Справа №635/6420/21 Провадження №1-кп/630/26/21
Іменем України
25 листопада 2021 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12021221160000407, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, має статус учасника бойових дій, не працюючого, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , раніше засудженого вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_6 20 червня 2021 року о 19-55 год., прямуючи по вул. Тургенєва в м. Люботин Харківської області, побачив раніше йому незнайомого громадянина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з яким у ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин. В ході конфлікту, з метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 20 червня 2021 року о 19-55 год., знаходячись на вул. Тургенєва в м. Люботин Харківської області, заздалегідь заготовленим небезпечним травмуючим предметом, зовні схожим на ніж, який тримав у правій руці, зі значною силою наніс один удар в життєво важливий орган - шию потерпілого ОСОБА_10 . Після спричинення удару небезпечним травмуючим предметом в життєво важливий орган - шию потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , який виконав усі дії, направлені на протиправне позбавлення життя потерпілого, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, залишив місце вчинення злочину.
Проте, незважаючи на те, що ОСОБА_6 виконав усі злочинні дії, спрямовані на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 смерть останнього не наступила з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому і ОСОБА_9 своєчасно було надано медичну допомогу.
У ОСОБА_10 мало місце різане поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням гілки лівої зовнішньої сонної артерії. Дане тілесне ушкодження і утворилось внаслідок не менш ніж однократної дії предметом, який в момент спричинення ушкодження діяв як ріжучий, з силою, достатньою для його виникнення. За критерієм тривалості розладу здоров'я, різане поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням гілки лівої зовнішньої сонної артерії (що відноситься до інших периферичних судин шиї), що не супроводжувалось загрозливими для життя явищами, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно п 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6).
Обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у вчиненому злочині визнав частково та погодився з тими обставинами, що між ним і потерпілим ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого він завдав одного удару в шию потерпілому, і що саме від цього удару потерпілий отримав легке тілесне ушкодження. Тому, на переконання обвинуваченого, його дії слід кваліфікувати саме за ст. 125 КК України, оскільки він не мав умислу на вбивство потерпілого.
ОСОБА_6 пояснив суду, що 20 червня 2021 року він мав намір зі своїм братом піти до водойми, аби відпочити та попоїсти ковбаси з хлібом і салом. Того дня він випив чотири пляшки пива. Ближче до вечора, коли він зі своїм братом йшов по вулиці, зустрів ОСОБА_4 , з яким був його брат та дівчина, у них гучно грала музика. Його, ОСОБА_6 , брат запитав у хлопців про сигарети. Побачивши, що брат потерпілого танцює під музику, він, ОСОБА_6 , запитав, чому він поводить себе як клоун. На це ОСОБА_4 відповів, що той поводиться зухвало і почав ображати його, ОСОБА_6 , нецензурною лайкою, звинувачуючи усіх учасників АТО в нахабстві. Почувши це, він, ОСОБА_6 , запропонував своєму братові піти від цих хлопців, аби не прокувати конфлікт. Але потерпілий ОСОБА_4 наздогнав його та вдарив ногою по тулубу, від чого він впав на землю. Далі потерпілий почав наносити йому удари по усім частинам тіла та по обличчю. Після побиття потерпілий зі своєю компанією пішов, а він, ОСОБА_6 , оговтавшись та вставши на ноги, побачив на своєму тілі чисельні садна, голова в нього набрякла та він не міг відкрити щелепу. Від цього він відчув злість до потерпілого та вирішив його наздогнати. Він пішов за потерпілим та почав кричати у його бік, аби той зупинився та пояснив причини, через яку його побив. Наближаючись до потерпілого, він, ОСОБА_6 , дістав з кишені саморобного ножа, якого взяв вдома, коли збирався на водойму. Цим ножем він хотів налякати потерпілого. Але потерпілий разом із братом почали махати ногами, аби завдати йому ударів. У відповідь на такі дії братів ОСОБА_11 він, ОСОБА_6 , почав махати ножем, маючи намір налякати хлопців. Але так сталося, що ножем він потрапив потерпілому у шию, від чого сам злякався, бо побачив кров. На цьому бійка завершилася і усі пішли по домівках. На вбивство потерпілого він не мав умислу, бо не намагався завдати нових ударів, коли потерпілий стояв нерухомо і тримався рукою за шию, не намагався наздогнати його по дорозі додому. Фактично це він є потерпілим від дій ОСОБА_4 .
Але, не зважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , його вина у вчиненому злочині підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.
В своїх показаннях, наданих суду, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що ввечері 20 червня 2021 року, після 19 години, він разом зі своїм братом ОСОБА_12 і його дівчиною ОСОБА_13 йшли по вул. Партизанській в м. Люботин, повертаючись додому з водойми. У нього, ОСОБА_4 , за плечима був рюкзак, якому працювала музична колонка. Наблизившись до перехрестя з вул. Підгірна, він побачив ОСОБА_6 з братом, з якими раніше не був знайомий. До них звернувся брат обвинуваченого та попросив пригостити цигаркою. Вони зупинилися і до них підійшли брати Камінські. Його брат ОСОБА_12 дістав цигарки та пригостив однією цигаркою брата обвинуваченого. В цей момент ОСОБА_6 почав танцювати під музику, але раптово зупинився та запитав його, ОСОБА_4 , чи знає той, хто він, та чи служив він у війську. Він, ОСОБА_4 , відповів, що не знає ким він є, та що він не служив. Після цього ОСОБА_6 сказав, що він АТОшнік, та ще й почав погрожувати, що його друзі- ОСОБА_14 приїдуть і поріжуть його. Надалі ОСОБА_6 запропонував з ним битися. На це він, ОСОБА_4 , запропонував ОСОБА_6 піти додому, бо за зовнішнім виглядом той перебував в стані сп'яніння, можливо наркотичного. Після цих слів ОСОБА_6 пішов, а він, ОСОБА_4 , разом з братом і його дівчиною пішли далі по вулиці, брат ОСОБА_15 теж пішов з ними. Невдовзі вони повернути та вийшли на вул. Тургенєва, а брат Камінського пішов іншою вулицею. Коли вони вже наближались до свого будинку, то почули позаду крики «Вб'ю». Повернувшись, вони з братом побачили ОСОБА_6 , який стрімко до них наближався. В руці у нього він, ОСОБА_4 , побачив лезо, тому попросив обвинуваченого вгамуватися та викинути ножа. Але той лише кричав на кидався у бійку. Після першого замаху рукою, він, ОСОБА_4 , почав спроби вибити ногою ніж з руки обвинуваченого. Але тому вдалося наблизитися та нанести йому у шию удар в напрямку знизу до гори. Після цього він, ОСОБА_4 , відбув біль та побачив кров. Його брат одразу запропонував бігти додому. Діставшись будинку, брат викликав швидку медичну допомогу та його відвезли до лікарні. Згадуючи ті події, потерпілий ОСОБА_4 , також пояснив, що свою агресію ОСОБА_6 спрямовував лише на нього, тому його погрози вбивством він приймав серйозно. Зі слів лікарів, він би помер, якби поранення було глибшим на 5 мм.
Потерпілий ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту, що зафіксований у протоколі від 16 липня 2021 року, підтвердив, що ввечері 20 червня 2021 року на вул. Тургенєва в м. Люботин під час конфлікту чоловік, який тримав ножа у правій руці, завдав одного удару знизу вгору у шию.
З протоколу огляду місця події від 21 червня 2021 року, вбачається, що місцем події являється відкрита ділянка місцевості на АДРЕСА_1 , де на узбіччі ґрунтової дороги на відстані 1,10 м від металевого паркану виявлений предмет, зовні схожий на ніж загальною довжиною 15 см, з руків'ям коричневого кольору, в якому довжина леза складає 7,5 см.
З іншого протоколу огляду місця події від 20 червня 2021 року, вбачається, що місцем події являється місцевість поблизу буд. АДРЕСА_2 . Так перед хвірткою, через яку організований вхід на подвір'я цього будинку та за нею на грунті виявлена доріжка слідів речовини бурого кольору, які ведуть до будинку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив суду, що ввечері 20 червня 2021 року, після 19 години, він разом зі своїм братом ОСОБА_4 і своєю дівчиною ОСОБА_13 йшли по вул. Партизанській в м. Люботин, повертаючись додому з водойми, та у них грала музика. Коли вони вийшли на перехрестя з вул. Підгірна, то побачили ОСОБА_6 з братом, з якими раніше ніхто не був знайомий. До нього, ОСОБА_12 , звернувся брат обвинуваченого та попросив пригостити цигаркою. Вони зупинилися і до них підійшли брати Камінські. В цей момент ОСОБА_6 , який почав танцювати під музику, звернувся до ОСОБА_4 , та почав розповідали, що він АТОшнік, та ще й почав погрожувати, що його друзі- ОСОБА_14 приїдуть і поріжуть його. На таку поведінку він, ОСОБА_12 , та його брат відповіли ОСОБА_6 лише тим, що попросили його піти додому. Побачивши, що ОСОБА_6 пішов, вони теж попрямувати далі в напрямку до свого будинку. Але коли вже йшли по вул. Тургенєва, він почув позаду себе крик «Зараз заріжу». Повернувшись, він, ОСОБА_12 , побачив, що до них наближається ОСОБА_6 . Коли той дійшов до них, його брат ОСОБА_4 знову попросив ОСОБА_6 піти додому. Але обвинувачений почав нападати, тому він, ОСОБА_12 , спробував звалити ОСОБА_6 ударом по ногах. Одразу це не вдалося зробити і ОСОБА_6 продовжував нападати на брата, тримаючи у руці гострий предмет та погрожуючи вбивством. Коли ж йому вдалося вдарити брата, то він, ОСОБА_12 , побачив, що у брата з шиї потекла кров. Він сказав братові бігти додому, ОСОБА_6 побіг за ними. Забігши до подвір'я, він зачинив хвіртку, а потім викликав швидку медичну допомогу.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердила суду, що ввечері 20 червня 2021 року в м. Люботин вона з братами ОСОБА_11 поверталась з водойми до них додому. Проходячи перехрестя, вона побачила обвинуваченого з братом, який попросив у ОСОБА_12 цигарку. До них підійшов ОСОБА_6 , який поводився агресивно, та почав погрожувати ОСОБА_4 тим, що він служив в АТО і в нього є друзі, які його заріжуть. На це брати ОСОБА_11 запропонувати ОСОБА_6 заспокоїтися. Далі вони втрьох пішли вниз по вулиці. Коли вийшли на вул. Тургенєва та наближалися до будинку, де проживають брати ОСОБА_11 , вона почула крик, що зараз хтось когось заріже. Озирнувшись, вона побачила ОСОБА_6 , який наближався до них, та в руці у якого вона потім побачила ніж. ОСОБА_6 почав нападати на хлопців, а ті намагалися захищатися. Як саме ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_4 , вона не бачила, але побачила, що в ОСОБА_16 з шиї побігла кров. Після цього вони усі побігли додому, де вона допомагала зупинити кров потерпілому.
Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 серед осіб, зображених на фотознімках, впізнати ОСОБА_6 як чоловіка, який 20 червня 2021 року на вул. Тургенєва в м. Люботин завдав ножового поранення потерпілому ОСОБА_4 , що зафіксовано в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 червня 2021 року.
Протоколом затримання від 21 червня 2021 року підтверджується те, що ОСОБА_6 був затриманий слідчим ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області з підстав, передбачених ч. 2 ст. 207 КПК України, та під час особистого обшуку ОСОБА_6 у нього були вилучені формені камуфляжні штани.
Вилучені предмети - предмет, зовні схожий на ніж та формені камуфляжні штани постановами слідчого від 21 червня 2021 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Додатково слідчим були проведені огляди кожного з вилучених предметів, що підтверджується протоколами огляду речей від 21 червня 2021 року.
Під час огляду судом речових доказів обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що це саме ті штани, в які він був вдягнений 20 червня 2021 року, та це саме той ніж, який він носив у кишені штанів того дня.
Згідно з постановою слідчого від 21 червня 2021 року у кримінальному провадженні в якості речового доказу також визнаний диск з відео файлами з камери відеоспостереження, наданими ОСОБА_17 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно та за його ініціативою.
Допитаний в якості свідка обвинувачення ОСОБА_17 пояснив, що пізно ввечері 20 червня 2021 року побачив на вул. Тургенєва, неподалік від свого будинку кілька автомобілів. Він вийшов та поцікавився у присутній на вулиці людей, що саме відбувається. Йому пояснили, що на вулиці напали на молодого чоловіка. Він повернувся до будинку та переглянув записи з камер відеоспостереження. Побачивши на записі бійку, він запропонував поліцейським цей запис. На їх прохання він написав заяву про передачу відеозапису.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердив, що пред'явлена йому для огляду заява від 21 червня 2021 року, складена на ім'я слідчого ВП № 3 Харківського РУП № 1, про долучення до кримінального провадження відеофайлів, дійсно була написана ним особисто.
На досліджених відеозаписах зафіксовані ті обставини, що брати ОСОБА_11 та дівчина, що була з ними, пройшли повз будинок АДРЕСА_3 , та зупинились, повернувшись у той бік, звідки вони йшли. В цей момент поряд з воротами будинку АДРЕСА_3 з'являється ОСОБА_6 , вдягнений у камуфляжні шатни, який швидко йде до хлопців, затиснувши в правій руці ніж. Відстань між ним в цей момент складає не менше 20 метрів. Коли ОСОБА_6 наблизився до хлопців, вони розійшлися в різні сторони та приготувалися захищатися. Після цього ОСОБА_6 спробував напасти на ОСОБА_12 , який стояв ліворуч від обвинуваченого, для чого йому довелося повернутися по осі вліво. Потерпілий ОСОБА_4 скористатися тим, що ОСОБА_6 стоїть правим боком до нього, і спробував ударом ноги вибити ніж з руки ОСОБА_6 . Але обвинувачений ухилився від удару, відійшовши у бік, та завдав прямого сильного удару правою рукою, в якій тримав ножа, в напрямку знизу і вгору в шию потерпілому ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_6 спотикнувся і впав, а брати ОСОБА_11 в цей момент почали відходити назад, вниз по вулиці, а ОСОБА_6 почав йти за ними. В цей час до них наближався ще один чоловік. Побачивши це, свідок ОСОБА_12 , намагався зупинити ОСОБА_6 , кидаючи в нього каміння. На відеозаписі також видно, що від місця бійки ОСОБА_6 , переслідуючи братів ОСОБА_11 , пройшов щонайменше 10 метрів.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 підтвердила суду, що вона проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_17 в будинку АДРЕСА_2 . У вечірній час 20 червня 2021 року вона сиділа у повір'ї разом зі своєю матір'ю, яка приїхала до не ї в гості. Вона почула, що по вулиці йшов чоловік, який кричав щось загрозливе. Вона навіть встигла помітити під воротами ноги цього чоловіка, який йшов по вулиці зліва направо. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що відбувається бійка між братами ОСОБА_11 і двома чоловіками. Потім вона, ОСОБА_18 , почула голос сусідки, яка просила викликати швидку медичну допомогу. Після того чоловіки пішли вниз по вулиці і на цьому бійка звершилась.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/33-ОКБ/21 від 11 серпня 2021 року у ОСОБА_4 має місце різане поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням гілки лівої зовнішньої сонної артерії. Дане тілесне ушкодження і утворилось внаслідок не менш ніж однократної дії предметом, який в момент спричинення ушкодження діяв як ріжучий, з силою, достатньою для його виникнення. За критерієм тривалості розладу здоров'я, різане поранення лівої бокової поверхні шиї з ушкодженням гілки лівої зовнішньої сонної артерії (що відноситься до інших периферичних судин шиї), що не супроводжувалось загрозливими для життя явищами, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно п 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6). Цим же висновком підтверджено те, що показання потерпілого ОСОБА_4 , надані ним під час слідчого експерименту, не суперечать судово-медичним даним в частині механізму спричинення тілесного ушкодження та його локалізації.
Під час досудового розслідування було проведено судово-психіатричне обстеження обвинуваченого ОСОБА_6 . За висновком експертів № 407 від 28 липня 2021 року ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. В момент вчинення злочину ОСОБА_6 хоча й перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, але поза тимчасовим розладом психічної діяльності , та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час обстеження також було встановлено зі слів ОСОБА_6 , що у нього були випадки амнестичних форм сп'яніння, та він звертався до лікарів, бо ставав агресивним та побоювався, що щось накоїть.
Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сприйняв слова і поведінку ОСОБА_4 , щодо необізнаності про його перебування в зоні АТО та виконання ним військового обов'язку, як особисту образу, що викликало до нього неприязне ставлення і агресію. На те, що ОСОБА_6 мав намір саме заподіяти смерть потерпілому ОСОБА_4 , вказують не лише усні погрози в бік потерпілого, коли він ще був на значній відстані від потерпілого, а й те, що, по-перше, обвинувачений, висловлюючи такі погрози, вже тримав ножа в руці, а по-друге, наблизившись впритул до потерпілого та побачивши, що той буде захищатися, обвинувачений все ж таки почав нападати, та свідомо завдав спрямованого удару ножем в шию, що вказує на мету завдати ураження життєво важливому органу людського організму. На те, що ОСОБА_6 усвідомив, що вчинив усі необхідні дії для вбивства потерпілого, вказує те, що він, побачивши кров на шиї потерпілого, без поспіху пішов з місця бійки та по дорозі позбувся ножа, яким завдав удару потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_6 наполягав на тому, що саме потерпілий ОСОБА_4 побив його першим, а він лише намагався наздогнати потерпілого аби поговорити про причини нападу на нього, тому не мав умислу на вбивство. Але такі доводи обвинуваченого суд відхиляє, бо з представленої стороною захистку копії консультативного висновку № 10/7657 від 21 червня 2021 року, складеного в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» вбачається, що на тілі обвинуваченого ОСОБА_6 під час огляду 21 червня 2021 року о 05-30 год. виявлено садно на лобі зліва та гематома навколо лівого ока. Це спростовує пояснення обвинуваченого, що потерпілим були йому завданні чисельні удари по тулубу, по голові та обличчю.
Допитаний в суді в якості свідка лікар ОСОБА_19 , який проводив 21 червня 2021 року огляд обвинуваченого, пояснив, що з огляду на зовнішні ознаки гематома навколо ока у ОСОБА_6 вже розсмоктувалася, але могла утворитися протягом доби, яка передувала огляду.
Такі пояснення свідка не виключають того, що таке ушкодження він міг отримати від захисних ударів потерпілого чи його брата під час нападу на них.
За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину доведеною повністю, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 судом з'ясовано, що він проходив військову службу за контрактом, за час служби отримав грамоту та відзнаку Президента України, отримав статус учасника бойових дій. Після звільнення зі служби ОСОБА_6 не працює, проживає разом з матір'ю, яка є пенсіонером за віком, і братом, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання для обвинуваченого ОСОБА_6 , суд не вбачає.
Обставиною, яка обтяжує покарання для обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, з дотриманням вимог ст.ст. 65, 68 КК України а також виходячи із принципів законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, призначає ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на рівні, наближеному до нижньої межі санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, бо вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 вчинив новий злочини лише через 2 місяці після його засудження вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року, тобто до повного відбуття покарання, суд призначає остаточне покарання з урахуванням вимог ст. 71 КК України, а саме до покарання, призначеного за даним вироком, суд частково приєднує покарання за попереднім вироком у виді 2 років позбавлення волі.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року у відношенні ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З огляду на наявність ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення виконання вироку, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк перебування ОСОБА_6 під вартою слід зарахувати у строк відбування призначеного покарання.
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, призначити йому покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року у виді 2 (два) років позбавлення волі і остаточно визначити для ОСОБА_8 покарання у виді 10 (десять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання для ОСОБА_6 рахувати з 20 червня 2021 року, тобто з моменту затримання.
Речовий доказ - диск з відео файлами з камери відеоспостереження, в подальшому зберігати в матеріалах судового провадження.
Речовий доказ - предмет, зовні схожий на ніж, який перебувають на зберіганні у камері схову ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (квитанція № 0604) - знищити.
Речовий доказ - формені камуфляжні штани, який перебувають на зберіганні у камері схову ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (квитанція № 0607) - знищити.
Скасувати арешт майна - предмету, зовні схожого на ніж, та формених камуфляжних штанів, накладений на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року в справі № 635/4666/21 (провадження № 1-кс/635/909/2021).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СуддяОСОБА_1