Справа № 643/14514/21
Провадження № 2/643/5039/21
25.11.2021 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України судом було зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
24.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова з Рокитняської селищної ради надійшла відповідь про місце реєстрації відповідача.
Розглянувши означену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до відповіді Рокитняської селищної ради відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Однак підстав, передбачених приписами ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України які б надавали позивачу право звертатися із даною позовною заяву до Московського районного суду м. Харкова матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у Московському районному суді м. Харкова.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною 3 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.
2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Новіченко