Провадження № 11-сс/803/1834/21 Справа № 182/7211/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 листопада 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування постановленої ухвали про відмову в задоволенні скарги слідчий суддя суду першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_6 в своїй заяві зазначив, що працівники АТБ вчинили кримінальний злочин відносно нього такий як порушення рівноправності, дискримінація і порушення його прав споживача і ст.24 Конституції України - рівність всіх перед законом і судом за ознакою носіння і не носіння маски, за що передбачено кримінальну відповідальність за ст.ст. 161, 364-1 КК України, та прийшов до висновку, що заявником в порушення вимог ст.214 КПК України не зазначені обставини, які могли б свідчити про вчинення відносно нього саме кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді від 02 листопада 2021 року, мотивуючи тим, що копію ухвали отримав 08 листопада 2021 року, щодо апеляційних вимог просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати відповідальних осіб Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості, які зазначені в його заяві про вчинення кримінального злочину від 17 жовтня 2021 року.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги заявник посилається на те, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні скарги, оскільки норма ст.214 КПК України є імперативною за своїм характером і не передбачає будь-яких перевірок (чи має місце кримінальний злочин) чи оцінки доказів, викладених у заяві про злочин, слідчим, прокурором, слідчим суддею до внесення в ЄРДР. Вважає, що слідчий суддя порушив вимоги ч.ч.1,2,3,6 ст.22 КПК України. Зазначає, що чинним кримінальним процесуальним законом не визначено вимоги щодо форми та змісту скарги на рішення, дії чи бездіяльность слідчого, дізнавача, прокурора, як і не закріплено обов'язок особи будь-якими доказами підтверджувати свій статус у кримінальному провадженні під час звернення із вказаною скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Вирішуючи питання про дотримання ОСОБА_6 строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі скаржника, а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.
Оскільки з наданих матеріалів провадження слідує, що копію ухвали слідчого судді від 02 листопада 2021 року ОСОБА_6 отримав 08 листопада 2021 року, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги апеляційний суд зважає на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, з огляду на викладене можна дійти висновку, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Як слідує з матеріалів провадження 26 жовтня 2021 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у не внесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. В обґрунтування скарги зазначив, що 17 жовтня 2021 року він бажав купити продукти в АТБ, але працівники АТБ відмовились в продажу йому продуктів на підставі Постанови КМУ від 13 вересня 2021 року № 955, від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 року №677, так як він відмовився одягати маску, яка не захищає від хвороби та не є медичною стерильною маскою. Внаслідок виник конфлікт, тому він був вимушений звернутись до поліції за номером телефону 102, поліція прийняла у нього заяву про злочин в порядку ст.ст. 55, 56, 214 КПК України, видавши йому талон - повідомлення Єдиного обліку за №28014. Вважав, що працівники АТБ вчинили кримінальний злочин відносно нього такий який порушив його права споживача, ст. 24 Конституції України - рівність всіх перед законом і судом за ознакою носіння і не носіння маски, за що передбачена кримінальна відповідальність за ст.ст. 161, 364-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 діяв у спосіб та у межах закону й дійшов обґрунтованого висновку, що заявником в порушення вимог ст.214 КПК України не зазначені обставини, які могли б свідчити про вчинення відносно нього саме кримінального правопорушення.
Норма ч. 1 ст. 214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведене заява ОСОБА_6 від 17 жовтня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку апеляційного суду, не є повідомленням про злочин і не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним Кодексом України, працівниками АТБ, тому відомості щодо даних осіб не підлягають внесенню до ЄРДР.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження та дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та не знаходить підстав для скасування ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі апелянтом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а ухвала є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4