Провадження №2/760/3775/21
Справа №760/3406/19
31 травня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Усатової І.А.,
за участю секретаря судового зсідання - Омелько Г.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, суд -
05.02.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та просить суд:
- розірвати договір №21-02/01 від 21.02.2017 укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені за договором №21-02/01 від 21.02.2017 грошові кошти у розмірi 5000 дол. США, що станом на 01.02.2019 еквівалентно 138 700,00 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов'язання за договором №21-02/01 від 21.02.2017 з 01.12.2018 по дату ухвалення рішення, в тому числі пеню з 01.12.2018 по 01.02.2019 в розмірі 12400,00 грн..
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 , позивач зазначає, що 21.02.2017 між ним та відповідачем було укладено договір №21-02/01, предметом якого є зобов'язання постачальника (відповідача) поставити вироби: сходи дерев'яні з ясеню, згідно проекту до 25.08.2017.
Зазначає, що згідно п. 4.1. договору сума поставки за договором попередньо складає до 7000 дол. з монтажем.
Вказує, що 21.04.2017 на виконання договору, сплатив відповідачу 5000 дол. США, що підтверджується розпискою відповідача на договорі.
06.09.2018 між ними було укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до п. 1.1. якої постачальник зобов'язується поставити вироби: сходи дерев'яні з масиву ясеня згідно проекту. Замовник зобов'язаний вибрати колір до 15.09.2018 для своєчасного постачання продукції, зразки викрасок надані 06.09.2018.
У цей же день він обрав колір, про що повідомив відповідачу. У свою чергу, відповідач на додатковій угоді написав розписку про те, що поверне отримані кошти, якщо не вкладеться в строк до 30.11.2018.
Посилається на те, що роботи по доставці та встановленню обумовлених договором виробів так і не були виконані. Отримані за договором кошти у розмірі 5000 дол. США відповідач повертати відмовляється. При цьому, сплачені позивачем кошти за договором у розмірі 5000 дол. США є авансом та підлягають поверненню.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 11 лютого 2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, відповідачу надано 30 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою судді від 05 жовтня 2020 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві вказав, що проти розгляду справи без його участі та винесення заочного рішення судом не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України. Про причини неявки суд до відома не поставив.
Так, згідно інформації рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 19.04.2021 відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження в справі та копію позовної заяви з повісткою.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Bідповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згiдно ч. 1 ст. 865 ЦК Укрaїни, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 3 ст. 865 ЦК Укрaїни, до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Частиною 2 ст. 873 ЦК України передбачено, що робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним oплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Судом встановлено, що 21.02.2017 між ОСОБА_1 та фiзичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №21-02/01, предметом якого є зобов'язання постачальника - ОСОБА_2 поставити вироби: сходи дерев'яні з ясеню, згідно проекту до 25.08.2017.
Згідно п. 4.1. договору сума поставки за договором попередньо складає до 7000 дол. з монтажем.
Відповідно до розписки відповідача на договорі №21-02/01 від 21.02.2017 ОСОБА_1 21.04.2017 на виконання договору, сплатив відповідачу 5000 дол. США.
06.09.2018 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №21-02/01 від 21.02.2017, відповідно до п. 1.1. якої постачальник зобов'язується поставити вироби: сходи дерев'яні з масиву ясеня згідно проекту. Замовник зобов'язаний вибрати колір до 15.09.2018 для своєчасного постачання продукції, зразки викрасок надані 06.09.2018.
Відповідно до п. 1.3 вищезазначеної додаткової угоди, термін поставки продукції - до 30 листопада 2018 року.
Крім того, відповідач на додатковій угоді зазначив про те, що зобов'язується повернути отримані кошти повністю, якщо не вкладеться в строк до 30.11.2018.
Звертаючись до суду, позивач посилається на те, що роботи по доставці та встановленню обумовлених договором виробів так і не були виконані. Отримані за договором кошти у розмірі 5000 дол. США відповідач повертати відмовляється.
Враховуючи вищенаведене, позивач має право розірвати договір або відмовитися від нього та вимагати відшкодування збитків.
Якщо виконавець отримав як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.
Таким чином, сплачені позивачем кошти за договором №21-02/01 від 21.02.2017 у розмірі 5000 дол. США є авансом та підлягають поверненню.
Згідно з ст. 533 ШК України, грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Таким чином, сума заборгованості по зобов'язанню повинна бути стягнута в гривневому еквіваленті, що станом на 01.02.2019 становить 138700,00 грн.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 1 статті 550 ЦК України встановлює, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1 додаткової угоди №1 до договору №21-02/01 від 21.02.2017, у разі несвоєчасного передання товару в термін, зазначений у п. 1.1., Постачальник сплачує за кожний день прострочення пеню в розмірі 200 грн.
Термін передання товару, встановлений у п. 1.3 додаткової угоди, до 30 листопада 2018 року.
Таким чином, першим днем прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором №21-02/01 від 21.02.2017 є 01 грудня 2018 року.
Станом на 01.02.2019 року за 62 дні прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором №21-02/01 від 21.02.2017, розмір пені становить 12400,00 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача за прострочення ним виконання зобов'язання за договором №21-02/01 від 21.02.2017 підлягає стягненню пеня з 01.12.2018 р. по 01.02.2019 в розмірі 12400,00 грн.
Виходячи з викладеного вище, невиконання відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 570, 651, 865, 873 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Розірвати договір №21-02/01 від 21.02.2017 укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені за договором №21-02/01 від 21.02.2017 грошові кошти у розмірi 5000 (п'ять тисяч) дол. США, що станом на 01.02.2019 еквівалентно 138 700 (сто тридцять вісім тисяч сімсот) грн.. 00 грн.;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов'язання за договором №21-02/01 від 21.02.2017 з 01.12.2018 по 01.02.2019 в розмірі 12 400 (дванадцять тисяч чотириста) грн.. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.А.Усатова