Справа № 740/1116/16-ц
Провадження № 6/740/116/21
19 листопада 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») про заміну стягувача його правонаступником,
установив:
У жовтні 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у цивільній справі № 740/1116/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500942754.
Заяву обґрунтовано тим, що 05 травня 2016 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області ухвалив рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 500942754.
21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором № 500942754.
14 листопада 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено договір факторингу № 2019 -1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором № 500942754.
16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 500942754.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у своїй заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
Боржник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила; заяви, клопотання від неї на адресу суду не надходили.
Згідно із ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2016 року, ухваленим у цивільній справі № 740/1116/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено в повному обсязі: з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» 11 085,45 грн, а також судові витрати у справі - 1378 грн.
21 червня 2016 року укладено договір факторингу № 1 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором № 500942754.
14 листопада 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу № 2019 -1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ВЕСТА».
На підставі укладеного 16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/01 право вимоги перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); факторингу (гл. 73 ЦК України).
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, а саме ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником ОСОБА_1 за кредитним договором № 500942754 від 25.05.2014 року, а також новим стягувачем за виконавчим листом.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 16-01/19/01 від 16 січня 2019 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача за виконавчим листом відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вказане, а також враховуючи, що первісний кредитор вибув із зобов'язання, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни стягувача його правонаступником.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 307/627/15-ц).
Зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄРДРПОУ 36799749; вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у цивільній справі № 740/1116/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500942754 від 25 травня 2014 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. М. Шевченко