Справа № 640/17579/17
н/п 1-кс/953/7184/21
"19" листопада 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року за ознаками ч.1 ст. 286 КК України
21.07.2021 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову від 26.06.2018 року про закриття кримінального провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року за ознаками ч.1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 286 КК України за фактом ДТП 09.11.2017 року, внаслідок якого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, були пошкоджені під час ДТП 3 припарковані автомобілі, в тому числі і його.
Зазначає, що слідчим 26.06.2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, з якою він ознайомився лише 15.07.2021 року та просить суд її скасувати.
Вказує, що постанову про закриття провадження винесено передчасно, формально, без з*ясування всіх обставин справи, без належної оцінки всіх показань свідків, без проведення всіх слідчих дій для встановлення істини по справі, належної експертизи, з порушенням вимог ст. 110 КПК України.
Згідно протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 20.09.2021 року у зв*язку зі звільненням судді ОСОБА_7 у відставку, дана скарга розподілена в провадження слідчого судді ОСОБА_1 .
Розгляд скарги призначено до судового розгляду, 05.11.2021 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року.
В судове засідання заявник не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду. Враховуючи строки судового розгляду, суд вважає за необхідне розглянути скаргу у їх відсутність.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12017220000001424, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2017 за ч.1 ст. 286 КК України за фактом ДТП 09.11.2017 року та отримання тілесних ушкоджень учасниками, пошкодження автомобілів.
26.06.2018 року слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12017220000001424, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення.
В постанові слідчий вказує, що за подіями ДТП ОСОБА_5 спричинено середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження. Також в момент ДТП відбулося зіткнення автомобіля, яким керував ОСОБА_8 з автомобілями Смарт, Міцубісі, Додж, і один із автомобілів (Смарт) належить Мартинову, визначено під час досудового розслідування вартість пошкодженого майна(автомобілів).
Слідчий суддя, аналізуючи подану заявником скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження враховує наступне.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - з аявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя вважає, що скаржником не порушено строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, оскільки оскаржувана постанова отримана скаржником 15.07.2021, а до суду скаржник з даною скаргою звернувся 21.07.2021 року, тобто в межах передбаченого законом десятиденного строку з моменту отримання спірної постанови.
Також, слідчим суддею встановлено, що 09.11.2017 року за фактом ДТП 09.11.2017, під час якого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження та було пошкоджене майно (автомобілі), в тому числі і заявника, було відкрито кримінальне провадженні за ч.1 ст. 286 КК України та внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000001424.
За представленими матеріалами, постановою слідчого від 26.06.2018 року кримінальне провадження за №12017220000001424 було закрито, яке і є предметом даного оскарження.
В ч. 5 ст. 38 КПК України зазначено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, а у ст. 9 КПК України закріплено положення про те, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Однак, враховуючи вищезазначене та дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим при винесенні постанови від 26.06.2018 року не виконані всі вимоги чинного законодавства щодо з*ясування повних обставин, які підлягають з*ясуванню для повного, всебічного та неупередженого розгляду справи.
Так, слідчим не була надана належна оцінка всіх наданих під час досудового розслідування показам свідків, які є очевидцями подій, а саме щодо обставин руху транспортного засобу до ДТП, яким керував Наугольний, не проведено під час досудового розслідування експертиз за показаннями всіх учасників подій, не надано оцінку іншим доказам, отриманим під час досудового розслідування, та не проведені інші передбачені КПК України слідчі дії для повного, всебічного та об*єктивного розгляду кримінального провадження.
Слідчий суддя також частково погоджується з доводами заявника про те, що слідчим не в повному обсязі відображено у вихідних даних всі показання свідків, які були допитані під час слідства для призначення авто технічної експертизи, що передбачає призначення повторної експертизи для надання повної картини того, що сталося та оцінки дій особи, яка керувала транспортним засобом.
Таким чином, дослідивши всі ці обставини і матеріали кримінального провадження, які надані до слідчого судді, приходжу до висновку, що постанова від 26.06.2018 року про закриття провадження винесена передчасно, без з*ясування всіх обставин кримінального правопорушення, а тому підлягає скасуванню для повного, всебічного та об*єктивного розгляду.
При новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів всіх учасників, в тому числі і заявника.
Керуючись ст.ст. 303 - 307, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 від 26 червня 2018 року, про закриття кримінального провадження №12017220000001424 від 09.11.2017 року за ознаками ч.1 ст. 286 КК України - скасувати.
Продовжити досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017220000001424 від 09.11.2017 року.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя - ОСОБА_1