Провадження № 3/760/8469/21
Справа № 760/20713/21
18 листопада 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Макуха А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Служби у справах дітей та сім'ї, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП,-
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 29 липня 2021 року, ОСОБА_1 , систематично не виконує Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.01.2020 №16 «Про визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною», а саме, не надано малолітнього ОСОБА_2 , 2015 р.н., матері ОСОБА_3 у визначенні вказаним розпорядженням час, зокрема: 25.05.2021 о 18.25 год., 01.06.2021, 03.06.2021 о 17.30 год., 08.06.2021 о 17.30 год., 07.06.2021 о 15.30 год., 12.06.2021 о 17.21 год., 19.06.2021 о 12.26 год. ОСОБА_1 був викликаний для надання пояснень до служби у справах дітей та сім'ї, але не з'явився у призначений час, тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 5 ст. 184 КУпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 , та його захисник Балюк Ю.О. 18.11.2021 не з'явилися, однак 19.10.2021 надав свої пояснення, що категорично заперечує свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, пояснивши, що його колишня дружина ОСОБА_3 пише відповідні заяви безпідставно, оскільки він не забороняє бачитися йому з їх спільним сином, який сам не хоче з нею спілкуватися. Зокрема, його колишня дружина, не приходячи до них, телефонує до поліції та пише заяви, а коли приходить то пізно ввечері. Про ці випадки вже знають всі працівники ювенальної поліції в районі, зокрема, коли приїжджають, то навіть зазначають про те, що дитина вдома, ніяких перепон у побачені немає. Крім того, сама заявниця тривалий час взагалі не спілкується з сином, остання не хоче з ним спілкуватися. Це вже триває певний час. Зокрема, зазначив, що остання не сплачує аліментів, не утримує їхнього сина. Він змушений працювати на двох роботах щоб утримувати їхнього спільного сина.
Захисник - адвокат Балюк Ю.О. подала через канцелярію суду клопотання про доручення доказів та про закриття справи відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, ОСОБА_1 ніколи не чинив перешкоди у спілкуванні дитини з її матір'ю, а звернення ОСОБА_3 до працівників поліції з заявами про вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною, жодним чином не підтверджують той факт, що саме останній здійснював такі перешкоди.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 є матір'ю дитини та повинна брати участь у вихованні й утриманні дитини, ОСОБА_1 навпаки хоче, щоб остання встановила психологічний зв'язок з дитиною, спілкувалася з ним задля нормального його розвитку. Проте, щоб не порушувати права дитини та для забезпечення психологічного та фізичного здоров'я з дитиною, ОСОБА_3 повинна прикласти зусиль та змінити свою поведінку до дитини та її відношення до нього, щоб налагодити з останнім відносини, так як дитина не хоче спілкуватися з матір'ю.
Крім того, захисник зазначає, що події, про які зазначені в протоколі від 29.07.2021 року відбувалися у зазначенні дати. Однак, не провівши жодної перевірки та не встановивши дійсні обставини справи, Службою у справах дітей та сім'ї складається протокол про адміністративне правопорушення лише на відомостях, які зазначені в заяві ОСОБА_3 та на підставі висновків з органу поліції, в яких вказано, що ОСОБА_1 не впустив та порушив регламент побачення, на яких і ґрунтується складений протокол.
У судовому засіданні ОСОБА_3 , мати малолітньої дитини, та її захисник Незвіський Д.Я., просили притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.184 КУпАП, пояснивши, що останній неодноразово порушував розпорядження та не дає їй бачитись з сином. Зазначили, що колишній чоловік перешкоджає їй у спілкуванні та побаченні з сином.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення, дослідивши всі докази, надані сторонами в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до Розпорядження №16 від 10.01.2020 року органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації «Про визначення способів участі батьків у вихованні малолітніх дітей», визначено участь матері ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_2 , 2015 р.н., у формі спілкування з малолітнім сином, кожного понеділка та четверга з 17.00 до 19.00 год., щосуботи з 11.00 до 18.00 год., місяць влітку.
Положеннями ч.5 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання рішення органів опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Вказана норма закону є бланкетною, диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи. Юридичний склад адміністративного правопорушення це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Відповідно до Інструкції з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення частини 8, уповноважена посадова особа зобов'язана роз'яснити особі, щодо якої складається протокол, її права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення цього зроблено не було, а міститься тільки зазначення, що ОСОБА_1 на виклики до Служби не з'являвся, хоча матеріали справи не містять жодного належного повідомлення, що останньому достовірно було відомо про складання протоколу. Крім того, зважаючи, що особою, яка склала зазначений протокол, безпосередньо на місці не фіксувався факт вчинення правопорушення, не зазначені свідки.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, є ухилення батьків обов'язку від виконання рішення органів опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 184 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Однак протокол не містить повного викладу суті адміністративного правопорушення, не зазначено місця, за яким відбулося правопорушення, даних яким чином ОСОБА_1 не виконав розпорядженняя про визначенння участі матері у вихованні дитини, не зазначено чи була попередня домовленість між батьками про місце зустрічі.
Додані до протоколу докази не містять інформації про те, що ОСОБА_3 повідомляла заздалегідь ОСОБА_1 про час свого візиту, тобто чи була попередня домовленість між батьками щодо місця зустрічі. Доказами, наданими до суду, не доведено, що під час візиту ОСОБА_3 до місця проживання ОСОБА_1 останній разом з їх малолітньою дитиною знаходився за місцем проживання, як стверджує потерпіла, та таким чином навмисно ухилявся від виконання висновку органу опіки та піклування.
Зокрема, працівники поліції на виклик ОСОБА_3 безпосередньо за адресою: АДРЕСА_1 , не виїжджали, такого факту не фіксували, лише міститься в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 за цим фактом, які зареєстровані в Солом'янському УП ГУ НП у м. Києві та містять інформаційний характер.
Таким чином, аналізуючи докази, що містяться у справі, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на невиконання Розпорядження №16 від 10.01.2020 Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене, суддя не знаходить підтверджень наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
У свою чергу, суддя враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 184, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.184 КУпАП ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесенн.
Суддя : А.А. Макуха