441/2570/21
2-з/441/53/2021
24.11.2021 суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова - Онуфер А.М., вивчивши заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
представник Тимошенко Т.С. в інтересах ОСОБА_2 , 23.11.2021, до пред'явлення позову, звернулася в суд із заявою про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення у виконавчому провадженні №67527034 від 16.11.2021, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 20.11.2020, що зареєстрований в реєстрі за №104016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 472 грн. 90 коп., мотивуючи в основному тим, що такий виконавчий напис вчинено неправомірно, з численним порушенням законодавства, інше, просить зупинити стягнення.
Вивчивши заяву, суд доходить наступного висновку.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 5 і ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Так, представник ОСОБА_1 у заяві просить вжити заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення у виконавчому провадженні №67527034 від 16.11.2021, мотивуючи тим, що виконавчий напис вчинений 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. неправомірно, з численним порушенням законодавства, вважає, що в даному випадку належним способом забезпечення позову буде зупинення стягнення за виконавчим написом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність забезпечення позову представник заявника ОСОБА_1 в основному мотивує, на її думку, обгрунтованістю позовних вимог та відсутністю будь-яких конкретних доказів, які б свідчили, що нотаріусу надавались документи, які підтверджують безспірність заборгованості в сумі, що вказана у виконавчому написі.
Між тим, у заяві про забезпечення позову від 23.11.2021 не наведено жодних доводів та, окрім копії виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 20.11.2020, не долучено жодних належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Саме лише припущення такої можливості, без надання додаткової інформації, яка б підтверджувала такі твердження та існування вказаних обставин, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник не звернула уваги на права й обов'язки виконавця, визначені в ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження». За змістом цієї норми, виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання рішення, зазначеного в документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Спосіб забезпечення позову запропонований представником ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, по суті є зупиненням виконання рішення (виконавчого напису) на підставі якого відкрито виконавче провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151,153 ЦПК України, -
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - в і д м о в и т и.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
С у д д я А.М. Малахова-Онуфер