Справа № 463/10631/20
Провадження № 2/463/504/21
26 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Гирич С. В.
за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивачів ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи: Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій, визнання членом сім'ї, -
позивачі звернулися до суду з позовом про зобов'язання до вчинення дій, визнання членом сім'ї, просять визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_1 членами сім'ї ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 замість ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у квартирі АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 , яка була зареєстрована і проживала у зазначеній квартирі від 1947 року і до дати своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; їх батько, ОСОБА_5 ; котрий рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної Ради народних Депутатів від 14.06.1988 року був призначений піклувальником ОСОБА_4 і проживав там до самої смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 . Вони проживають за вказаною адресою від народження і по цей час. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрований у вказаній квартирі з 01.10.1988 року, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26.01.1999 року. Батько, та він з братом проживали із ОСОБА_4 разом як одна родина, разом купляли продукти, разом їх готували, разом харчувались. ОСОБА_6 була як рідна бабця. Батько допомагав бабі ОСОБА_7 з ліками, возив до лікарів. Жили дружно як одна велика родина, вели спільне господарство. Батько, а згодом і він, несли витрати з оплати комунальних платежів, прибирали, займались ремонтом житла. Домашнє господарство підтримують на належному рівні. В квартирі зроблено ремонт. Це можуть підтвердити свідки.
Вказане вище в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , є членами сім'ї основного квартиронаймача, ОСОБА_8 , проживали у квартирі АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку та набули права користування нею, адже за наведених вище обставин це житло є єдиним та постійним місцем проживання для них з братом.
Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечує. Так зазначені позивачем обставини спростовується, зокрема, рішенням № 387 від 14.06.1988 про призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_4 , тобто всі дії батька були пов'язані з доглядом за людиною похилого віку згідно вищезазначеного рішення та чинного на той момент законодавства.
Що стосується фактичних обставин справи, то будинок АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні Львівського комунального підприємства “Господар”. Квартира АДРЕСА_3 у вказаному будинку належить до комунальної власності та складається з однієї житлової кімнати Площею 14,44 кв.м. Основним квартиронаймачем зазначеної квартири була ОСОБА_4 на підставі рішення № 437 від 15.11.1983р., виданого виконавчим, комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів м. Львова Львівської області - сім'я якої складалася з однієї особи.
Відповідно до довідки Львівського комунального підприємства “Господар” з місця проживання, про склад сім'ї та прописку від 18.04.2019р., в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без зазначення статусу родинних відносин. Із положення ст. 58 Житлового кодексу УРСР вбачається, що єдиною підставою для вселення у вільне жиле приміщення є ордер. На підстав ордера на жиле приміщення укладається в письмовій формі договір найму житлового приміщення (ст. 61 ЖК УРСР)
18.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся в Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради з заявою про зміну договору найму житлового приміщення на АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 106 ЖК УРСР право на зміну договору найму жилого приміщення У разі смерті, наймача належить будь-якому членові сім'ї наймача. Отже, законодавець чітко прописав, що таке право належить виключно членові сім'ї наймача; а ОСОБА_1 і ОСОБА_1 не були членами сім'ї ОСОБА_4 .
Окрім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_1 були зареєстровані у спірній квартирі як сини ОСОБА_5 , опікуна основного квартиронаймача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 був зареєстрований у квартирі з 19.07.1988 та знятий з реєстрації 03.10.2017 в зв'язку зі смертю, тобто ні відповідачі, ні їх батько самостійного права на квартиру не набули, доказів, які б спростували даний факт позивачами теж не надано.
Більше того, належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинних зв'язків, із наймачем ОСОБА_4 , яка померла позивачами не надано, як і не надано доказів виконання позивачами обов'язків, як членів сім'ї наймача. З відповіді на запит ЛКП «Господар» ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, тобто позивачі не могли вести з нею спільного господарства так як були ще дітьми ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та не могли вести спільний побут з наймачем та спільне господарство, тому позивачі не набули права користування спірним житловим приміщенням.
У зв'язку із наявністю обставин, які унеможливлюють участь у розгляді справи суді ОСОБА_9 , в провадженні якої перебувала справа, відповідно до розпорядження керівника апарату від 18 січня 2021 року №1, справу було передано для повторного автоматизованого розподілу. У відповідності до вимог ст.33 Цивільного процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Гирича С.В. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою від 02 лютого 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи: Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій, визнання членом сім'ї, та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи: Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій, визнання членом сім'ї та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та представників позивачів позовні вимоги підтримали з аналогічних мотивів, посилаючись на обставини, викладені в позові, просять позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, надав аналогічні пояснення, зазначених в відзиві на позов.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Позивач звернувшись до суду позовом просить визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_1 членами сім'ї ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , оскільки вони проживали з ОСОБА_4 , як одна родина, а батько здійснював за нею догляд.
Відповідно до довідки Львівського комунального підприємства “Господар” з місця проживання, про склад сім'ї та прописку від 18.04.2019 р., в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без зазначення статусу родинних відносин.
Із положення ст. 58 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) вбачається, що єдиною підставою для вселення у вільне жиле приміщення є ордер. На підстав ордера на жиле приміщення укладається в письмовій формі договір найму житлового приміщення (ст. 61 ЖК УРСР)
Відповідно до ст.61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого Приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі лише На підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ст.65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане Ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Згідно норми ст.64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся в Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради з заявою про зміну договору найму житлового приміщення на АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 106 ЖК УРСР право на зміну договору найму жилого приміщення у разі смерті, наймача належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Отже законодавець чітко прописав, що таке право належить виключно членові сім'ї наймача.
Натомість ОСОБА_1 і ОСОБА_1 не були членами сім'ї ОСОБА_4 .
В постанові Пленуму Верховного Суду України, а саме п.9 постанови від 12 квітня 1985 р. №2 “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", роз'яснено, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи отриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилими приміщеннями.
Згідно з ст.99 ЖК УРСР, піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
Окрім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_1 були зареєстровані у спірній квартирі як сини ОСОБА_5 , опікуна основного квартиронаймача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 був зареєстрований у квартирі з 19.07.1988 та знятий з реєстрації 03.10.2017 в зв'язку зі смертю, тобто ні відповідачі, ні їх батько самостійного права на квартиру не набули, доказів, які б спростували даний факт позивачами теж не надано.
У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняєтеся і дія договору піднайму.
З відповіді на запит ЛКП «Господар» ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, тобто позивачі дійсно не могли вести з нею спільного господарства так як були ще дітьми ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та не могли вести спільний побут з наймачем та спільне господарство, тому позивачі не набули права користування спірним житловим приміщенням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 ствердив, що проживав у будинку по АДРЕСА_2 . У квартирі АДРЕСА_5 проживала баба ОСОБА_7 , атакож батько і мати позивачів та позивачі. Жили вони разом як сім'я, ОСОБА_11 тато доглядав бабу ОСОБА_12 . Про те, що вона не рідна він дізнався перед похоронами. В той же час чи вела вона із батьками позивачів спільне господарство та чи мали вони спільний бюджет свідку не відомо. Чи померла вона у вказаній квартирі чи в іншій області він не пригадує.
Свідок ОСОБА_13 показав, що був сусідом, часто бував у гостях у квартирі АДРЕСА_3 , де проживали позивачі з батьками та баба ОСОБА_7 . Коли бував у гостях баба ОСОБА_7 давала їм їсти, вони всі разом їздили у суло. Незадовго до смерті баба ОСОБА_7 кудись поїхала.
З копії відповіді Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області (а.с.58) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що 20.05.1999 року складено актовий запис Кіровським районним у м. Дніпрі відділом реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Згідно форми 1 (а.с.28) ОСОБА_4 виписана із спірної квартири у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.57) батько позивачів ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, з наданих сторонами доказів вбачається, що ОСОБА_5 поселився у спірну квартиру як тимчасовий жилець на час виконання обов'язків опікуна. Окрім цього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не у спірній квартирі, що вказує на те, що на час смерті вона у м. Львові не проживала.
Надані позивачами докази про оплату комунальних послуг, довідки з місця навчання та інші документи, підтверджують лише факт проживання їх у спірній кватирі у якості дітей опікуна, який вселявся у спірну квартиру тимчасово, на час виконання обов'язків опікуна.
В той же час, за свого життя, батько позивачів, який був опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не порушував питання про визнання за ним права на користування спірною квартирою внаслідок того, що він поселився у спірну квартиру у якості члена сім'ї ОСОБА_4 , або набув таке право згодом, проживаючи разом однією сім'єю і ведучи спільне господарство, маючи спільний бюджет.
На час смерті ОСОБА_4 позивачам ОСОБА_14 1987 року народження та ОСОБА_15 , 1990 року народження було відповідно 12 і 9 років. А отже, вони не могли разом із ОСОБА_4 вести з наймачем спільне господарство.
А тому суд погоджується із доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_1 були зареєстровані у спірній квартирі як сини ОСОБА_5 , опікуна основного квартиронаймача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 був зареєстрований у квартирі з 19.07.1988 та знятий з реєстрації 03.10.2017 в зв'язку зі смертю, тобто ні відповідачі, ні їх батько самостійного права на квартиру не набули, доказів, які б спростували даний факт позивачами теж не надано.
Отже, враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення позову немає. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи: Львівської міської ради про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_1 членами сім'ї ОСОБА_4 ; визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язання Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 замість ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту судового рішення - 05 листопада 2021 року.
Суддя: Гирич С. В.