Справа № 638/14872/21
Провадження № 2/638/5930/21
22 листопада 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого Цвіри Д.М., за участю секретаря судового засідання Малиновської Є.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 30 листопада 2013 року, у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що здійснений відповідний актовий запис № 2105.
Посилаючись на те, що спільне життя між сторонами не склалося, оскільки кожен з них має різні погляди на життя та побут, та шлюб між ними фактично припинив своє існування з 2011 року, а також на те, що реєстрація шлюбу суперечить їх інтересам, просила розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.
Також зазначено, що сторони мають двох спільних малолітніх дітей 2012 та 2014 року народження, спір з приводу місця проживання яких між сторонами відсутній, та після розірвання шлюбу діти проживатимуть разом з позивачкою. З листопада 2020 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, вони мешкають окремо в різних містах, спільне господарство не ведуть.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Позивачкою до суду подана заява в якій зазначено про те, що вона наполягає на задоволенні позовних вимог, рішення просить ухвалити без її участі.
Відповідачем до суду подана заява, в якій зазначено про те, що він погоджується з позовними вимогами у повній мірі, засідання просить провести у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та представлені письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно із свідоцтвом про шлюб, серія: НОМЕР_1 , виданим 30 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 30 листопада 2013 року, у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб, про що здійснений відповідний актовий запис № 2105. В свідоцтві зазначено про те, що після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження, серія: НОМЕР_2 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові, та її батьками в свідоцтві записані: ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження, серія: НОМЕР_3 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Харкові, та його батьками в свідоцтві записані: ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .
Позивачкою зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що спільне життя між сторонами не склалося, оскільки кожен з них має різні погляди на життя та побут, шлюб між ними фактично припинив своє існування, та реєстрація шлюбу суперечить їх інтересам.
Також позивачкою зазначено, а відповідачем не заперечується, що спір з приводу місця проживання спільних малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , між сторонами відсутній, та після розірвання шлюбу діти проживатимуть разом з позивачкою, з листопада 2020 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, вони мешкають окремо в різних містах, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідачем до суду подана заява, за змістом якої він позов визнає у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Суд приймає до уваги таку заяву відповідача у зв'язку із наявністю для того законних підстав, та враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно із ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку із цим, враховуючи, що позивачка просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що слід його залишити.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 1 ст. 142 ЦПК України закріплено, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку наведеним, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за звернення до суду із даним позовом, що становить - 454,00 грн., а з урахуванням того, що позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивачки також підлягають стягненню залишкові 50% понесених нею судових витрат у сумі - 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 30 листопада 2013 року, у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 2105, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., на підставі квитанції про сплату № 44500 від 27.09.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.М. Цвіра