С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження №2-а/760/1541/21
в справі №760/32310/19
І . Вступна частина
18 листопада 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі судді Коробенка С.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Парфенюка Олександра Вікторовича (м. Київ, вул. Народного Ополчення,9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
ІІ. Описова частина
22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовними вимогами до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Парфенюка Олександра Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
02 грудня 2019 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 07 листопада 2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Парфенюком Олександром Вікторовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №7176545 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Позивач вказує на те, що дії Відповідача є протиправними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки інспектор під час розгляду справи порушив права Позивача, що передбачені ст.ст. 245, 251, 268 КУпАП.
17 квітня 2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що вимоги та твердження позивача про те, що дії інспектора поліції є протиправними, а постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту і процедури складання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки інспектор поліції під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, діяв відповідно до покладених на нього повноважень, а також виконував процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а тому не має підстав для скасування постанови. Крім того, вказує, що інспектором поліції було законно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з дотриманням положень діючого законодавства України. Вина позивача є доведеною, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
ІІІ. Мотивувальна частина
Розглянувши подані Позивачем документи суд встановив наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. - частини перша, друга, третя і п'ята статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 КУпАП працівники поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції України.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №724/716/16-а (номер у ЄРДРСР: 86636182).
Отже, як висловився Верховний Суд, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, статтею 122.
Використання у зазначених вище нормах формулювання «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта Парфенюка Олександра Вікторовича немає, оскільки вони заявлені до неналежного Відповідача.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст.2, 6-11,19, 20, 22, 242-246, 286 КАС України, суд вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3.Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ;
Відповідач: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенант поліції Парфенюк Олександр Вікторович, робоча адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.
Суддя: