36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.04.2010 р. Справа №19/284
за позовом Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, Полтавська обл., м.Лубни, вул.Л.Толстого,87
про стягнення 10 033 595,79 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача - Бойко Д. М.;
від відповідача - Тарасенко В. І.
Розглядається позовна заява про стягнення 10 033 595,79 грн., у тому числі 6151158,84 грн. заборгованості за природний газ, поставлений згідно договору на постачання природного газу № 302/77/В-07 від 20.03.2007р., 672077,30 грн. пені, 2738552,01 грн. інфляційних, 471807,64 грн. -3% річних.
Відповідач у відзиві повідомив, що сума боргу за поставлений природний газ становить 5491158,51 грн.; на суму 660000,33 грн. відповідачем направлено позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог; позивачем безпідставно нараховано інфляційні та річні за січень-лютий 2007р. до укладення договору № 302/77/В-07 від 20.03.2007р.; на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України прохає зменшити суму нарахованих позивачем санкцій на 90% (т. 1 а.с.79, 93).
В судовому засіданні 01.04.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
20.03.2007р. між ЗАТ «Укргаз-Енерго»(позивачем) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»укладено договір на постачання природного газу № 302/77/В-07 (т.1 а.с.8).
За умовами даного Договору позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в даному Договорі.
За п. 4.4 Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг газу, вказаний у акті приймання-передачі газу, є остаточним, обов'язковим для сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
В п. 5.1 Договору сторони визначили, що ціна 1000,00 кубічних метрів газу, який передається постачальником покупцеві узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожен місяць поставки.
На виконання даної умови Договору № 302/77/В-07 від 20.03.2007р. сторони уклали Додаткові угоди №1 від 20.03.2007р., № 2 від 03.03.2007р., № 3 від 27.04.2007р., № 4 від 30.05.2007р., № 5 від 27.06.2007р.,№ 6 від 27.07.2007р., № 7 від 22.08.2007р., № 8 від 21.09.2007р., № 9 від 22.10.2007р., в яких визначили ціну природного газу, що постачається, та порядок визначення цієї ціни (т. 1 а.с.17-34).
Згідно з п. 6.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного акту до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 10646,943 тис. куб. м на загальну суму 9539376,23 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому передачі партії природного газу № РНг-000498 від 31.01.2007р., № РНг-000497 від 28.02.2007р., № РНг-000496 від 31.03.2007р., № РНг-000583 від 30.04.2007р., № РНг-000748 від 31.05.2007р., № РНг-000962 від 30.06.2007р., № РНг-001177 від 31.07.2007р., № РНг-001550 від 31.08.2007р., № РНг-001751 від 30.09.2007р., № РНг-001932 від 31.10.2007р., № РНг-002179 від 30.11.2007р., № РНг-002446 від 31.12.2007р. (т.1 а.с.35-46).
За одержаний природний газ відповідач розрахувався частково, сплативши 3888217,39 грн., що підтверджується реєстром надходження коштів на поточний рахунок ЗАТ «Укргаз-Енерго»в АТ «ОТП Банк»та листом АТ «ОТП Банк»від 14.09.2009р. про підтвердження зарахування вказаних в реєстрі сум (т. 1 а.с.47, 48).
Заборгованість в сумі 6151158,84 грн. в установлений у договорі строк відповідачем сплачена не була.
Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях посилається на те, що заборгованість ВАТ «Лубнигаз»за поставлений йому позивачем згідно Договору № 302/77/В-07 від 20.03.2007р. природний газ становить 5491158,51 грн., оскільки зобов'язання з оплати 660000,33 грн. припинилися шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем 20.03.2008р. укладено договір № 38/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу (т. 1 а.с.108-112; далі -Договір транспортування № 302/77/В-07)).
За умовами п.1.1, п. 2.1 ВАТ «Лубнигаз»(виконавець) зобов'язався надати замовнику - ЗАТ «Укргаз-Енерго» послуги з транспортування належного замовнику газу на протязі 2007р. -2011 р.
Згідно з п. 4.1 Договору транспортування № 302/77/В-07 надання послуг з транспортування газу оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-приймання послуг з транспортування газу. Акти є підставою для здійснення розрахунків у встановленому даним договором порядку (п.4.8 Договору).
Відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.03.2010р. №445 на суму 660000,33 грн. Згідно даної заяви відповідачем заявлено про припинення його зобов'язання перед позивачем з оплати природного газу на суму 660000,33 грн., що виникло згідно укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 302/77/В-07 від 20.03.2007р. та припинення зобов'язання позивача перед відповідачем на суму 660000,33 грн. -боргу з оплати транспортування природного газу згідно Договору транспортування № 302/77/В-07.
Позивач проти проведення зарахування заперечує, посилаючись на те, що строк оплати послуг з транспортування ще не настав, оскільки відповідачем в порушення умов договору не направлялися рахунки для оплати.
За статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною третьою ст.203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Згідно з п. 6.3 Договору поставки № 302/77/В-07 остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного акту до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Акти приймання-передачі газу підписані сторонами, отже строк розрахунків по даному договору настав.
Пунктом 6.2 Договору транспортування № 302/77/В-07 сторони встановили, що замовник здійснює попередню оплату послуг за даним договором на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику в наступному порядку: до 5го числа місяця надання послуг -305 від вартості планового обсягу послуг за звітний місяць; до 15 числа місяця надання послуг -30% від вартості за звітний місяць.
Виконавець виставляє замовнику рахунки-фактури на оплату послуг виходячи з планового обсягу транспортування газу в місяці транспортування газу та тарифу на транспортування 1000куб.м газу розподільчими газопроводами. Та окремим рядком розміру винагороди, зазначеної у п. 5.3 даного Договору (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Договору транспортування № 302/77/В-07 остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів, до 7 числа місяця, наступного за звітним.
Всупереч умовам Договору рахунки відповідачем позивачу не направлялися.
Зміст поняття «звітний місяць»сторонами в договорі транспортування не визначено.
Згідно ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не зробив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Відповідно до ч.4 ст.612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Враховуючи, що відповідачем в порушення п. 6.2 договору не направлялися рахунки-фактури позивачу, за умовами договору остаточний розрахунок здійснюється саме на підставі рахунків-фактур, суд прийшов до висновку про відсутність прострочення виконання з боку позивача.
Отже, підстави для проведення зарахування не має, оскільки на дату надсилання заяви у позивача не настали строки виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з транспортування за Договором № 302/77/В-07. І як наслідок, зобов'язання відповідача з оплати 660000,33 грн. боргу за поставлений природний газ не припинилося.
Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 6151158,84 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.2 Договору поставки № 302/77/В-07 встановлено, що у разі невиконання покупцем умов щодо оплати газу постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня сплачується покупцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання вимоги постачальника.
На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 672077,30 грн. пені за період 15.06.2009р. -16.11.2009р.
Вимога про сплату пені позивачем відповідачу не направлялася.
При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як свідчать матеріали справи постачання природного газу відбувалося протягом 2007 року, зобов'язання у відповідача з його оплати виникало кожного місяця до 15 числа. Отже, кінцевим строком нарахування пені є 16.08.2007р.
З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ст. ч.6 ст. 232 ГК України.
За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 2738552,01 грн. інфляційних та 471807,64 грн. -3% річних, які нараховані за період з 16.02.2007р. по 16.11.2009р.
Господарським судом встановлено, що Договір поставки № 302/77/В-07 укладено сторонами 20.03.2007р.
Відповідно до п.11.1 цього Договору він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 січня до 31 грудня 2007 року включно, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення, з урахуванням умов п. 10.11.даного договору.
В п. 10.11. цього Договору сторони встановили, що зобов'язання покупця щодо оплати планового обсягу поставки є дійсними лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.
Додаткові угоди до договору, в яких сторони узгоджували ціну газу, укладалися сторонами починаючи з 20.03.2010р.
Таким чином, відсутні підстави для нарахування інфляційних та 3% річних за період з 16.02.2007р. по 15.04.2007р., оскільки 1) на цей період дія договору в частині оплати не розповсюджувалася, 2) строки оплати поставленого газу не були узгоджені сторонами, 3) додаткові угоди щодо визначення ціни за поставлений газ сторонами не укладалися, 4) за п. 6.3 договору остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
З огляду на викладене, правомірним є нарахування 3% річних за період з 16.04.2007р. по 16.11.2009р. в сумі 462049,99 грн. (розрахунок суду -залучено до справи). В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
В частині стягнення 9757,65 грн. -3% річних слід відмовити за безпідставністю.
За розрахунком суду сума інфляційних за період квітень 2007р. - листопад 2009р. становить 3111974,31 грн. Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 2738552,01 грн. інфляційних, що не перевищує розрахункову суму, вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул.Л.Толстого,87; ідентифікаційний код 05524713; п/р 2603201490473 в АКБ «Національний кредит»м. Лубни МФО 331746) на користь Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" (01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,6; п/р 26008002309769 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ МФО 300528; ідентифікаційний код 34003224) 6151158грн. 84 коп. основного боргу, 2738552грн. 01 коп. інфляційних, 462049грн. 99 коп. -3% річних, 23715грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита, 219грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 672077,30 грн. пені та 9757,65 грн. -3% річних -у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: