявності підстав для відмови у наданні дозволу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 клопотання не було розглянуте відповідачем по суті, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення на користь позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасною.
У зв'язку з цим, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині недотримання строку підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлення його до секретаріату Київської міської ради.
3. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 .
4. Зобов'язати Київську міську раду (ідентифікаційний код 22883141) розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлення та підписано - 25.11.2021.
Суддя Т.П. Балась